Території, де панує беззаконня, у часи пандемії можуть перетворитися на бомбу уповільненої дії, вважає міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Що у зв'язку з цим має зробити Російська Федерація? Скільки громадян України, що перебувають нині за її межами потребують допомоги у поверненні додому і як пандемія впливає на переговори щодо виплат компенсацій родичам жертв катастрофи літака МАУ? На ці запитання Радіо Свобода відповів Дмитро Кулеба.
– Минуло 100 днів від дня авіакатастрофи українського літака в Ірані, яка забрала життя 176 громадян різних країн. Вчора міністри закордонних справ цих країн виступили зі спільною заявою. Разом з тим напередодні з’явились повідомлення ЗМІ про те, що Україна може обговорювати з Іраном меморандум щодо виплати компенсацій та надання доступу до бортових самописців в обмін на відмову родичів загиблих від позовів. Є думка, що таким чином іноді можна отримати більші компенсації, ніж через судові позови. Наскільки це відповідає дійсності?
– Я вже пояснював, що наша позиція не змінилася. Ми працюємо на результат у тісній співпраці з колегами з Міжнародної групи з координації допомоги жертвам катастрофи. Це міністри закордонних справ Канади, Швеції, Афганістану та Британії – всіх країн, чиї громадяни загинули 8 січня.
15 квітня ми всі вп’ятьох знову розмовляли на телефонній конференції, координували наші подальші кроки.
Мета незмінна: встановлення справедливості, виплата компенсацій родинам
Мета залишається незмінною: встановлення справедливості, виплата компенсацій родинам, повне, незалежне і прозоре розслідування та відповідальність за збиття літака, згідно з нормами міжнародного права.
Все це робиться задля того, щоб хоч якось допомогти родичам та близьким загиблих подолати той біль і те горе, в якому вони живуть вже сто днів. Бо вони заслуговують на справедливість.
Я вас запевняю, що нікому навіть на думку не може спасти якось зрадити цих людей чи діяти нескоординовано з іншими партнерами. Тому давайте залишимо повідомлення ЗМІ для обговорення самих ЗМІ.
Фоторепортаж: у «Борисполі» прощалися із загиблими у катастрофі літака «Тегеран-Київ»
– Чи повністю цей процес буде покладено на вашого новопризначеного заступника Євгена Єніна?
– Мій новий заступник і давній колега Євген Єнін посилює команду своїми знаннями та досвідом. Він координуватиме роботу МЗС щодо цієї справи. Але результат буде лише за командної міжвідомчої гри, тому що тут залучені й інші органи української влади.
На міжнародному рівні з моменту мого приходу на посаду я веду цю справу особисто. І в координаційну групу входять саме міністри закордонних справ. Тому тут ми усі разом будемо працювати на результат.
– Наскільки ці переговори ускладнені пандемією?
– Пандемія ускладнює все. Дипломатія загалом зараз переживає особливий час, коли всі контакти перейшли в онлайн. Але я би сказав, що суттєво на переговори саме з цього питання вона не впливає. Тобто все, що необхідно вирішити для досягнення мети, можна вирішити навіть у таких умовах.
До речі, ми обговорювали це на нашій телефонній конференції. Зійшлися на тому, що в жодному з ключових питань пандемія нам не стане на заваді. Десь просто доведеться придумати більш креативні способи вирішення логістичних завдань.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Прага-Чоп: українці в Чехії боролися за безкоштовний квиток до України– Скільки ще громадян України потребують допомоги з поверненням додому у зв’язку з припиненням регулярного авіасполучення? Як вирішується це питання?
– У нас за кордоном розгорнута програма «Захист» для громадян України, яких пандемія спіткала у подорожах за кордоном. Станом на зараз у рамках цієї програми до посольств і консульств України за кордоном звернулися по допомогу майже 16 тисяч громадян.
До посольств і консульств України за кордоном звернулися по допомогу майже 16 тисяч громадян
З усіма ними наші закордонні дипломатичні установи підтримують постійний зв’язок, вирішують їхні нагальні проблеми. Від візових питань та інформації про наявність відкритих магазинів та аптек – до забезпечення доступу до медичної допомоги, а в окремих випадках і сприяння в організації житла чи засобів для існування.
Те, через що зараз проходять українські дипломати за кордоном, раніше було навіть складно уявити. Обсяг проблем, які вони вирішують щодня, просто колосальний.
Українсько-польський кордон, 27 березня 2020 року
З тих людей, які звернулися за програмою «Захист», понад 9 тисяч наполягають на поверненні в Україну, а майже 7 тисяч готові тимчасово пересидіти карантин там, в країнах перебування.
Ми закликаємо громадян залишатися за можливості там, де вони є
Ми закликаємо громадян залишатися за можливості там, де вони є. Щоб не наражати себе на додатковий ризик подорожі. Бо загальна динаміка пандемії у світі поки невтішна.
Водночас є ситуації, коли люди не мають вибору і потребують повернення. Нині такі точкові операції з вивезення людей можливі лише за умови обов’язкової обсервації по поверненню.
Людей інформують про це. І переважна більшість людей усвідомлює, що це необхідність. Що лише так можна гарантувати безпеку і їм самим, і їхнім близьким, і іншим громадянам всередині країни.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Пандемія і трудові мігранти: заручники коронавірусу і дискримінації
– В середу була заява МЗС України щодо вимог до РФ як держави-окупанта забезпечити захист життя та здоров’я населення тимчасово окупованих територій України в умовах пандемії. Чи була вже реакція на цю заяву від РФ?
– Ми чекаємо на реакцію. Але нам потрібна реакція не у формі заяв у відповідь. Нею мають бути прості кроки, які Росії цілком під силу здійснити. Дати доступ лікарям до населення тимчасово окупованих територій. Щоб вони могли проводити кваліфіковане медичне обстеження та лікування. Дати доступ незаконно ув’язненим громадянам України до належного медичного забезпечення.
Росія як держава-окупант, згідно з нормами міжнародного права, несе відповідальність за те, що відбувається на тимчасово окупованих нею територіях
Причому це стосується не лише в’язниць на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму, а й наших політв’язнів у тюрмах на території РФ. Надати, нарешті, безперешкодний та безпечний доступ представникам міжнародних моніторингових місій та Міжнародного комітету Червоного Хреста. Забезпечити надання гуманітарної допомоги.
Йдеться про базові принципи гуманності. Росія як держава-окупант, згідно з нормами міжнародного права, несе відповідальність за те, що відбувається на тимчасово окупованих нею територіях.
Ситуація з пандемією ще раз демонструє необхідність дотримання цих норм. І що території, де панує беззаконня, у часи пандемії можуть перетворитися на бомбу уповільненої дії. А загалом це все вчергове оголює просту суть: Росії вже давно час нарешті припинити цю безглузду військову агресію, яка не досягла своєї стратегічної мети.
Читайте ще:
Офіс генерального прокурора: більшість звільнених з полону заявляють про побиття
Меморандум між Іраном і Україною щодо збитого літака «МАУ»: компроміс чи гра на пониження