«Головне – не зупинятися. По нових сферах також можна бити» – Клімкін про західні санкції щодо РФ

Пришвидшити постачання зброї та боєприпасів до України, оскільки від цього залежить безпека Європи, закликав очільник МЗС України Дмитро Кулеба на Раді міністрів закордонних справ ЄС. Про це повідомили у пресслужбі відомства.

«Поразка Росії – це гарантія нормального життя для Європи. Нині немає жодного важливішого завдання. Для його досягнення Україні потрібно більше зброї та боєприпасів. І все це має бути доставлено якомога швидше», – зауважив Кулеба.

24 квітня міністри закордонних справ ЄС зустрілися, щоб обговорити у тому числі 11-й пакет санкцій проти Росії. Втім, схвалити його так і не змогли, заявив очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель. За його словами, союзники наразі не сформували єдину позицію стосовно запровадження нових обмежень, то ж дискусії триватимуть і надалі.

Євросоюз наразі розробляє 11-й пакет санкцій проти Росії. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що новий пакет санкцій буде переважно спрямований на запобігання обходу чинних обмежень.

Головне – не зупинятися, зауважив в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» Павло Клімкін, міністр закордонних справ України (2014-2019 років). За його словами, наразі Росія використовує всі можливі шляхи для обходу санкцій.

– Пане Клімкін, раніше Урсула фон дер Ляєн заявляла про те, що нібито 11-й пакет санкцій буде зосереджений на тому, щоб не обходили обмеження, позакривати так звані «лазівки». Чому тоді не дійшли згоди? Чи це все-таки пов’язано з цією ініціативою Польщі і країн Балтії додати в 11-й пакет атомну енергетику Росії?

– По-перше, хотілося б, щоб не 11-й пакет був присвячений переважно тому, щоб закрити різні шляхи обходу. Це можна було зробити і в третьому, і в четвертому. Звісно, спочатку потрібно було накопичити хоча би мінімальний досвід застосування. І Росія використовує всі можливі шляхи (для обходу санкцій – ред.). Вони, як правило, або кримінальні, або напівкримінальні, так званий паралельний імпорт.

Але зараз шляхи обходу санкцій всім в принципі більш-менш зрозумілі, через кого воно йде, по яких схемах. Спочатку по цьому почали бити наші американські друзі і союзники. Зараз більш серйозно починає і ЄС. І це той випадок, коли запізно, але тим не менше абсолютно необхідно. Ми ж бачимо, що дуже багато речей зараз тягнеться в Росію поза санкціями.

І другий момент – це нові санкції. І я насправді не починав би скиглити, що все інше, що у нас є, дуже складно для застосування. Є сфери, які абсолютно очевидні. Одна – це «Росатом». Ви це вже згадали. Атомна промисловість. І «Росатом» – це не тільки про атомку, як це свідчить з його назви, зараз дуже багато хайтеку росіяни ховають саме під брендом «Росатому». І є те, що дуже непокоїть нас всіх – це, наприклад, алмази і експорт, який йде до Бельгії, до Антверпену, до багатьох інших точок. Тому є нові сфери. По нових сферах також можна бити.

За всіма цими сферами стоять дуже стабільні, і на жаль, країни інтереси. На жаль, тут для нас дуже важливо, щоб ми не зупинилися. Якщо Росія відчує, що 11-й пакет – це переважно гра навколо того, що вже є, це, звичайно, буде більш ніж політичний сигнал. Це буде певною мірою стимул для того, щоб далі масово обходити санкції.

– Польща і країни Балтії запропонували відключити «Газпромбанк» від SWIFT. «Газпромбанк» третій за величиною в Росії. США вже на третій день повномасштабного вторгнення наклали певні секторальні санкції на цей банк. Чому тільки зараз до нього дійшла черга в Європи? Наскільки взагалі такі крупні російські банки важливі для європейської економіки? Чому тільки зараз про це заговорили?

– Оскільки Росія скоїла трюк. Як тільки Європа почала відмовлятися від постачання російського газу, вони перевели всі розрахунки на саме цей банк. І частина країн, яка в режимі реального часу не змогла відмовитися, сказали: ні, поки що почекаємо.

Санкції – це про те, щоб вийти з зони комфорту, але не перейти больовий поріг. Як нам не хотілося б зробити більше – це також і випадок «Газпромбанку». Для нас зрозуміло, що є розрахунки, які зараз йдуть, і є газ, який йде газогонами, його купують ще декілька країн, та ж сама Угорщина. І є газ, який йде скраплений. І саме тому розмови стосовно цього банку продовжуються. І нас всіх також турбують російські вимоги вбити зернову угоду чи, краще сказати, «сдєлку», оскільки Росія дуже жорстко вимагає зняти обмеження по SWIFT з «Россільгоспбанку». А це дуже потужний банк, через який теж йде дуже багато сумнівних, а насправді кримінальних операцій.

– Міністр закордонних справ Росії Лавров таки приїхав до США на засідання Генасамблеї ООН, хоча говорили про те, що візу йому можуть не дати. Таки дали. Але не пустити з ним журналістів прокремлівських медіа.

Давайте послухаймо, як на це вже відреагували безпосередньо в Кремлі.

Сергій Лавров (переклад): Шановні колеги, ми знову, як і в роки Холодної війни, підійшли до небезпечної, а, може, ще більш небезпечної межі. Ситуація поглиблюється втратою віри у багатосторонність, коли фінансово-економічна агресіє Заходу руйнує... глобалізації, коли Вашингтон і його союзники відмовляються від дипломатії і вимагають з’ясування стосунків на полі бою. Усе це в стінах ООН, створеній для запобігання жахів війни.

– Варто зазначити, що Лавров головує на засіданні Радбезу ООН. А могли його не пустити до США? І чи варто це надання візи розцінювати як тривожний політичний сигнал?

– Ні. Я думаю, що американці його достатньо потролили, тримали до останнього. Бачите, як він нервує. Це неозброєним оком тут помітно. Він там у словах плутається.

Але насправді дуже і дуже важливо, щоб було зрозуміло. СРСР і Холодна війна – це абсолютно інша реальність. СРСР хоч ні на кого не нападав. Ми СРСР, звісно, не любимо і розуміємо, що таке СРСР, починаючи від сталінських часів і надалі. Але тим не менше Росія є агресором у ХХІ столітті, і Росія накоїла злочинів більше, ніж брежнєвський СРСР, як з політичної точки зору, так і з моральної. Тому в якийсь момент на американський кшталт я, все ж таки, зіграв би з ними, з російською делегацією, поганий жарт і, все ж таки, Лаврова не пустив би.

Єдина загроза, яка існує, що побоюються американці (я їх в тому дуже розумію), вони думають, що частина країн незахідного світу може тоді змінити своє ставлення до штаб-квартири ООН саме в Нью-Йорку. Про це ведеться дискусія, і Росія щодо цього вже давно веде роботу. Хоча я в це не вірю. Тим не менше не дати колись візу – це було би дуже класно!

На що перетвориться Росія після війни з Україною? | Донбас Реалії