Володимир Великий – князь Київської Русі чи України-Русі?

Зображення Київського князя Володимира Великого в другому виданні праці Миколи Аркаса «Історія України-Русі». Краків, 1912 рік

(Рубрика «Точка зору»)

ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ

Ірина Костенко, Ірина Халупа

На аукціоні Roma Numismatics Limited вигулькнув срібник Великого Київського князя Володимира з ось таким поясненням щодо місця його походження: «Russia. Kievan Rus».

Таке формулювання сколихнуло частину українського історико-археологічного середовища. Але лише в лінгвістичному контексті – адже транслітерація місця походження срібника представлена у відповідності до російської вимови – «KIEvan Rus». Саме з цієї причини, як вважають деякі фахівці, світова спільнота і пов’язує цей період з історією Росії. Натомість, якби писалося «КYIvan Rus», то, на їхню думку, це би вже свідчило про історію України.

Ця дискусія нагадала нам східне прислів’я: «Скільки не промовляй «халва», але у роті солодко не стане». Отак само і щодо «Київської Русі». Бо на який лад не вимовляй цей термін, але до України та її історії він не матиме жодного стосунку. Позаяк саме з такою метою цю штучну назву – «Київська Русь» – і вигадали в Москві.

Обкладинка книги «Русь – Україна а Московщина – Россія: історично-політична розвідка Лонгина Цегельського», виданої в Царгороді в 1916 році. Лонгин Цегельський (1875–1950) – український громадський та політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець

Зображення Київського князя Володимира Великого в другому виданні праці Миколи Аркаса «Історія України-Русі». Краків, 1912 рік

Імперія маніпулювала своїм міфом, пропагуючи «единую общерусскую историю» з її поетапними складовими: Київської-Владімірскої-Московскої Русі

Упродовж століть царська імперія вправно маніпулювала своїм міфом, пропагуючи «единую общерусскую историю» з її поетапними складовими: Київської-Владімірскої-Московскої Русі.

У цій фіктивній трійці Київська Русь відігравала базову роль «колиски трьох братніх народів». Де старшим братом імперські ідеологи призначили свою Московію (перейменувавши її згодом на Росію) і переписали на неї всю історичну, культурну та духовну спадщину тисячолітньої княжої Русі.

Брехнею про «Київську Русь – колиску трьох братніх народів»» та «єдину давньоруську народність» Московія століттями перековувала українців на холопів. Допоки це безглуздя не спростував видатний історик Михайло Грушевський.

Михайло Грушевський (1866–1934) – історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918) /

1904 року він науково обґрунтував концепцію самостійного розвитку українського народу:

Грушевський науково довів, що державна історія України починається з тисячолітньої княжої Русі, яка насамперед була пов'язана з українським етносом

«Общерусскої» історії не може бути, як нема «общерусскої» народності… Ми знаємо, що Київська держава, право, культура були утвором одної народності, українсько-руської, Володимиро-Московська – другої, великоруської!»

Інакше кажучи, Грушевський науково довів, що державна історія України починається з тисячолітньої княжої Русі, яка насамперед була пов'язана з українським етносом.

І на противагу імперському терміну «Київська Русь», видатний історик запровадив назви «Київська держава» або «Україна-Русь». Власне, саме так називається його знаменита 10-томна праця – «Історія України-Руси».

Четвертий том (1903 року) оригінального видання десятитомної монографії «Істория України-Руси»

У 20-30-х роках минулого століття цю назву підхопили й видатні науковці, фундатори української музейної справи Федір Ернст, Вадим і Данило Щербаківські. У своїх працях давній період нашої державності вони іменували лише як «Київська держава» або «княжа Україна-Русь».

Але тривало це недовго. У часи більшовицького терору їх розстріляли (невдовзі замордували і Грушевського), праці заборонили і саме тоді комуністи знову відновили імперський термін «Київська Русь».

Московський термін «Київська Русь» чомусь продовжує сидіти в науковому середовищі і в залах національних музейних закладів

1934 року більшовицький міністр освіти Затонський у виступі на сесії Всеукраїнської академії наук заявив: «Ми будуємо в Україні культуру соціалістичну, що її носієм є український пролетаріат. Ось чому ми так різко розходимося в будівництві української культури з тими, хто намагається протягти безперервну «золоту нитку» від великокняжої Київської України-Руси через Петра Могилу, «батька» Хмельницького й Центральної Ради до наших днів».

Повернення до назви «Україна-Русь» відбулося лише з проголошенням незалежності України. Сьогодні вчення Грушевського лежить в основі навчальної програми і українські школярі вивчають історію своєї держави, яка починається з тисячолітньої України-Русі.

Але на 31-му році незалежності і 8-му році російської агресії московський термін «Київська Русь» чомусь продовжує сидіти в науковому середовищі і в залах національних музейних закладів і таким чином відпрацьовувати своє імперське призначення як в Україні, так і за кордоном.

Чому?

От на це запитання у нас немає відповіді.

Ірина Костенко, Ірина Халупа – журналісти

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

_________________________________

Інші матеріали з циклу «ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ»:

Гетьман Іван Мазепа – будівничий незалежності України і ворог імперії

Не просто Україна, а Україна-Русь. Як Михайло Грушевський захищає державні кордони?

Чому Москва досі боїться гетьмана Івана Мазепи?

Сім чудес Трипільської культури. Куди ж поділися трипільці?

«Повість» Нестора Літописця – пам'ятка української мови, історії та літератури

Чому написане у Києві Остромирове Євангеліє – «достояние России»?

Тисячолітній меч і українська мова. Що кажуть про це в Музеї історії України?​

Києво-Печерська лавра. Хто поверне українську святиню до заповітів Феодосія?​

Тисячолітнє державотворення в Україні. Чому про нього не розповідають в музеях?​

Період княжої України-Русі. Чию історію популяризує заповідник «Софія Київська»?

Віталій Кличко і будинок Сікорського. Коли мер Києва виконає обіцяне?

Церковна мова давньої України – дослідження першоджерел

«Скрепи» імперської історії. Чому вони досі панують у музеях України?

Руїни історичного Києва. Що залишиться нащадкам?

Княжа Україна-Русь і церква Спаса на Берестові. В історії храму замовчують найголовніше

Україна-Русь чи Київська Русь. Чому окремі національні музеї досі пропагують імперську версію Кремля?

Київ горщиків і черепків. «Русский мир» та особливості екскурсії в Музеї історії Києва

Музей літератури України і національний зміст держави. Як їх поєднати?

Полтавська битва та українська історія. Вирішальне слово за Мінкультом​

Тест на державність: Музей рідкісної книги у Ніжині подає приклад іншим

Керівництво КНУ і Голодомор: університет й досі вшановує організатора геноциду 1932–1933 років

Українська мова і церква: Нестор Літописець – перший історик України-Руси​

Декомунізація монумента «Батьківщина-Мати». Хто повинен захищати Київ?

Музей «Поле Полтавської битви». Чому влада України не реагує на загрозу державній безпеці?

Ярослав Мудрий, косоворотка і музейники Софії Київської. Хто тримає цей союз?

Конституція України і музейники: звідки взялися у Софії Київській однодумці Володимира Путіна?​

Чи свідчить архітектурна спадщина Києва про «європейськість» мера Кличка і міністра культури Нищука​

Вкрадена українська святиня й досі у Москві. Богородиця Володимирська чи Вишгородська?​

Що замовчують екскурсоводи у Києво-Печерській лаврі (до 300-ліття великої лаврської пожежі)​

Провінційні комплекси Львівської національної галереї мистецтв імені Возницького

Політика Кремля і вища освіта України. Як роз’єднати цей союз?​

Московські холопи і музейна справа України

Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського

Як вилучити малоросійський канон з українського простору НХМУ

Малоросійські штампи Національного художнього музею України

Яка національність Національного музею «Київська картинна галерея» (колишнього Музею російського мистецтва)?

Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники?

Київські князі розмовляли українською. Музейники це замовчують