Як жителі кримського села Холодівка стали заручниками в окупованому Криму

Жителі села Холодівка, розташованого на південному сході Криму, стали заручниками кар’єра, в якому видобувають щебінь для будівництва траси «Таврида». Будинки руйнуються, у повітрі ‒ стовпи пилу, а потужні вибухи не дають спокою навіть вночі. Кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії побувала в Холодівці та подивилася, в яких умовах живуть там мешканці.

Село розташоване біля західного схилу гірського масиву Агармиш. На горі зараз три кар’єри, останній із них, поблизу Холодівки, розробили два роки тому. Уже тоді жителі села вели активну боротьбу проти його відкриття, і незабаром роботу кар’єра тимчасово зупинили. Але цієї осені, після восьмимісячного затишшя, кар’єр відновив діяльність. І тепер існування села опинилося під загрозою.

Небезпечне життя

74-річна Олена Бесарабова ‒ родом із російського Санкт-Петербурга. Три роки тому вона переїхала до Криму, сподіваючись покращити здоров’я.

«Це місце зацікавило мене своїм цілющим повітрям, а природа навколо яка! Чудо! Тепер усе під загрозою. Гору підривають, повітря труять, а будинки хочуть зрівняти з землею. Я справді не знаю, як жити далі», ‒ говорить пенсіонерка.

Жінка поспіхом кличе зазирнути до неї у будинок, щоб поділитися горем. Від потужних вібрацій, що провокуються вибухами, потріскалися стіни, обвалилася стеля.

Олена Бесарабова

«Я коли цей будинок купувала, жодної тріщини не було! Зараз що? Жах! Я одна живу. У мене пенсія ‒ 8 850 рублів (у перерахунку це 3 693 гривні ‒ ред.). Хіба я зможу на ці гроші відновити свій будинок?» ‒ говорить Олена Бесарабова, ледве стримуючи сльози.

Не краща ситуація у жительки сусідньої вулиці Зери Епрамової. Вона живе з чоловіком-інвалідом і не знає, як зупинити руйнування будинку.

Зера Епрамова

«Боюся, що без будинку залишуся. Тріщини все нові з’являються, шпалери тріскають, штукатурка сиплеться. Я навіть не знаю, як бути. Будинок руйнується», ‒ говорить жінка.

Зера Епрамова

Деякі вже намагалися усунути пошкодження ремонтом, але марно ‒ тріщини з'являються знову. Якуб Матараджи зробив ремонт місяць тому, але виявилося ‒ марно.

«Під час вибухів будинок дуже трясе ‒ від цього все й рветься. Жити небезпечно стає. Я не знаю, в який момент у мене або будинок завалить, або мене завалить. А від уряду ‒ нуль уваги. Вони нас не чують», ‒ зазначає чоловік.

Від роботи кар’єра в Холодівці страждають не тільки люди, а й природа. Місцеві кажуть, що знищуються навіть рослини, занесені до «Червоної книги».

«Знищується все! Знищуються ялівцеві 300-400-літні ліси. Величезний товстий ялівець знищується. Тут цілюще повітря завжди було, а тепер все вкрите пилом. Ми дихаємо пилом! Кар'єр псує нашу екологію! Річка вже висохла, ‒ обурюється місцевий активіст Леонід Бакулін, який живе в селі з 1983 року. ‒ Ми не проти «Тавриди». Але ж є якісь сучасні технології, щоб без вибухів таких обійтися».

Леонід Бакулін

Надія та боротьба

Лихо впритул наближається до населеного пункту і воно вже за 500 метрів від житлових будинків. Люди бояться, що незабаром їхнє село буде повністю знищене. Вони не раз зверталися до сільради, але, за їхніми словами, влада їх не чує.

Наприкінці листопада жителі села зібрали підписи під зверненнями з вимогою зупинити роботу кар’єра. Вони надіслали їх до органів місцевої влади, до прокуратури Москви та в адміністрацію президента Росії Володимира Путіна. У відповідь на листи прийшло повідомлення про те, що звернення зафіксовані. Після цього, за словами місцевих жителів, у село з перевірками ніхто не приїжджав.

«Ми будемо воювати! Будемо звертатися доти, доки нас не почують! Зупинятися не можна», ‒ наголошує Леонід Бакулін.

В адміністрації Судака повідомили, що про проблему жителів Холодівки знають, але вплинути на її вирішення не можуть.

«Видача дозволу на роботу кар’єра або її заборона, на жаль, не належить до компетенції адміністрації Судака, цим займається Міністерство екології та природних ресурсів Республіки Крим. До того ж, кар’єр розташований на території Кіровського району», ‒ повідомив голова адміністрації Судака в окупованому Росією Криму Андрій Некрасов.

Вибухові півроку

Видобуток щебеню тут здійснює компанія «Технолідер», основним видом діяльності якої є видобуток руд і пісків дорогоцінних металів (золота, срібла та металів платинової групи). За словами Некрасова, фірма отримала ліцензію з метою розвідки та видобутку вапняків із липня 2018 до липня 2019 року.

Генеральним директором компанії є Геннадій Сирбу. Його ім’я не раз з’являлося в пресі у зв’язку з «кар’єрними скандалами в Криму. У серпні 2014 року він захищав роботу Петропавлівського кар’єра в Курцях під Сімферополем, а у квітні 2015 року брав участь у конфлікті, пов’язаному з роботою кар’єра в селі Мармурове Сімферопольського району.

Засновник компанії «Технолідер» ‒ Дмитро Сташків. Він є засновником 11 організацій, зареєстрованих у Санкт-Петербурзі та Сімферополі. Один із напрямків його діяльності ‒ розробка гравійних та піщаних кар’єрів, видобуток глини та каоліну.

Дмитро Сташків є президентом Союзу надрокористувачів Росії, який у квітні 2017 року уклав договір із фірмою «Карелприродресурс» про комплексне постачання природних матеріалів для траси «Таврида» на суму близько 8 мільярдів рублів (майже 3,5 мільярда гривень ‒ ред.). Згідно з цією угодою, 14 кар’єрів, що належать кримським компаніям і розташовані вздовж майбутньої федеральної траси «Таврида», упродовж 3,5 років мають постачати матеріали для будівництва траси, повідомляє сайт Ялтинського міжнародного економічного форуму.

У Міністерстві екології окупованого Росією Криму визнають, що півострів відчуває гостру нестачу будматеріалів.

За офіційною інформацією, на території півострова працюють 60 родовищ твердих корисних копалин, 8 із них ‒ знову відкриті. Кар’єри відкривають, незважаючи на протести людей та загрозу екології Криму.