Якими були найбільш значущі події для Криму за рік від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну? Крим.Реалії поговорили з головою Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник про значення подій, що відбувалися в Криму, перспективи та прогнози на майбутнє.
Найнегативнішою подією голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає те, що Росія використала Крим як військову базу для вторгнення на материкову частину України.
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник
Крим є базою реальних воєнних злочинів, злочинів проти людяності
«Підготовка Криму як військової бази велася всі ці роки. Крим став однією з ключових баз для атак на Україну. І важливо, що саме з Криму здійснюються атаки на цивільні об'єкти, це сталося ще до того, як почали обстрілювати енергетичну систему.
Зокрема, Вінниця, де загинули діти – ракети випустили саме з акваторії Чорного моря. На сьогодні Крим є базою реальних воєнних злочинів, злочинів проти людяності, авіаатак, ракетних атак по Україні та зокрема по цивільних об'єктах», – наголошує Ольга Скрипник.
Пуск ракет 3М-14 комплексу «Калібр-НК» з акваторії Чорного моря з малого ракетного корабля проєкту 21631 (Буян-М)
Ольга Скрипник звертає увагу на те, що до Криму примусово вивозили українців, викрадених на тимчасово окупованих територіях України.
«Нове і саме через повномасштабне вторгнення – це нова в'язниця в Криму. У прямому значенні цього слова. Це те, що після 24 лютого Росія почала з нових окупованих територій викрадати людей, катувати їх, наприклад, у Херсоні, Мелітополі, Каховці, Генічеську. А потім вивозити до Криму.
Ми з березня почали отримувати таку інформацію, а приблизно з липня ми вже зрозуміли, що відкрито нове СІЗО. Це СІЗО №2, що повністю курується ФСБ. І наприкінці 2022 року там було приблизно 110 людей, наших громадян, навіть є кілька іноземців».
Слідчий ізолятор на 366 місць, відкритий російською владою в Сімферополі під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 1 листопада 2022 року
За рік після початку повномасштабного вторгнення у Криму посилився тиск на проукраїнське населення, зазначає Ольга Скрипник. З'явилися дві нові статті, які використовувалися і продовжують використовуватися для переслідування людей.
«Це дві статті. У кримінальному кодексі (Росії – КР) – про так звані фейки та в адміністративному, відповідно, стосовно дискредитації російської армії. Першу справу ми зафіксували ще 11 березня: адмінштраф жінці, яка вийшла із жовто-блакитною табличкою проти війни.
Ну і, власне, наприкінці грудня 2022 року ми зафіксували щонайменше 200 адміністративних справ проти кримчан. По суті, якщо ви називаєте війну війною, то це адміністративне покарання. Або навіть якщо людина каже: «Я за мир», це також визнавалося дискредитацією російської армії. Тобто абсурдність – вона очевидна».
Пост у соцмережі Facebook, за який у Криму судили активіста Дмитра Демчука
Ольга Скрипник стверджує, що кримінальних справ за статтею 207.3 КК РФ про «публічне поширення явно неправдивої інформації про використання Збройних сил РФ» менше, ніж адміністративних переслідувань, але цьому є пояснення:
Переслідування тривають постійно
«Кримінальна стаття про дискредитацію російської армії застосовується. Наприклад, Олександр Тарапон отримав два з половиною роки. Ми знаємо ще про жінку, яку зараз переслідують за цією статтею. Чому немає такої кількості як, наприклад, за адміністративною?
Тому що Росія продовжує використовувати свій попередній механізм. Тобто, наприклад, кримських татар вона продовжує переслідувати, звинувачуючи за терористичними статтями. І, на жаль, щонайменше 94 людини з них, майже всі кримські татари, нібито переслідуються за участь у «Хізб ут-Тахрір». І ці переслідування тривали і в 2023 році, у січні, тобто тривають постійно».
Політв'язень Джеміль Гафаров на засіданні російського райсуду Київського району Сімферополя неодноразово заявляв, що йому не надають належної медичної допомоги, лютий 2020 року
Ольга Скрипник повідомила, що Кримська правозахисна група торік попереджала про те, що в Криму погіршується ситуація з українськими політв'язнями і до них почнуть ставитися ще гірше, що, у свою чергу, призведе до летальних наслідків. Прогноз правозахисників справдився.
Росія, свідомо не надаючи медичної допомоги, довела їх до смерті
«З останніх новин, найстрашніших, що трапилися з політичними в'язнями – це перші смерті наших в'язнів Кремля на території Росії. Костянтин Ширінг і Джеміль Гафаров померли з різницею у два дні.
Ширінг помер у колонії, а Гафаров помер у СІЗО. Вони потребували серйозної медичної допомоги, взагалі їхній стан здоров'я не дозволяв їх тримати в неволі. Росія, свідомо не надаючи медичної допомоги, довела їх до смерті.
Це повністю відповідальність Російської Федерації, і не тільки безпосередньо адміністрації СІЗО – всіх, починаючи від тих, хто затримував, виносив абсурдні вироки, співробітники ФСБ, прокурори – весь цей ланцюг, усі, хто причетний до смерті, мають бути покарані, тому що вони всі відповідають за смерть цих людей», – впевнена голова Кримської правозахисної групи.
Мобілізовані в Криму, Севастополь, 27 вересня 2022 року
Ольга Скрипник зазначає, що новою подією в Криму став мобілізаційний процес, запущений Росією, який, на думку правозахисників, є продовженням воєнного злочину, який у 2015 році почався з призову кримчан до армії Росії.
Якщо РФ зараз розгортатиме спроби наступу, мобілізаційна хвиля буде в Криму знову
«Це вже така широка мобілізація, вона вперше відбувалася. І цифри, які сам Аксьонов вказав: 30 тисяч, наприклад, місць для поховань та 100 тисяч для поранених у закладах охорони здоров'я.
Тобто це про те, що процес мобілізації триватиме. Я думаю, що якщо Росія зараз розгортатиме наступ, спроби наступу на територію України й надалі просуватимуться десь від своїх кордонів, то я думаю, що й мобілізаційна хвиля знову буде в Криму, триватимуть ці мобілізаційні кампанії», – зазначає Ольга Скрипник.
Правозахисниця зазначає, що у Криму переслідують громадянських журналістів, за її даними, за ґратами зараз їх щонайменше п'ятнадцять. І одне із свідчень того, що у Криму порушують навіть норми російського законодавства – справа Ірини Данилович.
Ірина Данилович, архівне фото
Ольга Скрипник також говорить про те, що в Криму ведеться пряма пропаганда, в якій часто є заклики до геноциду.
Українці для росіян – це, в принципі, всі, хто пов'язаний з Україною, тому вони готові знищувати всіх
«Ми вже фіксували прояви не лише жорстокої мови ворожнечі, але вже є й ті медіа, різні блогери, які займаються підбурюванням до геноциду, закликами до геноциду українців. Точніше, звучить ідея, що Україна не має права на існування, українці не мають права на існування.
І важливо, що російська пропаганда така, що коли вона говорить про українців, не йдеться про конкретну етнічну приналежність, загалом про всіх, хто є громадянами України чи навіть підтримує українців. Це дуже важливий момент, який не завжди розуміють наші іноземні партнери: що українці для росіян – це, в принципі, всі, хто пов'язаний з Україною, тому вони готові знищувати всіх», – каже голова Кримської правозахисної групи.
Російська військова пропаганда у Сімферополі, Крим, грудень 2022 року
На думку правозахисниці, у Криму посилюватиметься пропаганда та політичне переслідування людей і, швидше за все, будуть нові затримання. Вона вважає, що і ситуація з умовами у СІЗО та колоніях лише погіршуватиметься.
«Для людей, які там – це серйозний ризик. Далі важливим треком буде те, наскільки українській стороні вдасться домогтися, щоб в обмінні списки були включені кримські в'язні або ті, хто зараз перебуває на території Криму. Я думаю, що в принципі є шанси, що це може змінитися вже 2023 року. Ми всі на це сподіваємося, певні переговорні процеси тривають, ми бачимо, що все ж таки з Росії є спроби домовлятися», – каже правозахисниця.
Вони вже подумують, як вивозити цінності по максимуму
Росія і далі намагатиметься зміцнити Крим як військову базу, вважає Ольга Скрипник.
«Далі вона так само посилюватиме Крим, я впевнена, як логістичний центр для підтримки своїх дій на території України. Але, водночас, вона й проводитиме заходи – вони будуть непублічними – які стосуватимуться того, що коли ЗСУ просуватимуться дедалі ближче до Криму, вони думатимуть про те, як евакуювати та забрати свою військову техніку, все, що можна вивезти з Криму.
Це стосуватиметься не лише військових об'єктів, я думаю, що вони вже подумують, як вивозити цінності по максимуму, зокрема культурні, різні речі, які можна хоч якось прихопити з собою. Ми вже певні моменти фіксували у 2022 році, у 2023, думаю, це тільки посилиться», – каже голова Кримської правозахисної групи.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Люди різного етнічного походження, вважають себе українцями» – Чубаров про кристалізацію української нації за рік війни ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Українець, засуджений за звинуваченням у «шпигунстві», помер у російській колонії – КПГ ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Своїх...не жалієм»: втрати Росії за рік війни проти України можуть сягати чверті мільйонаМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.