Як просуваються українські військові на південному напрямку? Чи вплинув обстріл залізничного Чонгарського мосту на забезпечення російського угруповання на півдні? Як може розвиватися наступ Збройних сил України? Відповіді на ці питання – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
26 липня на південному сході України розпочався основний етап контрнаступу ЗСУ. Про це американській газеті The New York Times повідомили два офіційних джерела на умовах анонімності. Повідомлення американських чиновників збігаються зі зведеннями з південної лінії фронту в Запорізькій області. Там точаться активні артилерійські бої.
За оцінкою The New York Times, це може свідчити, що тисячі українських військовослужбовців, які пройшли підготовку та оснащення на Заході й дотепер залишалися в резерві, долучаються до бойових дій.
Британська розвідка 1 серпня повідомила, що контрнаступ ЗСУ на півдні вже виснажив сили двох російських армій. За її інформацією, на південь від Оріхова українські сили атакували 58-у загальновійськову армію Росії. Оскільки її передові частини ведуть напружені бої вже понад вісім тижнів, швидше за все, ця армія виснажена – йдеться у звіті.
У британській розвідці припускають, що підрозділи п’ятої загальновійськової армії Росії зазнають особливого тиску і, ймовірно, вважають, що вже давно час провести ротацію. У звіті також йдеться про те, що загальними проблемами для російських командирів на південному напрямку, скоріш за все, стануть брак артилерійських боєприпасів, брак резервів і проблеми із забезпеченням флангів частин в обороні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Комісуватися з війська: хто може, чому буває довго і як діяти29 липня Сили оборони України знову завдали удару по Чонгарському мосту, що з’єднує материкову частину України з Кримом. Про «успішний удар» повідомило Управління стратегічних комунікацій апарату головнокомандувача ЗСУ. Пізніше у соціальних мережах з’явилося фото пошкоджених залізничних колій, ймовірно, саме поблизу Чонгару. Втім, підтвердити правдивість світлин можливості немає.
Призначений Росією «виконувач обов’язків губернатора» окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо 29 липня у своєму телеграм-каналі написав, що українські військові спробували зруйнувати залізницю між Херсонщиною та Кримом, випустивши, за його словами, 12 далекобійних ракет Storm Shadow. Сальдо стверджує, що всі вони нібито були збиті російською ППО. Окупаційний чиновник повідомив, що українська атака відбулася напередодні відкриття залізничного руху за маршрутом Генічеськ – Джанкой.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) 30 липня зазначили, що після чергового удару по Чонгарському мосту російські військові блогери уникали висвітлення цієї теми, що може свідчити про її незручність для Кремля.
Уперше ЗСУ атакували Чонгарський міст у ніч проти 22 червня. Згодом російські окупаційні сили відзвітували про завершення його ремонту. Однак, як заявила речниця Сил оборони півдня Наталія Гуменюк у телемарафоні 6 липня, колишньої пропускної здатності міст уже не має.
«Знищити мости й створити колапс»
Політолог із Херсону Володимир Молчанов вважає, що другий обстріл мосту через Чонгарську протоку більш ніж перший вплинув на логістику російської армії, оскільки уразив залізницю. Саме нею російські військові перевозять боєприпаси та техніку на материкову частину України.
«Ця залізниця є двоколійною, електрифікованою? магістральною. Вона дає усі можливості набагато швидше й зручніше перекидати резерви через Кримський міст і до самого Мелітополя», – зазначив політолог.
Руйнування на автомобільному Чонгарському мосту внаслідок удару 22 червня 2023 року
На думку Молчанова, російські окупанти в змозі полагодити цей міст приблизно за тиждень. Політолог вважає, що ремонтні роботи можна паралізувати, якщо пріоритетом Сил оборони України стануть інтенсивні обстріли мостів на окупованих територіях.
Є маленькі мости, гідропропускні споруди, мости через річище Північнокримського каналу – їх треба знищувати. Це дозволить створити колапсВолодимир Молчанов
«Не потрібно ніколи обмежуватися одним мостопереходом. Ми можемо знайти десятки місць на одній залізниці, де можна вдарити. Є маленькі мости, гідропропускні споруди, існує Північнокримський канал (через його річище перекинуті мости) – їх треба знищувати. Це дозволить створити колапс. Щоб дістатися до одного моста, який треба ремонтувати, вони (ремонтні підрозділи окупантів – ред.) змушені будуть ремонтувати спочатку попередній», – сказав він.
Цей підхід дозволить «на місяці перекрити російські постачання на театр бойових дій», наголошує Молчанов.
Як ЗСУ намагаються заплутати армію РФ?
Військовий експерт, колишній спікер Генштабу Збройних сил України Владислав Селезньов називає автомобільний та залізничний Чонгарські мости ахіллесовою п’ятою російської військової логістики. Він каже, що окупаційна влада намагатиметься якнайшвидше відремонтувати ці мости, бо від них залежить забезпечення російського угруповання на запорізькому напрямку. На думку Селезньова, робити можуть розтягнутися на кілька тижнів.
«Очевидно, що руйнація цих артерій (мостів – ред.) позбавляє росіян можливості оперативно переміщувати вантажі військового значення для потреб російського угруповання, що діє на півдні Запорізької області», – каже військовий експерт.
Владислав Селезньов, військовий експерт, спікер Генштабу ЗСУ (2014–2017 роки)
Зруйновані мости під час наступу ЗСУ «чутливо та критично» впливають на забезпечення російського контингенту, каже Селезньов.
Наступ українських сил оборони відбувається на різних ділянках фронту з метою розпорошення ворожих військових ресурсівВладислав Селезньов
«Що стосується ситуації на півдні Запорізької області, то там динаміка надзвичайно висока. Українські сили оборони просуваються вперед щонайменше на трьох ділянках фронту. Відповідно ворог зазнає втрат, руйнувань, і йому дуже потрібно вчасно отримувати всі необхідні матеріально-технічні ресурси, щоб намагатися сповільнити, а можливо, навіть зупинити український наступ», – пояснює Селезньов.
За словами військового експерта, ЗСУ наступають на різних напрямках, щоб заплутати російське військо.
«Наступ українських сил оборони відбувається на різних ділянках фронту з метою розпорошення ворожих військових ресурсів, щоб ворог не знав, де саме, у який саме час станеться застосування основних стратегічних українських резервів», – каже він.
«Удари для деокупації півдня й Донбасу»
Атаки на мости через Чонгарську та Керченську протоки створюють умови для деокупації українських територій, зазначає військовий експерт, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.
Михайло Самусь, військовий експерт, директор New Geopolitics Research Network
Ці удари здійснюються, щоб створити умови для проведення рішучих операцій з деокупації Криму, півдня й ДонбасуМихайло Самусь
«Це – стандартний набір формувальної операції. Ці удари по Чонгарському мосту, по Керченському мосту та по інших логістичних й інфраструктурних об’єктах створюють такі умови, що окупанти не можуть забезпечувати ефективне угруповання в окупованому Криму. Ці удари (здійснюються – ред.) не просто для того, щоб когось порадувати (українське суспільство – ред.), а для того, щоб створити умови для проведення рішучих операцій з деокупації Криму, півдня й Донбасу», – говорить він.
«Замовчують завжди, коли програють»
Коментуючи ігнорування атаки на Чонгарський міст з боку російських «військкорів», політичний емігрант, колишній аналітик партії «Єдина Росія» Леонід Власюк сказав, що замовчування відбувається за вказівкою Кремля.
«Замовчати хочуть завжди, коли програють», – зазначив він.
Війна до них повернулася. Для Кремля це – проблемаЛеонід Власюк
За словами Власюка, політичне керівництво Росії більше спантеличено атаками російських дронів на Москву, ніж ударами по мостах на окупованих територіях України.
«Війна до них повернулася (в Росію – ред.). Для них (російської верхівки – ред.) це – проблема», – зазначив він.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну та називає це «спеціальною операцію».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.