Чому українські воєначальники конфліктують між собою під час війни?

В українській армії змінили головнокомандувача. Руслан Хомчак пробув на цій посаді 2 роки і 3 місяці. В Офісі президента України заявили, що причина ротації вищого армійського керівництва – «відсутність синергії» між міністром оборони і головнокомандувачем. Чому під час війни армійські керівники конфліктують, що встиг зробити Хомчак на посаді і які проблеми першочергово необхідно вирішувати після його зміни?

27 липня головнокомандувачем української армії замість Руслана Хомчака став Валерій Залужний. Одразу після цього почалися значні кадрові перестановки армійського керівництва на інших посадах: змінили командувача операції Об'єднаних сил, сил спецоперацій, голову Генштабу і інших керівників. Нова команда – саме під Залужного, на якого покладають багато надій самі ж вояки – менеджер з роботи з військовими фонду «Повернись живим» Андрій Римарук отримує багато відгуків від офіцерів різного рівня:

«Це призначення військовими оцінюється як дуже позитивне. Це не старий якийсь офіцер. Сучасний, нової генерації, який постійно проводить якісь зміни. Мені здається, це був найкращий вибір з того, що зараз є в наявності».

Валерій Залужний під час представлення перед керівним складном ЗСУ

Але перестановки у верхівці армії назрівали вже давно, зазначають фахівці. Не перший місяць ширилися чутки про те, що міністр оборони Андрій Таран і вже колишній головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак не розмовляли. Публічно конфлікт заперечували – ось, що казав в інтерв'ю наприкінці березня сам Руслан Хомчак:

«Ну, це неправда. Хтось, хто придумує про конфлікти… Є робочі стосунки, де кожен має свою думку, де вони можуть посперечатися, можуть обговорити, можуть до чогось прийти. Такого не було, щоб ми не розмовляли з міністром оборони. Це перекручування, комусь це потрібно. Це потрібно і, повірте мені, в першу чергу нашому ворогу. Я маю свою позицію – мав і буду мати завжди – незалежно від посади. Це ніколи не йде в розріз із законом. Так само і міністр оборони».

Публічним конфлікт став після взаємної судової тяганини. Українська авіація часом виконує спецрейси для інших замовників – підтримують наліт льотчиків і отримують гроші у спецфонд. Під час одного з таких рейсів, нібито перевезення зброї з Болгарії в Руанду, Іл-76 через поломку приземлився в Єгипті, писало видання «Бабель». Таран, дізнавшись про це, заборонив такі польоти і виписав догани кільком генералам – вони пішли в суд оскаржувати. Таран теж почав судитися. Тоді нібито втрутився Офіс президента – і конфлікт нібито припинили. Юрій Бутусов каже, що проблеми, зокрема, через перетягування повноважень:

Конфлікт Хомчака і Тарана став публічним через протистояння щодо польотів українських Іл-76

«Підкреслюю, 3 центри впливу, відсутність завдань, відсутність контролю. Хочу сказати, що, на відміну від «Великого будівництва», президент не проводить наради щодо обороноздатності Збройних сил, щодо оборонної реформи. Ніякого контролю немає, хоча він – Верховний головнокомандувач, а не просто держслужбовець, який когось призначає. Є особиста відповідальність президента Зеленського – про це треба казати. За те, що хтось з його підлеглих не розмовляє, що якісь проблеми не вирішуються».

Конфлікти між головнокомандувачем і міністром в українській армії – це вже давня історія, яка тягнеться з 2005 року, каже колишній заступник голови Генштабу Ігор Колесник – він служив і під керівництвом Віктора Муженка, і Руслана Хомчака.

«Такі факти були і за часів Януковича – це було протистояння між міністром Єжелем і начальником Генерального штабу Педченком. Такі ж протиріччя були і під час каденції міністра оборони Степана Полторака і начальника Генерального штабу – головнокомандувача, генерала армії України Віктора Муженка, але в кожен свій історичний період вони вирішувались по-різному. В часи Януковича цих обох посадових осіб відправили у відставку, за часів Полторака і Муженка – знайшли між собою порозуміння після втручання верховного головнокомандувача (Петра Порошенка – ред.), і вони, в принципі, ефективно працювали».

Ексміністр оборони Андрій Загороднюк визнає: у нього теж були складнощі в роботі, але не через людський фактор. Значна частина повноважень Генштабу і Міноборони перетинаються, каже, а має бути чітка вертикаль і розуміння того, хто за що відповідає:

«В комітеті Верховної ради зараз йдуть роботи над змінами закону про нацбезпеку, які випишуть відносини між міністерством і Генеральним штабом заново. Якщо цього не зробити, то питання наступного конфлікту буде лише питанням часу. Звичайно, все буде залежати від персоналій: у кого який характер, яким чином люди спрацюються, але розраховувати на персоналії, коли ми вибудовуємо систему оборони, неможливо. Це має бути нормально працююча інституційна система. Ми маємо не підставляти своїх офіцерів».

Коли Руслана Хомчака призначили на посаду головнокомандувача, він декларував багато цілей: головною цінністю називав людину, обіцяв припинити ручне управління, показуху, подвійні стандарти та багато іншого. Але реформи не вдалися, каже Андрій Римарук. Він виділяє лише реформування структур під стандарти НАТО:

«Головний мінус, який я спостерігав – це ручне управління. Кажу відверто, що навіть деякі командири батальйонів без погодження Руслана Борисовича Хомчака не призначались. Він вникав до самих низів. Мені здається, що ця, просто-напросто, чорна рутина його заковтнула і йому досить важко було звідти вибратися».

Ігор Колесник виправдовує відсутність значущого прогресу оточенням колишнього головнокомандувача:

«Якщо сам Руслан Борисович Хомчак бажав реформ, то ті посадові особи, яких він просував за деякими напрямкам, навпаки, усе це гальмували. Люди близького оточення, вони працювали, грубо кажучи, не на нього, а проти нього. Тому так вийшло, що деякі його бажання не були взагалі реалізовані або спотворені ними до такого ступеня, що викликали незадоволення підлеглими».

Частина військових оглядачів переконана і у відставці Андрія Тарана з посади міністра – але дещо згодом

Військові оглядачі впевнені, що після відставки Хомчака свою посаду залишить і Андрій Таран – його Юрій Бутусов називає людиною голови Офісу президента Андрія Єрмака. Але для звільнення потрібне голосування народних депутатів, які зараз на канікулах:

«Поки ніхто не буде з цим поспішати, але в нього звільнені троє ключових заступників міністра – щодо двох з них, Миронюка та Халімона, відкриті кримінальні провадження: про зловживання, корупцію, службову недбалість і таке інше. Тому, звичайно, що це такий «дзвіночок по Тарану». Але Єрмак вирішив, що переможців у цій ситуації (конфлікті Тарана та Хомчака – ред.) не має бути. Тобто разом з Тараном, ще навіть швидше прибрали Хомчака».

Але головний наслідок багатомісячного протистояння Міноборони і Генштабу, на який влада не звертала уваги – обороноздатність України, яка зазнала удару, кажуть оглядачі. Минула вже половина 2021 року, а секретних закупівель озброєння, боєприпасів і інших важливих для армії товарів в рамках ДОЗ усе ще немає, каже Андрій Римарук:

«Не прописаний жодний нормативно-правовий акт, не затверджений на рівні Кабінету міністрів. Держава не розуміє, як вона буде на оборонку витрачати кошти, оборонні підприємства не можуть отримувати замовлення, відповідно, люди на оборонних підприємствах не отримують заробітної плати. Ці ж люди не сплачують податки – у нас не поповнюється бюджет. І найгірше у всьому цьому, що в нас армія просто-напросто заморожена. Вона стоїть, вона не розвивається, не переозброюється».

«Ситуація ще не трагічна. Але якщо не буде змін зараз нормальних – саме з боку підготовки до ДОЗ, то до кінця року можуть бути великі проблеми. Робота Міністерства оборони – це, в першу чергу, забезпечення боєздатності країни. Всіх спроможностей. Збройні сили знають, як застосовувати, але Міністерство має створити умови – тобто забезпечити усім необхідним», – доповнює Андрій Загороднюк.

Після кадрових перестановок залишається кілька важливих запитань – чи зможуть налагодити виконання держоборонзамовлення, чи замінять чинного міністра оборони і що робитимуть з повноваженнями Міноборони і Генштабу, конфлікти через які, як наголошують фахівці, ставлять обороноздатність України під загрозу.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ДОНБАС.РЕАЛІЇ: