Зараз Києво-Печерська лавра – в епіцентрі уваги і у вирі подій. Вона має повністю перейти до складу Православної церкви України (ПЦУ). Раніше цього року вперше предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній провів різдвяне богослужіння в Свято-Успенському соборі лаври за юліанським календарем. І такі служби стали вже регулярними у Верхній лаврі. До кінця березня, за розпорядженням державних органів, УПЦ (Московського патріархату) має звільнити і Нижню лавру, включно з територією, де розташовані Дальні і Ближні печери зі святими мощами. Лавра завжди милувала око протягом багатьох століть. Подивимось на старі гравюри, як виглядала раніше найбільша християнська святиня Східної Європи.
Різні літописні джерела дають різні дати заснування Києво-Печерської лаври. Києво-Печерський патерик пише, що лавру засновано за князя Володимира, коли в 1013 році Святий Антоній був на горі Афон, а повернувшись до Києва, оселився в невеликій печерці на території майбутньої лаври – звідси й пішла монаша традиція на Русі.
«Повість временних літ» дає іншу, пізнішу, дату – 1051 рік. До цієї дати схиляється більшість істориків церкви, тому саме цей рік вважається роком заснування лаври. Сталося це, виходить, за князювання Ярослава Мудрого.
Лавра в ті часи і в пізньому Середньовіччі була за Києвом, розташовувалась за стародавнім містом.
Києво-Печерська лавра. Абрахам ван Вестерфельд, 1651 рік (малюнок зроблено рівно через 600 років після заснування монастиря в печерах на київських пагорбах)
«Канонічним зображенням» Києво-Печерської лаври, за висловом однієї української письменниці, вважається саме зображення голландця Абрахама ван Вестерфельда.
Але найбільше мистецької уваги до лаври припало на 19-е століття. Малював її, наприклад, Тарас Шевченко, в художньому доробку якого є кілька зображень лаври.
Київ з боку Дніпра. Малюнок Тараса Шевченка
В старі часи навколо лаври не було жодних забудов – тільки ліси на святих київських горах і церковні храми.
Києво-Печерська лавра. Гравюра приблизно 1850 року, надрукована в Празі. Автор – Франтішек Рибічка
Окрасою лаври був і є Свято-Успенський собор, побудований в 1073-1078 роках стараннями засновника монастиря Феодосія Печерського за ігумена Стефана. Меценатом виступив тоді князь Святослав ІІ Ярославович. Освятили Свято-Успенський собор у 1089 році.
Києво-Печерська лавра. Гравюра 1860 року, надрукована в Парижі
Лавра була раніше центром книгодрукування і літописання.
Проте у ніч із 21 на 22 квітня 1718 року в лаврі сталася масштабна пожежа. Разом з численними будівлями згоріли величезний архів і бібліотека, де зберігалися книжки й рукописи ще княжих часів і періоду до Переяславської ради 1654 року.
Духовні втрати лишилися непоправними дотепер. Бо одразу після пожежі московські «борзописці» взялися переписувати літопис древнього монастиря у повну відповідність до інтересів новопроголошеної Російської імперії.
Києво-Печерська лавра. Німецька гравюра приблизно 1845 року
Одними з найкращих виглядів на лавру вважаються види з лівого берега Дніпра. Ще в 19-му столітті лівий берег був практично незаселений – лише ліси та дніпровські плавні.
Дніпро в старі часи був не лише водною артерією, як тепер би сказали, але й живив рибою киян, а також ченці Києво-Печерської лаври регулярно ловили рибу в водах Дніпра.
Києво-Печерська лавра, церква святого Феодосія. Німецька гравюра приблизно 1870 року
Одним із найбільших меценатів в історії лаври був гетьман Іван Мазепа.На території Києво-Печерської лаври за гроші Мазепи були відновлені Троїцька Надбрамна церква (збудована у 1106–1108 роках) та головний Успенський собор.
Мазепа збудував Церкву Всіх Святих над Економічною брамою лаври (1696–1698).
Мури лаври і мурові вежі по її периметру – це теж будувалось на кошти Мазепи. Навіть після еміграції і смерті Мазепи – лаврські мури ще довго називали саме «мазепинськими мурами».
Києвo-Печерська лавра. Гравюра приблизно 1820 року
Також гарні вигляди на Верхню лавру з Нижньої, або, як писали на гравюрах, «Вигляд з півдня».
Києво-Печерська лавра, вигляд на Верхню лавру з півдня. Французька гравюра другої половини 19-го століття
У ті часи, як, до речі, й нині, лавра завжди притягувала багато прочан-паломників – і не лише з України. Побувати в Києві і не сходити до лаври вважалося раніше гріхом.
Київ раніше називали «Єрусалимом Русі» і не лише тому, що місто розташоване на семи пагорбах, але й насамперед через те, що в ньому є Києво-Печерська лавра.
Києво-Печерська лавра. Фрагмент гравюри 1913 року
А ось на фрагменті гравюри видно, як виглядав раніше Свято-Успенський собор, який в 1941 році підірвали радянські енкаведисти.
Увесь повоєнний час в СРСР екскурсоводи в лаврі покладали вину за руйнацію собору на німців.
Свято-Успенський собор був відновлений вже в незалежній Україні і освячений на нове тисячоліття в 2000 році.
Верхня лавра зі Свято-Успенським собором та дзвінницею. Фрагмент гравюри 1820 року
У 1686 році київська митрополія тимчасово і не в зовсім законний спосіб була перепідпорядкована від Константинополя Москві, і з того часу в лаврі – з перервами – переважно хазяйнувала саме промосковська гілка українського православ’я. Але після 337 років перерви, в 2023 році Києво-Печерська лавра знову стає цілком українською, відновлюючи історичну справедливість.
Києво-Печерська лавра. Гравюра 1913 року
Києво-Печерську лавру разом з Софійський собором у Києві внесли до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1994 році.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Міністр Ткаченко розповів про те, що відбувається у Києво-Печерській лаврі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Печери Києво-Печерської лаври відкрилися після перевірки комісією Мінкульту – УПЦ (МП) ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Не буде ніякого застосування фізичної сили і насильства» – секретар РНБО про виселення УПЦ (МП) із Лаври ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Про закриття монастиря у Лаврі не йдеться, літургії проводитимуть двома мовами – Епіфаній