Киргизький журналіст, що став політиком, Миктибек Арстанбек, відомий просуванням ісламських цінностей у соцмережах і в публічних заявах, наполягає, що він – не релігійний діяч.
Арстанбек також заявляє, що його недавно створена політична партія «Нур» (що означає «світло» арабською мовою) не має релігійного порядку денного – і це незважаючи на її план започаткувати «громадську дискусію» про запровадження в Киргизстані норм шаріату – ісламського права.
Та, попри ці запевнення, багатьох киргизів вони не переконують, бо твердження Арстанбека далі зосереджуються на релігії і її ролі в суспільстві.
Арстанбек викликав ще й особливі суперечки тим, що запропонував, щоб Киргизстан, у якому більшість населення мусульмани за вірою, зняв зі своєї конституції визначення, що це «світська держава».
Такі заяви розкритикували в соцмережах ті, хто ставить під сумнів, чи не прихильні Арстанбек і його партія до ідеї ісламської системи правління; Арстанбек це відразу заперечив.
«Нічого схожого, ми не пропонуємо перейменувати Киргизстан на «ісламську державу, – заявив він засобам інформації країни. – Ми тільки пропонуємо прибрати слово «світська» з конституції… Це не змінить будову держави, вона залишиться демократичною й унітарною».
Арстанбек аргументує тим, що визначення Киргизстану як «світської держави» може бути дискримінаційним для тих жінок, які вдягають ісламський хіджаб.
«Ученицям чи студенткам можуть не дозволити вхід до навчальних закладів у хустках під приводом світського характеру держави», – каже він.
Партія «релігійних цінностей»
55-річний Арстанбек уперше оголосив про намір створити політичну партію 12 січня, через два дні після президентських виборів у Киргизстані, в яких він кандидував, але його показники були поганенькі – він здобув лише далеке четверте місце.
У відеосюжеті в інстаґрамі Арстанбек заявляє, що серед його політичних цілей – «поширювати іслам у політиці і привертати до нього увагу людей».
Конституція Киргизстану прямо забороняє створення політичних партій на ґрунті релігії і переслідування політичних цілей через релігійні об’єднання.
14 січня Арстанбек скликав пресконференцію в Бішкеці, щоб оголосити, що його нова партія вже зареєстрована. Він наполягав, що його партія «заснована на принципах демократії».
«Ми не кажемо, що наша партія заснована на релігії, – заявив він. – Але ми обов’язково будемо захищати релігійні цінності».
Арстанбек заявляє, що «Нур» буде першим політичним проєктом у Киргизстані, який буде спиратися на «релігійні і традиційні» основи.
У Киргизстані зростає ісламська побожність – особливо серед молоді (архівне фото)
«Ми винесемо на відкрите публічне обговорення норми шаріату і подивимося, що вийде. Не пройде, так не пройде», – заявив Арстанбек. Він наголошував, що в його партії «немає ніякої радикальності».
Норми чи обмеження, притаманні шаріатові, було б непросто застосовувати в Киргизстані, 6-мільйонній країні, що є, ймовірно, найменш релігійною в усій Центральній Азії – її ісламізація відбулася значно пізніше, ніж у сусідів.
Але багато хто вважає, що нині киргизьке суспільство стає дедалі більш релігійним – ісламська побожність особливо зростає серед молоді.
Заклики до шаріату
Іслам і його роль у суспільстві були в центрі політичної програми Арстанбека в перебігу передвиборчої президентської кампанії.
Під час теледебатів він виступав за запровадження в Киргизстані ісламського права – шаріату, наполягаючи, що це зробить людей більш відповідальними.
Миктибек Арстанбек (архівне фото)
Він заявляв, що його країна має запроваджувати економічні реформи, ґрунтуючись на ісламських нормах економіки. Він твердив цілком прямо: «Киргизстан не зможе розвиватися, якщо не стане ісламською державою».
Арстанбек також виступав за необхідність «позбутися атеїстичного обскурантизму» в Киргизстані і закликав усіх мусульман проголосувати за нього.
«Якщо мусульмани хочуть внести в своє життя релігію, то для цього сьогодні є можливість… Сьогоднішній вибір вплине і на це життя, і на потойбічне», – заявляв він.
Арстанбек отримав лише 1,7 відсотка голосів на січневих виборах, на яких майже з 80 відсотками переміг Садир Жапаров.
Свобода слова чи рецепт катастрофи?
Миктибек Арстанбек, родом із південно-західної Джалал-Абадської області, був відомим громадським діячем у Киргизстані ще з 1990-х років, коли він почав свою кар’єру як журналіст державного телебачення.
Інженер-шляхобудівник за фахом, Арстанбек продовжив вивчати політологію, а також викладав журналістику і теологію в кількох університетах у Бішкеці.
Із 2011 року він також очолює Комітет розвитку халяльної (тобто такої, що відповідає приписам ісламу) індустрії – органу, підпорядкованого офіційно визнаному Духовного управління мусульман.
Арстанбек, харизматичний промовець, активно використовує соцмережі, щоб поширювати свої погляди на релігію й інші питання.
Киргизькі експерти висловлюють різні думки щодо заяв Арстанбека.
Дехто підтримує його погляди, інші відсторонено кажуть, що він має право на свободу висловлювання, незалежно від його поглядів.
А ще інших доволі непокоїть його релігійний ухил.
«На це мали б звернути увагу правоохоронні органи і дати свою оцінку», – вважає Нурлан Ісмаїлов, провідний киргизький експерт, кандидат юридичних наук і теолог.
«Якщо в політику вмішали релігію, то Центрвиборчком мав би відсторонити кандидата від виборів», – сказав Ісмаїлов в інтерв’ю Радіо Свобода.
А Орозбек Молдалієв, колишній голова Державної комісії в справах релігій, каже, що серед киргизьких політиків виникає «тенденція» використовувати релігію для того, щоб набирати «політичні бали». Він застерігає, що змішування релігії з політикою може бути рецептом катастрофи.
«Це небезпечна тенденція… Там, де релігія змішується з політикою, обов’язково виникає конфлікт, – каже Молдалієв. – Ми вже забули причину перетворення «Ісламського руху Узбекистану» на терористичну організацію. Спершу вони теж мали намір пропагувати релігію, але з часом стали радикальними».
Державна комісія у справах релігій знає про партію «Нур» і про заяви Арстанбека, каже її представник Кубаничбек Абакіров.
«Якщо партія пройшла реєстрацію в Міністерстві юстиції, то в її статуті має бути вказано, що вона не має суперечностей із Конституцією й законами країни. У статуті партії визначені цілі і шляхи їхнього досягнення», – каже Абакіров.
Але, попереджає він, «якщо вказані цілі і шляхи досягнення були змінені, суперечать законам, то належні органи повинні вжити заходів».
На пресконференції в Бішкеці Арстанбек і його команда оголосили, що будуть «працювати над платформою і програмою партії і представлять її народові» на першому зібранні-«курултаї» партії наприкінці січня.
Цю обіцянку партія не виконала.