Як захистити українську церкву в Криму?

Кримський екзархат Української греко-католицької церкви (УГКЦ), Кримська єпархія Української православної церкви (Київського патріархату) – УПЦ КП – і три кримські єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) – УПЦ (МП) – такі організації українського православ’я існували на півострові до 2014 року. Незаконна анексія Криму і Севастополя та відкрита збройна агресія Росії в Україні, що триває сьогодні, значно вплинули на православне життя.

Які церкви орієнтовані на парафіян-українців у Криму, що з ними відбувається сьогодні та як захистити українську церкву на півострові – у матеріалі Крим.Реалії.

«Чужі» для «русского мира» православні юрисдикції були «вичавлені» з Криму

«Після 2014 року… з півострова були вичавлені інші православні юрисдикції – Київський патріархат та УАПЦ (Автокефальна церква), частина греко-католиків, а з ними майже зник і український національний рух. Крім того, практично однозначна проросійська орієнтація жителів Криму, вирішення територіального питання зробили неминучими тісніші зв’язки з Російською православною церквою», – таку оцінку дали науковці Російської академії наук Роман Лункін і Тамара Степашина, протиставляючи православ’я та іслам у Криму в аналітичній статті «про церковні структури у новій політичній ситуації».

Призначена Москвою влада Криму та російські силові відомства продовжують заперечувати право на існування українського православ’я та право на віросповідання віруючих українців. Про це також йшлося 17 січня під час Десятого раунду консультацій Україна-ЄС щодо правових наслідків тимчасової окупації АР Крим і міста Севастополя.

У грудні 2022 року відбулася робоча зустріч керівника Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ігоря Поночовного з представниками Крайової ради українців Криму (КРУК, Київ). Учасники зустрічі детально обговорили факти колабораціоністської та пропагандистської діяльності представників РПЦ у Криму, а також тиск на ПЦУ з боку російської влади.

Указом президента України Володимира Зеленського 23 січня введене в дію відповідне рішення РНБО та персональні санкції щодо 22 релігійних діячів РПЦ.

Кримських єпархій УПЦ (МП) більше нема: тепер право порушує РПЦ

Своїм одностороннім рішенням у червні 2022 року Синод РПЦ створив на півострові Кримську митрополію, прийнявши Феодосійську та Керченську, Сімферопольську і Кримську, Джанкойську та Роздольненську єпархії УПЦ (МП) у «безпосереднє канонічне та адміністративне підпорядкування патріарху Московському» і Синоду.

Кандидат наук, кримський історик та представник Крайової ради українців Криму (КРУК, Київ) Андрій Іванець у коментарях для Крим.Реалії зазначив, що три єпархії УПЦ (МП) у Криму використовувалися антиукраїнськими силами з політичною метою і до 2014 року, а рішення Синоду РПЦ підпорядкувати ці єпархії безпосередньо Московському патріарху – порушення статуту УПЦ і фактично замаскована анексія.

«Кримські єпархії УПЦ (МП) відіграли вкрай негативну роль на початку війни, коли їхні клірики у лютому-березні 2014 року стали співучасниками тяжкого злочину – порушення Росією територіальної цілісності України та розв’язування агресивної війни. Частина кліриків надавала агресорові організаційну підтримку. Церковні приміщення використовувалися як перевалочні пункти для російських окупаційних сил. У селі Уютне зберігалися боєприпаси і була казарма. У храмі апостола Андрія в Керчі були парамілітарні російські формування. Клірики РПЦ у Криму, як ті, хто прибув з Росії, так і ті, хто служив Криму до війни, блокували українські частини, деморалізували українських військових, примушували їх до переходу на бік агресора. У цьому зізнався священник Димитрій Кротков, який відповідає у Сімферопольській та Кримській єпархії за взаємодію з російськими військовими та іншими силовими структурами. У березні 2014 року він був у селі Перевальне разом із солдатами окупаційної армії, блокував 36-ту бригаду української берегової оборони. До війни він мав нагороди від Міністерства оборони України, але 2014 року став зрадником», – додав він.

Андрій Іванець, кандидат наук, кримський історик та представник КРУК

На думку Андрія Іванця, після лютого 2022 року процеси набули масштабного та вкрай негативного характеру, а дії кліриків та їхніх прихильників у теперішніх уже структурах РПЦ на півострові порушують не лише морально-політичні норми, а й українське та міжнародне право.

«Тепер структури РПЦ у Криму системно працюють у тісному контакті з окупаційною адміністрацією. Більшість публічних заходів проводять у присутності священників чи архієреїв РПЦ. У такий спосіб легітимізують окупаційну адміністрацію в очах віруючих людей, які їм довіряють. Кремлю було надто важливо забезпечити ідеологічну підтримку агресії проти України, оскільки Росія грубо порушила і міжнародне, і українське, і навіть російське право. На жаль, УПЦ (МП) у Криму була активно залучена до процесу навіювання і населенню нашої країни, і росіянам, і міжнародній спільноті думки про те, що нібито дії РФ є прийнятними. Сьогодні цим у Криму зайняті структури РПЦ – клірики системно співпрацюють і з російськими збройними силами, зокрема з Чорноморським флотом. Вони надають морально-психологічну підтримку російським окупантам, освячують прапори частин та кораблів і навіть російську зброю, якою сьогодні вбивають українців. Вкрай негативна роль священників та архієреїв УПЦ (МП) у мілітаризації освіти та у заміні української ідентичності на російську в Криму», – наголосив співрозмовник Крим.Реалії.

Протоієрей УПЦ (Московського патріархату) Димитрій Кротков (у центрі). Сімферополь, червень 2019 року

Андрій Іванець повідомив, що міжнародне право забороняє призов на військову службу населення окупованих територій та пропаганду призову, але священники РПЦ підтримують такі дії окупантів, «благословляючи» призовників, і ведуть антиукраїнську пропаганду.

«Наприклад, той самий Димитрій Кротков уже на окупованому півдні України поширює українофобські ідеї серед цивільного населення. Роздаючи продукти мешканцям окупованого регіону, він розповідав в інтерв’ю пресі колаборантів, що «київська влада» нібито «хоче їх вигнати чи вбити». Одна з ключових проблем – РПЦ та її структури в Криму продовжують пропагувати «єретичну», з погляду християнства, ідею «русского мира», яка підміняє етнофілетизмом (принесення загальноцерковних інтересів у жертву національно-політичним, племінним – ред.) саме християнське вчення. Це заперечує право на самостійний розвиток української нації. Клір РПЦ прямо просуває ідею «українці та росіяни – один народ», яка використовується путінським режимом для обґрунтування війни проти України та геноциду проти українців. РПЦ – один із головних інструментів просування цієї ідеології в Криму, оскільки свідомість багатьох віруючих дуже залежить від думки священників», – зазначив експерт.

Митрополит Сімферопольський і Кримський УПЦ (МП) Лазар (Швець)

Ще однією проблемою, на думку Андрія Іванця, є руйнація української культурної спадщини у Криму, в якій РПЦ задіяна безпосередньо.

«РПЦ та російські окупанти продовжили свою протиправну діяльність в античному місті Херсонес, яке входить до списку ЮНЕСКО: клірики освятили незаконне будівництво історико-археологічного парку – ідеї-симбіозу російської влади та церкви. Така діяльність завдає шкоди пам’ятнику національного та світового значення, створює величезні ризики для його збереження», – наголосив він.

Кримський екзархат УГКЦ: «сховали» та зберегли віру…

За домовленістю між Ватиканом і Кремлем у квітні 2017 року в Москві було зареєстровано Кримський екзархат Католицької церкви візантійського обряду на чолі з делегатом у безпосередньому підпорядкуванні Святому Престолу. Так тепер називається за російським законодавством Кримський екзархат УГКЦ.

Отець Богдан Костецький, священник УГКЦ. Євпаторія, 3 серпня 2014 року

«Українські греко-католики у Криму перебувають у драматичній ситуації. Вони були змушені під тиском перереєструватися як Кримський екзархат у прямому підпорядкуванні Ватикану. Таким чином формально на території України утворилася вже третя греко-католицька церква. Кількість громад зменшилася вдвічі. Вести богослужіння в умовах російської окупації важко, оскільки в Криму окупанти нав’язують дискримінаційне російське законодавство, яке брутально порушує права віруючих. Служби проводяться українською мовою, але формально та юридично це вже не УГКЦ. Серед греко-католиків було багато громадян з українською позицією та ідентичністю, їх переслідували, вони змушені були виїжджати. Погрози були і на адресу священників, після чого вони були змушені залишити Крим. Був момент, коли виїхали практично всі клірики УГКЦ через тиск російських окупантів», – розповів Андрій Іванець.

Кримська єпархія ПЦУ – закричати та замовчати, щоб вижити…

У січні 2019 року рішенням Вселенського патріарха Варфоломія І було створено помісну автокефальну Православну церкву України (ПЦУ), у складі якої роботу на півострові продовжила Кримська єпархія ПЦУ.

«В умовах, коли Росія взяла курс на повну асиміляцію українців у Криму – знищила їхні суспільно-політичні та культурні організації, українську систему освіти, переслідує активістів української громади, – однією з небагатьох можливостей підтримувати свою ідентичність залишається включення до життя церкви. Попри тиск окупантів, частина кримських українців відвідує свої церкви. Насамперед це храми помісної автокефальної Православної церкви України. Сьогодні це один із небагатьох центрів, де люди можуть молитися та проводити заходи українською мовою, відзначати українські та церковні свята і таким чином підтримувати свою українську ідентичність. Кримська єпархія ПЦУ не перереєструвалася за російським законодавством, попри вимоги окупантів. Тепер вона зазнає значного тиску з боку Росії. Кількість її громад скоротилася з 45 до 7, залишилося лише 4 священники. Наприкінці 2022 року кримський архієрей перебував на материковій частині України і тепер не може повернутися до своєї пастви до Криму. ПЦУ у Криму перебуває і під ідеологічним, і під адміністративним тиском. У неї відбирають приміщення силою або за допомогою адміністративного та судового тиску. Є незаконні рішення російських судів щодо вилучення собору Володимира та Ольги – головного храму всієї єпархії ПЦУ у Криму. Така сама ситуація в Євпаторії», – розповів Андрій Іванець.

Великоднє богослужіння в соборі Кримської єпархії Православної церкви України, Сімферополь, 2 травня 2021 року

Він додав, що рішеннями російських судів зберігається та актуалізується загроза того, що у Кримської єпархії ПЦУ місцева влада «відбере» собор у Сімферополі.

«Це дуже серйозна загроза для віруючих українців на півострові. Тут важлива підтримка української держави. Органи влади України, звісно, не можуть прямо впливати на ситуацію на окупованій території, але можуть і мають створити правові умови для того, щоб церква могла захищати свої інтереси в міжнародних судах. Віряни протягом низки років порушували питання про створення механізму юридичної передачі майнового комплексу в Сімферополі, де розміщуються собор та єпархіальне управління, у власність церкви. Зараз, коли окупаційна влада його забирає, це особливо важливо. Верховна Рада та Кабінет міністрів України ухвалили нормативні акти, що відкривають шлях для передачі майна церкви. Міністерство культури має ухвалити своє рішення», – вважає співрозмовник Крим.Реалії.

Архієпископ Сімферопольський і Кримський ПЦУ Климент у соборі святих Володимира та Ольги у Сімферополі, 15 лютого 2019 року

Раніше, у січні, митрополит Кримський і Сімферопольський Климент оприлюднив відкрите звернення до президента України, в якому просить забезпечити виконання рішень органів влади та притягнути до відповідальності керівництво Міністерства культури.