Фортифікаційні споруди найбільше посилили на півночі Криму. Крим.Реалії разом із проєктом «Схеми» перевірили, що видно на супутникових знімках, і дізналися, де саме акумулюються російські війська на Кримському півострові.
Одразу за адміністративним кордоном між Кримом і Херсонською областю, в районі російського пункту пропуску «Армянськ» та в районі Перекопського валу облаштовано подвійну лінію окопів. У листопаді 2022 року вона вже була.
Супутниковий знімок: окопи в районі адмінкордону між Кримом і Херсонською областю, 13 листопада 2022 року
До березня 2023 року цю лінію розгалужили.
Супутниковий знімок: окопи за російським пунктом пропуску «Армянськ», 13 березня 2023 року
Лінії з'єднані траншеями, поміж ними помітні облаштовані позиції військової техніки.
Супутниковий знімок: окопи в районі адмінкордону між Кримом і Херсонською областю, 13 листопада 2022 року
Далі за Перекопським перешийком углиб Кримського півострова створюють нові лінії оборони. Наприклад, перед селом Філатівка у листопаді окопів ще не було.
Супутникове фото: село Філатовка Красноперекопського району Криму, 13 листопада 2022 року
А до середини березня на супутниковому знімку чітко видно чотири ділянки. Одна з них починається біля Перекопської затоки, друга і третя розташовані з двох боків траси Е-97. Ще одна система окопів – біля самого села Філатівка. І все це зробили з початку цього року.
Супутниковий знімок: окопи біля села Філатовка Красноперекопського району Криму, 13 березня 2023 року
В іншій частині адмінкордону, за Чонгаром, у вузькому місці біля села Тургенєве ще наприкінці січня не було жодних споруд.
Супутниковий знімок біля села Тургенєве, Джанкойський район, 21 січня 2023 року
До середини березня на знімку із супутника вже видно розгалужену систему фортифікацій з двох боків від траси Е-105 та біля озера Сиваш.
Супутниковий знімок, окопи біля села Тургенєве, Джанкойський район, 14 березня 2023 року
За Армянськом далі вглиб півострова теж з'являються нові фортифікації. Телеграм-канал «Крымский ветер» показав, що дорогою від села Ішунь до села Воїнка риють окопи, а біля мосту через річку Чатирлик завезли більше вагона лісу, збивають опалубку.
Крим.Реалії разом із колегами з програми «Схеми» (проєкт української редакції Радіо Свобода) перевірили, що видно із супутника: за селом Ішунь біля дороги в бік села Воронцовка ще взимку була лісосмуга.
Супутниковий знімок: лісосмуги між селами Ішунь та Воронцівка, 21 січня 2023 року
У березні дерева вирубали, і на супутниковому знімку замість дерев – окопи.
Супутниковий знімок: окопи на місці лісосмуги між селами Ішунь і Воронцівка, 14 березня 2023 року
Військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко зазначає, що на півночі Криму зараз сконцентровано основний ресурс кримського угруповання Росії – близько 20 батальйонно-тактичних груп.
Росіяни зараз у районі селища Стовпове накопичують сили та засобиОлександр Коваленко
«Росіяни зараз у районі селища Стовпове накопичують сили та засоби безпосередньо. Вони там розмістили навіть дивізіон ракетних комплексів «Іскандер» і зводять фортифікаційні споруди.
Для того щоб що? Для того щоб контролювати трасу Е-105.
Основний напрямок контролю цієї траси відведено саме угрупованню, розташованому в районі Медведівки. І під прикриттям ППО там перебувають приблизно до 5 БТГР російських окупантів. Загалом у трикутнику Медведівка-Джанкой-Армянськ зосереджено до 20 БТГР. Вони сьогодні концентрують свій основний ресурс саме на північній локації тимчасово окупованого півострова Крим», – зазначає Олександр Коваленко.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заспокоює кримчан, що Крим «надійно захищений», і завдяки фортифікаційним спорудам «ЗСУ не зможуть захопити півострів». Про це пишуть РИА «Новости».
Ми, з урахуванням усього досвіду бойових дій, діємо нестандартно, асиметричноСергій Аксьонов
«Ми, з урахуванням усього досвіду бойових дій, діємо нестандартно, асиметрично, можна сказати. Тому йдемо не просто за планами, що були сто років тому, там умовно, відпрацьовані. За, я маю на увазі, технологіями. Тому все рухається, рішення лідера нашого президента будуть виконані», – зазначив Аксьонов, відмовившись розкрити подробиці.
Саме рішення звести оборонні споруди Аксьонов пояснив так: «Береженого Бог береже. І я в позиції завжди виступаю: хочеш миру – готуйся до війни. Тож краще ми будемо готові. І кримчани, і вся Росія спатиме спокійно щодо цього».
У соцмережі «ВКонтакте» підписники Сергія Аксьонова по-різному реагують на його публікації про оборонні споруди у Криму. Хтось висловлює подяку, інші не розуміють, чим допоможуть окопи. Є такі, хто просто ділиться переживаннями та страхами.
Міністр оборони України Олексій Резніков вважає, що сам факт облаштування Росією фортифікацій у Криму – це важливий психологічний аспект війни, який говорить про те, що російські військові дії переходять у захист.
Вони вже «сіли» в оборону, у Криму теж. Це означає, що росіяни готуються до захистуОлексій Резніков
«Будь-якого генерала вчать в академії: якщо ти плануєш йти в серйозний наступ, ти маєш три фактори виконати. Фактор перший – переведи ворога у захист, щоб він сів в оборону. Другий фактор: прибери його домінування в повітрі. І третій чинник: почни руйнувати його логістичні ланцюжки… Росіяни дуже добре вчаться, тож вони вже «сіли» в оборону, у Криму теж. Це означає, що росіяни готуються до захисту. Вони вірять, росіяни вірять, що українці підуть у контрнаступ. І це добрий знак, бо йде матеріалізація простору, ми вже створюємо майбутнє. Вони вже програли. Раз вони у своїй «спеціальній військовій операції» перейшли у захист, вони вже програли цю війну», – зазначив Олексій Резніков.
Раніше в українській розвідці заявили, що російська армія перекидає нові військові підрозділи на північ окупованого Криму – у тому числі й для того, щоб зберегти сухопутний коридор до півострова.
На початку листопада 2022 року видання РБК-Україна з посиланням на твітер OSINT-фахівця Бенджаміна Піттета повідомляло, що російські війська почали рити окопи в північному Криму, зокрема нові захисні споруди були виявлені біля міста Армянськ на Перекопському перешийку.
29 листопада 2022 року депутат Держдуми РФ із Криму Леонід Бабашов заявив, що у селищі Шкільне Сімферопольського району анексованого Криму розпочалося виробництво протитанкових загороджень для потреб російської армії.
2 листопада 2022 року президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю чеському телебаченню заявив про намір поїхати до Криму після перемоги України у війні з Росією. На уточнююче питання про те, коли саме це станеться, Зеленський відповів, що точно «не взимку», висловивши сподівання, що Україна зможе здобути перемогу над Росією до літа.
1 жовтня 2022 року глава української військової розвідки Кирило Буданов в інтерв'ю Наталі Мосейчук заявив, що Збройні сили України зайдуть до Криму до кінця весни 2023 року.
До цього радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк закликав жителів Криму перевірити укриття та запастися водою у зв'язку з українськими «заходами з деокупації». Раніше Подоляк заявив, що в Офісі президента України розробляють евакуаційні маршрути для мешканців анексованого Криму на час його деокупації.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Розіп'ятий хлопчик» тепер «замінована дівчина»: як окупаційна влада лякає кримчан наступом ЗСУМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.