«Хтось воює, а хтось наживається»? Черговий корупційний скандал, пов’язаний із Міноборони

ЛЬВІВ – 27 січня екс-посадовцю та чинному керівникові департаменту Міноборони України, менеджерам фірми «Львівський арсенал» і представникові іноземної компанії оголошено про підозру у спробі розкрадання 1,5 млрд гривень державних коштів на закупівлі снарядів для української армії. Днями мав би відбутися суд щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів.

СБУ стверджує, що викрило за сприяння Міністерства оборони України схему розкрадання державних коштів під час закупівлі боєприпасів. За даними слідства, до оборудки причетні колишні і чинні високопосадовці Міноборони та очільники афілійованих компаній.

Зловмисники намагалися, кажуть у СБУ, вкрасти майже 1,5 млрд гривень бюджетних коштів (а це майже 40 млн доларів) на придбання 100 тисяч мінометних снарядів для ЗСУ.

У цій справі фігурують кілька прізвищ: колишній керівник департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександр Лієв (усі звинувачення відкидає), очільник цього департаменту Тоомас Нахкур і керівник компанії «Львівський арсенал» (компанія нічого спільного, окрім назви, зі Львовом не має) Юрій Збітнєв.

За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники уклали контракт на закупівлю партії артснарядів із постачальником озброєнь «Львівський арсенал». Міноборони перевело на рахунки підприємства суму, передбачену підписаним документом. Після одержання коштів менеджмент компанії перерахував частину грошей на баланс іноземної комерційної структури, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну. Але жодного снаряда українські воїни не отримали.

Тим часом гроші, отримані від України, фірма «Львівський арсенал» вивела у тінь, перевівши їх на рахунки ще однієї афілійованої структури на Балканах. Решта суми від Міноборони залишилася на рахунках української компанії в одному зі столичних банків. У результаті комплексних заходів співробітники СБУ задокументували схему розкрадання державних коштів та встановили всіх осіб, причетних до оборудки.

Гроші повернули. Але не всі?

Згідно з судовим рішенням, 1, 5 млрд гривень повернули на рахунки Міноборони з рахунків компанії «Львівський арсенал». На все майно цієї фірми накладено арешт.

«Конкретний результат. Повернули в бюджет 1,5 мільярда гривень, які фігурують у корупційній схемі придбання артилерійських снарядів для ЗСУ», – написав у фейсбуці 24 січня міністр оборони Рустем Умєров.

За даними Служби безпеки, п’ятьом фігурантам провадження повідомили про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою).

Термін покарання за цією статтею може сягнути 12 років тюрми з конфіскацією майна.

СБУ повідомила, що затримала одного із фігурантів на спробі виїхати за межі України, тож наразі він перебуває під вартою.

Однак підозрюваний екс-посадовець Міноборони Олександр Лієв відкидає всі звинувачення, зокрема і те, що намагався покинути Україну. На своїй сторінці у фейсбуці Олександр Лієв повідомив через дружину:

«Звинувачення відкидаю. Підозру вважаю безглуздою.

Сьогодні мав відбути у відрядження до Словаччини з метою огляду машин розмінування, які мають бути доставлені в Україну в лютому місяці цього року.

В Україну планував повернутися до 5 лютого, щоб особисто взяти участь у нараді, яку планує провести Мінекономіки з операторами гуманітарного розмінування. Тому ні про яку втечу з моєї країни не може йти мова, тим більше що я неодноразово виїжджав за кордон останній рік і завжди повертався.

Я справно відвідував всі допити мене, як свідка. Моя сім’я пережила без претензій сім обшуків моєї оселі. Це затримання вважаю прикрим непорозумінням. Почуваюся впевненим в своїх законних діях»

Олександр Лієв. Фото від 20 жовтня 2015 року. Лієв до окупації Росією Криму був міністром курортів і туризму АРК

Хто такі підозрювані?

Про фігурантів кримінальної справи екс-керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександра Лієва, теперішнього очільника цього департаменту Тоомаса Нахкура і керівника компанії «Львівський арсенал» Юрія Збітнєва раніше говорили громадські діячі і українські розслідувачі.

Зокрема, Центр протидії корупції описував ризики, пов’язані з біографією кримчанина, 47-річного Олександра Лієва, екс-міністра курортів і туризму Криму, який був довіреною особою на президентських виборах Віктора Януковича. Громадські активісти звертали увагу на те, що за кілька днів до нелегітимного «референдуму» в Криму навесні 2014 року Олександр Лієв закликав «почути, що говорить Крим, а саме про розширення повноважень».

На початку 2022 року Олександр Лієв був заступником начальника департаменту державних закупівель Міноборони, а влітку 2022 року був призначений тимчасово виконуючим обов’язки керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України. У Центрі протидії корупції пояснювали про величезні повноваження Лієва в Міноборони. У січні 2023 року Олександр Лієв звільнився з Міноборони після того, як в медіа з'явилися публікації про його проросійські погляди.

«Лієв своїм підписом визначав, які контракти підписуємо на зброю, які робити передоплати, по суті, людина з одіозною репутацією була єдиною в країні відповідальною за закупівлю зброї. Це не вкладалося у жодну логіку. Але цього СБУ не бачила рік. Минув рік і Лієву оголосили підозру, коли вже у справі, яка стала публічною ще влітку 2023 року про компанію «Львівський арсенал»», – каже Дар’я Каленюк, виконавча директорка і член правління Центру протидії корупції.

За словами Дар’ї Каленюк, Центр протидії корупції попереджав і про виконувача обов’язки керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України Тоомаса Нахкура, який займався будівництвом.

«Торік ми говорили про те, що Тоомас Нахкур має бути одним із тих, хто повинен піти з міністерства. Ми писали про це міністрові Умєрову, але Нахкура не звільнили. Тим часом дочекалися оголошення йому підозри. Втрачено 5 місяців роботи. І що в департаменті напрацювали? Кожен снаряд, який не купили, це втрачені життя воїнів.

Лієв і Нахкур – не дрібні персони, вони виконували свої дії і схеми під певним прикриттям, коли їм гарантував хтось. Чи ведуть дороги до екс-заступника міністра оборони Дениса Шарапова, колишнього бізнес-партнера Андрія Єрмака, наскільки Денис Шарапов був пов'язаний у справах закупівель зброї через фірми-прокладки – ці питання ще треба добре вивчати», – наголосила Дар’я Каленюк.

Дар’я Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції

Юрій Збітнєв, керівник компанії «Львівський арсенал», ще один підозрюваний у справі з закупівлею мінометних мін.

Юрій Збітнєв у 1990 році, тоді лікар, був обраний народним депутатом І скликання. У 1994 році він працював радником прем’єр-міністра Віталія Масола. Заснована Юрієм Збітнєвим фірма не виробляла зброї. Міноборони уклало контракт з фірмою у листопаді 2022 року. Перші постачання мінометних мін в Україну мали бути ще у грудні 2022 року.

«12 млн євро пішли на купівлю зруйнованого заводу у Боснії і Герцеговині замість того, щоб роздобути мінометні міни для українських захисників.

Ще рік тому ми вимагали змін у міністерстві оборони від міністра, а саме конкретних кроків у напрямку очистки системи закупівлі зброї і силових закупівель, чистки у самому міністерстві, де десятиліттями сидять одіозні чиновники, які закуповують невідомо що і по чому.

Вони безконтрольні, тому що немає громадського контролю у зв’язку з секретною природою цих закупівель. А всередині міністерства оборони з часів незалежності України не діяли системи противаг, толерувалась кругова порука, коли постачальник якогось обладнання чи зброї просто домовлялась за відкати з чиновниками міноборони, у рамках контракту в Україні продавали щось невідомої якості, невідомо наскільки було потрібно. А в результаті українська обороноздатність серйозно страждала», – каже Дар’я Каленюк.

Один день з мінометниками під Бахмутом (фоторепортаж)

Чи будуть винні покарані?

Корупційна справа щодо розкрадання державних коштів під час закупівлі боєприпасів стала черговою в Україні.

Наприкінці грудня працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) затримали Ігоря Гринкевича, бізнесмена зі Львова, який є серед постачальників, зокрема одягу і продуктів харчування, для Міноборони України. Але затримано його за намагання дати хабар розміром пів мільйона американських доларів одному з керівників Головного слідчого управління ДБР. Цей хабар призначався за повернення майна, яке було вилучене у підконтрольних Гринкевичу компаній під час розслідування кримінального провадження.

30 грудня Печерський районний суд Києва обрав Ігореві Гринкевичу запобіжний засіб у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення заставу у понад 420 мільйонів гривень.

17 січня Ігорю Гринкевичу повідомили підозру у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ. П’яти членам організації, яку, як стверджують в ДБР, створив Ігор Гринкевич, повідомили про підозру у створенні та участі у злочинній організації, у шахрайстві, вчиненому в умовах воєнного стану.

Роман Гринкевич під час обрання запобіжного заходу

Печерський районний суд Києва 22 січня обрав запобіжний захід фігурантові кримінального провадження про закупівлі одягу для ЗСУ Романові Гринкевичу, сину бізнесмена Ігоря Гринкевича. Гринкевича-молодшого під варту терміном на два місяці з альтернативою застави 500 мільйонів гривень.

«Люди думали, що війна все спише і тому так себе повели. Навіть у роки Другої світової війни теж були ті, хто воював, а в тилу ті, хто наживався. Тема ринку зброї– закрита, утаємничена. Виявили факт злочину і треба виявити того, хто безпосередньо його вчинив, хто сприяв в його організації, прикривав, на чиє замовлення виконували. За це потрібно покарати. Це ганебні під час війни явища. Якщо цього всього не буде, а все на шляху зупиниться на нижчих виконавцях, то зрозуміло, що це профанація і просто відкинули хвіст, а корупційна система лишилась. Має бути викрито весь ланцюг цього злочину – від початку і до кінця, тоді це буде зрозуміло, що влада має волю ці явища викорінити», – говорить військовий експерт Володимир Гулима.

За його словами, коли у корупційних справах фігурують львівські підприємці чи звучить назва «Львівський арсенал», хоч фірма зі Львовом не пов’язана, то виникає кілька версій:

«Можливо, збирались використати імідж Львова, як патріотичного міста, яке не раз доводило, що інтереси незалежної держави для Львова це не простий звук. А тут називають львівські підприємці, «Львівський арсенал». А, можливо, це географічні зв’язки екс-міністра, коли допомагалось прикривати. Версій багато, але це псує імідж Львова», – зауважує експерт.

Нині у час російсько-української війни особливо важливий пильний контроль громадськості за діяльністю Міноборони, щоб не допустити безкарності за злочини, зауважує Дар’я Каленюк, виконавча директорка і член правління Центру протидії корупції.

«Усіх цих корупційних скандалів і зловживань можна було би уникнути, якби міністр оборони Резніков хотів управляти міністерством і робити його ефективним. Безконтрольність, безвідповідальність у Міноборони процвітали десятиріччями. Змінювати ці практики потрібно було ще до початку повномасштабного вторгнення, коли було зрозуміло, що Росія вибудовує свої збройні сили навколо українських кордонів. Ані до повномасштабного вторгнення, ані після міністр не займався змінами. Це вилилося в те, що ми бачимо, мільярди гривень пішли на рахунки фірм-прокладок, офшорних компаній, витрачені на купи сміття», – вважає Дар’я Каленюк.

На сьогодні вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів для інших фігурантів у справі закупівель снарядів для українського війська. Зокрема, 29 січня Вищий антикорупційний суд обирає Олександрові Лієву запобіжний захід.