Довгий час предметом гордості й навіть хвастощів російської влади в Криму було вирішення проблеми енергозабезпечення півострова. Вона завжди підкреслювала, що злоблива Україна у грудні 2015 року влаштувала їм «блекаут», але російська думка швидко все здолала ‒ завезли тисячі електрогенераторів, у стислі терміни у 2016 році збудували енергоміст, звели дві нові електростанції, модернізували наявні, й ось ‒ електроенергії хоч залийся.
Щоправда, коли поруч із цими вихваляннями на сайтах регулярно друкують «графіки аварійних вимкнень» на майбутній місяць, цікаві кримчани дивуються хитрості уряду: а звідки він знає за місяць наперед, де в електромережі будуть аварії? І так не один-два рази, а роками!
Тому споживачі зрозуміли, що ніякі це не аварійні вимкнення, це просто влада під маскою аварійних вимкнень приховує звичайні віялові зниження навантаження в мережах, тому що енергії на всіх як не вистачало, так і не вистачає, незважаючи і на енергоміст, і на дві нові станції з сіменсівськими турбінами, і на нові блоки.
І правда полягає в тому, що поряд із гострішою проблемою дефіциту води кримський уряд не в змозі вирішити і проблему енергетики, при цьому приховує цю правду й соромиться признатися.
Секрет же полягає в тому, що навантаження на мережі з боку військових заводів і військових частин перевершує всі прогнози.
Поряд із гострішою проблемою дефіциту води кримський уряд не в змозі вирішити і проблему енергетики, при цьому приховує цю правду
Цей секрет Полішинеля, про який вже давно здогадалися кримські споживачі, днями розкрив міністр палива та енергетики російської влади в Криму Євген Рукавишников. У Береговому на запитання агентства «Крыминформ» він розповів: «До 2030 року нестача буде близько 350 мегаватів навантаження. За підсумками 2020 року 22 січня ми досягли максимуму перетікання й максимуму навантаження Криму, якого не було з 1990-х років. Це був майже 1,6 мільйона мегаватів. Відповідно до своєї генерації, у нас гарантовано 1,3 мільйона мегаватів».
За словами Рукавишникова, дефіцит потужності фіксується і з іншого, російського боку енергомосту: «У нас і Тамань має дефіцит потужності. І дефіцит потужності відчуває Крим. Поки про це йдеться ще м’яко, але перевантаження енергомосту теж неприпустиме. Наразі його навантаження було майже в номіналі, тобто максимально тривало допустиме перетікання. Ще 10%, і міст пішов би в перевантаження. Бракує генерувальної потужності на тій стороні берега, і не вистачає її тут».
Міністр уточнив, що ситуація пов’язана, зокрема, і з ростом кількості населення Криму, а також зі збільшенням кількості підприємств. «Плавне збільшення навантаження у нас відбувається», ‒ сказав Рукавишников.
Дефіцит електричної потужності в Криму особливо відчувається зараз, взимку, коли навантаження збільшується до максимуму, і знову виявилося, що зима прийшла раптово, і ні Рада міністрів, ні міністерство енергетики російської влади в Криму не подбали про те, щоб проблему вирішити заздалегідь.
Зараз російська влада в Ялті зазначає, що лютнева негода з заморозками привела до масових збоїв в електропостачанні в регіоні. «Найбільша кількість скарг надійшла за цей тиждень у частині якості постачання електроенергії. Низькі температури дають серйозне навантаження на мережі, мережі не витримують. Алупка, Симеїз, Оползневе, Місхор, селище Восток ‒ це ті місця, де у нас відбуваються найчастіші проблеми з електроенергією», ‒ сказала на нараді з проблем водопостачання 15 лютого голова адміністрації Ялти Яніна Павленко.
Уранці 14 лютого без електроенергії на якийсь час залишилися 1396 абонентів у селах Первомайське, Гвардійське та Червоне Сімферопольського району. Негода стала причиною затримки більше ніж 20 рейсів на виліт і приліт в аеропорту «Сімферополь». Також через погану погоду та ожеледицю під Сімферополем зіткнулися 32 автомобілі».
У Криму серед нових споживачів, через яких збільшується витрата енергії, в першу чергу нові військові частини, які обслуговують енерговитратні бойові установки, нові аеродроми, ракетні бази, морські військові частини, військові заводи, у першу чергу кораблебудівельні
Сьогодні очевидно, що в Криму військові апетити Москви перевершили всі реальні можливості розвитку енергетичної інфраструктури. Тобто у 2016 році, коли будували міст і електростанції, здавалося, що 1,3 мільйона мегаватів вистачить із головою. Тоді це було з запасом, і будувати третю електростанцію не стали.
Але ось за підсумками минулого року споживачів (не секрет, що у Криму серед нових споживачів, через яких збільшується витрата енергії, в першу чергу нові військові частини, які обслуговують енерговитратні бойові установки, нові аеродроми, ракетні бази, морські військові частини, військові заводи, у першу чергу кораблебудівельні, житло військових і нових переселенців із Росії) набралося стільки, що стали споживати 1,6 мільйона мегаватів із перетіканням енергомостом із Кубані в Росії, та й то в теплу пору. Морози тільки погіршили ситуацію. Але й на Кубані генерації для себе не вистачає. Доводиться вимикати. Кого? Ну не військових же…
Наявність і невирішеність проблеми підтвердив свого часу заступник голови російського уряду в Криму Марат Хуснуллін. Він повідомив, що Міністерство енергетики Росії розробляє програму модернізації системи електропостачання Криму в межах російської федеральної цільової програми розвитку півострова.
Міністр енергетики російської влади в Криму Євген Рукавишников говорить про це ще з квітня минулого року. Наприклад, в інтерв'ю кореспондентові «Российской газеты» він сказав: «Потрібно ліквідувати завали невиконаних договорів на технологічні приєднання до електричних мереж ДУП РК «Крименерго». Можете уявити: люди уклали договори й не можуть упродовж трьох-чотирьох років приєднати електрику. Десь зависли документи, десь сплив термін техумов, його не продовжують, ‒ і ця снігова куля тільки зростає. Люди не можуть приєднати своє житло до електромереж, не можуть на законних підставах користуватися електроенергією. Кількість таких договорів сьогодні наближається до 10 тисяч. Більшість із них ‒ зі зривом термінів виконання пів року й більше…»
Тут потрібно уточнити слова міністра. Річ у тім, що через дефіцит електроенергії на півострові російський уряд Сергія Аксьонова і «Крименерго» штучно стримували зростання споживання шляхом відмови у приєднанні новим споживачам. Потім стримувати цей процес стало політично невигідно, і тоді вони дозволили подавати документи, укладати договори, але тягнули з реальним приєднанням. І таких договорів набралося більше ніж тисячу, про що не раз говорилося на нарадах.
Євген Рукавишников, як виявилося, просто не знає кримських умов експлуатації електромереж. Він, наприклад, розповідав: «Тут немає таких суворих кліматичних умов, як, наприклад, у Сибіру або на Уралі. Немає таких снігопадів, немає обмерзання дротів, коли діаметр налиплого снігу може перевищувати 300‒400 міліметрів. За винятком гірської частини, у Криму досить комфортні умови для обслуговування мереж…»
Російський міністр у Криму, який виріс і працював на Уралі, не знає, що раз у 8‒10 років у Криму бувають великі снігопади, приблизно як зараз, тривалі морози й обмерзання мереж і споруд, особливо в Північному Криму і в районі Керченської протоки.
Так було в середині першого десятиліття двотисячних, коли обмерзання порвало потужні лінії ЛЕП під Джанкоєм, Красноперекопськом і Керчю.
Врешті-решт, можна згадати, що саме обмерзання в Азовському морі й Керченській протоці в лютому 1945 року зруйнувало перший Керченський міст, збудований за німецьким проєктом і з німецьких матеріалів.
Російський міністр у Криму визнає, що енергосистема потребує реконструкції, проте намагається відбутися «дрібними кроками». Він вважає: «У Криму дійсно є проблема так званих «замкнених потужностей». Це коли ми не можемо з робочої напруги у 10 кіловольтів відібрати потужності, тому що трансформатори в основному перевантажені. Тому зараз опрацьовується питання будівництва нових і реконструкції 22 наявних об’єктів електроенергетики, що дозволить, по-перше, забезпечити приєднання нових споживачів, а по-друге, за допомогою оновленого обладнання знизити кількість аварійних вимкнень».
На повну потужність працюють кораблебудівельні й інші військові заводи в Керчі, Феодосії, Севастополі, які споживають прірву енергії. Їх ніхто не наважиться обмежувати, а значить, будуть вимикати побутових споживачів
Ідеться про те, що Росія навантажує Крим понад ту міру, яку він може витримати. На повну потужність працюють кораблебудівельні й інші військові заводи в Керчі, Феодосії, Севастополі, які споживають прірву енергії. Їх ніхто не наважиться обмежувати, а значить, будуть вимикати побутових споживачів.
Окрім того, через переселенців із Росії населення вже перевищує 3 мільйони осіб. Загалом за рік у Криму, за інформацією міністра російської влади, пересічно спостерігається близько 17 тисяч вимкнень. А зараз на порядку денному освітлення траси «Таврида» й електрифікація залізниці на Керченському мості. Ці проєкти теж ніхто не наважиться затягувати, тому що Керченський міст на тепловозній тязі не виправдовує себе, а трасу без електрифікації й освітлення не приймуть в експлуатацію.
«Одне з перших у черзі технічних приєднань, які лежать на моєму столі, ‒ це освітлення «Тавриди», ‒ розповів Євген Рукавишников. ‒ Зараз рух потягів на самому Кримському мості забезпечують тепловози. Окрім того, ділянка залізниці від Багерового до Джанкоя не електрифікована… Цей етап електрифікації на змінному струмі потребуватиме, за приблизними оцінками, від 110 до 130 МВт додаткового навантаження. Для цього необхідне будівництво п’яти нових тягових підстанцій потужністю від 25 до 40 мегаватів кожна. За приблизними оцінками, це вимагатиме близько 40 мільярдів рублів витрат. Завдання непросте, тому термін його реалізації попередньо визначений до 2028 року. Для генерації такої додаткової потужності, на мій погляд, у тому районі потрібна ще одна електростанція. Її треба ставити в центрі навантажень, можливо, ближче до Щолкіного…»
Найімовірніше, саме тому в Криму й вирішили знести будівлі Щолкінської атомної електростанції ‒ щоб на її місці збудувати нову ТЕЦ. Але до того часу, поки її збудують, навантаження на мережі зросте ще сильніше, адже апетити військових не можуть зупинитися. Тому виходить, що Крим тепер хронічно, тобто назавжди, приречений на віялові вимкнення, які будуть називати аваріями, і вічний дефіцит енергії.
Це називається ‒ все для кримчан, все заради кримчан…
Микола Семена ‒ кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції