«Переселення до Криму ‒ проблема для України»: що буде з росіянами після деокупації півострова

Після повернення окупованих територій Україна вишле громадян Росії, які незаконно туди переїхали, сказав в інтерв'ю телеканалу «ДОМ» міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков. Він також нагадав про спроби російської влади стимулювати переїзд росіян до Криму.

Водночас міністр підкреслив, що підхід під час вигнання має бути індивідуальним: за словами Резнікова, якщо росіянин прибув на окуповану територію законно, «напевно, до нього питань не буде». У відповідь депутат Держдуми Росії з Криму Михайло Шеремет закликав російські слідчі органи порушити кримінальну справу проти українського міністра й оголосити його в розшук. Російська влада на противагу резолюціям міжнародних організацій продовжує вважати півострів своєю територією. Про те, якою може бути політика офіційного Києва щодо росіян після повернення контролю над Кримом, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Радіо Крим.Реалії звернулося за коментарем до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Ми опублікуємо відповідь, як тільки вона надійде до редакції.

Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Леонід Ситченко розповів Крим.Реалії, як офіційний Київ надалі може врегулювати питання з росіянами на півострові.

До моменту деокупації ми знайдемо вирішення цієї проблеми
Леонід Ситченко

‒ Ті громадяни, які прибули на нашу територію незаконно, дійсно не мають жодних легальних підстав для перебування в Україні. Відповідно, їх можуть примусово вислати ‒ в індивідуальному порядку, за рішенням Державної міграційної служби, причому це можна оскаржити в судах. Окрім того, між Україною та Росією діє угода від 2013 року про реадмісію: простіше кажучи, Москва зобов'язана приймати своїх громадян за запитом Києва. Оскільки не йдеться про висилання громадян України, то таким чином у випадку з Кримом наша країна не порушила б ні своє законодавство, ні міжнародні норми. Так чи інакше, я думаю, що до моменту деокупації ми знайдемо вирішення цієї проблеми. Якщо буде обраний дипломатичний шлях, то, швидше за все, Україна використає саме процедуру реадмісії.

У листопаді 2019 року у представництві президента України в Автономній Республіці Крим оцінили кількість росіян, які переїхали на півострів, у пів мільйона людей, однак точні відомості щодо цього відсутні. Найімовірніше, значна частина переселенців обирає як місце проживання Севастополь: за неофіційними оцінками підконтрольної Кремлю влади, населення міста може становити до 700 тисяч осіб ‒ проти 380 тисяч у 2014 році. Журналіст із Севастополя Давид Аксельрод стверджує, що демографічний приріст помітний неозброєним оком.

Тільки згідно зі зведеннями Росстату майже 400-тисячне місто зараз наближається до пів мільйонного
Давид Аксельрод

‒ Елементарно це можна простежити за кількістю автомобілів: якщо раніше затори в Севастополі були досить рідкісним явищем, то сьогодні в годину пік ‒ це завжди затор. Окрім того, тільки згідно зі зведеннями Росстату майже 400-тисячне місто зараз наближається до пів мільйонного. Неофіційно навіть депутати Законодавчих зборів Севастополя кажуть, що в місті насправді живе набагато більша кількість людей. Можливо, майбутній перепис цієї осені дасть чіткіші цифри щодо населення Севастополя. Воно явно збільшується з кожним роком, і тут без непорозумінь, звичайно, не обходиться. Щоправда, особисто у мене ніколи не було претензій до людей лише через те, що вони приїхали в місто звідкись, ‒ подібні діалоги зі взаємними претензіями можна побачити хіба що в місцевих пабліках. Загалом, я б не сказав, що ці суперечки ‒ гостра проблема.

Тим часом російський політолог Дмитро Орєшкін вважає, що заміщення населення Криму залишається однією з головних цілей влади Росії.

Практично росіянам не до Криму зараз
Дмитро Орєшкін

‒ Туди закачують людей, там хочуть провести асиміляцію. Звичайно, немає масових депортацій по-сталінськи, але в Крим абсолютно точно приваблюють, у першу чергу, військових пенсіонерів. Це досить міцні мужики, по 45-50 років, їм на пільгових умовах дозволяють перебратися до Криму ‒ це підтримується. Водночас влада тисне на кримських татар, у всякому разі активістів змушують виїхати. При цьому Крим для Росії ‒ дуже дорога іграшка: 200 мільярдів рублів на рік, бюджет на 70-80% дотаційний, енергія й вода дорогі, екологія не покращується. Я не скажу, що півострів будуть готові віддати за гроші ‒ в жодному разі, але це теоретична позиція. Практично росіянам не до Криму зараз. У нас дуже серйозні проблеми в регіонах ‒ йде запустіння, депопуляція величезних територій, туди треба вкладати дуже серйозні гроші ‒ а їх вкладають у Крим.

Дмитро Орєшкін

Тим часом, згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», 68% українців вважають, що Україна має використовувати всі можливості для повернення Криму до складу України, а 21% виступає за те, щоб змиритися з переходом півострова під контроль Росії. Керівник «Рейтингу» Олексій Антипович зазначає, що проукраїнські настрої щодо Криму в останні сім років лише наростають.

Понад дві третини українців хочуть боротися за повернення Криму
Олексій Антипович

‒ Найголовніше ‒ динаміка, а її ми відстежуємо з 2014 року. Видно, що тоді, на початку російсько-української війни, тільки половина ‒ трохи більше ніж 55% українців ‒ вважала, що потрібно боротися за повернення Криму будь-якими шляхами. При цьому близько третини висловлювали думку, що можна забути про Крим, і була дуже велика кількість тих, хто не визначився. Зараз ця картинка вже отримала однозначні контури: понад дві третини українців хочуть боротися за повернення Криму, і тільки кожен п'ятий говорить, що з переходом півострова до Російської Федерації треба змиритися. Цікаво, що навіть населення півдня, яке багато в чому може мати проросійські настрої, у більшості виступає за повернення Криму. І тільки на Донбасі, помежованому через війну, вважають, що треба змиритися з переходом півострова під контроль Росії.

Олексій Антипович

Що стосується майбутньої політики влади України щодо росіян у Криму, тут в українському суспільстві немає чіткої думки, вважає Олексій Антипович.

‒ Тобто українець розглядатиме будь-які рішення влади й даватиме їм оцінку ‒ підтримує він їх чи не підтримує. Як ми будемо після повернення Криму до складу України поводитися з тим населенням, яке зараз там живає, напевно, українець не готовий відповісти. Але якщо будуть проводитися різноманітні програми популяризації або інформаційні кампанії, то, звичайно ж, це буде кудись спрямовувати думки українців. Так чи інакше, сьогоднішнє масове переселення росіян до Криму ‒ це дуже велика проблема для України в майбутньому.

У грудні 2020 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо ситуації з правами людини в Криму, в якій серед іншого засудила Росію за порушення міжнародного гуманітарного права у вигляді примусового переміщення населення півострова та його заміщення росіянами.

(Текст підготував Владислав Ленцев)