Російська влада в окупованому Криму має намір «доїти» Північно-Кримський канал. А чи не запізно?

(Рубрика «Точка зору»)

Російські фахівці в галузі зрошувального землеробства днями закінчили інвентаризацію Північно-Кримського каналу та його зрошувальних систем. Представляти підсумки інвентаризації та проблеми, що відкрилися у зв'язку з цим, взялася російська сенаторка від окупованого Криму Ольга Ковітіді. В інтерв'ю севастопольському сайту ForPost вона заявила: «Площа зрошуваних земель у 2022 році за рахунок дніпровської води з Північно-Кримського каналу склала 21 тисячу гектарів. Тоді як вісім років тому поливом із цього джерела було забезпечено 124 тисячі гектарів».

Названі нею показники страждають на неповноту. Цього ж дня у Московській області на XXIV Всеросійській агропромисловій виставці «Золота осінь-2022» спікер підконтрольного РФ кримського парламенту Володимир Константинов розповів, що розраховує саме за рахунок води Північно-Кримського каналу піднімати все сільське господарство. За його даними, «площа, що зрошується дніпровською водою, вже становить понад 20 тис. га, але це невисокий показник. Наприклад, у радянський період він сягав 356 тисяч га». Це втричі більше, ніж називає Ольга Ковітіді, хоча насправді Північно-Кримський канал у свої найкращі роки зрошував приблизно 400 тисяч гектарів посівів і давав воду для багатьох підприємств промисловості та побутових потреб.

Дніпровська вода поблизу Джанкоя, березень 2022 року

Зі своєю позицією Ольга Ковітіді та Володимир Константинов ніби випали із сьогодення і говорять про ремонт та відновлення Північно-Кримського каналу в той час, як у самому Криму вже лунають вибухи, а багато світових експертів і політиків говорять про швидке звільнення Криму. Так, наприклад, американський генерал у відставці Бен Годжес прогнозує, що українські військові звільнять Крим та всі інші окуповані Росією території до середини 2023 року. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив про «вражаючий прогрес» у звільненні українських територій. Керівник української розвідки Кирило Буданов прогнозує, що визволення Криму відбудеться до кінця весни 2023 року. Політтехнолог і публіцист Михайло Шейтельман прогнозує, що війна закінчиться вже напровесні, але в межах станом на 24 лютого, а Крим буде повернуто під контроль України дипломатичним шляхом. Президент України Володимир Зеленський також не відкидає дипломатичного шляху повернення Криму: «Немає іншого шансу, просто немає виходу, необхідно деокупувати територію. Так може статися, що Крим повертатиметься дипломатичним шляхом. Безперечно, люди в Україні більше підтримують дипломатичний шлях вирішення цього питання…» – сказав президент України в інтерв'ю агентству Reuters.

Про те, що в умовах, які склалися, повернення Криму під контроль України стає реальністю, заявляє і проросійський блогер з Ялти, ексдепутат кількох скликань Верховної Ради України Олег Царьов. «Я щоранку починаю з фронтових зведень. Дивлюся, які населені пункти ми здали за ніч та минулий день. Київ анонсує взяття Криму навесні. З огляду на їхні успіхи на фронті цей сценарій уже не виглядає фантастичним», – заявив він.

Представництвом президента України в Криму за дорученням президента України створено навіть робочу групу з розробки першочергового плану дій органів державної влади після деокупації Криму. Посадовці України вже працюють над створенням військово-громадянських адміністрацій для майбутнього українського Криму.

І ось на цьому тлі Ольга Ковітіді та Володимир Константинов планують відновлення Північно-Кримського каналу так, начебто й немає наступу Збройних сил України. Що змушує їх це робити?

Володимир Константинов сказав журналістам: «Зараз технічні системи зношені та потребують заміни. Щоб відновити їх на площах, наближених до рівня хоча б 2013 року, знадобиться щонайменше 14 мільярдів рублів. Це величезні витрати. Але в результаті ми зможемо суттєво збільшити врожайність, вирощувати вологолюбні культури, створювати нові робочі місця. Для нас ця робота є вкрай важливою, вона виведе Крим на новий рівень розвитку».

Гарні слова, та ось тільки чи розуміє сам Володимир Константинов, що за ними нічого не стоїть? За даними архівів, на будівництві Північно-Кримського каналу в 1960-70-х роках «внесок із загальносоюзного бюджету становив 6 млн 330 тис. рублів, з бюджету Радміну УРСР – 1 млн 610 тис. рублів». Тобто вартість будівництва всього каналу дорівнювала 7 млн 940 тис. радянських рублів. Якщо врахувати, що, згідно з твердженнями російських фінансистів зараз, «1 радянський рубль можна прирівняти до 265 російських рублів», то виходить, що в нинішніх російських грошах уся вартість Північно-Кримського каналу становила: 7 940 000 рублів СРСР помножити на 256, це буде 2 мільярди 032 мільйони 640 тисяч рублів. У нинішніх російських грошах усе будівництво каналу коштувало понад 2 мільярди. А кримські чиновники лише на його реконструкцію просять зараз понад 14 мільярдів рублів. Звичайно, зараз економіка змінилася, і гроші, й інші ціни, але кримські чиновники діють за правилом «проси більше, гроші зайвими не бувають». Здається, що сума 14 мільярдів підрахована з великим запасом, з розрахунком на те, щоб залишилося всім учасникам на недрібні витрати. Апетити Володимира Константинова та Ольги Ковітіді вражають!

Ольга Ковітіді при цьому ще й розповідає, що «необхідно замінити запірно-регулюючу арматуру на всіх ділянках трубопроводу, оновити електротехнічні комплектуючі на трансформаторних підстанціях та електродвигуни на силовому устаткуванні». На її думку, «Крим зможе відновити зрошення на всіх 124 тисячах гектарів до 2025 року… Для того, щоб відновити всю цю площу, нам необхідні обсяги фінансових вкладень близько 14,5 мільярда рублів. Ця сума ще попередня. Вона буде уточнена лише після того, як будуть готові проєктно-кошторисні розрахунки робіт».

При цьому «міністр сільського господарства Росії Дмитро Патрушев у відповідь на звернення кримського сенатора пообіцяв поетапне виділення коштів, оскільки сума велика».

Дивлячись на старання Володимира Константинова позначити якнайбільшу суму, на активне лобіювання виділення грошей на ремонт каналу з боку сенаторки Ольги Ковітіді, на розповіді про те, що ремонт каналу триватиме три роки, хоча російських чиновників, за багатьма прогнозами, буде вигнано з Криму до весни або ж навесні 2023 року, стає ясно, що навряд чи вони збираються дійсно ремонтувати канал.

Але за щасливого збігу обставин або посиленого лобіювання при нинішньому вже складанні російського бюджету на 2023 рік гроші для каналу можуть бути виділені в обсязі як для будівництва ще кількох таких об'єктів. І тоді розпочнеться «доїння» каналу у кишені чиновників. Схема закладається така, що за два з лишком мільярди вони мають намір щось реконструювати, натомість планують ще з десяток мільярдів «видоїти» собі в кишені. Можна собі уявити картину: чиновники якраз розпихують «канальні» гроші по кишенях, але через Перекоп уже йдуть бійці ЗСУ і запитують: «Ми вам не завадили? Руки вгору!» І далі німа сцена – як у «Ревізорі» Миколи Гоголя…

Костянтин Подоляк – журналіст

Оригінал – на сайті проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода