На сесії російського парламенту Криму, що відбулася днями, його спікер Володимир Константинов назвав війну Росії в Україні (за його і Кремля версією «спеціальна військова операція» – авт.) «головною подією, в якій ми беремо участь і яка, безсумнівно, формує умови нашої законотворчої роботи». При цьому ухвалений у першому читанні законопроєкт «Про надання права учасникам спеціальної військової операції, які мають постійну реєстрацію на території Республіки Крим на 24 лютого 2022 року, безкоштовно та за спрощеною процедурою отримувати земельні ділянки» він назвав «тим нечисленним, що ми можемо зробити».
Спілкуючись із представниками преси, Володимир Константинов втім назвав законопроєкт «найважливішим питанням порядку денного цього пленарного засідання»: «Це те нечисленне, що ми можемо зробити для наших учасників спецоперації, особливо тих, хто загинув, у кого залишилися сім'ї, щоб вони мали можливість без жодного конкурсу, за простою схемою отримати земельну ділянку… Це серйозна допомога, і ми робимо це вчасно…»
Депутатів не зупинили складнощі, які викличе ухвалений законопроєкт, оскільки він суперечить іншим законоположенням. Константинов відзначив цей момент: «Закон непростий за правовим та юридичним характером. Він зачіпатиме інтереси муніципалітетів, тому до другого читання ми все відпрацюємо разом із міністерством майнових та земельних відносин…»
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов
Символічно, що на додаток до закону про земельні ділянки мобілізованим депутати також ухвалили в першому читанні новий законопроєкт «про патріотичне виховання». До цього у Криму патріотичне виховання не регламентувалося законом. Тепер це «важливий елемент державної політики», і в ньому описані «повноваження органів державної влади у сфері патріотичного виховання громадян».
Зазначається, що після закінчення засідання Константинов «підтвердив, що члени президії готові стати на захист нашої країни, оскільки є її патріотами».
Усі члени президії підтвердили свою готовність захищати Батьківщину. Хтось із нас молодший, і їх можуть призвати вже завтраВолодимир Константинов
«Якщо завтра постане питання про те, що нам треба йти, – сказав він, – ми готові та заявили про це на президії. Тут немає жодного пафосу, жодного піару. Я почну з себе. Мені за 60 років, але я у добрій фізичній формі, багато знаю. У мене немає військової освіти, але я можу бути корисним: служив у прикордонних військах у Радянській армії, був на перепідготовці, брав участь у навчаннях майже три місяці, досвід маю, добре стріляю. Дуже важливим є моральний стан суспільства і дуже важливо, щоб його представницький орган був без усякої «гнилизни». Усі члени президії підтвердили свою готовність захищати Батьківщину. Хтось із нас молодший, і їх можуть призвати вже завтра. Ніхто не знає, як далі розвиватимуться події…»
Мітинг, присвячений проводам російських військовослужбовців 47-ї мотострілецької дивізії на війну в Україні. Севастополь, 27 вересня 2022 року
Водночас спікер пояснив і свою заяву про необхідність виступити з ініціативою на федеральному рівні щодо тих, хто втік від мобілізації за кордон. За його словами, «надходить шквал листів на цю тему, люди вимагають заборонити їм повертатися».
Ти все покинув і поїхав у той момент, коли Батьківщині складно. А потім ти захочеш повернутись сюди. Навіщо?Володимир Константинов
Розуміючи, що це порушення закону, Константинов сказав: «Із правової точки зору, звісно, це все треба опрацьовувати. Є конституція, і все має відбуватися в рамках наших законів. Але ініціатива не порожня, вона моральна. Ти виріс у цій країні, за тебе платили податки, тебе охороняли, навчали, тобі будували дороги, садки, школи, а ти все покинув і поїхав у той момент, коли Батьківщині складно. А потім ти захочеш повернутися сюди. Навіщо? За соціальними пільгами, щоб добувати гроші на цій території, на цьому народові та отримувати пенсію. Де тут справедливість? Тому ці питання стоять дуже гостро, і треба ухвалювати рішення…»
Спікер при цьому забув наголосити, що все сказане ним стосується справедливої, визвольної війни, але не військової агресії на території сусідньої країни. Тих, хто втік від мобілізації, Константинов вважає зрадниками. «Це власівщина», – сказав він.
Російські засоби масової інформації в Криму вже поспішили публікувати не так роз'яснення, як пропагандистські заклики йти на війну заради того, щоб отримати ще одну земельну ділянку.
Як повідомило видання «ForPost», рішення про виділення земельних ділянок кримчанам, які стали учасниками «спецоперації», запропонував російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). Він уточнив: «Йдеться не лише про тих громадян, які вирушать у зону спецоперації в рамках часткової мобілізації, але, в принципі, про всіх учасників СВО незалежно від часу призову».
Пояснюється, що «земельна ділянка, за задумом, належить учасникам незалежно від наявності в них іншої нерухомості».
«Документ, що готується, встановлює право і деякі особливості цієї пільги. Відповідно до нього кримчанам будуть безкоштовно надані земельні ділянки, які можна буде використовувати для індивідуального житлового будівництва, ведення особистого підсобного господарства або садівництва… Це ж право на землю буде надано членам сім'ї учасника в тому випадку, якщо він загине під час бойових дій. Тоді на отримання земельної ділянки може претендувати дружина загиблого, її діти чи батьки – саме в такому порядку. При цьому на дружину право поширюється тільки в тому випадку, якщо вона не вийшла заміж повторно», – повідомляється в новинній публікації «ForPost».
Your browser doesn’t support HTML5
Эти крымчане были убиты на войне России против Украины (видео)
Відповідальним за виділення землі депутати російського парламенту Криму призначили Міністерство майна та земельних відносин. У відомстві вже уточнили, що земельні ділянки надаватимуться учасникам «спецоперації» у спрощеному порядку та позачергово.
Костянтин Подоляк – журналіст
Оригінал – на сайті проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.