У Севастополі заявляють про розробку власних морських дронів. Чи реальне їх створення найближчим часом?

Андрій Покровський

СЕВАСТОПОЛЬ – Через два тижні після атаки морських дронів на кораблі Чорноморського флоту Росії в акваторії Севастополя російська влада міста оголосила про початок розробки подібних апаратів. За місяць – розпочали обговорення та консультації. Як зазначають експерти, в існуючому правовому полі Росії рішення завдання може зайняти чотири-п’ять років.

Ніч і ранок 29 жовтня запам’яталися севастопольцям як одні з найгучніших від початку війни – чути звуки вибухів, артилерійських залпів і стрілянини з вогнепальної зброї. Пізніше російська влада міста й Міноборони РФ заявили про «терористичну атаку» на Чорноморський флот РФ. За їхніми даними, було задіяно дев’ять безпілотних літальних апаратів і сім автономних морських безпілотних апаратів.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) припустив, що в Севастополі вранці 29 жовтня Збройні сили України могли атакувати фрегат Чорноморського флоту Росії типу «Адмирал Григорович» за допомогою морських дронів.

«Наздоженемо і переженемо» від севастопольського губернатора

У неділю, 13 листопада, через два тижні після атаки дронів, російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв провів нараду щодо організації виробництва безпілотних морських надводних і підводних апаратів на території міста.

Російський губернатор Севастополя Михайло Розвожаєв

«На базі СевДУ разом із представниками Севморзаводу, «ОСК – Технології», Міжрегіонального науково-освітнього центру «МореАгроБіоТех», спеціалістами та керівниками кафедр СевДУ: «Проєктування безпілотних літальних апаратів», «Інноваційне суднобудування та технології освоєння морських суден» і споруд», Науково-дослідницької лабораторії «Морські наглядові системи» та іншими представниками професійної спільноти і компаній, що мають необхідні компетенції, обговорили план нашої роботи зі створення безпілотників», – написав Развожаєв у своєму телеграм-каналі.

22 листопада у Москві севастопольський губернатор запросив учасників Міжнародного промислового форуму «Інтелект машин і механізмів» підключатися до проєкту створення морських безпілотників у Севастополі.

«Є чітке розуміння, що, як і в які терміни має з’явитися, є додаткові кошти, які виділяє уряд РФ. У Севастополя – великий досвід і велика історія, пов’язана з приладобудуванням. Торік ми заклали дизайн-центр мікроелектроніки на базі «Граніту», зараз ми чекаємо на всіх, хто має ідеї та технології в галузі радіоелектронної боротьби і всього, що з цим пов’язано, на базі Севастопольського науково-освітнього центру «Мореагробіотех» та Севморзаводу», – повідомив він.

«Ера дронів настала, Росія запізнилася»

Ще через деякий час проблему створення морських дронів у місцевих ЗМІ почали обговорювати експерти та фахівці й дійшли невтішних висновків: від початку розробки концепції до озброєння в існуючих російських реаліях можуть піти роки.

З-поміж проблем на шляху реалізації цього плану, за словами практиків, на першому місці стоять: нестача кваліфікованих кадрів і складна паперово-адміністративна тяганина.

Першу проблему, вважає Павло Булат – доктор фізико-математичних наук, заступник керівника робочої групи «Аеронет», вирішити досить просто: треба вже зараз розпочати масштабні дослідно-конструкторські та виробничі роботи.

«Щоб не гаяти часу, для початку можна налагодити роботу із запозиченими концепціями або вже розробленими моделями безпілотних систем», – зазначив Павло Булат під час обговорення проблематики у студії місцевого сайту Forpost.

«Запозичені концепції» у перекладі з псевдонаукової на обивательську мову – це банальна крадіжка ідей. Втім, у військовій промисловості всіх, без винятку, країн такий підхід практикується з давніх-давен. Особливо якщо озброєння не експортуватиметься – тоді на дотримання патентних тонкощів можна начхати.

Інша зазначена учасниками програми проблема: надмірна кількість механізмів контролю, погоджень, ліцензування, скрипучих механізмів фінансування робіт, тендерів і багато іншого. «В існуючому правовому полі (що регулює відносини підрядник – держзамовник – ред.) вирішення такого завдання займе 4-5 років», – побоюється вчений.

І побоюється, треба сказати, не дарма. Наприклад, у своєму спічі в Москві Михайло Розвожаєв згадав, що для виробництва морських дронів використовуватимуть майданчики «Севморзаводу». Для москвичів звучить красиво, але всі севастопольці знають, що це підприємство давно вже на ладан дихає.

2015-го російська влада міста завод «націоналізувала», відібравши у власника – на той час президента України Петра Порошенка. І всі минулі роки чиновники заявляли, що підприємство ось-ось «піднімуть з колін» і виведуть у світові лідери кораблебудування. Насправді ж закінчилося передачею заводу у відання російської «Об'єднаної суднобудівної корпорації», яка в результаті вирішила частину території віддати під забудову «через неможливість відновлення виробничих майданчиків».

Так і з будь-якою іншою «опорною точкою», якими збирається скористатися російська влада Севастополя для налагодження виробництва необхідних російському флоту апаратів. Зрештою, все впирається у безвідповідальність, безініціативність і корупцію.

Тим часом президент України Володимир Зеленський 11 листопада оголосив про збір коштів на виробництво першого у світі флоту морських дронів, гроші збиратимуть на фандрайзинговій платформі United24.

Але українці і без цієї платформи примудряються збирати величезні суми на купівлю готових британських морських безпілотників. Так, військовий блогер Сергій Стерненко за кілька днів зібрав понад десять мільйонів гривень на один такий апарат. Голосуванням підписників дрону вже визначили ім’я – «За єнота!»

Не стоять осторонь і зарубіжні друзі України. У Литві зібрали гроші вже на три морські дрони для України. Всі вони мають поетичні назви: «Peace Дец», «Peace Да» і «Peace Дюк». Кампанію зі збору коштів організував литовський журналіст і телеведучий Андрюс Тапінас. Раніше він уже збирав гроші на БПЛА «Байрактар» для української армії.

Сучасна та ефективна зброя

«Байрактари» і «Нептуни» сповістили про появу флоту нового типу – без великих кораблів, але з великою кількістю дронів і ракет. Український флот після штурму Севастополя став набагато менше соромитися своїх нових катерів-безпілотників. Він опублікував відео, яке докладно описує виробничий процес. І він привітав спробу громадян Литви зібрати кошти на придбання додаткового дрону. Публічність сигналізувала про нову впевненість. А у п'ятницю щось вибухнуло в Новоросійську. Очевидна чергова жертва нового українського флоту. Безпілотного флоту. Безпілотний флот, поряд із ракетними батареями берегового базування, більш ніж рівня російському військово-морському флоту з його великими, дорогими та трудомісткими старомодними бойовими кораблями», – написав днями Forbes у статті «Українські судна-дрони перемагають у морській війні на Чорному морі».

Малий ракетний корабель із обпаленим бортом у Севастопольській бухті, архівне фото

Україна не має часу на роздуми. Українські військові останнім часом показують дива винахідливості у веденні бойових дій, за що українських захисників не лише низка західних ЗМІ, а й НАТО вже назвали «Армією Макгавера». Це такий старий американський телесеріал, у якому головний герой постійно імпровізував і застосовував усе, що потрапляло під руку.

Так, днями було оприлюднено інформацію, що українські військові атакували армію РФ на острові Зміїний із САУ Caesar, встановлених на баржах – з берега до острова цим гаубицям не вистачало дальності стрільби.

І як тут не згадати, що Володимир Путін ще чотири з половиною роки тому, в березні 2018 року заявив, що в Росії розроблений безпілотний підводний апарат, здатний «на дуже великій глибині» та швидкості перетинати відстані між континентами, несучи при цьому ядерний заряд.

«Ці апарати здатні рухатися зі швидкістю, що кратно перевищує швидкість підводних човнів, найсучасніших торпед і всіх видів навіть найшвидших надводних кораблів. Це просто фантастика», – заявив президент Росії.

І де цей безпілотник? Напевно, там, де й танк «Армата», а також інші віртуальні чудеса російської оборонки. Це на телевізорі можна розповідати казки, а на полі бою сьогодні Росія виводить зняті з консервації танки 1960-х років, а в морі воює розробками 1980-х, зазначають фахівці.