Крим не допоможе у подальшій війні: немає виробництва на «військовий лад» – експерт

Президент Росії Володимир Путін на заводі «Залив» у Керчі, Крим, 2020 рік

21 вересня президент Росії Володимир Путін, пославшись на законодавство про оборону, підписав указ про часткову мобілізацію громадян країни. Право на відстрочку від призову надане російським громадянам, які працюють у організаціях оборонно-промислового комплексу (ОПК). Категорії таких громадян визначає уряд Росії.

У російському Міністерстві оборони й далі називають комплекс військово-промисловим (ВПК).

Раніше в липні російський президент Росії Володимир Путін підписав ухвалений парламентом федеральний закон «Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації». Закон спрямований на забезпечення проведення російською армією, військовими формуваннями та органами контртерористичних та інших операцій за межами території Росії. Внесені зміни до законодавства про оборону, державні закупівлі та контрактну їхню систему, а також трудові відносини.

Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії спробували розібратися, що відбувається з підприємствами ОПК-ВПК на Кримському півострові і чи зможуть вони, налагодивши роботу «на військовий лад», змінити ситуацію на фронтах.

Причина нововведень – західні санкції та дефіцит зброї з боєприпасами

Ініціатором змін законодавства виступив російський уряд, який вважає, що в умовах запровадження іноземними державами та міжнародними організаціями обмежувальних заходів потрібно тимчасово зосередити зусилля в окремих галузях економіки.

Серед завдань:

  • дозавантаження виробничих потужностей ОПК,
  • організація ресурсного забезпечення поставок у межах державного оборонного замовлення.

Тепер уряд Росії уповноважений запроваджувати спеціальні заходи у сфері економіки, що дозволять оперативно задовольнити потреби армії та інших військових формувань у ремонті озброєння та військової техніки, а також забезпеченні матеріально-технічними засобами.

23 серпня заступник голови російської ради безпеки Дмитро Медведєв зустрівся з головою Міністерства промисловості та торгівлі Росії Денисом Мантуровим. Обговорювалася робота військово-промислового комплексу (ВПК) та забезпечення постачання озброєння і військової техніки для потреб армії.

Прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв (праворуч на першому плані), віцепрем'єр РФ Дмитро Рогозін (другий ліворуч) і міністр промисловості та торгівлі РФ Денис Мантуров (праворуч на другому плані) на 10-й міжнародній військово-промисловій виставці «Russia Arms Expo-2015», 2015 рік

1 серпня відповідною постановою уряд Росії затвердив особливості правового регулювання трудових відносин в окремих організаціях ОПК, їхніх структурних підрозділах та на окремих виробничих об’єктах. Серед іншого запроваджуються: робота у святкові та вихідні дні без згоди робітників, але з оплатою у подвійному розмірі та обов’язковим наданням вихідного дня, а також понаднормова робота не більше чотирьох годин на добу протягом одного року з оплатою у подвійному розмірі.

20 вересня Володимир Путін провів зустріч із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу. Обговорювалися заходи щодо забезпечення потреб російського Міністерства оборони, реалізація програм імпортозаміщення.

Організаціям ОПК необхідно у найкоротший термін забезпечити постачання необхідного озброєння та техніки у війська
Володимир Путін

«…Застосовувана під час операції (у Росії збройну агресію проти України називають спеціальною військовою операцією – ред.) російська зброя показує високу ефективність. Насамперед це стосується авіації, високоточних ракет великої дальності, авіаційних засобів ураження, ракетно-артилерійського, бронетанкового озброєння та іншого. …Організаціям ОПК необхідно у найкоротший термін забезпечити постачання необхідного озброєння та техніки у війська, засоби ураження», – заявив російський президент, звертаючись до присутніх.

Президент Росії Володимир Путін

Сектор ОПК-ВПК у Криму

За радянських часів, враховуючи зайнятість населення, використання території, державні інвестиції, обсяги випуску продукції, Крим був промисловим та науковим центром загальносоюзного значення у військовому приладобудуванні та суднобудуванні.

«Основу кримської промисловості являли собою підприємства військового приладобудування – у Севастополі, Євпаторії, Сімферополі, Феодосії – та військового суднобудування й судноремонту – у Севастополі, Феодосії та Керчі. … При цьому показники, пов’язані з оборонним відомством і військово-промисловим комплексом … загалом ніколи не відображалися у відкритій державній статистиці», – сказано у збірнику «Соціально-економічна ситуація в окупованому Криму 2014-2020» (за результатами роботи моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції «Чорноморські новини», видавництво – Київ, 2020, с. 3).

До 2014 року сектор ОПК у Криму включав понад 30 підприємств, у тому числі науково-дослідні та проєктно-конструкторські організації. Окрім спеціальної військової продукції, підприємства випускали і цивільні товари. До складу комплексу входили дев’ять суднобудівних та шість приладобудівних і машинобудівних підприємств. Особливе місце належало випробувальним полігонам, які мали високе технічне оснащення та добре розвинену інфраструктуру.

Окупувавши півострів, Росія відразу ж почала відновлення військової інфраструктури Криму і націлилася на підприємства ОПК.

Станом на 2018 рік у Росії вважали, що до сектора ОПК-ВПК у Криму та Севастополі належать 16 підприємств, у тому числі 10 – підприємства суднобудівної промисловості, 3 – авіаційної, 2 – промисловості звичайних озброєнь, 1 – радіоелектронної промисловості. Загалом кількість співробітників цих підприємств становить 8300 осіб.

Пізніше «Євпаторійський авіаційний ремонтний» було інкорпоровано у ПАТ «Об’єднана авіабудівна корпорація». Федеральний кадровий центр ОПК Росії повідомляє про значну кількість вакансій на цьому заводі.

«Севастопольський морський завод» перетворили на філію російського АТ «Центр Судноремонту «Зірочка».

Севастопольский морський завод, архівне фото

Феодосійський НДІ аеропружних систем у 2021 році відповідно до указу президента Росії передали державній корпорації «Ростех».

«Двоякірна бухта» та «Конструкторсько-технологічне бюро «Судокомпозит» досі перебувають у віданні російського Міністерства промислової політики Криму, а плани розвитку та завантаження підприємств продовжують обговорювати.

З 22 серпня 2022 року на підставі розпорядження територіального управління Федерального агентства з управління державним майном у Москві ФДУП «Севастопольське авіаційне підприємство» було реорганізовано шляхом його приєднання до ФДУП «Авіакомплект».

Робота заводів «Море» (Феодосія) та «Залив» (Керч) зосереджена на виконанні замовлень військово-морського флоту Росії й будівництві корпусів кораблів і суден. Завод «Фіолент» (Сімферополь) продовжує випускати корабельну автоматику та мікромашини.

Судоремонтний завод «Залив» у Керчі. Судно, що будується в сухому доці, 2017 рік

Снаряди, гармати, танки та бронетранспортери, а також ракети і бомби в Криму не виробляють.

«Кримські підприємства ОПК-ВПК не допоможуть російській агресії»

Коментуючи на прохання Крим.Реалії перспективи участі кримських підприємств у виконанні оновлених воєнних замовлень Росії, а також вплив такої роботи на перебіг російської агресії, експерт у галузі міжнародного права, професор Борис Бабін вказав на відсутність у Росії на території півострова підприємств, які обслуговували б сухопутні війська.

Це підприємства не високотехнологічного циклу, вони просто собі такі станції техобслуговування армійські
Борис Бабін

«Наразі вони суттєво розширюють можливості ремонтної бази. Це підприємства не високотехнологічного циклу, вони просто собі такі станції техобслуговування армійські, під які пристосовують практично всі вільні можливості кримських підприємств. Наскільки це ефективно – покаже час», – зазначив він.

Борис Бабін окреслив дві основні спеціалізації для підприємств ОПК у Криму: технології кораблебудування та обладнання кораблів технікою, а також ремонт авіатехніки.

Борис Бабін

Він вважає, що всі підприємства кримського сектора ОПК критично залежали від західного обладнання та західних технологій, тому сьогодні вони не здатні випускати будь-яку продукцію повного або частково замкнутого циклу у виготовленні та виробництві зброї та боєприпасів.

Севастопольський завод з ремонту гелікоптерів припинив свою діяльність за час окупації
Борис Бабін

«Вони ніяк не можуть вирішити цю проблему. Ось, наприклад, у Севастополі вони ніяк не можуть запустити виробництво холодильного обладнання для кораблів – холодильних установок, оскільки не мають змоги збирати таке обладнання із західних комплектуючих. Це стосується інших підприємств. Наприклад, у Севастополі було підприємство з виробництва радіонавігаційного обладнання кораблів. Тут до 2014 року була приватна компанія, яка була не світовим, але регіональним великим гравцем на ринку такого обладнання. Це підприємство також сьогодні у занепаді. Вони обслуговували не лише військові кораблі, а й цивільні судна. Такі можливості на сьогодні втрачені. «У повітрі» – аналогічна ситуація. Севастопольський завод з ремонту гелікоптерів припинив свою діяльність за час окупації. Окупанти самі його знищили. Подібна ситуація на Євпаторійському підприємстві з ремонту авіатехніки. І нічим таким вони сьогодні похвалитися не можуть», – додав Борис Бабін.

Експерт вважає стратегічно важливішою невирішену проблему Росії, яка полягає в тому, що для цієї країни в сьогоднішніх умовах втрачено можливість застосовувати своє корабельне угруповання.

Зараз у нас військові дії мають переважно сухопутний характер. А на морі технології агресора– застарілі
Борис Бабін

«І навіть якщо спрогнозувати, що всі ці кримські підприємства ОПК-ВПК спрацювали б, як то кажуть, на повну викладку, то навіть їхня продукція суттєво не допомогла б росіянам. Зараз у нас військові дії мають переважно сухопутний характер насамперед. А на морі технології агресора– застарілі. На десятиліття вперед агресор залишається неконкурентоспроможним на морі за наявності в Україні західних технологій. У Москві це чудово розуміють», – підсумував співрозмовник Крим.Реалії.

«Усе це означає, що Путіну доведеться продовжувати війну. Причому нинішніх сил і засобів, що є на окупованих територіях, явно недостатньо навіть для того, щоб утримувати взяте під контроль, не кажучи вже про поступ уперед», – вважає Максим Блант, економічний оглядач і публіцист, ведучий програми Російської служби Радіо Свобода «Деньги на Свободе».

В Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що Росія намагається відновити та розширити роботу свого військово-промислового комплексу для того, щоб вести тривалу війну в Україні.

Державний департамент США 15 вересня повідомив про запровадження нових санкцій щодо фізичних і юридичних осіб, причетних до діяльності військово-промислового комплексу Росії.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.