Кліматичний саміт: надії та виклики

Боротьба зі змінами клімату – це не лише самообмежння, але і нові економічні можливості, наголосив президент США Джо Байден в п'ятницю, останній день роботи кліматичного саміту, який проходив онайлан, і в якому взяли участь лідери 40 країн, серед яких були Індія, Китай, Росія, Бразилія, Японія та Канада.

Керівники майже всіх країн-учасниць наголосили на необхідності глобальної співпраці для пом’якшення викликів пов'язаних зі зміною клімату. Позитивний сигнал Байден послав і президенту Росії Володимиру Путіну, з чиєю країною США мають зараз напружені відносини.

Після чотирирічної перерви Америка повертається до ролі лідера у боротьбі проти змін клімату. Тож на наступний день після оголошення амбіційної нової мети щодо скорочення викидів парникових газів господар саміту, президент США Джо Байден закликав своїх партнерів дивитися на боротьбу зі змінами клімату як на нові економічні можливості.

«Сьогоднішня заключна сесія стосується не загрози, яку представляють зміни клімату, а можливостям, які надає вирішення питань зміни клімату», – сказав Байден на другий і заключний день саміту.

Президент США Джо Байден бере участь у віртуальному Глобальному кліматичному саміті за допомогою відеозв'язку. 22 квітня 2021 року

Під час свого виступу з Білого дому президент заявив, що вдячний усім світовим лідерам, які оголосили про нові зобов'язання на саміті щодо обмеження викидів, і додав, що, на його думку, на сьогодні саміт дав «великий поступ». Він також наголосив на важливості міжнародної співпраці, згадавши про те, що попри розбіжності, країни все ж можуть досягати взаємної співпраці і навів приклад своїх відносин з президентом Росії Володимиром Путіним.

«Мене дуже тішить вчорашній заклик (Путіна) до світу співпрацювати та сприяти усуненню вуглекислого газу. США сподіваються на співпрацю з Росією та іншими країнами у цій справі», – сказав Байден.

«Ми з президентом Путіним маємо розбіжності, але він розповів про те, як можна витягнути вуглець з космосу, – сказав Байден. – Якими б не були розбіжності між мною і президентом Росії, дві великі нації можуть співпрацювати, щоб щось зробити, і цього разу зробити те, що вигідно всім».

«Що ще могло б створити стільки робочих місць, роблячи стільки добра?» – спитав Байден.

У п’ятницю Білл Гейтс закликав до нових державних та приватних інвестицій в інновації для досягнення цілей президента Байдена та глобальних цілей щодо уникнення катастрофічних змін клімату.

«Просто використання сучасних технологій не дозволить нам досягти наших амбітних цілей», – сказав Гейтс, філантроп та співзасновник корпорації Майкрософт. Він виступив на другий день глобального саміту.

Які зобов’язання взяли на себе країни?

Сполучені Штати

На початку саміту Байден закликав до глобальної співпраці з питань зміни клімату. США пообіцяли скоротити викиди на 50-52 відсотків від рівня 2005 року до 2030 року. «Америка становить менше 15 відсотків світових викидів. Всі ми, і особливо ті, хто представляє найбільші економіки світу, повинні активізувати свою діяльність», – сказав Байден.

Досягнення цілей США зажадало б значного перегляду поточної внутрішньої політики. На думку енергетиків, країні доведеться практично виключити використання вугілля для виробництва електроенергії та замінити мільйони автомобілів, що працюють на бензині, на електромобілі.

Індія

Прем'єр-міністр Нарендра Моді оголосив про партнерство Індії та США з питань чистої енергії до 2030 року, яке зосередиться на двох основних напрямках: «Стратегічне партнерство з чистою енергією та Діалог щодо мобілізації кліматичних дій та фінансування», мовиться у спільній заяві.

Звертаючись до учасників саміту, прем'єр Моді сказав: «Вуглецевий слід в Індії на 60 відсотків нижчий за середній показник у світі. Це тому, що наш спосіб життя все ще корениться у стійкій традиційній практиці ... Ми в Індії робимо все, що від нас залежить. амбітна ціль щодо відновлюваних джерел енергії в 450 гігагерц до 2030 року свідчить про нашу відданість нашим зобов’язанням».

Китай

Виступаючи на саміті лідерів, президент Китаю Сі Цзіньпін пообіцяв досягти нейтрального рівня вуглецю до 2060 року. Він сказав, що викиди в країні досягнуть піку до 2030 року, а потім поступово зменшаться. Минулого тижня США та Китай, незважаючи на свої розбіжності, домовились діяти разом, щоб терміново приборкати кліматичні зміни.

Росія

Президент Росії Володимир Путін заявив, що його країна майже вдвічі зменшила викиди в порівнянні з 1990 роком. Він пообіцяв значно скоротити викиди в країні протягом наступних трьох десятиліть. Він також підрахував, що російські екосистеми мають можливість поглинати 2,5 мільярда тонн еквівалента CO2 щороку.

Бразилія

Президент Бразилії Жаїр Болсонаро пообіцяв досягти нейтральності викидів вуглецю до 2050 року. Він також пообіцяв подвоїти фінансування зусиль, спрямованих на охорону навколишнього середовища. Крім того, він пообіцяв припинити незаконне вирубування лісів у країні до 2030 року.

Японія

Прем'єр-міністр Японії Йосіхіде Суга заявив, що його країна планує зменшити викиди вуглецю (з рівня2013 року) на 46 відсотків до 2030 року. Суга заявив, що доручить своїм міністрам пришвидшити зусилля. «Японія готова продемонструвати своє лідерство у світовій декарбонізації ... Ми будемо намагатисяскоротити більше ніж на 50 відсотків», – додав він.

Канада

Нарівні з іншими світовими лідерами прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо також пообіцяв скоротити викиди вуглецю. Він сказав, що його країна має на меті скоротити викиди (з рівня 2005 року) на 45 відсотків до 2030 року. Він сказав, що Канада прагне до 2050 року стати нейтральною щодо викидів вуглецю.

Південна Корея

Президент Південної Кореї Мун Чже Ін пообіцяв, що в майбутньому його країна не буде фінансувати будівництво вугільних електростанцій в інших країнах. Він додав, що до кінця 2021 року країна встановить амбіційні цілі щодо скорочення викидів вуглецю.

Лідери таких країн, як Велика Британія, Іспанія, Туреччина, Кенія, В'єтнам та інші, також встановлюють нові цілі для своїх країн, намагаючись боротися зі зміною клімату.

Напередодні саміту у Білому домі заявляли, що учасники «наголосять на необхідності посилених дій у боротьбі зі зміною клімату і на їхніх економічних перевагах». Зокрема, «ключовою метою як саміту лідерів, так і 26-ї конференції ООН з кліматичних змін стане активізація зусиль», спрямованих на стримування зростання температури на планеті на рівні до 1,5 градуса за Цельсієм.

Кліматичні зміни і Україна

Згідно з даними Climate Action Tracker, організації, що займається незалежним науковим аналізом та відстежує кліматичні дії урядів країн світу, що підписали Паризьку угоду, дії України, за станом на 30 липня 2020 року (найновіші дані), зазначено як «критично недостатні». Це визначається як найнижчий ступінь зусиль, що стоїть найдалі від цілей Паризької угоди, за якою країни домовилися докласти зусиль, щоб стримати підвищення температури у світі в межах 1,5°C до кінця століття у порівнянні з рівнем доіндустріальної доби, щоб утримати планету придатною для життя.

Згідно з рейтингом України, якби всі країни були на цьому рівні, то глобальне потепління сягнуло б +4 ° C, мовиться у поясненні.

У детальнішому описанні мовиться, що пандемія COVID-19 сильно вплинула на Україну, і в даний час призводить до зниження викидів парникових газів та прискорення енергетичної кризи в країні, яка повільно наростала роками через відсутність довгострокового планування енергетичної політики.

«Якби б усі стратегії були повністю реалізовані, викиди в Україні були б значно нижчими за Паризькі цільові рівні викидів – тим більше, враховуючи вплив COVID-19. Тому в України є достатньо можливостей для того, щоб підсилити свої амбіції до 2030 року найближчим часом. На даний момент Україна потрапляє до групи країн, цілі Паризької угоди настільки слабкі, що для її досягнення знадобиться майже нічого», – мовиться у дослідженні.

Експерти очікують, що викиди парникових газів в Україні в 2020 році будуть на 6% нижчими, ніж у 2019 році: до COVID-19 вони прогнозувались на 5% вище.

«Обмежена можливість подорожувати, зниження попиту на енергію та виробництво, а також уповільнення промислового виробництва через пандемію COVID-19 призводять до цього прогнозованого падіння викидів», – зауважують дослідники.

Учені говорять, що зміни клімату останніми роками стають помітними і в Україні. Зокрема, клімат Києва став теплішим. Середня температура у місті минулого року була майже +11°С, а це на 3°С вище кліматичної норми, минула зима була безсніжною, а пожежонебезпечний сезон почався в березні, хоча раніше був з квітня. І в Україні потепління іде найбільшою швидкістю в Європі.

Серед загроз, які чекають Україну, кліматологи називають: брак питної води та посухи у південних регіонах, де необхідні зрошення, меліорація. На Крим чекають посухи, відсутність води, екстремальні явища – кількість екстремальних опадів, градів великого розміру більше як 20 мм, смерчі будуть тільки збільшуватися, прогнозує експертка з питань зміни клімату Світлана Краковська.

В інтерв’ю агентству Укрінформ, вона сказала, що в зоні ризику є і Карпати, де великий ризик повеней і потрібні довгострокові інженерні рішення, щоб їх попередити у майбутньому. Міста, де стає спекотніше, можуть зробити багато для того, щоб уберегтися від перегрівання, насадивши більше дерев.

На її думку, минулий рік показав, «наскільки швидко людство вміє адаптуватися, коли є серйозна загроза». Людство може мобілізуватися та діяти спільно перед глобальними загрозами. Але зміни клімату інерційні – зараз людство бореться з наслідками того, що було зроблено ще 30 років тому, і для того, щоб їх подолати, потрібно більше часу та більше зусиль.