Голова «Укренерго» про «склад трансформаторів» і електроенергетику, що «амортизує весь парк важких ракет Росії»

За офіційною інформацією, після масованих ракетних обстрілів Росією дефіцит електроенергії в Україні становить майже 27%. Яка зараз ситуація з енергетичною безпекою України, а також графіки відключень, ступінь пошкодження енергосистеми і чи варто українцям виїжджати на зиму з країни? Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів голова «Укренерго» Володимир Кудрицький.

– Пане Кудрицький, в «Укренерго» 30 листопада заявили, що дефіцит потужностей електроенергії в Україні 27%. Поясніть, будь ласка, що означає ця цифра? І чи вийшла Україна, як ви раніше казали, з найсерйознішої за всю історії ситуації з електросистемами?

– Україна вийшла з системи аварії, яка відбулася в нас 23 листопада, після останнього обстрілу масованого ракетами нашої енергетичної структури. Дефіцит 27% означає, що споживачі хотіли би спожити певну кількість електроенергії, але через те, що всередині країни недостатньо генеруючих потужностей, тобто потужностей електростанцій наразі не достатньо для того, щоб все це споживання покрити, то споживачам доступно на 27% менше електроенергії, ніж вони мали би споживати в конкретний нинішній момент.

Столиця без світла: як Київ пережив блекаут (фоторепортаж)

– А коли ця цифра може зменшитися, враховуючи ситуацію, якщо, наприклад, найближчим часом не буде обстрілів української енергосистеми?

– Цей процент буде зменшуватися по мірі того, як буде відновлюватися українська генерація, українські електростанції. Ми сьогодні вже отримали в мережу додатковий енергоблок АЕС. Він зараз набирає потужності. Відповідно чекаємо, що він зменшить цей дефіцит. З іншого боку, у нас є споживання електроенергії, яке дуже сильно залежить від погодних умов. Чим нижча температура на вулиці, тим більше споживання.

Тому в нас є два такі важливі фактори. Це готовність наших електростанцій генерувати більше електроенергії по мірі того, як вони відновлюються після пошкоджень. І це температура навколишнього середовища, яка визначає рівень споживання в конкретний день.

Але в цілому я думаю, що без обстрілів вже на вихідних ми відчуємо полегшення. Тому що на вихідних зазвичай люди споживають менше, ніж в робочі дні. І за декілька днів у нас буде під рукою більше генеруючої потужності, якою ми зможемо виправляти, закриваючи дефіцит.

– Деякі експерти і ви в тому числі згадали 23 листопада. І деякі експерти говорять, що це був пік колапсу. Чи поділяєте ви цю думку? І, на вашу думку, чи може бути ще гірше?

– Можуть бути теоретичні сценарії, при яких системна аварія може бути тяжчою. Я хочу сказати, що такі швидко зліквідовані наслідки минулого обстрілу і позаминулого насправді теж, який був рекордним за кількістю ракет, у великій мірі це заслуга наших технічних спеціалістів і в «Укренерго», і в інших енергетичних компаніях, які змогли швидко зорієнтуватися і зліквідувати ті наслідки, відключені регіони заживити швидко, підняти заново електростанції, включити їх в роботу після обстрілів, тобто ця робота була диспетчерів, ремонтників, інженерів в «Укренерго» та в інших енергетичних компаніях України.

Системні аварії – немає якоїсь градації, де ми можемо сказати, що ось ця системна аварія вже найгірша з можливих. Насправді такі негативні наслідки будь-яких обстрілі і будь-яких системних аварій обмежуються якраз професіоналізмом енергетиків. Тому, працюючи так само, як і раніше, мої колеги, впевнений, зможуть не допустити якихось тяжчих наслідків, ніж вже були.

Київ без світла

– А скільки загалом може тривати так званий блекаут за найгіршого сценарію? Я розумію, що це залежить від дуже багатьох речей. Однак скільки це може бути? День, два, тиждень?

– Мені важко сказати, тому що насправді все дійсно залежить від того ступеню пошкоджень, який зазнала енергосистема. Ясно, що якщо уявити собі ситуацію, при якій в енергосистемі розбиті всі електростанції, всі підстанції, то це може тривати довго. Декілька днів і довше. Але ми такої ситуації не передбачаємо, тому що ми бачимо, що українська енергосистема, по-перше, досить стійка, як ще раз було доведено в ході цих обстрілів. А до цього, нагадаю, українська енергосистема довела свою стійкість, коли ми вийшли в ізольований режим за чотири години до початку вторгнення. І три тижні українська енергосистема під час активного вторгнення сама себе балансувала без допомоги сусідніх енергосистем.

Зараз бачимо, що після обстрілів все рівно відновлюємося. Так, з певними проблемами. Так, з дефіцитом генеруючої потужності, але тим не менше енергосистема як така працює. Тому вже з досвіду останніх таких масованих прильотів можна скласти алгоритм, що в перші 10-12 годин після прильотів ліквідовуються первинні наслідки, тобто енергосистема «зшивається» докупи, стабілізується її робота, вона синхронізується з сусідніми енергосистемами.

Після цього впродовж дня-двох відбувається відновлення генерації. Тобто піднімається електростанція, включається в роботу. І потім вже таке плато, на якому ми якраз зараз з вами знаходимося, коли поступово електростанції добирають ту потужність, яку вони втратили під час останнього прильоту. І ми зараз з вами знаходимося на фінальному етапі виходу з системної аварії.

– Раніше повідомлялося, що більш ніж на 5 годин світло вимикати у споживачів не будуть, у людей. Але дехто скаржиться, що у них немає світла по 10-12 годин. Скажіть, у чому причина? І від чого це залежить? Від регіону чи від чого ще?

– Як працюють відключення світла? Я думаю, що це дуже актуальна тема. І ми намагаємося пояснювати цей предмет для наших громадян, для споживачів. Але я спробую ще раз сформулювати.

Отже, коли в енергетичній системі є якийсь дефіцит, його бачить «Укренерго» як оператор всієї енергосистеми. Ми цей дефіцит розподіляємо на кожну область пропорційно її споживанню. Тобто ми говоримо кожному обленерго, скільки, який ліміт споживання, який ліміт потужностей він може подати своїм споживачам однією цифрою. Наприклад, Сумська область може споживати не більше за 300 чи 400, чи 200 мегават. Далі обленерго в координації з військово-цивільною адміністрацією під цей ліміт потужності складають списки споживачів, які будуть почергово відключатися від мережі на декілька годин. Кількість цих годин залежить від обсягу дефіциту, який є в енергосистемі і, відповідно, у конкретній області.

На сьогодні дефіцит складає приблизно 27% в енергосистемі. Відповідно, завдання полягає в тому, щоб скласти графіки відключень таким чином, щоб, по-перше, всіх відключали рівномірно і в однаковій мірі, по-друге, щоб взагалі змінімізувати тривалість відключень, ефективно управляючи тим лімітом потужностей, яку доводить «Укренерго» щодня на область, на обленерго.

Тут треба зробити важливу ремарку, що є споживачі, яких не відключають ніколи. Це, наприклад, критична інфраструктура, тобто підприємства тепло-, водопостачання, це можуть бути військові об’єкти, лікарні і подібні інші споживачі. Тобто тих споживачів, яких не відключають ніколи, окрім ситуації, коли просто фізично мережа лягла, їх не можна заживити через якусь фізичну неможливість.

Тому плановість відключень залежить від того, як зможуть оператори систем розподілу, обленерго розподілити ту потужність, яку їм доводить «Укренерго». «Укренерго» не відключає конкретні будинки і підприємства. Ми не бачимо кінцевих споживачів. Тому що наша функція в іншому. Наша функція врятувати енергосистему в цілому. Ми не управляємо тим, кого відключати конкретно і на який термін. Цим управляють розподільчі компанії, обленерго в координації ВЦА.

Але в нас можуть бути системні ситуації, коли планові відключення не діють через те, що сталося. Аварійно відключився атомний блок або стався ракетний обстріл, або ще якась непередбачувана подія. Тоді може виникнути ситуація, коли поверх планових обсягів відключення треба додати ще аварійні, тобто ті, які не були передбачені. І в такій ситуації графіки дійсно можуть не діяти. Тоді спланувати ці аварійні ситуації заздалегідь неможливо. На те вони і аварійні. І тоді дійсно можуть бути такі неочікувані додаткові відключення споживачів, про які ці споживачі не були би поінформовані заздалегідь.

Такі аварійні ситуації в нас трапляються іноді. Тому що у нас регулярні обстріли, а генерація, яка є пошкодженою у великій мірі, іноді виникають технічні проблеми в роботі тих чи інших енергоблоків, які виходять в аварійний ремонт зненацька, несподівано для нас всіх. Тому це може спричинити додаткові аварійні відключення по всіх областях або в якомусь конкретному регіоні.

– Після чергової масованої атаки у жовтні в Офісі президента повідомляли, що російські сили зруйнували 40% енергетичної інфраструктури. Можете пояснити людям, недотичним до енергетики, які не дуже в цьому розуміються, що означають такі цифри. Йдеться про генерацію, розподіл чи передачу електроенергії? І що найбільше страждає від таких атак?

– Для того, щоб ви собі уявляли масштаб, уявіть собі місто, в якому не зруйновано, але пошкоджено 40% будівель. Тобто тотальний масштаб пошкоджень. Таких ударів специфічно по енергосистемі не зазнавала ще жодна країна світу в історії.

Тому я просто хочу, щоб теж наші глядачі і слухачі розуміли, що коли відбувається відключення світла на 5 годин, на 10 годин і навіть на 20 чи більше годин, то це не тому, що хтось комусь не хоче постачати електроенергію, а просто тому, що є тотальне руйнування об’єктів електроенергетики. Розумієте, тотальна війна терористичної держави проти конкретного електроенергетичного сектору країни. Фактично зараз електроенергетика на собі амортизує весь парк важких ракет Росії, який в неї ще залишився.

Ясно, що це цивільні об’єкти, вони в принципі за своїм дизайном не передбачені для того, щоб ними відбивати важкі ракети. Але ми перебуваємо, на жаль, в такій ситуації. І в цій ситуації нам доводиться робити все, щоб система вижила перш за все. І заради цього теж відключати споживачів. У нас немає жодної теплової чи гідроелектростанції практично, яка не була би пошкоджена. Просто немає в країні.

У нас, якщо говорити про магістральні мережі, якими управляє «Укренерго», більшість, напевне, треба сказати, що всі важливі підстанції, які є величезними об’єктами, які будують роками, реконструюються роками, у нас кожна важлива підстанція теж зазнала ушкоджень.

Їхній ступінь може бути різний. Деякі зруйновані вщент, деякі зруйновані частково. І нам доводиться їх ремонтувати власними силами. В нас для цього є більше тисячі людей всередині компанії, які зібрані у ремонтні бригади. Вони виконують обсяги робіт, які досі були небачені. Ми, напевне, зараз встановили за останніх 1,5 місяця більше автотрансформаторів, ніж за останні 2-3 роки.

– Експерти кажуть, що для російських ракет однією з основних цілей є саме трансформатори. І коли їх руйнують, перед Україною стоїть завдання – знайти їх, придбати їх. І чому в Україні не було такої практики, наприклад, тримати про запас трансформатори? Чи взагалі такої практики ніде не існує?

– Такої практики ніде не існує. Тому що трансформатори – це надзвичайно складне технологічно і дуже дороге обладнання. Ми зараз по всьому світу шукаємо, у кого є на складі трансформатори. І ні в кого їх немає. В жодного оператора енергосистеми великого великих європейських країн чи в США, чи в Канаді, чи в інших країнах світу просто не існує такого складу. Тому що це те саме, що тримати на складі ядерні реактори. Бо просто про це навіть подумати ніхто не міг.

Тим не менше перед вторгненням у нас на складі було багато одиниць такого обладнання. Це через те, що ми після масштабної реконструкції наших підстанцій, яка відбулася в минулі роки, в минулі 5 років десь, ми вживані автотрансформатори не викидали, а зберігали їх, і зараз ми їх використовуємо активно для того, щоб замінювати пошкоджене обладнання.

Також у нас було багато замовлень і в Україні, і за її межами. І те обладнання, яке доїхало до нас під час вторгнення, ми зараз теж використовуємо нове для того, щоб замінювати пошкоджене. Тому склад трансформаторів – це просто явище, яке досі в світі не існувало. У нас цей склад тим не менше був, але він теж небезкінечний. Тому ми зараз шукаємо поповнення.

І я думаю, що важливо зазначити, що якби в нас не було такого запасу аварійного, якби ми не були готові до цих обстрілів, то, звичайно, ми просто фізично не змогли би витримати сім хвиль ракетних атак, які ми наразі витримали як енергосистема.

Зараз всі ці об’єкти – по-перше, зроблено все для їх фізичного захисту. Це не дає 100% гарантії, до речі. Бо я часто чую, що от треба було якимись тоненькими бетонними стінками обкласти автотрансформатори, тоді «Калібри» не могли би їх вразити. Це абсолютна маячня! Захист таких об’єктів з повітря – це перш за все системи ППО, а інженерний захист – це зовсім інші рішення, ніж ті, які я чую досить часто в медіа.

Але тим не менше при всьому цьому, на жаль, бувають і прямі влучання. І тут вже нічого не може врятувати. У такому випадку ми просто повинні замінити обладнання якомога швидше, використовуючи той запас, який в нас є.

– Пане Кудрицький, ви найкраще знаєте ситуацію з електропостачанням зсередини. Якщо говорити все ж таки про перспективу зими, вона календарно лише починається. Попереду ймовірно великі морози. Люди зараз думають, чи виїжджати взагалі з країни, переміщуватися по Україні в середині. Чи є у вас відповідь на це запитання, поки що їхати за можливості людям з України зараз чи залишатися?

– У мене є відповідь, яку я сам для себе сформулював не як керівник «Укренерго», який має багато інформації внутрішньої, яка не є доступна громадянам, а просто як громадянин. Моя позиція наступна. Треба не виїжджати закордон, а залишатися в Україні, готуватися до важкої зими, готуватися до того, що можуть бути відключення електроенергії. Але при цьому чітко усвідомлювати, що ми обов’язково пройдемо цей складний період, ми обов’язково вистоїмо. І доведеться дійсно цієї зими пожертвувати десь комфортом, десь підготувати якісь резервні джерела живлення, якщо це можливо, підготувати запас води, мати завжди заряджені павербанки, знати адресу «Пункту незламності» найближчого до вашої оселі.

Але обов’язково залишатися в країні і працювати на своєму місці для того, щоб вона якнайшвидше перемогла. Тоді питання про евакуацію взагалі не стоятиме, а стоятиме питання, як швидко повернуться ті наші співгромадяни, які були вимушені цю країну покинути. Я думаю, що в цьому ціль кожного з нас і країни в цілому у тому числі.