Армія Росії намагається перехопити ініціативу у Сил оборони України на Лимано-Куп’янському напрямку, заявив 21 липня спікер Східного угруповання ЗСУ Сергій Череватий. Напередодні спікери Генштабу ЗСУ заявляли про початок наступу Росії на Куп’янськ і про те, що українські захисники змогли перехопити ініціативу на цьому напрямку. На тлі цього британське видання The Telegraph опублікувало відео одного із перших випадків використання в Україні американських касетних боєприпасів – саме під Куп’янськом.
Що зараз відбувається в напрямку Куп’янська, який називають найгарячішим на фронті? Як виглядають атаки загарбників там? І чи допоможуть касетні снаряди від США зупинити наступ армії Росії на Харківщині? Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів офіцер секції S3 3-го батальйону «Свобода» бригади швидкого реагування Нацгвардії «Рубіж» Андрій Кривущенко з позивним «Бородюля», який разом із побратимами тримає там оборону.
«Кількість обстрілів вражаюча»
– Андрій, зараз Кремінський напрямок – або як його називають Куп'янсько-Лиманський, – називають найскладнішим на фронті: військові з цього напрямку пишуть, що Росія посилила тиск, артилерія використовується дуже активно. Сергій Череватий підрахував, що за минулу добу 908 разів Росія застосувала артустановки всіх видів, це рекорд фактично. Йдеться про всю довжину фронту, я так розумію – від Серебрянського лісництва до Масютівки, це аж за Куп'янськом. Опишіть, що відбувається у вас зараз там.
– Насамперед я би хотів зазначити, що масовані артилерійський обстріли – це на сьогоднішній день взагалі єдина атака і стратегія російських військ. По всій лінії фронту вони дуже активні. Звісно, що на напрямках, які їм надважливі, вони там (обстріли на Куп’янському напрямку – ред.) в відсотковому співвідношенні з деякими місцями взагалі непорівнянні.
Це максимальна спроба відтягнути війська [Сил оборони України] з Бахмутського напрямку
Я вважаю, що це максимальна спроба відтягнути війська [Сил оборони України] з Бахмутського напрямку, адже там у них величезні втрати території і особового складу, і таким чином вони намагаються відтягнути наші війська на Куп’янський напрямок для того, щоб полегшити і покращити своє положення на інших напрямках. Звісно, кількість обстрілів вражаюча. Це мені нагадало Рубіжне, коли у нас на годину було по 400-410 «прильотів».
– Російські військові штурмують зараз на цьому напрямку чи лише стріляють?
– Звісно, вони намагаються просуватися. В перші дні ефект неочікуваності дав їм якийсь незначний результат. На сьогоднішній день лінія оборони в принципі стабілізована. І взагалі в такій масштабній війні, коли лінія фронту сягає близько 1000 км, успіх в 2 км – ви розумієте, у відсотковому співвідношенні це для, як вони себе позиціонують, «другої армії світу» взагалі не показник.
Чи є у Росії снарядний голод?
– Щодо цього фронту на півночі Луганської області, він дуже довгий – від Сіверського Дінця аж до Масютівки північніше Куп'янська. Як ви бачите, там є якась пріоритетна точка для удару у військ РФ чи вони б'ють, намагаються прорватися скрізь, сподіваючись хоч десь прорвати лінію оборони?
– Позиції батальйону «Свобода» зараз розташовані саме на цьому напрямку, і тактика спостерігається наступна: ворог заходить на якусь ділянку, намагається її штурмувати. Звісно, в нього нічого не виходить, вони отримують по зубах, відходять і починають шукати десь ліворуч або праворуч інші варіанти прорвати лінію оборони.
Такою тактикою вони користуються весь час війни – шукають слабкі ділянки і намагаються їх прорвати. Враховуючи той фактор, що лінія оборони давно вже не змінювалось фактично, ми можемо зробити висновок, що легких ділянок на сьогоднішній день для цього (прориву лінії оборони ЗСУ – ред.) на лінії фронту немає.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Противник очманів украй»: командир інструкторів батальйону «Свобода» про бої на Куп’янському напрямку– Ваша бригада і, можливо, інші підрозділи поряд, зараз в обороні перебувають чи теж намагаються наступати?
– Здебільшого стоїмо в обороні, є інші пріоритетні напрямки для наступу. Звісно, про них ніхто нікому не повідомляє, щоб не зірвати ці плани. Але повірте, вся лінія фронту очікує, коли їй скажуть «вперед».
– Перевага росіян у артилерії зберігається зараз? Ви згадали Рубіжне, тоді казали, що там 1 до 8, здається, була перевага у Росії. Наразі так само є певний дефіцит артилерії у ЗСУ на вашому напрямку чи вже є паритет?
Повірте, вся лінія фронту очікує, коли їй скажуть «вперед».
– Скажімо так, з першими місяцями війни, звісно, кількість артилерійських обстрілів зі сторони ворога не порівняти. Стосовно нашої кількості боєприпасів – неодноразово була вже ситуація, коли паритет по артобстрілах був. Але сказати, що у ворога є снарядний голод, я теж не можу, тому що використовують вони їх дуже активно, – у великій кількості як безпосередньо самих засобів, так і боєприпасів.
Тобто БК (боєкомплект – ред.) у них, я думаю, ще досить багато – але вже значно-значно менше. І ми намагаємось постійно знищувати їхні склади з боєприпасами як польові, так і тилові, і в принципі це у нас досить непогано виходить.
Українські військові ведуть вогонь з американської самохідної 155-мм гаубиці М109 поблизу Куп’янська, 19 липня 2023 року
– А установки російських військ вдається знищувати, контрбатарейна боротьба так звана? Чи вони дуже здалеку стріляють і є поза зоною досяжності Сил оборони?
– Дуже часто вони використовують далекобійну зброю, щоб ми не могли дотягнутися до неї. Але ж не завжди виходить у них працювати ефективно з нею і потрібно підтягувати ближче. Все, що стоїть ближче, дуже регулярно пошкоджується або знищується. На минулому тижні нам вдалося знищити одну з установок «Тюльпан» ворога (радянський самохідний міномет калібру 240 мм – ред.).
Читайте також: З ВІЛ-браслетами і біля сміття: під Бахмутом ексгумували тіла 82 російських військових
«Величезна перепона для ворога»
– Видання The Telegraph показало кадри одного із перших застосувань касетних боєприпасів в Україні. Учора The Washington Post повідомив, що почали застосовувати і з'явилися вже кадри. І заявлено, що саме на Куп'янському напрямку. Ви можете підтвердити, що ці боєприпаси використовуються там? Якщо так, то якого ефекту українські військові хочуть досягти за допомогою цих боєприпасів, для чого вони використовуються взагалі?
– Вони використовуються для дистанційного мінування, як правило. Ворог їх використовував регулярно. Я не можу сказати, що це перший випадок, коли ми використовуємо касетні боєприпаси – у нас їх просто, звісно, не в такій кількості, як у ворога, тому вони застосовуються дуже рідко.
– Тобто, припустімо, на Куп'янському напрямку, вони допомагають зупинити просування російських сил, принаймні замінувати територію?
– Звісно, так. Вони є споряджені як протипіхотними мінами, так і протитанковими. Відповідно, це є мінне загородження і величезна перепона для ворога в його просуванні.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії зіткнення. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Азовське море близько: як морпіхи ЗСУ пробивають оборону Росії на колісних танках AMX-10RC ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ми ховаєм доньку, а снаряди летять через нас». Розповідь переселенки, у якої дві війни забрали найрідніших ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Яким треба бути ідіотом, щоб зайти однією ротою» – комбриг Павло Федосенко про битву за Харків. ЕксклюзивМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.