«Багато кримчан не хочуть вступати до російських вишів». Що Україна пропонує абітурієнтам із Криму в 2021 році?

Вступна кампанія до українських вишів для кримських абітурієнтів – у розпалі й триватиме до 24 вересня. Як кримчанам вступити в них? Наскільки великий перелік університетів та чи змінилися умови в 2021 році? Чи можуть кримчани вступити до будь-якого українського вишу за бажанням на пільгових умовах?

На ці та інші запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії разом із ведучим Сергієм Мокрушиним відповідають начальниця головного управління вищої освіти та освіти дорослих Міносвіти України Світлана Кретович, аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько та адвокатка правозахисного центру «Дія» Юлія Науменко.

‒ Світлано, що мають знати абітурієнти, які вступають із Криму до вишів материкової України у 2021 році? Яка процедура й на що потрібно звернути увагу?

Світлана Кретович: Ця процедура діє з 2016 року, коли кримчани могли вступати в межах квоти до 12 навчальних закладів. Уже з минулого року в програмі освітніх центрів «Крим ‒ Україна» таких закладів – понад 200.

Вся інформація про це є на сайтах Міністерства освіти та «Доступна освіта». Додаткові пояснення можна отримати через урядовий контактний центр спеціально для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій, за номером 0 800 504 425. Зараз працює також телефон гарячої лінії Міністерства освіти: 0 800 504 570.

За процедурою спрощеного вступу абітурієнт через будь-які канали зв'язку звертається до обраної ним установи вищої освіти й може отримати запрошення через електронну пошту. Це може допомогти при перетині адмінкордону, наприклад, абітурієнту торік не потрібно було проходити самоізоляцію. Далі в освітньому центрі він складає два іспити державної підсумкової атестації з української мови та історії України, плюс один профільний предмет від вишу.

‒ І все це, як припускає спрощена процедура, можливе без українських документів про закінчення школи й навіть паспорта. Скільки є для кримчан цих пільгових місць за квотою?

Світлана Кретович: Торік вона склала понад 12 тисяч місць, цьогоріч постанова про державне замовлення ще не ухвалена, але я впевнена, що менше їх не буде. У 2019–2020 роках квоту повністю не використали ‒ щоправда, на деяких спеціальностях у Київському політехнічному інституті, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка місця розмели дочиста. Взагалі, з Криму торік вступили 397 абітурієнтів, із Донбасу ‒ 1629 осіб. У 2019 році в нас було 265 кримчан і 1600 жителів Донбасу. Кількість вступників щороку збільшується, і навіть карантинні обмеження на контрольних пунктах в'їзду-виїзду цьому не завадили.

‒ Які є проблемні моменти, за вашими спостереженнями? Скарги абітурієнтів?

Світлана Кретович: Цьогоріч головна проблема ‒ низький рівень поінформованості абітурієнтів. Плюс є категорія вступників, які вже переїхали на материкову частину України, але не можуть скористатися квотою. Вони складають зовнішнє незалежне оцінювання на загальних підставах, а потім уже мають право на першочергове переведення на бюджетну форму навчання. Іноді виникає плутанина, і я хочу наголосити, що це не та квота, за якою вступають абітурієнти саме з Криму.

Якщо навіть абітурієнт запізнився і не встиг вступити з основним потоком через освітні центри ‒ паніки не повинно бути, навіть якщо він приїде у серпні-вересні, ми намагатимемося перевести його з комерційної форми на бюджет. Торік із приводу таких переведень не було жодної відмови.

ТНУ в Києві: початок навчального року в університеті-переселенці

– Дякую. Тим часом кримських випускників активно набирає низка російських вишів ‒ наприклад, Воронезький державний лісотехнічний університет імені Морозова. У 2021 році він відкрив консультаційний центр у Євпаторії та пропонує кримчанам 800 бюджетних місць і 90% знижки на комерційне навчання. Виш дуже активно рекламується у батьківських чатах. Це типова практика в Криму?​

Олег Охредько: Так, ми спостерігаємо це від самого початку окупації, коли багато російських вишів обіцяли кримчанам золоті гори. Наприклад, Тюменський нафтовидобувний виш пропонував оплатити переліт й обіцяв у подарунок ноутбук. Але попри це, останні відомості свідчать, що дуже багато кримчан взагалі не хочуть вступати до російських вишів.

Нещодавно закінчився ЄДІ, і виявилося, що понад тисячу кримчан не взяли в ньому участь, тобто відмовилися від університетської освіти. Можливо, багато хто з них планує вступати до українських вищих навчальних закладів, тому що російські дипломи з Криму не визнаються в усьому світі.

‒ На вашу думку, чи можна підвищити рівень поінформованості кримчан про можливості вищої освіти на материковій частині України?

Олег Охредько: Перше, що має бути, ‒ це постійна робота. У нас сплеск активності держави починається десь у травні, коли починають активно рекламувати освітні центри тощо. За останні місяці до нас звернулися десятки кримчан, і більшість із них зовсім не мають інформації. Тобто вони звертаються в невелику організацію, не знаючи, що є контактний центр Міністерства освіти й інші ‒ або ж вони не отримують там достатньо інформації. Тому, на жаль, тут дуже велика проблема.

Аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько

‒ На що ще скаржаться абітурієнти?​

Олег Охредько: Їм незрозуміло, куди можна вступати. Президент України торік пообіцяв, що можна буде йти в будь-який вищий навчальний заклад, але, на жаль, це виявилося не так. Вступити реально можна далеко не в усі виші: наприклад, там немає Львівської політехніки, яка дуже популярна.

Всього в Україні понад 600 вищих навчальних закладів, і з них тільки 214 мають освітні центри. Уже зараз є відмови, коли абітурієнти звертаються в коледжі. Вступати ж на загальних підставах уже пізно, тому що для цього їм треба було заздалегідь іти в школи на дистанційку або екстернат. Іноді представники приймальних комісій вимагають довідку тимчасово переміщених осіб, хоча процедура вступу її не вимагає.

– Дякую. Тим часом шостий апеляційний адміністративний суд визнав дискримінаційними обмеження переліку українських вищих навчальних закладів для вступу абітурієнтів із Криму і з непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей. Колегія суддів дійшла висновку, що це суперечить конституційним принципам рівності й доступності права на освіту. Позов ще у 2020 році подавав правозахисний центр «Дія». Прокоментуйте, будь ласка, Юліє.

Юлія Науменко: У 2016 році, з одного боку, були зроблені позитивні перші кроки до того, щоб студенти, які проживають в Автономній Республіці Крим і на непідконтрольних територіях взагалі, могли вступати до вищих навчальних закладів України, бо не всі з них можуть скласти зовнішнє незалежне оцінювання й не в усіх є український атестат.

З іншого боку, до нас почали звертатися абітурієнти, які говорили про бажання вступити в конкретні виші, але не могли через обмеженого переліку. Таким чином, ми визнали положення дискримінаційним, вирішили оскаржити його ‒ і суд апеляційної інстанції з нами погодився. Міністерство освіти жодним чином не обґрунтувало, чому саме ці виші можуть прийняти абітурієнтів, а інші – не можуть.

‒ Виходить, поки ви судилися, список вишів сильно розширили?

Юлія Науменко: Так, зараз, згідно зі статтею 44 нового закону, абітурієнти можуть вступати до будь-якого вишу, але при цьому Міністерство освіти не поспішало вносити будь-які зміни зі свого боку. Наприкінці березня там ухвалили новий спільний наказ, і там йдеться про те, що абітурієнти можуть вступати до вишів, де створені освітні центри «Крим ‒ Україна» та «Донбас ‒ Україна». Перелік установ дуже розширений, він покриває практично всю територію України.

Ми зараз надіслали офіційний запит до Міністерства освіти з приводу кількості вишів загалом в Україні та кількості вишів, де створені центри. Ми хочемо зрозуміти, чи покрило відомство на виконання закону всі вищі навчальні заклади країни. Ми вже отримували скарги від абітурієнтів, мовляв, вони подали документи в конкретний виш, але він виявився не в переліку. Словом, позитивні зрушення є, але нам ще потрібно з'ясовувати це питання.

Крим.Реалії готові надати слово представникам Міністерства освіти та науки України, якщо вони побажають прокоментувати ситуацію.

(Текст підготував Владислав Ленцев)