«Вибір між службою та кримінальною відповідальністю». Тринадцятий призов кримчан до російської армії

У квітні в Криму почалася вже 13-а призовна кампанія до російської армії. Як повідомляє пресслужба Південного військового округу Росії, загалом з території Північно-Кавказького та Південного федеральних округів, куди відносять анексований півострів, з 1 квітня до 15 червня планується призвати понад 25 тисяч осіб.

Рік тому, навесні 2020 року, з території Криму планували забрати й відрядити для проходження військової служби до російської армії близько 3300 осіб. Як повідомляла тоді пресслужба ПВО, «велика частина молодого поповнення вирушить проходити службу за межі Криму, до військових частин Південного та інших військових округів».

Україна не визнає юрисдикцію Росії над півостровом і вважає призов у Криму незаконним. Окрім того, правозахисники наполягають, що таким чином Росія грубо порушує міжнародне право ‒ зокрема, це відображене в резолюції Генасамблеї ООН від грудня 2020 року. Про цю проблему йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Російський військовий комісар Криму Юрій Лимар на початку квітня провів серію візитів в освітні установи півострова, включаючи вищі навчальні заклади та школи. Так, 5 квітня він побував у Джанкойському ліцеї, де, за повідомленням підконтрольної Росії міськради Джанкоя, сказав учням наступне:

«Служба в армії ‒ це конституційний обов'язок кожного громадянина Російської Федерації. Призовникам необхідно свідомо готуватися служити в російській армії, бути наполегливими в оволодінні необхідними знаннями та навичками з тим, щоб у майбутньому гідно нести армійську службу, бути вірними присязі та військовому обов'язку».

Наступного дня Лимар поїхав до Кримського федерального університету, створеного на базі українського Таврійського національного університету, і в коментарі телеканалу «Крым 24» пояснив сенс цього візиту:

«Я бачу, що ці студенти ‒ наші майбутні викладачі та вчителі. Тому мені було необхідно для себе зрозуміти, які завтра прийдуть вчителі, їх теж націлити на те, чому вони мають навчати і що вкладати в голівки наших діток. Тому я дуже хотів з ними зустрітися і поспілкуватися. Також я хотів розвіяти їхні страхи щодо військової служби, і я думаю, що мені сьогодні це вдалося. Хлопці мені дуже сподобалися, сподобалися їхні запитання. Очі у них у всіх горять, фізично теж вони... Зовні видно, що підготовлені. Тобто у нас кримчани хороші хлопці, у них хороше майбутнє. Тому збройні сили на них чекають, і я думаю, що ми будемо підтримувати тісний контакт. Далі будемо так само спілкуватися наживо, щоб ніякого напруження не виникало, тому що армія у нас наша рідна, і хлопці теж наші рідні, тому у нас повне порозуміння».

Експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов висловив Крим.Реалії думку, що ці дії російського військкома мають ознаки воєнного злочину.

‒ Це пропаганда служби у збройних силах країни-окупанта, зокрема серед молоді на окупованій території. В цьому випадку це порушення 51-ї статті Женевської конвенції, порушення міжнародного гуманітарного права. Взагалі, з 2015 року в Криму в російську армію набрали близько 31,5 тисячі призовників. При цьому на кінець березня 2021-го наша організація зафіксувала понад 200 рішень, понад 200 кримінальних справ, які були передані в так звані суди на окупованій території відносно жителів Криму, за відмову служити або ухилення від служби у збройних силах країни-окупанта. Причому до червня 2020 року середня кількість була близько трьох-п'яти справ щомісяця, а потім показники почали зростати, і зараз це 12-16 справ щомісяця. Це означає, що людина отримала повістку й з нею не з'явилася до військкомату.

Олександр Сєдов

Олександр Сєдов вказує на те, що у низці справ кримчанам інкримінують зокрема й неявку на медичне обстеження.

‒ А це порушення навіть закону Російської Федерації, тому що неявка на попередню медкомісію ніде не позначена як порушення Кримінального кодексу. Надалі так звані суди розглядають такі справи й ухвалюють рішення про штраф або про закриття справи. В одному з торішніх випадків справу закрили, тому що людина, мовляв, виправилася: вона підмітає плац у військкоматі, за інформацією військкома, тому ми її карати не будемо, тільки хай сплатить судовий штраф у 40 тисяч рублів. У принципі, вона вже відразу починає служити. До нас приходять звернення від призовників, яким надійшла повістка: що робити в цій ситуації, чи залишатися в Криму, чи залишити Крим, як подаватися на альтернативну службу тощо. Ми можемо сказати, що кримчани хочуть вступати на таку службу, але не знаємо точної статистики. Іноді надходить інформація, що комусь відмовили в ній.

Провідна дослідниця Human Rights Watch у Росії та Україні Юлія Горбунова вважає, що російська влада створює для кримських призовників фактично безвихідну ситуацію в порушення міжнародного гуманітарного права.

‒ За російським законодавством громадяни, які мають призиватися на військову службу, зобов'язані ставати на військовий облік не тільки за місцем прописки, а й за місцем роботи або навчання, і недотримання цієї вимоги також спричиняє проблеми з працевлаштуванням. Так перед жителями Криму виникає вибір між службою за призовом і цілком реальною перспективою кримінальної відповідальності. Окрім того, Росія дуже активно проводить різні заходи мілітаристської спрямованості в Криму, тобто веде пропаганду вступу до своїх збройних сил, зокрема й серед дітей, навчає їх поводитися зі зброєю. При цьому на таких масових акціях явно порушують обмеження, пов'язані з карантином. Відповідно до четвертої Женевської конвенції, держава-окупант не має права ні примушувати жителів окупованої території до служби в її армії, ні чинити на них тиск задля добровільного вступу в армію.

На думку Юлії Горбунової, незважаючи на те, що Росія не реагує на ці претензії безпосередньо, військові злочини та порушення прав людини в Криму мають бути постійним фактором тиску на Кремль у міжнародній політиці.

‒ Говорити про ефективність міжнародних механізмів не завжди, на жаль, можна впевнено, але це не означає, що потрібно припиняти роботу. Росія, як і всі інші країни, реагує на міжнародний тиск ‒ виявляється він у формі санкцій або у формі політичної ізоляції. Жодній державі подібний тиск не подобається, і Росії також. Окрім того, є Міжнародний кримінальний суд ‒ орган, який постійно діє і працює на принципах універсальної юрисдикції. Це означає, що будь-яка держава у світі зобов'язана судити конкретних людей незалежно від того, яке у них громадянство, якщо вони здійснювали військові злочини в будь-якій точці планети. Цей суд уже готується почати розслідування щодо злочинів, здійснених у контексті тривалої війни на сході України, і я думаю, що багато з військових злочинів у Криму також будуть розслідувані. Просто це займе якийсь час.

Українські правоохоронні органи також відстежують призов до Збройних сил Росії в Криму, ‒ зазначає начальник відділу Прокуратури Автономної Республіки Крим на материковій частині України Єгор Ребров.

‒ Нами здійснюється процесуальне керівництво в низці кримінальних проваджень щодо фактів примусу жителів тимчасово окупованих територій до служби у збройних формуваннях Російської Федерації. Варто підкреслити, що люди змушені йти служити під загрозою їх притягнення до різного роду відповідальності. Ми збираємо та досліджуємо всі факти, вже оголошена підозра п'яти так званим військовим комісарам на території окупованого Криму за вчинення кримінального злочину, передбаченого статтею 438 Кримінального кодексу України ‒ це порушення законів і звичаїв війни. Генасамблея ООН своїми резолюціями неодноразово засуджувала тимчасову окупацію Російської Федерації, і тут є всі необхідні критерії, що дозволяють нам кваліфікувати події в тимчасово окупованому Криму як збройний конфлікт ‒ і, відповідно, застосовувати норми Женевських конвенцій.

Егор Ребров

Втім, російський військовий оглядач Олександр Гольц не вважає призов до російської армії в Криму воєнним злочином.

‒ Є абсолютно чіткі критерії воєнним злочину, і призовна кампанія до таких вже точно не належить. По-моєму, це притягнуте за вуха. Звичайно, будь-яка дія російської влади в Криму ‒ на території, яка забрана в України та приєднана до Росії ‒ може розглядатися як порушення міжнародного права. Але в цьому сенсі військовий призов нічим не відрізняється, скажімо, від сплати комунальних витрат. Наскільки я розумію, логіка російської влади в тому, що Крим ‒ це російська територія, і, отже, принципово важливо, незважаючи ні на які заперечення зовнішніх сил, робити на півострові все точно так само, як це робиться на решті території Росії. Військовий призов ‒ це найважливіша державна функція.

Олександр Гольц

Міністерство закордонних справ України 1 квітня висловило «рішучий протест» через призов кримчан до російської армії, назвавши це військовим злочином. До цього протесту пізніше також приєдналися офіційні представники Євросоюзу та США.

(Текст підготував Владислав Ленцев)