«Дорога життя» і ціль ЗСУ. Як Росія облаштовує «сухопутний коридор» до Криму

Колона російської військової техніки. Крим

Російська влада заявляє, що відремонтувала вже «більше половини» автодоріг «сухопутного коридору», що веде з Росії до Криму. Маршрут пролягає через південно-східні регіони України, окуповані Росією на початку повномасштабного вторгнення в країну. Цей коридор Росія майже пів року використовує для наземного сполучення з Кримом. Що змінилося за цей час – розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.

«Сухопутний коридор» для постачання анексованого Криму Росія «пробила» шляхом часткової окупації Херсонської, Запорізької та Донецької областей під час повномасштабного вторгнення в Україну. Поки ці регіони контролюються російськими військами, доставку вантажів здійснюють фурами із Криму через Чонгар, Мелітополь і Маріуполь до російського Таганрога Ростовської області. Але невдовзі цей маршрут Росія планує розширити.

Замість мосту – годинні черги

Російська влада особливо активно намагається налагодити логістичне наземне сполучення з Кримом після вибуху на Керченському мосту 8 жовтня 2022 року. Це необхідно, щоб знизити транспортне навантаження на мостовий перехід, який досі функціонує в обмеженому форматі. Зокрема, по ньому поки що не дозволяють рух великовантажних автомобілів.

Фури з Росії до Криму і назад через «сухопутний коридор» окупованими українськими територіями масово ходять щодня. Маршрут пролягає з російського Таганрога до Джанкоя і назад.

Мапа «сухопутного коридору» з Росії до Криму, «пробитого» російськими військами через окуповану територію України

Але цей логістичний маршрут поки що не може повноцінно конкурувати з Керченським мостом за пропускною спроможністю. Його повноцінно експлуатують пів року, але за цей час там не спромоглися облаштувати елементарних сервісів. Фурам доводиться годинами стояти у чергах на контрольних пунктах у Криму та Донецькій області.

Крім того, водії, які випробували на собі «сухопутний коридор», заявляють про погану якість трас, відсутність мобільного зв'язку та дорожньої інфраструктури протягом майже 400 кілометрів.

Після скарг російська влада почала ремонтувати там дорожнє покриття.

Ремонт дороги, ілюстраційне фото

Цю трасу планують розширити на окремих ділянках, а також обладнати з'їзди до Азовського моря та об'їзди населених пунктів, анонсував у лютому віце-прем'єр російського уряду Марат Хуснуллін.

400 кілометрів без їжі та пального

Спочатку Марат Хуснуллін обіцяв, що трасу «сухопутного коридору» буде повністю добудовано до 1 грудня 2022 року.

Але роботи не завершили досі. На початку 2023 Марат Хуснуллін повідомляв, що підрядники відремонтували «більше половини доріг («сухопутного коридору» – КР).

Агентство «Крыминформ», близьке до російської влади Криму, оприлюднило відео російських асфальтоукладачів нібито на ділянці траси у Запорізькій області. З поданих кадрів неможливо ідентифікувати, де саме вони працюють. Але вся техніка маркована знаками Z – символом повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Ремонт дорожнього полотна на цій трасі проводять «стаханівськими темпами», стверджує видання російського парламенту Криму «Крымские известия». Станом на початок березня відремонтовано дві третини ділянки траси в 290 кілометрів – від КПП «Чонгар» до селища Мангуш (частина Донецької області, окупована російськими військами внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну – КР), пише видання.

Але інфраструктури на цьому маршруті, як і раніше, немає. Тому водіям доводиться запасатися палльним, їжею та всім необхідним або в Криму, або в Росії.

Фура на трасі. Ілюстраційне фото

Щоб не було проблем у дорозі, досвідчені водії беруть із собою запас бензину або дизеля в каністри
Газета «Крымские известия»

«У плані розвиненої дорожньої інфраструктури трасі досі далеко. АЗС є, причому працюють і кримські мережі, але їх кількості явно недостатньо для транспортного потоку, що зростає щомісяця. Цей недолік якось можуть компенсувати заправки місцевих брендів, але якість пального на них не завжди може виявитися прийнятною, тому, щоб не було проблем у дорозі, досвідчені водії беруть із собою запас бензину або дизеля в каністри ще в Джанкої.

На АЗС за маршрутом у Херсонській та Запорізькій областях немає магазинів, а придорожні кафе, що працюють, – рідкість. Здебільшого це або закриті будинки з вивіскою «Кафе» чи «Шашлик», або зовсім занедбані та напівзруйновані. Тому запас провіанту також доводиться організовувати в Джанкої чи Ростовській області», – повідомляють «Крымские известия».

Незважаючи на всі ці проблеми, російські ЗМІ називають цей маршрут «дорогою життя».

Що насправді відбувається на тереторіях, що служать Росії «сухопутним коридором» до Криму, достеменно невідомо. Через військові дії та відсутність доступу до території, контрольованої російськими військами, перевірити це неможливо.

«Сліду від окупантів на тих територіях не буде»

У межах облаштування «сухопутного коридору» до Криму російська влада планує розширити його трасу до чотирьох смуг і побудувати необхідну транспортну інфраструктуру, а також продовжити її від Сімферополя до російського Ростова-на-Дону.

Чотирисмуговий автошлях буде аналогом федеральної траси «Таврида» і допоможе знизити транспортне навантаження на Керченський міст, повідомляють російські ЗМІ.

Цей проєкт у Росії називають «Тавридою-2» – на честь траси «Таврида», побудованої в Криму в межах Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку регіону.

Ділянка траси «Таврида» у Криму

Кримську трасу, що з'єднує Керч із Севастополем, обіцяли зробити швидкісною. Але в результаті швидкість руху на ній обмежена. Крім того, цю дорогу затоплює зливами і на ній часто фіксують масштабні затори та ДТП із трагічними наслідками. Через що «Тавриду» прозвали «дорогою смерті». З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну нею переганяють російську військову техніку для захоплення південних областей материкової частини України.

Аварія на трасі «Таврида» за участі військової техніки, липень 2019 року

Влада України припускає, що жодної нової траси Росія не збудує, а «Тавридою-2» може назвати дорогу, яка існує понад пів століття і за колишнього Радянського Союзу називалася «Сімферополь-Москва». Таку думку висловив, зокрема, голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко, який сумнівається, що російська влада встигне відкрити оновлену дорогу.

Я впевнений, що до кінця весни цього року вже навіть сліду від цих окупантів на тих територіях не буде»
Олександр Самойленко

«Я живу в Херсоні, я бачу, що відбувається загалом під словами «русский мир». Це руйнація, це зубожіння. Тому, знаєте, я не те, що скептично ставлюся, я взагалі вважаю, що це нісенітниця, і нема про що тут говорити. Нічого цього не буде, нічого цього не станеться, хоч би тому, що я впевнений, що до кінця весни цього року вже навіть сліду від цих окупантів на тих територіях не буде», – заявив Олександр Самойленко проєкту «Новини Приазов'я».​

«Сухопутний коридор не є безпечним»

Росія докладає всіх зусиль, щоб зберегти «сухопутний коридор» до Криму, у тому числі через будівництво оборонних споруд на півночі Криму та окупованій частині Херсонської області, зазначає представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Черняк.

Але цей логістичний маршрут, за його словами, все одно не є безпечним для російських військових, у чому вони незабаром зможуть переконатися.

Попередження про міни у Криму, 15 грудня 2022 року. Фото ГУР Міноборони України

Так званий сухопутний коридор до Криму, звісно, не є безпечним. Україна завдаватиме ударів по позиціях росіян
Андрій Черняк

«У цьому полягала їхня ідея захоплення Донецької області, узбережжя Азовського моря, а також у їхніх планах було відрізати Україну від Чорного моря. Але країна-окупант не спромоглася реалізувати ці плани в Україні. Враховуючи, що наші іноземні партнери постачають нам нові зразки озброєння, так званий сухопутний коридор до Криму, звісно, не є безпечним. Україна завдаватиме ударів по позиціях росіян на всій окупованій території», – заявив він.

«Сухопутний коридор» Росії через окуповані території України став місцем жорсткої конкуренції та боротьби «між кадирівцями, донецькими терористами, мелітопольськими колаборантами, бандою Аксьонова та іншими охочими», стверджує експерт «Асоціації реінтеграції Криму», колишній представник президента України в АРК.

Перевірити цю інформацію в умовах війни Росії проти України неможливо.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.