На тлі загострення війни в Україні міністр оборони Китаю Лі Шанфу завершив символічну поїздку до Росії та Білорусі, зміцнюючи військові зв’язки та просуваючи китайську ініціативу, спрямовану на те, щоб конкурувати із Заходом та поставити Пекін у центр міжнародної політики безпеки.

Лі Шанфу прибув до Москви 14 серпня, щоб розпочати військово-дипломатичний тур із проведення переговорів із високопосадовцями, зокрема з президентом Росії Володимиром Путіним і російським міністром оборони Сергієм Шойгу.

Президент Росії Володимир Путін і російський міністр оборони Сергій Шойгу на церемонії відкриття військово-технічного форму «Армія-2022». Московська область, 15 серпня 2022 року

Пекін і Москва пообіцяли посилити військову співпрацю, незважаючи на повномасштабне вторгнення Кремля в Україну, яке спричинило гуманітарну катастрофу та похитнуло структуру глобальної безпеки.

Лі провів переговори з високопоставленими білоруськими посадовцями в Мінську 17 серпня, включаючи Олександра Лукашенка, про те, як поглибити співпрацю в сферах від оборони до економічної співпраці, при цьому сторони погодилися провести спільні військові навчання наступного року.

Олександр Лукашенко під час переговорів з китайським міністром оборони Лі Шанфу. Мінськ, 17 серпня 2023 року

Але головним у поїздці Лі було просування нової Ініціативи глобальної безпеки Китаю (ІГБ), дітища китайського лідера Сі Цзіньпіна, яка стала широкомасштабним проєктом Пекіна, спрямованим на представлення альтернатив зовнішньої політики тим, що пропонує Захід.

Концепція Китаю, яка була оприлюднена в лютому, вимагає зосередження уваги на дипломатії та обороні, які, за словами Китаю, можуть зробити світ безпечнішим завдяки покращенню співпраці та діалогу з питань, починаючи від боротьби з тероризмом до посилення військових навчань і більш всебічного обміну розвідданими.

«Незалежно від того, чи йдеться про Афганістан, Сирію, Корейський півострів, Україну чи іранську ядерну проблему, Китай сприятиме мирним переговорам і допоможе досягти міжнародного консенсусу», – сказав Лі на Московській конференції з міжнародної безпеки 15 серпня.

Він процитував Угоду, укладену за посередництва Пекіна щодо нормалізації відносин між Саудівською Аравією та Іраном у березні, як приклад такого підходу.

Провідний китайський дипломат Ван Ї (в центрі) та чільні представники Саудівської Аравії та Ірану з текстами угоди про нормалізацію відносин Ріяда та Тегерану за посередництва Китаю. Пекін, 10 березня 2023 року

Китайські офіційні особи поставили ІГБ в сувору опозицію до ініціатив і політики, які просуває Захід в останні роки, зокрема до використання економічних санкцій Сполученими Штатами та вторгнення Вашингтона до Афганістану та Іраку.

Виступаючи на конференції в Москві, Лі не надто завуальовано критикував зовнішню політику США.

«Міжнародне співтовариство чинить опір і рішуче виступає проти гегемоністського підходу нав'язування своєї волі іншим і втручання у внутрішні справи інших країн, – заявив він. – Ці помилкові дії позбавляють інші країни їх права на розвиток і автономію і є джерелом хаосу і катастроф у світі».

Чуйна аудиторія

Московська конференція з безпеки створила сприятливий ґрунт для зусиль Пекіна представити себе як альтернативу Сполученим Штатам як партнера з безпеки.

Під час заходу прозвучало записане послання Путіна, в якому він звинуватив США в підливанні «масла у вогонь» глобальних конфліктів, при цьому президент РФ зосередився на військовій підтримці Вашингтона та постачанні зброї Україні.

Кремль запросив 92 країни, включаючи Білорусь, Саудівську Аравію, Індію та В'єтнам, взяти участь у конференції, але російські ЗМІ повідомили, що жодного представника західної країни не було.

Перебуваючи у Москві, Лі сказав, що Китай готовий проводити більше військових навчань з іншими країнами та розширить сферу навчань.

На полях заходу Лі, який потрапив під санкції Сполучених Штатів у 2018 році за допомогу Китаю купувати винищувачі та обладнання в російського експортера зброї, також зустрівся з представниками Ірану, Саудівської Аравії, Ізраїлю, Казахстану та В'єтнаму.

«Вся суть ІГБ полягає в спробі позитивно змінити підхід Китаю до безпеки», – сказав Радіо Свобода Раффаелло Пантуччі, старший науковий співробітник Школи міжнародних досліджень в Сінгапурі. «Китайці люблять мати ці великі, грандіозні ідеї, щоб упорядкувати свої погляди на світ, які потім можуть просувати та продавати іншим країнам».

Глобальні проблеми, китайські рішення

Китай оприлюднив свою «Ініціативу глобальної безпеки» в лютому цього року після пропозиції Сі Цзіньпіна в квітні 2022 року.

У цій промові Сі запропонував країнам вирішувати свої суперечки шляхом діалогу, поважаючи розбіжності, щоб досягти «безпеки для всіх».

«Ми повинні працювати разом, щоб підтримувати мир і стабільність у світі, – сказав Сі. – Країни в усьому світі схожі на пасажирів на борту одного корабля, які розділяють спільну долю».

Китайський лідер Сі Цзіньпін на великому екрані під час святкування 100-річчя компартії Китаю у серпні 2021 року

Але аналітики попереджають, що за рожевою риторикою ІГБ, спрямованою на створення глобальної системи, яка є більш дружньою до автократичних режимів і розмиває поточний багатонаціональний процес під проводом Заходу.

«ІГБ є останнім і, можливо, найбільш тривожним доказом того, що протистояння між США та Китаєм переростає в повноцінну боротьбу за глобальну першість», – написав Майкл Шульман, співробітник «Атлантичної ради»

Невідомо, як Лі та інші високопосадовці Китаю будуть дивитися на розвиток ІГБ у майбутньому.

«Країни готові підписати такі ініціативи та наративи, як в ІГБ, тому що вони хочуть взаємодії з Китаєм, – сказав Пантуччі. – Не обов’язково, що вони вірять заявам або деталям, але вони хочуть мати відносини з Пекіном, тому вони готові це прийняти».

Окрім заяв у Москві про посилення співпраці, Пекін також включив свою пропозицію з 12 пунктів щодо того, як покласти край війні в Україні, у ширші рамки ІГБ.

Документ піддався критиці з боку західних лідерів, які поставили під сумнів здатність Китаю досягти перемир'я, враховуючи його зростаючі зв'язки з Росією.

Однак ця пропозиція отримала певну підтримку з боку Глобального Півдня та допомогла розпочати серію дипломатичних ініціатив щодо війни в Україні з боку лідерів Африки та Латинської Америки.

Лі також використовував ІГБ та своє турне до Росії та Білорусі, щоб просувати інші китайські цілі. На конференції він сказав, що спроби «використати Тайвань для стримування Китаю» «безсумнівно закінчаться провалом», повідомляє державне китайське агентство Сіньхуа.

Напруженість навколо Тайваню залишається високою, і Пекін розглядає острів як свою непокірну провінцію, якою він прагне заволодіти силою, якщо це буде необхідно.

Експерти відзначають, що багато принципів, які підтримує ІГБ, такі як невтручання та регіональна стабільність, є посиланнями на власні занепокоєння та бажання Китаю щодо потенційного конфлікту за участю Тайваню.

Пекін неодноразово критикував американську взаємодію з островом, з яким у Вашингтона немає офіційних дипломатичних відносин, особливо через продаж американської зброї Тайпею.