Щороку 20 листопада відзначають День пам’яті трансгендерних людей, які загинули або постраждали від трансфобного насильства. У неділю транс-активісти намагалися провести марш пам’яті у Києві, однак зазнали нападу праворадикалів. Двоє учасниць ходи та фотожурналіст із Канади постраждали. Між тим, ЛГБТ-організації фіксують напади з мотивів трансфобії не тільки на акціях.
Минулого року моніторинг правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» зафіксував 5 нападів на ґрунті трансфобії, повідомив на прес-конфереції у Києві координатор ініціативи «Транскоаліція на пострадянському просторі» Деміон Хорт.
«Два – це у Черкасах: одну трансгендерну жінку переслідували з погрозами побити, другу побили. Третій випадок стався у Херсоні: там батько напав на дочку – трансгендерну дівчину з інвалідністю, з порушенням слуху. Відповідно, людина звернулася по допомогу, перебуваючи у дуже тяжкому стані – як фізичному, так і моральному», – зазначив він.
Цього року, за словами Хорта, йому відомо про напад на трансгендерну активістку у Житомирі. Також про агресію щодо себе заявляла транс-активістка Анастасія-Єва Домані. За її словами, йдеться про випадок, що трапився у Львові влітку цього року: у громадському транспорті до активістки чіплявся невідомий чоловік, ударив її, і попри те, що постраждалій вдалося сфотографувати нападника, поліція донині не змогла встановити його особу.
«Випадок кваліфікували як хуліганство. Ми з адвокаткою зі Львова зараз боремось за те, щоб його перекваліфікував прокурор на злочин на ґрунті ненависті, тому що весь конфлікт був від початку до кінця на ґрунті ненависті та моєї гендерної ідентичності», – розповідає Домані.
За словами Даміена Хорта, офіційної статистики держава не веде ні щодо трансфобної агресії, ані щодо самогубств серед трансгендерних людей. Як пояснюють активісти: поки людина не змінила документів, офіційно про її статус держава не знає.
Як розповідає координаторка трансгендерного напрямку організації «Інстайт» Інна Ірискіна, стаття Кримінального кодексу, що визначає відповідальність за злочини на ґрунті ненависті, не має серед кваліфікуючих ознак гендерної ідентичності. Тому, пояснює вона, за цією статтею так рідко починають провадження, розглядаючи напади на трансгендерних і квір-людей як хуліганство.
Активісти провели одиночні пікети навздогін зірваній ході
Зрив акції пам’яті загиблих і постраждалих від трансфобного насильства викликав осуд з боку іноземних та українських дипломатів та деяких політиків. Поліція почала провадження щодо нападу на канадського фотографа за статтею «хуліганство, вчинене групою осіб».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Три хвилини для трансгендерів: чому правозахисники обурені діями поліціїОкрім того, 20 листопада деякі активісти провели одиночні пікети у кожній із трьох локацій, де мав відбуватися недільний мітинг.
«Чому саме ці локації? Як символ того, що місто не належить фанатикам. Що вони не можуть прибрати нас з вулиць. Що ми – громадяни цієї країни і будемо відстоювати свої права», – написав у Facebook транс-активіст Тангар Форгарт.
За даними моніторингу організації Transgender Europe, за період із 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року було зареєстровано 369 випадків випадків вбивств трансгендерних та гендерно небінарних людей, що на 44 більше, аніж за аналогічний період минулого року.
Більшість убивств, згаданих у цьогорічній доповіді організації, мали місце в Бразилії (167), Мексиці (71), Сполучених Штатах (28) та Колумбії (21). Загалом із 2008-го, коли активісти почали моніторинг, зафіксовано 2982 таких випадків у 72 країнах світу.
Даних щодо України у звіті немає. Натомість правозахисний ЛГБТ-центр «Наш світ» задокументував минулого року 92 випадки фізичного насильства на ґрунті гомофобії та трансфобії в Україні. Загалом центр задокументував 226 випадків порушень прав ЛГБТ за ознакою сексуальної орієнтації: у 20 випадках ішлося про події 2016-го року, решта стосуються 2017-го.
У проміжному звіті за 2018-й рік, який охоплює період від січня по серпень цього року, аналітики центру зафіксували 56 випадків гомофобного та трансфобного насильства.
Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!