Кримськотатарська школа Birlik під Києвом: «Виховати людину, здатну відрізняти добро від зла»

У селі Чайки під Києвом відкрили школу для кримськотатарських дітей Birlik School. Як повідомляє сайт QIRIM.News, зараз у селі проживає близько 300 сімей кримських татар, тому там створили освітньо-культурний центр Birlik («Єдність»), що складається з мечеті, спортзалу та їдальні-вітальні. Зараз у школі навчається близько 50 дітей, однак керівництво сподівається, що з часом кількість учнів зросте вдвічі. Учні зможуть вивчати кримськотатарську мову та літературу. Окрім того, там впроваджуються сучасні методики викладання. Навчання білінгвальне ‒ українською та англійською мовами. За словами організаторів, навчання у школі відкрите для дітей усіх національностей і конфесій.

Хто буде навчатися в новій кримськотатарській школі Birlik? У чому особливість білінгвальної освіти? Як нова школа допоможе кримським татарам зберегти свою ідентичність?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорили ведучий Олександр Янковський та його співрозмовник: директор школи та культурного центру Birlik Назим Сейдаметов.

Муфтій Духовного управління мусульман АР Крим Айдер Рустемов у коментарі інформаційному агентству «Українські новини» висловив думку, що відкриття під Києвом школи для кримськотатарських дітей ‒ це важливий крок для інтеграції кримських татар на материковій частині України, а також хороший приклад для інших українських регіонів, де компактно проживають кримські татари:

«Знання ‒ це світло, знання ‒ це сила. Сьогодні насправді світом правлять знання. Якщо ми хочемо деокупувати Крим і повернутися до Криму, то, безумовно, ця сфера й цей вектор ‒ один з найбільш важливих. Почуття гордості, почуття того, що ми просунулися на цьому шляху... Ми завжди думаємо про Крим. Нехай вона (школа ‒ ред.) тут відкрилася, у Чайці, нехай це буде Київська область, нехай це буде далеко від Криму, але знову ж таки, це ще один маленький крок на шляху до звільнення Криму. Тому що майбутнє ‒ за нашими дітьми».

Муфтій Духовного управління мусульман Автономної Республіки Крим Айдер Рустемов

Директор школи та культурного центру Birlik Назим Сейдаметов в інтерв'ю Радіо Крим.Реалії висловив думку, що чим більший розвиток прогресу, тим більшим стає розрив між поколіннями, тому важливим для сучасної школи він вважає технологічні, інтерактивні можливості в освіті.

‒ Ми бачимо в цьому нові виклики 21-го століття й намагаємося певним чином наздогнати та перегнати час, щоб виховати людину, готову до цих викликів сучасності.

Назим Сейдаметов наголосив, що школа Birlik відкрита для всіх громадян України, організатори не ставили перед собою мети відкрити навчальний заклад, орієнтуючись на національне етнічне походження учнів, їхні релігійні уподобання, проте вона має свої особливості.

‒ З огляду на основні цілі культурного центру кримськотатарського напрямку, на цій базі була збудована й школа, в якій проходить поглиблене вивчення мови, звичаїв, культури, релігії нашого народу ‒ для того, щоб гармонійно порівняти всі нюанси й навчання, і збереження культурної ідентичності нашого народу.

Він зазначив, що школа Birlik є приватною, установа не отримує жодних дотацій або субсидій від української держави, існує за рахунок фінансових вкладень батьків учнів. При цьому будівля школи була збудована силами добровольців, які проживають на території села Чайки Київської області.

Школа Birlik, село Чайки, Київська область, Україна

Назим Сейдаметов зазначає, що зараз у школі відкриті з 5 до 8 класи, оскільки в селі Чайка проживають діти саме цієї вікової категорії.

‒ У першу чергу було актуальним питання навчання саме цих дітей, багатьом з них або далеко діставатися до Києва, або взагалі не мають можливості влаштуватися, бо державні школи переповнені, є певні труднощі у батьків. Дуже гостро стояло питання, аж до того, що деякі діти були не в змозі куди-небудь ходити в школу.

За словами директора школи Birlik, освітній процес проводиться в межах програми, затвердженої Міністерством освіти та науки України. Також існує варіативна частина навчання, дозволена міністерством, яку застосовують під час уроків з вивчення кримськотатарської мови, основ ісламської етики та культурних традицій кримських татар.

Що стосується викладацького складу, Назим Сейдаметов повідомив, що школа орієнтується на дипломованих фахівців з місцевого середовища.

‒ Тут не обійшлося без самопожертви: ті специфічні предмети ‒ кримськотатарську мову, основи ісламської етики, викладання арабської мови для можливості читати Коран, ‒ ці викладачі [працюють] частково на волонтерських засадах, частково ми покриваємо їхні витрати. Всі інші предмети ‒ це місцеві фахівці, викладачі української мови, математики та інших предметів у межах шкільної програми.

Відповідаючи на запитання, наскільки очікування від відкриття школи збігаються з реаліями після початку навчального року, Назим Сейдаметов зазначив, що «все йде, як було заплановано».

‒ Ми очікували, що будуть проблеми, зокрема й ‒ проблеми росту. А також, звичайно, проблеми з набором персоналу, які присутні в будь-якій сфері, в усіх країнах. Фактично це ‒ всі проблеми, які має будь-яке підприємство в період відкриття, всі вони були присутні.

При цьому, за словами Сейдаметова, у школі Birlik працюють вчителі-переселенці, які зокрема переїхали спеціально для того, щоб проводити навчання дітей.

‒ По суті, тут ми намагаємося вирішити дві проблеми: проблему навчання дітей-переселенців і проблему працевлаштування їхніх батьків. Якщо є серед батьків та інших переселенців люди з відповідною компетенцією, ми намагаємося працевлаштовувати їх на різні посади. У нас і їжу для дітей готують батьки наших учнів, прибирання теж проводиться силами переселенців, а також викладання деяких предметів.

У селі Чайки наразі проживають близько 300 сімей кримських татар. Керівники школи Birlik очікують, що навчатися тут будуть як мінімум 100 дітей. За словами Назима Сейдаметова, зараз школа у своєму розпорядженні має вільні приміщеннями, і могла б надавати учням можливість продовжити навчання до 11-го класу.

‒ У перший рік ми набрали 50 дітей, навряд чи ми зараз подужаємо більше, з огляду на всі організаційні моменти. А в ідеалі ми будемо продовжувати набори дітей до 5-го класу наступного року, для тих діточок, які підростають. І будемо продовжувати навчання тих восьмих класів, які у нас сьогодні вчаться. При цьому, як наголосив Назим Сейдаметов, у школі введена білінгвальна система навчання.

‒ Білінгвальне навчання передбачає викладання точних наук ‒ таких як математика, фізика ‒ двома мовами, тобто постійно перемикатися: одну тему давати декількома мовами. У нашому випадку ‒ українською та англійською. Ми віримо, що це сприяє підвищенню когнітивних здібності дітей, їх здатності до навчання, виводить їх на новий рівень мислення.

Сейдаметов визнав, що подібне навчання не з легких, і в школі навіть чують скарги з цього приводу.

‒ Однак ефект просто колосальний, треба просто звикнути до цього темпу. З огляду на навантаження, скажімо, наших колег з Японії, там навантаження набагато вище. І на вчителях це, відповідно, теж позначається. Але для того, щоб зараз виховати людину, освічену, самостійну, готову до викликів сучасності, певне навантаження потрібне. І якщо це навантаження давати грамотно, з використанням сучасних засобів, ігрових форм навчання, то це навантаження йде навіть із задоволенням.

За словами Назима Сейдаметова, школа сподівається на те, що учні виростуть «високоморальними людьми, здатними відрізняти добро від зла» і будуть розвиватися в професійній сфері, «ґрунтуючись на цих постулатах». Він зазначив, що в школі передбачене проведення професійної орієнтації для учнів, вчителі мають намір виявляти таланти дітей і допомагати розвивати їх.

Він додав, що в школі працюють групи продовженого дня, в яких тьютори супроводжують дітей, перевіряють виконання домашніх завдань. А розпорядок дня складений таким чином, щоб передбачити й періоди для відпочинку, і заняття спортом.

При цьому Назим Сейдаметов зазначає, що в школі приділяють увагу збереженню ідентичності, культури й традицій кримських татар.

‒ Ми впроваджуємо зараз курс історії, в якому буде викладатися шкільна програма з історії України та всесвітньої історії, і окремо ми ведемо переговори з викладачами Київського національного університету імені Тараса Шевченка для викладання на окремих семінарах історії Криму. На жаль, дуже мало кадрів і в них розписано все. Наприклад, у «Кримському домі» викладають історію Криму, кримознавство. Ми намагаємося зробити на нашій базі хоча б 1-2 години на тиждень такі уроки. З кримськотатарської мови ‒ у нас повноцінна, затверджена програма, з усіма посібниками, в цьому плані у нас дефіциту немає.

За словами Сейдаметова, в деяких переселенців є труднощі з вивченням кримськотатарської мови, оскільки вони вчать її як другу іноземну, однак спеціальні програми дозволяють коригувати цю проблему.

Загалом на материковій частині України не багато шкіл, які проводять навчання кримськотатарською мовою, говорить Назим Сейдаметов, як приклад він наводить школу в Новоолексіївці на Херсонщині.

У школі Birlik не виключають можливості зміни статусу з приватної на комбіновану, коли навчальний заклад стає частково приватним, а частково ‒ державним. За словами Сейдаметова, в Україні є можливості для отримання відповідних субвенцій, і школа може звернутися за ними в майбутньому.

‒ Цього року, як навчальному, так і бюджетному, ми, на жаль, не встигли дооформити всі документи таким чином, щоб легалізувати приватно-державне співробітництво, але на наступний бюджетний рік у нас передбачені такі плани, щоб, по-перше, максимально влитися в правове поле, в поле державної підтримки. А сьогодні ми працюємо таким чином, щоб не втрачати темпу, тому що діти ростуть і над нами висить загроза асиміляції.

(Текст підготувала Олена Юрченко)