30 днів до весни: як протримається українська енергетика та що робитиме Росія

Нинішній опалювальний сезон став для України кризовим: через мінімальні запаси палива на ТЕС, «вугільну блокаду» з боку Росії, небувалий стрибок цін на газ у ЄС та світову енергетичну кризу. Нині, за словами урядовців, ситуацію в українській енергетиці стабілізували. Проте експерти не виключають, що проблеми можуть виникнути в разі тривалого похолодання, аварійної зупинки електростанцій або недружніх дій Кремля.

Ознаки енергетичних проблем були помітні ще восени: Україна входила в опалювальний сезон із рекордно низькими запасами вугілля. Це сталося через низку проблем в галузі, включно з тарифами, «ознаками саботажу», яку побачила у галузі частина експертів, а також з «вугільною блокадою» з боку Росії, про що Радіо Свобода вже писало.

У підсумку уряд зробив ставку на максимальне використання енергоблоків українських АЕС та на імпорт «чорного золота» з різних куточків світу. В деяких випадках імпорт вугілля технічно неможливий: так, до Луганської ТЕС, що поруч із лінією фронту, веде залізниця лише з Росії та з окупованих територій, тому, коли догорять залишки вугілля, її зможуть лише перевести на газ. ​

Для цього їй продаватимуть паливо за особливим, зниженим тарифом, щоб собівартість виробленої електроенергії залишалася прийнятною.

Як працює українська енергетика: цифри

• Атомна енергетика забезпечує 55,6% виробництва електроенергії (станом на 28 січня)
• Теплова генерація, яка використовує переважно вугілля і меншою мірою – газ: 26,5%
• ТЕЦ міст, які використовують переважно газ - 6,7% від загального виробництва
• Гідроенергетика – 6,8%
• Сонячна та вітрова енергетика – 4, 4%
• При цьому Україна споживає більше електрики, ніж виробляє: цю різницю, додаткові 2-4% (до 900 мегават) об'єднана енергосистема України імпортує з Білорусі.
• Станом на кінець січня працює 14 з 15 енергоблоків АЕС, а близько 18-19 блоків ТЕС – зупинені через відсутність вугілля.

Наприкінці січня українські посадовці зробили кілька оптимістичних заяв про те, що ситуацію в енергетиці вдалося стабілізувати.

Ситуація в енергетиці «є абсолютно стабільною і абсолютно контрольованою», а Україна пройде опалювальний сезон без жодних збоїв і відключень споживачів, заявив заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма за підсумками засідання РНБО від 25 січня. Він запевнив, що запаси вугілля на ТЕС за два місяці зросли утричі й сягнули 800 тисяч тонн, а разом із обсягом вивантаженого у портах – ця кількість перевищує мільйон тонн.

Українська енергосистема має достатній резерв потужності для стабільної роботи, запевнив міністр енергетики Герман Галущенко під час брифінгу щодо проходження опалювального сезону. За словами міністра, атомна генерація почне працювати всіма 15-ма енергоблоками упродовж тижня.

Тенденцію до збільшення запасів вугілля на складах визнало у своєму моніторингу і НЕК «Укренерго». ​

Менш оптимістичним виявився Нацбанк України: у своєму прогнозі на 2022 рік він визнав подорожчання нафти і газу. ​

Прогноз НБУ оновили на тлі повідомленнь про зменшення запасів газу в ЄС та зростання цін на автомобільне пальне в Україні (які є похідними від вартості нафти й газу).

Між тим, 25 січня, коли оцінювали перебіг опалювального сезону представники ОП і Міненерго, аварійно зупинилися два енергоблоки – на Хмельницькій і на Запорізькій АЕС.

В першому випадку виникла проблема з трансформатором, в іншому – виявили нещільність та витік водню в системі охолодження турбогенератора. Обидва блоки вже повернули в роботу однак в період їхньої зупинки українська енергосистема просила аварійної допомоги в Білорусі.

Це нагадування, що треба дбати про атомну енергетику – експерти

Останні кілька років атомна енергетика не отримувала достатньої уваги та потерпала від недофінансування, попри те, що в уряді на неї продовжують робити серйозну ставку в холодний сезон, пояснює голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко.

«Зараз ми пожинаємо наслідки занедбаності атомної енергетики в Україні. Після запуску нової моделі енергетичного ринку «Енергоатом» виявився в ній такою собі «Попелюшкою», говорить експерти про найнижчі ціни, за якими атомна генерація продає енергію на ринку. Навіть зупинка одного блоку АЕС створює безліч проблем, а 25 січня зупинилися одразу два, потужністю 100 мегават кожен. Це демонструє важливість атомної енергетики для енергосистеми країни та має стати уроком на майбутнє», – вважає експерт.

Експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна погоджується з тим, що атомна енергетика отримує недостатньо уваги та фінансування, а ремонти частини обладнання відбувалися «за залишковим принципом». Вона додає, що у планування опалювального сезону треба враховувати найгірший сценарій, і критикує ідею Міненерго задіювати одночасно всі 15 енергоблоків АЕС.

«Я завжди говорила, що в умовах недостатньої збалансованості української енергосистеми, «базова» (незмінна впродовж доби – ред.) потужність 15 атомних енергоблоків – це надмірність. Виникає дефіцит «маневрової» потужності (яка може швидко вмикатися і вимикатися впродовж доби – ред.). Тоді як атомні енергоблоки – не здатні так маневрувати. Крім того, коли аварійно вимикаються одразу два з них – для їхньої заміни потрібно підключити 6-8 енергоблоків на вугіллі, якого зараз менше, ніж гарантований запас», – наголошує експертка.

За її спостереженнями, незбалансованість енергосистеми вже виявляється у вимиканні вітрової генерації вночі та у необхідності аварійної допомоги з Білорусі.

Чи вистачить енергоресурсів?

Україні поки що щастить, переважно за рахунок теплої зими та відсутності серйозних аварій, вважає Ольга Кошарна.

Директор енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко говорить про те, що і вугілля і газу – недостатньо на випадок тривалих морозів, які можуть бути у лютому.

«Модель ринку електроенергії не є досконалою, і частину року ціни не сприяли накопиченню вугілля. Окрім того, наприкінці сезону може виникнути дефіцит газу обсягом до 3 мільярдів кубометрів. А в енергосистемі дефіцит потужності в деякі години становитиме 2-3 гігавати (це зіставно з 2-3 енергоблоками АЕС – ред.). Компенсуватимуть це за рахунок обмеження роботи промисловості», – припускає експерт.

Запаси вугілля в Україні наближаються до нормальних, за рахунок морських поставок для ТЕС компанії «ДТЕК» та для державних електростанцій, вважає енергетичний експерт Сергій Дяченко. Якщо ж вони не переходитимуть на газ – то його запасів вистачить також. Втім, визнає він, дефіцит може виникнути у випадку сильних морозів та в разі відсутності імпорту, або ж внаслідок спричинених Росією перебоїв з транзитом.

Нині Україна має понад 11 мільярдів кубометрів газу в підземних сховищах. На початку опалювального сезону запас становив майже 19 мільярдів кубометрів.

Решта опалювального сезону: чи буде зимно?

Попри оптимістичні оцінки влади, кризова ситуація в українській енергетиці зберігається, визнають недержавні експерти. Вони говорять про низку явищ і тенденцій, які можуть виявлятися до кінця опалювального сезону.

• Віялові відключення населених пунктів. Про цей сценарій згадують всі опитані експерти. Зі свого боку, прем'єр Денис Шмигаль запевняв Радіо Свобода, що уряд «не розглядає і не планує» варіанту відключати від електрики оселі українців. За даними оператора енергосистеми НЕК «Укренерго» «графіки аварійних відключень» у січні не застосовувалися. При цьому жителі низки українських міст і містечок повідомляють про періодичні відключення: втім, обленерго і місцева влада пояснюють їх аваріями та негодою.
• ​«Балансування промисловістю»: обмеження електропостачання великих енергоємних підприємств у пікові години та її максимальне енергоспоживання вночі. Про ймовірність такого сценарію у випадку похолодання та збільшення енергоспоживання говорять експерти Ольга Кошарна, Володимир Омельченко, Сергій Дяченко. В енергетичній термінології цей сценарій називають ГОП (графік обмеження потужності). «Укренерго» звітує, що у січні таких обмежень потужності не застосовували.
• Аварійна допомога, а також комерційний імпорт електроенергії з Білорусі. У січні цей імпорт коливався, за офіційними даними, приблизно в межах 400-900 мегават. Аварійної допомоги в Білорусі україна попросила 25 січня – тоді ж, коли відбулася аварійна зупинка двох атомних енергоблоків. Про те в НЕК «Укренерго» запевнили, що причина аварійна допомога не пов'язана з проблемами в енергосистемі. «Запит аварійної допомоги не пов’язаний з недостатністю в енергосистемі резервів потужності, але необхідний для економії доступних на сьогодні резервів та забезпечення сталого покриття піків споживання у наступні періоди», заявили в компанії-операторі.
• Додаткові витрати на імпорт дорогих вугілля та газу, робота ТЕС «з коліс». Про це говорять енергоексперт Сергій Дяченко та інвестиційний банкір Сергій Фурса. У січні українські ТЕС споживали майже стійльки вугілля на день, скільки завозили залізницею. Причому на більшості електростанцій запаси вугілля були менші за гарантовані. Проте с Міненерго запевняють, що резерви «чорного золота» зростають, порівняно з груднем. «Робота з коліс» – можлива, але має ризики, якщо порушиться логістика та (або) відбудеться тривале похолодання і стрибок споживання, пояснює Сергій Дяченко.
• Зменшення запасів газу через відсутність імпорту та використання його замість вугілля на деяких ТЕС. Так, наприкінці січня у підземних газових сховищах України залишалося 11,8 мільярдів кубометрів газу: Україна входила в опалювальний сезон майже з 19 мільярдами кубометрів, з яких близько 3 – газ, який зберігали іноземні компанії. В уряді не виключають, що в лютому Україна, при потребі, відновить імпорт блакитного палива з ЄС. Втім, це означатиме великі витрати: ціни на європейських ринках перевищили 1000 доларів за тисячу кубометрів газу, і є в рази вищими, ніж торік у цей сезон.​
• Тепла зима – чи не єдиний сценарій, за якого можна уникнути глибокої енергетичної кризи за наявних запасів вугілля та газу, вважають більшість опитаних експертів. Завдяки тому, що у грудні та в січні не було тривалих сильних морозів, українська енергетика попри дефіцит енергоресурсів поки що уникнула найгіршого сценарію.​
• Активне постачання видобутого та імпортного вугілля. За цієї умови можна мінімізувати проблеми під час опалювального сезону, на це розраховують представники приватної теплогенерації та уряд. Володимир Омельченко та Сергій Дяченко називають стабільне постачання вугілля найважливішим чинником енергетичної стабільності цієї зими.

Енергетична криза: які гібридні важелі має Кремль?

Росія здатна створювати і посилювати проблеми в енергетиці України та Європи загалом, і використовувати їх як елемент гібридної війни. Про це говорить більшість експертів, з якими спілкувалося Радіо Свобода від початку осіннього зростання цін на газ у Європі.

Значну частину цих важелів Росія вже застосувала, спровокувавши потужну енергетичну кризу в Україні та в регіоні.

• Підвищення цін на газ у Європі. Росія штучно посадила Євросоюз та його сусідів на «голодний пайок»: користуючись дефіцитом скрапленого газу у світі та падінням видобутку в Норвегії, російський «Газпром мінімізував постачання газу до ЄС і не накопичував його у своїх сховищах у Європі, пояснював Радіо Свобода ще на початку опалювального сезону Сергій Дяченко. Як наслідок, ціна на газ в ЄС в деякі періоди сягала двох тисяч доларів за тисячу кубометрів. Відтак Україна цієї зими не докуповує газ на європейських ринках, використовуючи лише власні сховища та свій видобуток.
  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зима «на мінімалках»: опалювальний сезон почався, проте енергетика не готова – експерти
• Зменшення транзиту газу територією України. Ці дії Росії є частиною плану з підвищення цін на блакитне паливо у Європі. Однак у період тривалих морозів зменшення транзиту може ускладнити постачання газу українським споживачам. Оскільки вони також залежать від тиску в газотранспортній системі, яка забезпечує транзит.
• Блокування постачання вугілля. Більшість вугілля для своїх ТЕС Україна видобуває сама. Однак проблеми нинішнього опалювального сезону спонукали Київ наростити експорт чорного золота: як морем, так і по суші. Якщо до морських портів України ідуть судна з вугіллям, то імпорт залізницею (з Казахстану та з самої Росії) Кремль заблокував. Це зменшило можливості наростити вугільні запаси, а для Луганської ТЕС, яка не має залізничного сполучення з українськими портами, ця блокада загрожує зупинкою, якщо станція не перейде на газ.

Водночас, є «енергетичні» важелі, які Росія ще не встигла задіяти проти України цієї зими. Про що йдеться?

• Блокування імпорту електроенергії та ядерного палива. Ці важелі тиску теоретично були б можливі, однак Україна закуповує паливо для АЕС на рік уперед, окрім того, робота атомної енергетики підпадає під міжнародний контроль (МАГАТЕ). До того ж, більш ніж половина поставок паливних збірок для українських станцій відбувається вже не від російського об'єднання «ТВЕЛ», а від західного виробника, корпорації «Вестінгауз», яка налагодила виробництво палива для радянських типів реакторів. Що ж до імпорту електроенергії з Росії, то цієї зими він не відбувався. Натомість триває імпорт з Білорусі, який в деякі години сягає потужності 900 мегават. І Кремль при потребі може переконати Мінськ зупинити цей імпорт, не виключають експерти.
• Атаки на об'єкти енергетики. Росія може намагатися в той чи інший спосіб порушити роботу української енергосистеми. Останньою спробою стала кібератака на низку урядових сайтів 14 січня, яка зачепила зокрема і Міненерго. Безпекові фахівці припускають, що військова атака на об'єкти енергетики можлива у разі масштабного російського вторгнення. Останні такі випадки мали місце на Луганській ТЕС, яка зазнавала російських обстрілів під час активних фаз війни на Донбасі.​
• Повне припинення транзиту газу територією України.

Росія вдаватиметься до енергетичного тиску на Україну і надалі, визнає низка експертів, серед яких Ольга Кошарна, Сергій Дяченко та Володимир Омельченко. Причому останній наголошує, що Кремль зацікавлений застосовувати весь свій гібридний арсенал синхронно, поєднуючи всі можливі «енергетичні» важелі гібридної війни з соціальною та політичною дестабілізацією в Україні, з кібератаками та ескалацією на Донбасі або ж із новим військовим втручанням.

«Найбільша загроза для України цієї зими – не в енергетиці, а в політичній та в соціальній площині. Як виглядає, українська енергетика «проповзе» решту опалювального сезону. Але спроби Кремля дестабілізувати Україну, на тлі проблем для малого бізнесу, зростання тарифів та валютного курсу – може спричинити хаос, який відобразиться і в енергетиці. З іншого боку, без хаосу – не буде і умов для збройної агресії. Тому найгірший сценарій – це одночасне створення інформаційної, політичної, соціальної та енергетичної дестабілізації, причому важливим компонентом останньої буде припинення транзиту газу територією України», – попереджає Володимир Омельченко.

Країни Заходу звинувачують Росію у підготовці до масштабної війни з Україною. Москва це заперечує. За даними української та західних розвідок, Росія зосередила біля українських кордонів понад 100 тисяч військових, і здатна швидко подвоїти цю кількість.

Низка експертів говорить про те, що Росія використовує і використовуватиме проти України цілий спектр кроків, від кібератак до енергетичної та політичної дестабілізації.