Після заколоту «Групи Вагнера» у Росії західні експерти активно коментують ослаблення російської влади та позицій особисто президента РФ Володимира Путіна. ЗМІ також аналізують, який вплив це падіння матиме на ставлення Китаю до Росії, на що звертає увагу «Голос Америки».
Пекіну вигідний при владі в Росії саме Путін?
Так, газета New York Times пише 1 липня, що повстання «Групи Вагнера» позначається на ризиках Китаю щодо Росії. Китайському лідеру Сі Цзіньпіну потрібно, щоб Володимир Путін залишався при владі, а Росія щоб стабільно допомагала відстоювати спільні інтереси країн і «продовжувала кидати виклик Сполученим Штатам», вважає видання.
Газета нагадує, що лише 3 місяці тому Сі Цзіньпін у Москві висловлював свою впевненість у «твердій підтримці», якою російський президент користується серед свого народу.
Китай вичікував з реакціями аж до «розв’язки» заколоту Пригожина
Натомість у день подій довкола «вагнерівців» (24 червня), наголошує CNN, Китай мовчав до пізнього вечора неділі, 25 червня, і таки видав реакцію з короткою заявою на підтримку Росії, але вже коли «короткий і хаотичний заколот розвіявся».
Інцидент у коментарі КНР назвали «внутрішньою справою Росії».
Але NYT зазначає, що колишня впевненість Сі у підтримці Путіна народом наразі під питанням.
«Китай розглядає Росію як необхідного партнера у створенні виклику світовому порядку, де панують Сполучені Штати», – пишуть оглядачі газети. Але лідера Китаю очевидно турбує прагнення російського керівництва до ризику та залучення приватної армії.
А довгострокова ставка на самого Путіна працюватиме надалі лише, якщо той зберігатиме контроль над ситуацією належно. Оскільки повстання викликало сумніви щодо потужності влади Путіна.
Окрім цього, Китай усвідомлює, що внутрішня політика уряду Путіна насправді досить крихка, вважає Сяо Бінь, науковий співробітник Інституту досліджень Росії, Східної Європи та Центральної Азії Академії суспільних наук Китаю. Така крихкість існувала й раніше, але вона зросла з початком російсько-української війни, каже експерт.
Вичікувальну мовчанку Китаю аж до кінця інциденту з Євгеном Пригожиним відзначає і видання Politico: «Пекін мовчки спостерігав за суботньою спробою повстання, і зробив заяву лише після того, як курява вляглася».
Уламки літака армії РФ, нібито саме Іл-22М, який збили бойовиками компанії «Вагнер» під час «походу на Москву». Поле поблизу Бугаївки, Воронезька область, Росія, 24 червня 2023 року. «Вагнерівці» також збили 6 гелікоптерів російської армії
Того ж дня у столиці Китаю прийняли заступника міністра закордонних справ Росії Андрія Руденка. І віцеміністр закордонних справ Китаю Ма Чжаосюй сказав за результатами зустрічі: «Під стратегічним керівництвом президента Сі Цзіньпіна і президента Володимира Путіна китайсько-російська політична довіра продовжує поглиблюватися».
Разом з тим, Пекін висловив бажання, щоб Москва «якнайшвидше інформувала Китай у майбутньому» для «вчасного» спілкування та можливості перехресної перевірки інформації «в умовах складної міжнародної атмосфери».
3 березня 2022 року США оголосили про запровадження санкцій проти російських олігархів, у тому числі Євгена Пригожина (перебуває в розшуку ФБР), близьких до президента Росії Володимира Путіна, що посилило тиск на Москву через вторгнення РФ до України
Чи втратить особисто Путін китайську підтримку
Через те, що Китай публічно підтвердив свою підтримку Кремля після події з «Групою Вагнера», деякі аналітики вважають, що відносини, ймовірно, залишаться міцними, принаймні «назовні» – через спільні інтереси двох лідерів.
Інші оглядачі припускають, що Китай бажає певною мірою дистанціюватися від Росії, оскільки заколот міг змусити Пекін задуматися про те, як його власні геополітичні, економічні та територіальні інтереси постраждають, якщо Путіна раптово повалять.
За 23 роки влади Путіна відносини Росії з Китаєм помітно покращилися (порівняно з, наприклад, радянською епохою та часами президента Бориса Єльцина), пише NYT. А будь-яка ознака перспективи зміни влади в Росії змушує Китай непокоїтися, що новий лідер переналаштує націю на більш дружні стосунки із США.
CNN нагадує: авторитарний лідер Китаю за останні десятиліття зустрічався з Путіним особисто 40 разів із 2012 року – набагато більше, ніж будь-який інший світовий лідер.
Пекін не засудив вторгнення Росії до України, але те, що війна затягується, посилює побоювання Китаю, що це зрештою дестабілізує владу Путіна. Маску його тотального контролю зруйнувало саме повстання «Групи Вагнера», стверджують у CNN.
«Китай, ймовірно, боїться ефекту доміно: якщо Росія впаде, він може стати наступним», – цитує медіа Вень-Ті Сунга, політолога з програми вивчення Тайваню Австралійського національного університету. Політолог також припускає, що Пекін, ймовірно, стурбований ослабленням Путіна.
Володимир Путін під час візиту до Китаю. Пекін, 2011 рік
Ставка «не на того хлопця»
«Спостерігаючи за розгортанням повстання в Росії, можна припустити, що Сі тепер відчуває, що зробив ставку не на того хлопця», – пише з Пекіну для видання Atlantic аналітик Майкл Шуман.
Він стверджує, що внутрішні проблеми Путіна стають на заваді його здатності демонструвати вплив за кордоном, а затяжна війна в Україні виявила слабкі сторони російської армії.
Утім, видання також припускає, що повстання «Групи Вагнера» не змінить офіційної політики Китаю, а навпаки ще більше переконає Сі Цзіньпіна у важливості Путіна як гарантії того, що в Росії не настане дестабілізації. У заяві МЗС Китаю зазначено, що «дружній сусід та всеосяжний стратегічний партнер у новій ері, Китай підтримує Росію та її державну стабільність».
До слова, у Global Times, інформаційному виданні Комуністичної партії Китаю, названо тези про те, що Путін був послаблений, спробою Заходу «видати бажане за дійсне». Газета також звинувачує західні ЗМІ в «розкрутці» повстання, щоб «спотворити зв’язки Китаю з Росією».
Atlantic своєю чергою наголошує, що, підтримуючи Путіна, Сі продовжуватиме псувати відносини з країнами, які мають ресурси для сприяння економічному розвитку Китаю. Це засвідчила реакція Єврокомісії, яка випустила стратегію економічної безпеки, спрямованої на захист інтересів Європи від загроз з боку Китаю. Тоді як прем’єр-міністр Китаю Лі Цян говорив під час європейського візиту про важливість взаємодії.
Загроза «російського сценарію» для самого Китаю чи вигоди для країни від «слабкого Путіна»
Майкл Шуман із видання Atlantic називає події в Росії уроком для Китаю. Цей епізод може стати попередженням про можливу внутрішньополітичну вразливість, каже аналітик. У разі, якщо Китай наважиться на військове захоплення Тайваню, то, окрім внутрішніх проблем війна, може зазнати невдачі або виявитися тривалою і дорогою, тобто ще однією програшною ставкою для Пекіну.
Водночас NYT припускає, що «слабший Путін» може стати можливістю для Китаю досягти певних успіхів у просуванні власних інтересів. Вень-Ті Сунг, політолог з Австралійського національного університету каже, що Пекін може добитися від Росії додаткових поступок, наприклад, щодо доступу до більшої кількості російських технологій і більш сприятливих умов для газопроводу «Сила Сибіру 2» та перенаправлення поставок російського газу до Китаю.
Під час акції протесту проти програми реновації в Москві, 27 травня 2017 року
Сварки між Китаєм і Росією не передбачається
Попри усі наявні ознаки китайського занепокоєння, «було б стратегічною помилкою думати, що інцидент із «Вагнером» може розділити Китай і Росію», – застерігає Ван Вень, виконавчий декан Інституту фінансових досліджень Чонянь при Університеті Реньмінь у Пекіні, цитує науковця NYT.
Таке ж застереження публікує і катарський телеканал «Аль Джазіра». «Китай навряд чи буде стурбований «слабшим Путіним» після повстання «Вагнера», – йдеться в публікації. Зв’язки між Китаєм і Росією залишаться міцними навіть після невдалого заколоту, вважають журналісти видання. Але також наводять цитати аналітиків, що Пекін, ймовірно, стане дедалі обережнішим щодо російського лідера та майбутньої стабільності його уряду.
Для Сі Цзіньпіна події в Росії стали приводом для нервування, оскільки питання про безпеку режиму є головною проблемою для китайського лідера, каже Елізабет Вішнік, старша наукова співробітниця Східноазійського інституту Везерхеда Колумбійського університету.
Прораховуючи усі можливі варіанти, Китай усе ж, імовірно, готується до «постпутінської Росії», – пише для Євразійського центру «Атлантичної ради» (Atlantic Council) шведсько-американський економіст і дипломат Андерс Ослунд.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Путін розкрив «державну таємницю»: ніколи не існувало ПВК «Вагнер» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Заколот Пригожина послабив Путіна – канцлер Німеччини