Глава Офісу президента України Андрій Єрмак і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба поїдуть до Берліна, щоб обговорити з німецькими чиновниками, як зробити ефективнішим «нормандський формат» і мінські переговори. Українські ЗМІ пишуть, що цей візит відбудеться на початку червня. Очікують, що Берлін стане наступним місцем зустрічі лідерів Німеччини, Франції, України та Росії. Після такої ж зустрічі в Парижі в грудні 2019 року Володимир Зеленський заявив на весь світ: «Для кожного українця і Донбас, і Крим – це Україна».
Радіо Свобода запитала посла України в Німеччині Андрія Мельника і ексміністра закордонних справ України Павла Клімкіна про те, як говорити із Заходом про Крим, і про новий формат переговорів стосовно деокупації півострова.
«Кримські санкції 100% працюють»
Павло Клімкін – у своїй квартирі. Щоб його було краще видно в «Скайпі», підкладає під ноутбук книгу «Із третього світу в перший» від творця «сінгапурського економічного дива» Лі Куан Ю.
Каже, що останнім часом спостерігає, як Росія намагається позбутися кримських санкцій.
Росія якийсь Хрестовий похід оголосила проти санкцій: наймає консалтинг, лобістів, журналістівПавло Клімкін
«Росія якийсь Хрестовий похід оголосила проти санкцій: наймає консалтинг, лобістів, журналістів. Путіну з його проблемами, які нашаровуються і стають складнішими, потрібні перемоги. А пом'якшення санкцій – це і внутрішньополітична перемога, і зовнішньополітична перемога. Інших перемог найближчим часом у нього не буде. І реально росіяни битимуть в цю точку дуже послідовно. Але кримські санкції 100% працюють», – розповідає Клімкін.
На карантині ексміністр закордонних справ багато спілкувався із західними колегами.
Він перераховує такі американські аналітичні центри, як RAND Corporation, Atlantic Council, Heritage Foundation і Council on Foreign Relations (Рада з міжнародних відносин).
Запевняє нас, що його співрозмовники зі США – від політичних аналітиків до членів Конгресу і Держдепартаменту – «за» збереження кримських санкцій.
Санкції реально працюють непогано
«Неофіційно, але все ж таки всі зв'язки збереглися, у Держдепартаменті дуже чітка позиція щодо санкцій. Я ось ні від кого не чув там, що санкції потрібно скасовувати... Я спілкуюся із багатьма людьми в Сенаті і Конгресі (я їх знаю особисто), і там дуже чітка позиція: жодних змін щодо кримських санкцій не може бути. Минулого місяця ми зідзвонювалися з деякими американськими дослідними центрами, і вони кажуть: «Знаєш, от насправді ми думаємо, що санкції реально працюють непогано», – ділиться Клімкін з Радіо Свобода.
Український міністр часів президента Петра Порошенка вважає: щоб анексований Крим став величезною проблемою для Росії, Україні критично потрібна підтримка західних партнерів. Ті зі свого боку готові діяти послідовно, але вважають, що Крим не можна повернути так само швидко, як можна повернути Донбас.
У західних елітах поширена думка, що питання Криму – це питання не короткострокової, а довгострокової перспективи.Павло Клімкін
«У західних елітах поширена думка, що питання Криму – це питання не короткострокової, а середньострокової або довгострокової перспективи.
Це не дуже просто, але варто емоційно зосереджувати увагу на наших питаннях.
Це завдання для нас на наступні роки, не два і не три», – каже ексміністр.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія порушує Женевську конвенцію, призиваючи кримчан в армію – посол США в ОБСЄ
«Потрібні переговори щодо Криму. Час грає проти нас»
Посол України в Німеччині Андрій Мельник виходить у «Скайп» з бібліотеки своєї резиденції. Пояснює, що в посольстві немає вай-фаю, користуватися ним не дозволяють правила безпеки. За спиною посла – шафи, заставлені книгами різними мовами (він володіє п'ятьма), і його світлина з дружиною.
Запитуємо, навіщо пан посол щоразу відповідає на заяви Ґерхарда Шредера і в такий спосіб надає їм більшої ваги. Він каже, що використовує будь-яку можливість, щоб нагадати німцям та іншим європейцям, чий Крим.
Наша ідея з парі – це спонтанний креатив, що викликав у Німеччині цілу хвилю цікавих дискусій
«Наша ідея з парі – це спонтанний креатив, що викликав у Німеччині цілу хвилю цікавих дискусій. Це стало топновиною для дуже багатьох німецьких ЗМІ і дозволило Україні зайвий раз звернути увагу німецького політикуму на те, що нам потрібно нарешті заснувати міжнародний переговорний майданчик для Криму», – відповідає український посол.
За кілька тижнів перед візитом до Берліна глав Офісу президента і МЗС України пан посол заявив нам, що «незадоволений тим, як Німеччина використовує свої колосальні ресурси» для того, щоб анексований Крим дорого коштував Росії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Посол Мельник розповів, коли Берлін буде готовий прийняти «нормандський саміт»Неофіційна позиція полягає в тому, що: «Давайте спочатку ми завершимо війну на сході України, а тоді вже КримАндрій Мельник
«Неофіційна позиція полягає в тому, що: «Давайте спочатку ми завершимо війну на сході України, а коли ми це зробимо, перед нами стоятиме інше величезне завдання – питання Криму, його звільнення, деокупація. Тоді говоритимемо про Крим». Моя відповідь дуже проста: «Німеччина – найпотужніша держава, і вона як гросмейстер повинна вміти грати одночасно на двох шахівницях»...Час грає проти нас – я це постійно повторюю німцям: ми не маємо можливості чекати 5-10-20 років, коли щось кардинально зміниться в Росії», – пояснює свою позицію Мельник.
«Німеччина, як ніхто в Європі, здатна організувати переговори»
Чи допоможе Німеччина повернути Крим Україні – ми запитали у наукового співробітника незалежного німецького Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS) Костянтина Федоренка.
Німеччина, як ніхто в Європі, здатна спробувати влаштувати певний майданчикКостянтин Федоренко
«Якраз Німеччина – це країна, що найбільше здатна, по-перше, виробляти певні міжнародні норми на цей момент. Це країна, яка була прикладом європеїзації, зокрема для Східної Європи в 90-і роки, і це економічний лідер у регіоні. Тому саме Німеччина, як ніхто в Європі, здатна спробувати влаштувати певний майданчик. Очевидно, що це не можуть зробити Сполучені Штати, бо Сполучені Штати однозначно сприймаються Росією як ворог», – заявляє науковий співробітник ZOiS у Берліні.
За словами Федоренка, якби однією зі сторін конфлікту не була Росія, то Захід діяв би набагато жорсткіше.
«Якби, припустимо, виникла така ситуація на Балканах, то вона абсолютно точно була б вирішена набагато жорсткішими методами з боку європейських країн, з боку американських союзників. Оскільки йдеться все-таки про Росію, то щось потрібно робити економічними заходами і встановленням певних норм», – сказав він.
20 травня 2020 року на пресконференції, присвяченій підсумкам першого року президентства, Володимир Зеленський визнав: для деокупації Криму потрібен новий формат переговорів.
«Прийшов момент, коли цих майданчиків («нормандського формату» і мінських переговорів – РС) недостатньо для того, щоб говорити про Крим, бо там питання Криму, чесно кажучи, не порушується», – заявив український президент.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський понад три години відповідав на запитання журналістів. Живий блогЧитайте ще:
«Росія насміхається над міжнародними нормами»: як пройшла «кримська конференція» в ООН