Чи можлива «кримсько-сирійська» дружба під час війни?

У березні 2011 року на півдні Сирійської Арабської Республіки (САР) студенти вийшли на вуличні протести в провінції Дераа, режим застосував армію – так почався сирійський конфлікт. Через три роки Росія анексувала Крим, а 2022 року розпочала повномасштабне військове вторгнення в Україну. Війна в Сирії, де Кремль з 2015 року бере участь на боці режиму, і війна в Україні, яку своєю агресією у Криму розв’язала Москва, тривають. Призначена сусідньою Росією влада Криму та Севастополя не залишає спроб налагодити «кримсько-сирійську співпрацю»: анонсовано черговий «візит» кримських чиновників до САР.

Як відбувається взаємодія Криму та Севастополя із Сирією: про що говорять заяви про нібито «прорив міжнародної ізоляції», що відомо про постачання зброї, вивезення через порти Криму українського зерна, а також про туманні перспективи «кримсько-сирійської дружби»? Про це – у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Взаємні «візити» та заяви про наміри

У квітні 2018 року в Криму серед гостей так званого Ялтинського міжнародного економічного форуму виявилася група сирійських бізнесменів на чолі з міністром економіки та зовнішньої торгівлі країни Самером аль-Халілем. У провінції САР Латакії та в анексованому Криму, в Ялті, заклали «алею дружби», підписавши між містами «договір про побратимство».

У жовтні 2018 року в САР побувала група кримських чиновників на чолі з російським главою Криму Сергієм Аксьоновим (за документами –​ Аксенов). У Кремлі та анексованому Сімферополі вважають, що ця поїздка стала «першою офіційною закордонною поїздкою» призначеної Москвою кримської влади та «проривом» у доланні західних санкцій.

На початку 2019 року в сирійському Тартусі перебували на той час російський губернатор Севастополя Дмитро Овсянников і депутат Держдуми РФ від Севастополя Дмитро Бєлик. Вони уклали «угоду про співпрацю між містами», у тому числі щодо постачання зерна та будматеріалів.

На церемонії підписання «угоди» між Севастополем і Тартусом. Дмитро Бєлик (другий праворуч), Дмитро Овсянников (четвертий праворуч), 2019 рік

У квітні 2019 року на півострові, де відбувався черговий ялтинський форум, побував той самий міністр економіки та зовнішньої торгівлі САР Мухаммад Самер Аль-Халіль. Він та Сергій Аксьонов підписали двосторонню «угоду», яку затвердили окремим законом лише 25 грудня 2019 року. У Сімферополі відкрили «сирійський торговий дім» і, як стверджували кримські чиновники, розпочали реалізацію кроків щодо створення спільної «кримсько-сирійської судноплавної компанії».

У січні 2022 року Крим знову відвідав міністр Мухаммад Самер Аль-Халіль. Російське міністерство курортів і туризму підписало з ним чергову «угоду». Сергій Аксьонов у зв’язку з цим поспішив назвати угоду рамковою, «бо прямої логістики немає, прямих рейсів Дамаск – Сімферополь немає, і їх буде досить складно організувати». Знову говорили про спільну транспортну судноплавну компанію та вирішили постачати в арабські країни халяльну (дозволену в ісламі – ред.) продукцію з Криму.

Сергій Аксьонов (ліворуч) і Башар Асад (праворуч на другому плані) під час зустрічі в Сирії

Кримські посередники російських та білоруських підприємств рвуться до Сирії

Серед учасників російського стенду на 61-й виставці у Дамаску в 2019 році була одна компанія з Криму – ТОВ «ТКП «Кримторг». Ця фірма – особистий бізнес голови ради російської «Торгово-промислової палати Криму» Володимира Клименка. У Дамаску також був і Станіслав Воронович, власник ТОВ «Бєл-Крим».

Зазначені підприємці зробили свої «гешефти» за України. Перереєструвавши бізнес відповідно до законодавства Росії, вони залишали його на податковому обліку ВЕЗ «Крим» до кінця її існування. Понад 500 найменувань техніки надходять із Білорусі до севастопольського ТОВ «Бєл-Крим»; а «ТКП «Кримторг» торгує продукцією машинобудування та нафтохімії, електронікою і продовольчими товарами, що виробляються на великих російських підприємствах.

Активно пропонує свою продукцію – «пористий бетон» – сирійській стороні й сімферопольське ТОВ «Альтум», яким керує голова кримського представництва Російсько-азійського союзу промисловців і підприємців РФ Борис Юрченко.

Скромний потенціал невидимої торгівлі: перевезення зброї та українського зерна

Підбиваючи підсумки «кримсько-сирійського співробітництва», севастопольський економіст і публіцист Леонід Гриневич у 2020 році зазначав, що «навіть якщо винести за дужки ризики роботи з країною, яка фактично продовжує перебувати у стані війни, слід визнати, що потенціал цього ринку дуже скромний».

У російській газеті «Версия» на початку 2022 року була опублікована стаття, в якій «кримсько-сирійську» торгівлю назвали «невидимою» та навели аргументи, що свідчать про відмивання російських бюджетних коштів у процесі створення сирійського торговельного будинку в Криму та спільної «кримсько-сирійської» судноплавної компанії.

«Кримсько-сирійську дружбу» підігріває той факт, що постійне оперативне з’єднання військово-морського флоту Росії в Середземному морі та матеріально-технічна база флоту в Тартусі підпорядковані командувачу Чорноморського флоту РФ. Журналісти Гулівер Крегг та Олена Волошина у березні 2019 року розповідали на каналі France-24 про роль воєнного Севастополя у розширенні зв’язків із Сирією.

Чорноморський флот Росії у Криму, ілюстраційне фото

У серпні 2022 року Image Sat International (ISI, Ізраїль) опублікувало інформацію про таємне переміщення Росією на судні Sparta-II комплексів С-300 з Тартуса до Новоросійська. У березні Росія провела через Босфор та Дарданелли морський транспорт – судно Sparta-IV, на його борту до Новоросійська могла бути доставлена зброя.

Судно Sparta-IV проходить Босфор, 2022 рік

У Латакії з вересня 2015 року базується авіаційна група повітряно-космічних сил Росії в Сирії, куди входять і стратегічні бомбардувальники, і протиповітряні системи ЗРК С-400. Такі ж комплекси дислокуються у Криму.

«Кримсько-сирійську дружбу» «підбадьорює» і факт збройного захоплення російською армією територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей – аграрних просторів України.

За даними журналістських розслідувань і відповідно до заяв української держави, Росія вивозить до Сирії через Крим українське зерно з окупованих територій півдня України. У червні 2022 року Радіо Свобода опублікувало супутникові знімки, що підтверджують це.

За повідомленням інформагентства Reuters, до 500 000 тонн зерна було поставлено до Сирії з порту Севастополя в осінньо-літній період 2022 року, це становить близько третини потреб офіційного Дамаска в пшениці.

Зерно, зброя та найманці

Директор Центру Близькосхідних досліджень (Київ) Ігор Семиволос у коментарях для Крим.Реалії зазначив, що не бачить у російських кримських пропозиціях щодо розвитку співпраці з Сирією на червень 2023 року будь-яких нових аспектів, які змогли б змінити ситуацію.

«Просто пробують «догравати стару платівку» 2015-2016 років, яка відтворювала, насамперед для кримчан, пропагандистські речі: що є «якісь міжнародні зв’язки», що «Крим долає санкційний режим», «хтось до них приїжджає». Розмови про можливості використовувати Крим для прориву якоїсь блокади – одночасно трагічні та кумедні. Якими можуть бути партнерами Сирія, що перебуває в руїнах і серйозно страждає від відсутності продовольства, і Крим – «прифронтовий регіон»? У Криму намагаються вдавати, що ситуація залишається контрольованою, що життя триває, що нічого не змінилося, що війна ні на що не вплинула», – зазначив він.

Ігор Семиволос

Ігор Семиволос припустив, що може виникнути ситуація, коли такі контакти будуть використовуватися для постачання до Росії найманців у формі організації навчання сирійців «під виглядом студентів» на російських військових об’єктах.

Він висловив сумніви щодо можливості ведення сільськогосподарської діяльності на окупованих територіях цього року, що, як він вважає, за певних умов не зупинить агресора на шляху продовження постачання зерна до Сирії через порти у Севастополі та Криму.

На супутниковому знімку видно суховантаж, що завантажує зерно в порту Севастополя, 19 травня 2022 року

На думку експерта, позиція Туреччини щодо російських постачань цивільними суднами зброї через протоки зміниться під впливом кількох факторів.

«Тут суверенне право турків, вони можуть перевіряти, можуть і не перевіряти. Тут немає впевненості, і росіяни також розуміють, що турки будь-якої миті можуть змінити тактику. Якщо на виборах переможе опозиція, то Анкара стане чутливішою до американських вимог. Ердогану потрібні ресурси, які він може взяти тільки в Європі та Америці. Мені здається, що цей час не сприяє і росіянам, щоб проводити «зухвалі речі», які «дуже сильно впадають у вічі». Швидше за все, Sparta-IV – пробний камінь, і як розвиток цього – такий ранній анонс поїздки кримської делегації до Сирії, де турки так і не досягли того, чого хотіли. У цій ситуації Туреччина має лише один варіант – шукати підтримку у тих, хто може дати ресурси, і тоді вже, відповідно, діяти, прислухатися до їхніх побажань», – підсумував співрозмовник Крим.Реалії.

Президент Сирії Башар Асад під час візиту до Кремля та зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним 15 березня публічно підтвердив, що Дамаск підтримує Москву в боротьбі зі «старими та новими нацистами». Сирійська делегація продовжила взаємодію з російським Міністерством оборони.

Оцінюючи візит, російські експерти заговорили про виведення всіх іноземних військ із Сирії: «і турецьких, і американських окупаційних військ» для «збереження територіальної цілісності країни».

18 березня Україна запровадила санкції проти президента САР Башара Асада.