Китай допомагає «Талібану» отримати міжнародне визнання

Китай закликає зняти санкції з Афганістану, що є складовою китайської кампанії із залучення міжнародної політичної підтримки для влади талібів.

На саміті «Групи двадцяти» 23 вересня міністр закордонних справ КНР Ван Ї закликав своїх колег розблокувати закордонні кошти Афганістану та перестати чинити «політичний тиск» на Талібан, ісламістську групу яка у серпні скинула визнаний ООН уряд.

«Економічні санкції проти Афганістану мають завершитися, – сказав Ван Ї. –Якнайшвидше необхідно скасуватися усі ті різні санкції, які були односторонньо спрямовані проти Афганістану».

Ван Ї виголошує промову на зустрічі міністрів закордонних справ «Групи двадцяти» через відеозв’язок з Пекіну, 29 червня 2021 року

Китай і далі намагатиметься обмежувати економічні та політичні важелі тиску на «Талібан». Наступний крок – перемови Вана 28 вересня з очільником дипломатії ЄС Жозепом Боррелем.

На порядку денному цих переговорів через відеозв’язок низка питань – від порушення прав людини у Сіньцзяні до заблокованої торгової угоди між Китаєм та ЄС.

Але те, як поводитимуться з «Талібаном» та ставитимуться до потенційної гуманітарної кризи в Афганістані, теж впливатиме на «стратегічний діалог» між Пекіном та Брюсселем.

«Талібан», який захопив владу в серпні ще до завершення американської евакуації з Афганістану, досі не отримав міжнародного визнання. Таліби сформували новий уряд і наповнили його ісламськими фундаменталістами. У світі їх критикують за те, що справджуються найбільші побоювання щодо поводження з пересічними афганцями, а особливо з афганками. До того ж, у талібів є зв’язки з іншими групами, які називають терористичними.

Натомість Китай прагматично підтримує владу талібів, з якими в цієї держави є довга історія відносин. У фокусі цих відносин – безпека Китаю та контртероризм.

Після встановлення влади талібів Пекін почав обіцяти інвестиції та гуманітарну допомогу Афганістану. А спікер Талібану Забібулла Муджахід назвав Китай найближчим партнером ісламістського руху.

До того ж, Пекін тисне на інші країни, підштовхуючи їх до взаємодії з «Талібаном». Вже є перші результати.

Киргизстан – перша центральноазійська держава, яка надіслала делегацію у Кабул для перемовин із «Талібаном». Перед тим, 23 вересня, заступник голови Ради національної безпеки Киргизстану Талантбек Масадиков зустрівся з представником «Талібану».

Після цього 26 вересня відбулася зустріч виконувача обов’язків міністра закордонних справ Аміра Хань Мутакі і посла Казахстану в Кабулі.

Вимушене прийняття

Останнім часом заклики Китаю набирали обертів. Їх можна було почути і на саміті Шанхайської організації співпраці (ШОС) у Душанебе 16–17 вересня.

ШОС – це очолюваний Китаєм політичний та безпековий блок, членами якого є Індія, Казахстан, Киргизстан, Пакистан, Росія, Таджикистан та Узбекистан.

На зустрічі в Таджикистані найбільше уваги було приділено Афганістану. Ця зустріч була першим об’єднаним засіданням ШОС і Організації договору колективної безпеки (ОДКБ), військового альянсу під російський керівництвом і без Китаю серед членів.

Президенти Китаю і Росії, Сі Цзіньпін та Володимир Путін, приєдналися до роботи саміту через відеозв’язок. Вони пообіцяли працювати разом для того, щоб насилля та нестабільність з Афганістану не перекинулися за кордони країни. У їхніх планах – обмін розвідданими та регулярні обговорення ситуації.

«Афганістан розташований по сусідству усіх членів ШОС та ОДКБ, це співтовариство має спільні безпекові інтереси, – сказав Сі на саміті. – У цей критичний момент нам усім необхідно діяти спільно та разом підтримувати мир та стабільність. Я сподіваюся, що запропоноване на цьому саміті зміцнить нашу спільну безпеку в регіоні».

Із промови Путіна зрозуміло, що Кремль пом’якшить свою позицію щодо «Талібану». Росія закликає до спільної позиції регіону щодо визнання «Талібану» легітимною владою в Кабулі.

Президент Росії Володимир Путін на зустрічі Організації договору колективної безпеки через відеозв’язок з Москви, 17 вересня 2021 року

Путін хвалив «Талібан», мовляв, прийшли до влади «без кровопролиття». Він спеціально «забув» ті 20 років талібського протистояння республіканській владі та ООН. Путін сказав, що іншим країнам доведеться знайти шляхи для співпраці з «Талібаном».

«Нам потрібно визначитися з нашою позицією щодо визнання і далі розбудовувати діалог», – сказав Путін.

Наразі тривають перемови між Кремлем та Талібаном щодо візиту делегації талібів у Москву, повідомляє російське агентство «РИА Новости».

Цю позицію розділяє Пакистан. Цей впливовий регіональний гравець та один із головних патронів «Талібану» просуває міжнародне визнання їхньої влади.

«Світова спільнота має дещо осягнути: А які є альтернативи? Які ще є варіанти? Це реальність – чи зможуть вони відмовитися від цієї реальності?» – сказав 24 вересня міністр закордонних справ Пакистану Шах Махмуд Куреші в інтерв’ю для АР.

Таліби на вулицях Кабулу, 26 вересня 2021 року

Попереду важка дорога

Хоч сусіди Афганістану починають приймати владу талібів, втім, попереду в ісламістів ще важка дорога до міжнародного визнання.

Таджикистан межує з Афганістаном: їхній кордон складає 1357 кілометрів. Ця країна, в якій перебувають афганські політики в екзилі, далі негативно ставиться до «Талібану». Афганські вигнанці намагаються отримати фінансову політичну підтримку від Таджикистану.

У Душанбе схвильовані тим, що таліби таджицького походження планують пересікти кордон, розповів чиновник з прикордонної служби Таджкистану в розмові з Таджицькою службою Радіо Свобода.

Дії Таджикистану спровокували сильний протест Абдула Гані Барадара. Він виконує обов’язки голови уряду «Талібану». 26 вересня в інтерв’ю для Al Jazeera він звинуватив Таджикистан у втручанні у внутрішні справи Афганістану.

Багато очільників західних держав теж налаштовані дуже негативно до «Талібану», тож Китаю доведеться і далі лобіювати цю тему. В результаті «Талібан» має отримати надзвичайно потрібні для управління державою гроші.

Афганістан вже довгий час залежить від іноземної допомоги, яка, згідно з даними Світового банку, складає 43% економіки цієї держави.

Після приходу «Талібану» до влади доступ до цих грошей зник. Міжнародний валютний фонд заблокував допомогу в обсязі 440 мільйонів доларів, оскільки новий уряд не вважають легітимним.

Спроби вибити визнання «Талібану» стали більш відчайдушними, адже Афганістан перебуває за крок від економічного колапсу. Гуманітарна криза поглиблюється.

Хоч США та різні європейські держави пообіцяли надати один мільярд доларів нагальної допомоги, 9,5 мільярдів доларів резервів Центрального банку Афганістану лишаються заблокованими в США.

Вашингтон зберігає контроль над економічним майбутнім Афганістану. Це не задовольняє Пекін, який намагається підштовхнути інші держави до визнання талібів.

«Резерви іноземної валюти Афганістану – це державне майно, ним мають користуватися громадяни Афганістану. Воно не має слугувати обмінною монетою для тиску в перемовинах», сказав Ван на саміті «Групи двадцяти».