Іноземні війська та «стіна дронів» на кордоні з РФ: країни Балтії готуються до нападу Росії

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в сусідніх із РФ країнах зросла напруженість – НАТО готується до оборони у разі атаки Росії на альянс та відпрацьовує різні сценарії нападу. Однією з можливих цілей Росії називають країни Балтії. Вже не перший рік російська пропаганда говорить про «русофобію», «нацизм» і «переписування історії» в Литві, Латвії та Естонії. Після 2022 року уваги до балтійських країн з боку федеральних ЗМІ побільшало, а риторика – агресивніша, аж до прямих загроз про захоплення. Як країни Балтії готуються до можливої війни, які є сценарії розвитку подій у Східній Європі і чи може Росія напасти на балтійські країни – у проєкті телеканалу «Настоящее время» (проєкт Радіо Свобода за участі «Голосу Америки») «Війна Росії з Балтією: реальна загроза?».

«Русофобія» і «нацизм» – приводи для втручання Росії

Використання російської мови у країнах колишнього СРСР – хвора тема як для російської влади, так і для самих країн, де є російськомовне населення. Особливо зараз, коли в тому числі під приводом захисту російськомовних людей третій рік ведеться найбільша війна з часів Другої світової на території Європи. Російська сторона стежить за змінами в політиці інших країн, які стосуються російської мови і регулярно випускає заяви, що їх критикують.

«Русофобія» і «нацизм» – одні з основних приводів для втручання Росії у відносини іноземних держав. Після окупації Криму влада РФ виявила нове джерело «русофобії» – країни Балтії. Було створено РАПД – Російську асоціацію прибалтійських досліджень, яка ще до початку повномасштабної війни проти України випускала доповіді та монографії про «утиски російськомовного населення» та «нацизм» у країнах Балтії. Її президент Микола Межевич став частим гостем у програмах Володимира Соловйова.

У російській пропаганді наратив про «неонацистську ідеологію» йде поряд із згадкою статусу «негромадян», який існує в Латвії та Естонії – йдеться про колишніх громадян СРСР та їхніх дітей, які не отримали громадянство цих балтійських країн. У негромадян Латвії, наприклад, немає прав обіймати державні посади, бути адвокатами чи голосувати на виборах.

При цьому в Латвії з 1995 року всі негромадяни можуть отримати громадянство, якщо здадуть тест на знання латиської мови та історії і складуть присягу. У 2024 році в Латвії проживає понад 169 тисяч негромадян – це 9% всього населення, більша частина з них – 111 тисяч осіб – під час перепису вказали національність «російська». Росія неодноразово критикувала правовий статус негромадян.

Стежить за «русофобією» та «нацизмом» у країнах Балтії і російське МЗС. У жовтні 2021 року, коли російська армія стягувала війська до кордону з Україною, МЗС РФ опублікувало велику доповідь під заголовком «Про ситуацію з героїзацією нацизму, поширення неонацизму та інших видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ним нетерпимості». Наразі документ видалено із сайту МЗС, але залишилася його архівна версія. У списку тих, хто, за версією російської влади, «героїзує нацизм» – 41 країна, включно з Японією та Австралією.

У цій доповіді перше місце за згадками віддається Україні, на другому місці Латвія, потім йдуть Литва та Естонія. Між наративами російського МЗС про Україну та Латвію є багато спільного: російська влада говорить про героїзацію нацистських постатей та рухів як в Україні, так і в Латвії.

У доповіді це представляється як спроба цих країн «переписати історію» та «обілити нацистських посібників». При цьому як у Латвії, так і в Україні заборонено навіть демонстрацію нацистської символіки, і порушення закону може спричинити кримінальну відповідальність. Також в обох випадках робиться акцент на «русофобії» та «антисовєтизмі». МЗС РФ описує ситуацію як «загрозливу спільній історичній та культурній спадщині».

Через чотири місяці після публікації цієї доповіді Росія напала на Україну.

Після початку повномасштабної війни проти України риторика російської влади стосовно країн Балтії стала більш жорсткою. У червні 2022 року центр громадських зв'язків ФСБ опублікував архівні документи про латиських нацистів, які розправлялися з мирним населенням під час німецької окупації, а президент РАПІ Микола Межевич в інтерв'ю RT заявив, що «незважаючи на численні факти звірств націоналістів, останні послідовно насаджують культ поборників нацистської Німеччини».

Російська пропаганда і влада стежать за подіями, що відбуваються в країнах Балтії, і активно їх коментує. Зокрема, федеральні ЗМІ не оминають новин щодо депортації.

Наприклад, в ефірі багатьох російських каналів у січні 2024-го розповідали про 82-річного росіянина Бориса Каткова, якого видворили з Латвії через загрозу національній безпеці країни. Катков був головою латвійсько-російської асоціації співпраці, яка уклала договір про співпрацю з «Єдиною Росією». МВС Латвії вніс Каткова до списку небажаних у країні осіб, зокрема через його зв'язки з прокремлівськими організаціями в Латвії. Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова назвала депортацію Каткова «провокаційною» акцією, мета якої – «залякати російськомовних жителів Латвії, які стають жертвами неонацистських висловлювань та русофобії».

На початку 2024 року паспорт РФ отримав латвієць, який працював на RT та їздив у зону «СВО» (так у Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну). За свою «громадянську позицію» його було оголошено у розшук Службою безпеки Латвії.

Ще один герой російської пропаганди – громадянин Латвії, прокремлівський активіст Станіслав Букайн, який попросив притулок у Росії. Він заявив, що в Латвії його підозрюють у шпигунстві та вербуванні для участі у терористичних діях. При цьому він утік до Росії, викравши свою п'ятирічну дочку та незаконно перепливши кордон на SUP-дошці. Про ці деталі в історії Букайна проросійські медіа промовчали. Через півтора місяці після втечі Букайна дочку вдалося повернути матері до Латвії.

Не менш яскрава історія – про колишнього депутата Європарламенту від Латвії, співголову партії «Російський союз Латвії» Тетяну Жданок, яку звинувачують у співпраці з ФСБ.

Не раз в ефірах російських медіа звучали новини про знесення радянських пам'ятників та заборону російської мови навіть у банкоматах.

Таким чином, у російському інформаційному просторі країни Балтії представляються як держави, де процвітає «русофобія», «нацизм», «переписування історії», «утиск» російської мови та знесення пам'яток. Ці ж приводи Росія використала для втручання в українську політику та для гібридної агресії на сході країни у 2014 році, а потім – для повномасштабного вторгнення в Україну 2022-го.

Як готується Балтія до війни

Після початку повномасштабної війни Росі проти України країни, що є сусідами з Росією, серед них і країни Балтії, серйозно перейнялися обороною та захистом: сили НАТО проводять у регіоні навчання з відпрацювання спільних дій союзників – перекидання військ та спорядження у разі реальної атаки. Як зазначають у Міноборони Латвії, це комплексна перевірка нещодавно посиленого військового контингенту НАТО у країні. У травні 2024 року в Європі відбулись протиповітряні навчання Astral Knight 2024 за участю понад 50 літаків та близько п'яти тисяч військовослужбовців із США, Великої Британії, Польщі, Латвії, Литви та Естонії.

Також країни Балтії будують оборонні споруди на кордонах із Росією та Білоруссю – так звану балтійську лінію оборони, яка може зупинити чи хоча б уповільнити просування російських та білоруських військ у разі можливого нападу.

Роботи на будівельному майданчику артилерійського полігону німецької армійської бази в Руднінкаї. Литва, 19 серпня 2024 року

Крім цього, країни, що межують з Росією у Східній Європі – від Норвегії до Польщі – збираються побудувати «стіну дронів» – це означає, що безпілотники «покриватимуть» кордон з Росією на всій її протяжності в країнах, що беруть участь у проєкті, відстежуючи переміщення по той бік кордону та попереджаючи про них.

Також Латвія у 2023 році повернула військовий призов – до цього в країні була професійна військова служба за контрактом, а у Литві до 2027 року планується розмістити німецьку бригаду із п'яти тисяч осіб.

Військовий парад на честь сторіччя Латвії в Ризі, Латвія, 18 листопада 2018 року

Винищувачі НАТО цілодобово стежать за безпекою повітряного простору в регіоні Балтійського моря, а цьогорічну місію військово-повітряних сил вперше дислоковано в Латвії.

Російський «ґрунт» для претензій до країн Балтії

Незважаючи на те, що балтійські країни готуються захищатись від потенційного нападу з боку Росії, російська пропаганда підносить це як загрозу нападу з боку НАТО. У новинах наголошується на тому, що навчання НАТО проводяться поряд з Росією, щоб згодом напасти на неї.

Наприклад, у січні 2021 року Росія публікує доповідь із прогнозами, в яких нібито через НАТО конфлікт на сході України переходить у гарячу стадію, і Росію звинувачують у збройному втручанні, а в країнах Балтії починаються масові заворушення через соціально-економічну кризу, і Росію звинувачують у підбурюванні цих хвилювань. Далі прогноз переходить до відкритого протистояння з НАТО та окупації країнами НАТО Калінінградської області.

У червні 2024 року видання Politico написало про навчання німецьких танків та військ у Литві – у Росії це назвали серйозним наміром «вступити у війну з РФ».

Нерідко звучать і провокаційні висловлювання, як, наприклад, в ефірі від 23 березня 2024 року, в якому відсутність співчуття жертвам теракту в «Крокус сіті холі» з боку латвійської влади прирівнюється до схвалення теракту та знання про нього заздалегідь.

А у квітні у проросійських медіа з'явилася новина про те, що «співробітники спецслужб Латвії та Литви в прикордонних пунктах пропуску роблять спроби завербувати громадян Росії та Білорусі».

Члени Литовської спілки стрільців встановлюють колючий дріт на кордоні з Білоруссю в Сумскасі, Литва, 18 серпня 2023 року

Водночас служба держбезпеки Латвії рекомендувала своїм громадянам не їздити до Білорусі та Росії через високий ризик вербування з боку спецслужб цих країн.

Не подобається російській стороні й те, що Латвія виробляє дрони для України та вимагає надати Україні право використовувати західну зброю для ударів по території Російської Федерації – для Росії це ескалація конфлікту.

У травні 2024 року російська пропаганда заявила, що НАТО «формує мережу кіберлабораторій по периметру кордонів Росії: в Естонії, Латвії, Фінляндії, Румунії, а в перспективі – у Грузії та Молдові», щоб атакувати Москву. Підтвердження цього не було, але є дані про кібератаки з боку Росії проти Латвії: за даними установи кібербезпеки CERT.lv, з 2022 року обсяг кіберінцидентів у Латвії збільшився на 40%, а кількість кібератак на держустанови та критично важливу інфраструктуру – у чотири рази. У другому кварталі 2024 року кількість спроб злому досягла дворічного максимуму, а з початку року зросла на 56%.

У вересні 2024 року Білорусь заявила про провокації на кордоні з боку України та Польщі, які нібито влаштовують Литва, Латвія та Естонія. Тоді ж у Мінськ із робочим візитом приїхала делегація військовослужбовців ЗС РФ. Однією з цілей візиту була підготовка до спільних стратегічних навчань Білорусі та Росії «Захід-2024». Навчання заплановано на 2025 рік.

Однак у листопаді Олександр Лукашенко заявив, що Росія не збирається нападати на Україну, Польщу, Литву чи Латвію через Білорусь.

100 кілометрів небезпеки від РФ та сценарії нападу

Сувальський коридор простягається приблизно на 100 кілометрів уздовж литовсько-польського кордону і затиснутий між Білоруссю та російським ексклавом Калінінградом

Сувальський коридор – одне з найуразливіших місць, яке військові аналітики вважають наступним пунктом нападу з боку Росії. Він міститься між Білоруссю та Калінінградською областю та з'єднує країни Балтії з рештою Європи.

Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес заявляв, що якщо Росія ухвалить рішення напасти на країни НАТО, то, звичайно, вона захоче відрізати цей коридор або за допомогою збройних сил, або за допомогою атаки, і таким чином ізолює Естонію, Латвію та Литву від решти Європи.

«Тоді, за одним сценарієм, вони зупиняться. І скажуть: ви дійсно хочете війну, ядерну війну за Литву? Ескалація чи деескалація? І якщо союзники скажуть «ні», це буде падінням НАТО. Це їхня мета – розколоти НАТО. Відділити США від Європи», – говорив він.

Сувалкский коридор – "самое уязвимое место НАТО". Что это такое и почему он важен для России, Балтии и безопасности всей Европы

Комп'ютерна симуляція аналітичного центру RAND Corporation за 2014-2015 роки показала, що Росія здатна захопити країни Балтії за 60 годин.

У липні 2023 року голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов заявив, що Сувальський коридор «у разі чого» «дуже потрібен» Росії і додав, що «готовий ударний кулак», який «візьме коридор за лічені години».

А на початку 2024 року німецький таблоїд Bild опублікував статтю, в якій стверджувалося, що Росія планує захопити Сувальський коридор та інсценувати прикордонний конфлікт із численними жертвами наприкінці 2024 року, щоб у 2025 році розпочати відкрите протистояння з НАТО.

Ще один сценарій атаки з боку Росії на країни Балтії в 2027 змоделював американський Центр вивчення конфліктів нового покоління спільно з екс-генералами НАТО. За ним, у разі нападу Росія зможе захопити Латвію та частину Литви за 10 днів, одночасно наступаючи з Білорусі та Калінінграда.

За планами НАТО у разі блокади країн Балтії військовим знадобиться до 180 днів на визволення регіону. При цьому п'ята стаття угоди НАТО досі викликає багато суперечок, і це знають у Кремлі. Вона каже, що напад на одну з країн-членів НАТО вважається нападом на весь блок. Однак є важливий момент: згідно з цією статтею, інші країни повинні негайно здійснити дію, яку вважають необхідною, включаючи застосування збройної сили. Тобто країни НАТО можуть надавати допомогу у будь-якій формі, не обов'язково у наданні озброєння чи військових.

Після вступу Швеції та Фінляндії до НАТО Балтійське море оточене країнами альянсу. У разі нападу Росії на країни Балтії доступ до Калінінграда з озброєнням та військовими РФ може бути перекритий морем. Але для здійснення такого сценарію потрібні скоординовані дії країн-учасниць НАТО, які мають доступ до Балтики.

Техніка армії США виведена на берег у Нідерландах, а військовий підрозділ транспортується до Польщі та Литви в рамках місії НАТО для посилення східного флангу альянсу. Флісінген, Нідерланди, 11 січня 2023 року

Для ізоляції країн Балтії від решти блоку НАТО російська армія має не лише захопити Сувальський коридор, а й утримувати його. Військові аналітики вважають, що такий сценарій малоймовірний, оскільки Росія не має переваги в повітрі для тривалої оборони Сувальського коридору. Однак у січні 2024-го проросійські воєнкори писали, що засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) зроблять оборони країн Балтії за допомогою безпілотників неможливою.

«Щойно ВПК передових країн «опустять» над тактичною зоною куполи і «фаєрволи» РЕБ, панування FPV-дронів завершиться. Потрібно їх безперервне «прокачування» для подолання засобів РЕБ… Знизиться і його ефективність. У результаті «джин» БПЛА, якщо і не буде загнаний у пляшку, то точно сильно обмежений у можливостях і це поверне сухопутним військам рухливість», – писав воєнкор Владислав Шуригін у відповідь на новину про будівництво захисних укріплень у Східній Європі.

Ще один сценарій, про який аналітики заговорили після конфлікту на сході України, – «український сценарій» у Балтії. У 2018 році на сході Латвії військові відпрацьовували легенду, за якою в регіонах, що межують з Росією, спалахує повстання, в якому проросійські протестувальники вимагають зміни влади.

Які ресурси має РФ?

Поширена думка, що Росія зараз надто зайнята війною в Україні, тому вона не має ресурсів для ведення війни з країнами Балтії.

Тим часом журналісти-розслідувачі з естонського медіа «Експрес» за супутниковими знімками виявили кілька місць дислокації російських військ поблизу кордонів із країнами Балтії. Частина техніки у прикордонних базах – нова. На ранніх знімках 2022 року паркування на базах були порожніми, але до літа 2024-го КАМАЗи, танки та бронетранспортери повернулися на місця. Екс-глава Сил оборони Естонії Мартін Херем у коментарі журналістам заявив, що це свідчить про здатність російської армії швидко відновлюватись.

За 120 кілометрів від кордону з Естонією в Лузі розташований один із найбільших військових центрів ЗС РФ. Там дислокується бригада, яка має 12 ракетних комплексів «Іскандер». Дальність їхньої дії – 500 кілометрів. А особовий склад налічує понад три тисячі військових.

Російські військові завантажують ракету «Іскандер» на мобільну пускову установку під час навчань у невідомому місці в Росії. 2 лютого 2024 року

Також «Іскандери» зосереджено і в Калінінградській області. Ракетними комплексами у Лузі та Калінінграді Росія здатна накрити всі країни Балтії.

Незважаючи на поширену думку, що військова техніка Росії застаріла і була зроблена ще в СРСР, військова промисловість у країні активно виробляє нове озброєння. Фахівці ЗСУ регулярно вивчають підбиту та знищену туніку ЗС РФ. Багато зразків були зроблені зовсім недавно і містять західні компоненти. Як пишуть журналісти «Експресу», Захід припускає, що в 22-23 роках Росія імпортувала з Тайваню токарні та фрезерні верстати, керовані комп'ютерами, що дозволяє створювати нову техніку.

Активні навчання та нову техніку видно на супутникових знімках і під Петербургом – у Кам'янці. Відстань до естонської Нарви звідси – 100 км. В особовому складі частини – понад чотири тисячі військових. На знімках 2022 року база була пусткою, але в червні 2024-го на знімках виявили навчальний полігон з наметовим містечком, розрахованим приблизно на дві тисячі військових. Технічний парк бази також поповнився 40 вантажівками та легкими бронемашинами.

У разі наземної операції за участю країн Балтії Росія може дислокувати військово-повітряні сили на аеродромі Хотилово між Москвою та Петербургом. Поряд з авіабазою є великі склади боєприпасів, найсучасніший з яких був побудований цього року.

Також у Калінінградській області є аеродроми для базування бомбардувальників, порти для кораблів ВМФ, радари дальньої дії, ядерні бункери та обладнання для ведення радіоелектронної боротьби. У радіусі 25 кілометрів є десяток ракетних та збройових арсеналів, частину з них було розширено та оновлено за останні роки. І хоча Росія перекинула до 70% військової техніки з Калінінграда до України, ВМФ та ракетних військ це практично не торкнулося.

Більше того, на балтійському напрямку Росія активно розвиває розвідувальну та диверсійну інфраструктуру. Наприклад, за супутниковими знімками видно, що у селищі Парусне за 15 км від бази Балтійського флоту Росія побудувала новий корпус та відремонтувала вертолітний майданчик.

Ще в 2023 році Росія почала будувати в Калінінградській області станцію радіолокації «Контейнер», до її складу входить радарна система зі 150 антенами, які можуть виявляти західні літаки і ракети на відстані до трьох тисяч кілометрів. Це дозволить Росії стежити за Європою, а саму систему прозвали «Калінінградським монстром».

Занепокоєння Заходу викликає і нарощування Росією ядерного потенціалу Калінінградської області. Польське міністерство оборони заявляло, що після анексії Криму особливу увагу російське керівництво приділяє кораблям, літакам та ракетним системам, здатним нести ядерні боєголовки. Так, до складу Балтійського флоту було введено дев'ять нових ракетних кораблів класу «Буян-М» та «Каракурт», ще два з'являться до кінця року. Вони мають ракети «Калібр-НК», які можуть нести ядерну бойову частину.

Російський малий ракетний корабель класу «Буян-М» – носій крилатих ракет «Калібр»

А за останнє десятиліття бункерний склад ядерної зброї в Куликовому в Калінінградській області було капітально відремонтовано. За оцінками польської сторони, на складах може перебувати до 100 ядерних боєголовок на відстані пострілу до Варшави та Берліна.

У 2022 році Сергій Шойгу повідомив, що до 2026 року Міноборони збільшить кількість військових до півтора мільйона людей. Тоді ж Росія заявляла, що у Західному військовому окрузі буде зосереджено близько 120 тисяч військових та тисяча танків.

Населення всіх країн Балтії складає близько шести мільйонів людей. При цьому, не рахуючи контингент НАТО, у постійному складі армії Естонії близько чотирьох тисяч осіб, Латвії – майже вісім тисяч, Литви – близько двадцяти тисяч. Але Росія каже, що загроза йде не від неї, а від балтійських сусідів.

Один із експертів, з яким розмовляли журналісти під час підготовки матеріалу, назвав напад на балтійські країни «божевіллям». Однак до 24 лютого 2022 року багато хто вважав низькою і ймовірність нападу на Україну.