«Буде купа неприємностей» – юристи про українських чоловіків та консульські послуги

Радіо Свобода звернулось до юристів з міграційного права за розʼясненням, які наслідки може мати рішення українського уряду щодо призупинення консульских послуг для військовозобовʼязаних чоловіків за кордоном. Правозахисники пояснили, наскільки важлива наявність чинного закордонного паспорта для українців за кордоном та як можуть реагувати на ситуацію західні уряди.

Паспорт

Закордонний паспорт як підтвердження особи наразі є основним документом, який потрібен для оформлення тимчасового захисту та посвідок на проживання у різних країнах-членах Євросоюзу.

Проте у директиві про тимчасовий захист, яку ЄС задіяв з початком повномасштабного вторгнення, не йдеться про обовʼязкову наявність саме цього документа. Головне – довести попереднє проживання на території України, пояснює юристка з міграційного права Юлія Зелвенська, яка очолює відділ правового забезпечення і судових процесів Європейської ради у справах біженців (Брюссель).

«Те, що в людини немає чинного паспорта, не означає, що автоматично вона буде перебувати нелегально. Тому що для того, щоб отримати тимчасовий захист, необхідно бути громадянином України або людиною без громадянства, або людиною з міжнародним захистом в Україні. Тобто є багато різних варіантів», – пояснює Юлія Зелвенська.

Варіантами підтвердження попереднього проживання в Україні може бути внутрішній паспорт, свідоцтво про народження та інші документи. Хоча, звісно, багато залежить від процедур, затверджених на національному рівні в різних країнах, каже юристка.

Позбавлятимуть права на роботу чи дадуть захист – реакція країн на ситуацію з українськими чоловіками за кордоном (відео)

«Якщо у вас є паспорт, але термін дії його закінчився – це не означає, що ви втрачаєте громадянство. Але можуть виникнути якісь юридичні проблеми. Наприклад, ви звертаєтесь в місцеві органи, які займаються поновленням документів. І вам можуть сказати: «Так, нам потрібен чинний паспорт». Тоді це буде для вас більш складна процедура або судова, або адміністративна. Але це не означає, ви автоматично не маєте тимчасового захисту».

Наприклад, в Бельгії на місцевих рівнях органи самоврядування керуються національними регламентами, які дозволяють відмовляти на початковому етапі у наданні тимчасового захисту, якщо в особи відсутній чинний закордонний паспорт.

«Вони можуть спочатку відмовити, але є таке положення, що відмова має бути в письмовій формі, і тоді ви її можете оскаржити. Тобто це означає, що тепер буде значно більше адміністративних моментів», – зазначає Юлія Зелвенська.

Політика країн

Багато залежатиме і від політики окремих країн. Наприклад, в Німеччині уже заявили, що протерміновані паспорти не вплинуть на осіб під тимчасовим захистом. Влада Берліну у коментарі DW уточнила, що головне, аби у німецької влади була бодай яка-небудь можливість встановити особу.

Більше того, якщо чоловік отримає відмову від консульства на поновлення паспорта тільки на підставі непройденої ним служби в армії, то йому можуть видати проїзний документ для поїздок за кордон, що замінює паспорт.

Щоправда, не для туристичної мети, а для поїздки з вагомих причин. «Відповідні платні клопотання про видачу німецького проїзного документа будуть ретельно перевірятися і, як правило, відхилятися», – попередив представник Сенату.

Інакше налаштовані наразі у Польщі та Литві. Там очільники оборонних відомств заявили, що готові допомагати Україні повертати українських чоловіків додому.

У той час як литовський міністр виключив депортацію, але зазначив, що можливе позбавлення соціальних виплат чи права на роботу, то польський міністр Владислав Косиняк-Камиш не включив примусової висилки і обґрунтував свою позицію наступними словами: «Багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях та кафе і чують, скільки зусиль ми маємо докласти, щоб допомогти Україні».

Юлія Зелвенська підкреслила, що реакція урядів на українську постанову залежатиме також і від внутрішньої ситуації в тій чи іншій країні.

«Міграційна політика – це не тільки про захист, це так само про ринок праці. В принципі є багато країн, наприклад, як Бельгія, де не вистачає робочої сили і ринок праці незаповнений. І звісно, що в таких країнах буде більше варіантів для того, щоби отримати посвідку і легалізуватися, наприклад, на трудових підставах», – зазначила юристка.

Міграційне право

Ще один важливий аспект у цій справі – це міжнародне міграційне право, яке зазвичай стає на захист осіб, що виходять з країн, де ведеться війна, наголосив у коментарі Радіо Свобода адвокат з міграційного права, офіцер ЗСУ Олексій Скорбач.

«Міжнародний захист українців, незалежно від статі, ніхто не скасовував. Особи, які отримали захист (статус біженця або тимчасовий, чи додатковий), не можуть бути повернуті до країни, де їм загрожує небезпека. Військові дії – один із ключових елементів у визначенні додаткового захисту за міжнародними нормами», – підкреслив Олексій Скорбач.

Випадки, коли українські чоловіки, яким раніше з тих чи інших причин відмовляли у тимчасовому захисті чи біженстві, але не відмовили у додатковому захисті, є, каже юристка Юлія Зелвенська.

У біженстві відмовляють, бо зазвичай для отримання такого статусу потрібно довести, що тобі загрожує служіння у військах, які здійснюють воєнні злочини. Тобто така практика більше поширена для російських чоловіків.

Але для отримання додаткового захисту достатньо загрози війни, і тут матиме значення близкість до лінії фронту, каже юристка.

«Наприклад, я бачила, було рішення стосовно людини з Херсонської області, де визнали, що для цієї людини є серйозні загрози, і тому її не можна повернути в Україну. І були рішення про повернення в Київ, Суми, я бачила і в Одесу, Чернігів, Черкаси», – зазначила Юлія Зелвенська і підкреслила, що міграційне законодавство ЄС стає жорсткішим і кожен окремий випадок буде розглядатися судом, якщо будуть звернення.

Проблеми для країн?

Обоє юристів – і Юлія Зелвенська, і Олексій Скорбач – переконані, що рішення українського уряду насамперед створить додаткову бюрократичну роботу в низці європейських країн. На депортацію українців навряд чи хтось зважиться.

«Якщо люди почнуть масово звертатися за захистом, це, звісно, буде велике навантаження для країн, які їх приймають», – каже Юлія Зелвенська.

«Тобто є реальна можливість, що ті країни, які ухвалюють рішення про депортацію, просто поринуть у судові справи про депортацію, оскаржень тощо. Тобто якщо чітко сказати, буде велика купа неприємностей та незручностей через зміну надання консульських послуг для військовозобовʼязаних», – сказав Олексій Скорбач.

В Єврокомісії на запитання Радіо Свобода відповіли, що беруть до відома рішення українського уряду, але не вважають, що мають коментувати заходи української влади, які необхідно вжити в контексті війни.