«Поверніть мого тата!»: п’ять історій родин із Криму

ЛЬВІВ ‒ Документальний фільм «Поверніть мого тата!» презентує цими днями в українських містах Кримськотатарський Ресурсний Центр. Зокрема, прем’єра відбулась у Львові. Це п’ять історій родин із Криму, які втратили батька. Це трагедії дітей, чиїх батьків тримають за ґратами з політичних або релігійних мотивів.

Діти говорять про своє дитинство без батька, діляться своїми думками, як вони переживають жорстоке затримання їхніх батьків, насильне викрадення, зникнення після окупації Криму.

П’ять історій родин, в яких діти вже роками не бачать тата Це п’ять історій чекань, надій, сподівань. Арешти, насильницьке викрадення, суди, ув’язнення ‒ ці слова вимовляють діти, які переживають відсутність тата.

• Марк Шаймарданов навчається у 10 класі і половину свого життя він уже живе у Львові.

Інші роки хлопця ‒ пов’язані з Сімферополем. Коли приїхав улітку 2014 року з мамою у Львів, то найбільш незвично йому було скрізь чути українську мову.

Сьогодні спілкується лише українською. Його тато підприємець Тимур Шаймарданов допомагав українським військовим у Криму.

26 травня 2014 року він не прийшов по сина до школи.

«Це був останній день. Думаю, що тато живий, не виходить на зв’язок, бо розумію, що є причина на це. Тоді мені було 8 років. Тоді я був малий і не розумів, що сталося, думав, що ми скоро повернемося в Крим. Я сьогодні більше розумію ситуацію, її обсяги і знаю деякі деталі. Тяжче сприймається тепер. Пам’ятаю, що ми виїжджали з татом за місто, на природу, в гори, у Бахчисарай. Тато ходив постійно на мітинги, коли почалась окупація Криму, допомагав українським військовим вийти з Криму і потрапити в Україну. Це робив тато і кілька його друзів. Невідомо про батька нічого, де він і чи живий», ‒ каже Марк Шаймарданов Радіо Свобода.

Марк Шаймарданов, фрагмент з фільму

Тимур Шаймарданов вважається безвісти зниклим. Тоді йому було 33 роки.

• Різа Омеров був затриманий 10 червня 2019 року. Він позбавлений волі на 13 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за статтею «Участь в діяльності терористичної організації». Вдома на нього чекають дружина і четверо дітей.
• Рустем Ісмаїлов затриманий 12 жовтня 2016 року і позбавлений волі на 13, 5 років. Рустема і ще чотирьох мусульман арештували в Криму в один день і звинуватили у причетності до міжнародної ісламської партії «Хізб ут-Тахрір». Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список об’єднань, названих «терористичними». Цю заборону в Росії поширили і на анексований Крим. Шостий рік без тата живуть троє дітей.
• Джеміль Гафаров затриманий 27 березня 2017 року і досі триває суд. За татом сумують троє дітей. У Джеміля Гафарова суттєво погіршився стан здоров’я, загострилася ниркова хвороба
• Правозахисник Емір-Усеїн Куку був арештований 11 лютого 2016. Він теж фігурант ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір», засуджений до 12 років ув’язнення . Дружина з двома дітьми відвідувала чоловіка в слідчому ізоляторі.

Cафіє Куку, фрагмент з фільму

Діти говорять

У фільмі «Поверніть мого тата!» діти політичних в’язнів Кремля говорять щиро про те, що вони пережили, коли затримували їхніх батьків:

–Багато незрозумілих людей було у будинку. Нас закрили на кухні і ми бачили, як вони ходять і піднялись на другий поверх. Тато кричав, чому вони біжать попереду нього. Вони знайшли книгу, такі задоволені були. Книга чистенька, гладка і не могла лежати там. Це було зрозуміло, що вона там не була ніколи. Тато досі ув’язнений. У мене сильний зв'язок із татом. У 2017 році тато пережив інфаркт і це був шок. Через кілька місця ми дізнались про ниркову недостатність

–​З кожним обшуком ми стаємо сильніші і підтримуємо один другого. І це не подобається тим, які це чинять. Так вічно не буде. У світі нічого вічного немає. У жовтні 2016 року ми всі спали і почули дуже сильний стукіт. Татові сказали на підлогу і в наручники. Потім вони щось показували. До мене хтось з ФСБ підійшов, мама мене просто забрала, тата вивезли на машині. Мамі стало погано. Я просто плакала.

–​Коли він повернеться, ми будемо бавитись з ним. Я його сильно люблю, сумую за ним.

–​У нас є балкон, можна дивитись на гори, там спускається туман. Дуже цікаво дивитись, я люблю Ялту. Тут море, набережна. Моя сім’я ‒ це тато, мама, брат і я. Татові виповнилось недавно 45 років. Пам’ятаю, тато в окулярах і гарних костюмах. Ми гуляли з татом, я була маленька і він брав мене на руки, я була його маленька принцеса. Пам’ятаю, як рано-рано був обшуку. Мама мене розбудила і вдягнула. Я подумала, що тато йде на роботу. Він повернувся і потім і знову його забрали. Я б хотіла передати татові, що нам його дуже сильно не вистачає. «Ти наш єдиний, особливий чоловік і ми тебе дуже любимо». Нашим батькам тяжко перебувати в тюрмах і нам дітям тяжко без них. Хочеться, щоб люди у всьому світі знали, що мій тато не злочинець, не винен у тому, у чому його звинувачують.

Документальний фільм «Поверніть мого тата!»

Дедалі більше політичних в’язнів у Криму

За даними Кримськотатарського ресурсного центру:

• 234 політичних в’язнів і переслідуваних за кримінальними «справами» за період окупації Криму,М165 із них – представники кримськотатарського народу.
• 70 осіб засуджені і відбувають термін у колоніях (45 кримські татари)
• 31 мають обмеження або випробувальний термін (18 кримські татари)
• 51 особа перебуває у СІЗО (44 кримські татари)
• 50 людей за час окупації Криму були звільнені (32 кримські татари)
• 32 осіб переслідуються (26 кримські татари)
• 57 загинули за період окупації Криму, 27 з яких – представники кримськотатарського народу.
• 21 людина – жертва насильницьких зникнень за період окупації Криму, 15 з них кримські татари.
• Понад 200 дітей ростуть без тата, не отримують опіки і підтримки батька.

Лише у листопаді цього року, за інформацією Кримськотатарського Ресурсного Центру, в окупованому Криму зафіксовані численні порушення прав людини: проведений один обшук, відбулись 53 затримання чи утримання людей, 34 осіб арештовані, 53 арешти, 53 ‒ допитані, опитані, з ними проведені «розмови», було 39 випадків винесення штрафів. 88 разів зафіксовано порушень права на справедливий суд. Відомо про сім випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я людей.

«Жертвами окупації стали не тільки дорослі люди, але й діти. Ми у цьому фільми розказали про дві категорії дітей. У кого тато за ґратами, в СІЗО чи тюрмах, чи чий батьки були по насильницькому викрадені і безвісти зникли. Ми не знаємо, де вони зараз знаходяться. А ще є категорія дітей, чиї батьки загинули під час окупації Криму. Таких дітей 15. Десятки тисяч дітей у Криму не мають можливості вивчати рідну мову, українську мову, пропаганда намагається їм нав’язати ненависть до України, до західного, цивілізованого світу», ‒ говорить Ескендер Барієв, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу.

Фрагмент фільму з анімацією

Кримськотатарський Ресурсний Центр фільм презентує в українських містах, щоб привернути увагу української і міжнародної спільноти до проблеми політв’язнів Криму, до їхніх дітей, які страждають, але не завжди вміють про це сказати дорослим. Стрічку переклали кількома мовами, щоб її могли подивитись і за кордоном, українською, арабською, німецькою, англійською, турецькою, італійською та іспанською. У фільмі розповіді дітей проілюстровані анімацією.

Фрагмент фільму, де присутня анімація

Також Ескендер Барієв закликав місцевих депутатів, народних обранців взяти шефство над політв’язнями. Адже Міжнародним рухом за деокупацію Криму та солідарність з кримськотатарським народом ініційовано акцію «Депутат, допоможи в’язням Кремля». У рамках заходу українські та європейські депутати можуть взяти шефство над кримчанами, які арештовані, зазнають репресій.

Фільм «Поверніть мого тата!» візьме участь у 12 міжнародних фестивалях.

9 грудня Генеральна асамблея ООН ухвалила проект посиленої резолюції щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму. Цей документ передбачає важливу підтримку Кримської платформи, ООН закликає Росію припинити перекидання на півострів зброї і військових, припинити порушення свободи мореплавання у Чорному та Азовському морях.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Кулеба привітав резолюцію Генасамблеї ООН щодо прав людини в Криму