Київ - Понад 25 тисяч киян брали участь у захисті українського суверенітету на сході країни, з них 336, станом на 12 травня, загинули у боях за Україну. Ці дані навів Київський міський голова Віталій Кличко, вшановуючи пам’ять загиблих. Мер також пообіцяв, що міська влада буде підтримувати родини загиблих, називаючи суми у мільйони гривень, що їх влада планує виділити на підтримку сімей киян-учасників АТО та на заходи із вшанування полеглих героїв. А тим часом пересічні кияни, не чекаючи підтримки від влади, вшановують загиблих українців по-своєму.
Не мертвий камінь пам’ятника або черговий діловий чи торговельно-розважальний центр у середмісті, – а яскраві клумби з квітами і зелені кущі та дерева, що під ними можна посидіти з друзями, доки поруч бавляться дітлахи на дитячому майданчику або грають українські музики на маленькій сцені. Так вшановують пам’ять загиблих українських військових у Києві та інших містах України.
У середмісті Києва чотири роки тому містяни у пам’ять героїв Небесної сотні впорядкували сквер. Раніше на місці скверу – у дворі будинку на вулиці Михайлівській-24, – планували звести новобудову, проти якої виступали місцеві мешканці. Як згадує авторка проекту створення скверу Євгенія Кулеба, забудовник перегородив двір парканом, який зняли 18-20 лютого 2014 року активісти Майдану, використавши для барикад та саморобних щитів.
Паркан, насправді, прикривав звалище сміття. Тож мешканці довколишніх будинків через соціальні мережі звернулись по допомогу до киян, і люди організувались, прибрали сміття, вирівняли ділянку, завезли землю. Потім вони звідусіль привозили й приносили рослини, сім’я різних рослин, які й висадили у новому сквері, якому згодом дали ім’я Небесної сотні.
«Ми робимо, що ми можемо, те, що в наших силах. Тут усі люди працюють, у всіх є професії. А це така соціальна відповідальність, соціальний проект. І кожен у межах своїх знань, у межах своїх можливостей допомагає. Люди, які тут жили і живуть – це така специфічна аудиторія. Тому що це люди, які жили всередині барикад. І, звичайно, байдужих не було. Виникла ідея зробити тут сквер. Ми розуміли, що держава поки що не буде цим займатися», – розповідала Кулеба у розмові з Радіо Свобода.
У липні 2015 року сквер Небесної сотні відкрив президент України Петро Порошенко, 2016-го року сквер отримав спеціальну відзнаку на міжнародному конкурсі урбаністики, але боротьба за повернення землі, на якій розташований сквер, у власність міської громади, тривала до літа 2017 року.
Your browser doesn’t support HTML5
Київський сквер Небесної сотні отримав міжнародну нагороду
Лише у серпні 2017 року суд повернув землю, на якій розташовано сквер, у власність київської громади.
Пам’ять про розвідника вберегла сквер
Упродовж останніх кількох років мешканці будинків на Повітрофлотському проспекті 11/15 у Києві виступають проти знищення місцевого скверу і забудови на його місці. Люди звертались до чиновників, пікетували місцеві органи влади, але забудовника це не зупиняло. Тоді активісти звернулись до міської влади з пропозицією – назвати сквер у пам’ять про Максима Шаповала, очільника спецназу Головного управління розвідки Міністерства оборони, який жив неподалік і загинув влітку 2017 року.
Ініціативу підтримала більшість мешканців Солом’янського району Києва, земелька комісія Київської міськради під тиском громади розірвала договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться сквер, повідомив восени 2017 року журналіст-розслідувач і волонтер Роман Бочкала.
У квітні цього року у тому ж Солом’янському районі Києва, у сквері, який також міг бути знищений для забудови ділянки, відкрито пам’ятник воїну-добровольцю Мирославу «Мисливцю» Мислі. Мешканці району вирішили, що і сам сквер також має носити ім’я бійця.
«Місцева громада активно виступила проти забудови, вберегла свій сквер, який тепер носитиме ім’я воїна-добровольця, який загинув за Україну. І пам’ять про нього – не лише пам’ятник, а й маленька зелена оаза посеред будинків», – зазначав мер Києва Віталій Кличко на відкритті пам’ятника Мислі.
Арт-скверу пам’яті Василя Сліпака у Києві – бути
Незабаром у Києві може з’явитися ще одне місце пам’яті, – мистецький сквер імені відомого оперного співака, воїна-добровольця Василя Сліпака, який загинув на лінії зіткнення у червні 2016 року.
Сквер має розміститись на розі вулиць Андріївський узвіз та Боричів Тік, там уже розміщено невелику сцену, відбуваються концерти сучасної і народної української музики. Громада зібрала необхідну кількість підписів під петицією на адресу Київської міської держадміністрації і міської ради. Ініціативу киян підтримала земельна комісія Київської міськради.
У квітні 2017 року воїну-співаку було посмертно присвоєне звання Героя України «за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові». Вручаючи «Зірку Героя» батькам загиблого, президент України Петро Порошенко наголосив: «Я запевняю Вас, що пам’ять про Василя ми увіковічнимо в багатьох містах України».
Your browser doesn’t support HTML5
Батькам загиблого на Донбасі оперного співака Василя Сліпака вручили «Зірку Героя» (відео)