Євроінтеграційні настрої Харкова: «феномен мовчання»

«Євроінтеграція – це перемога, її підтримують більшість українців», «Україні не варто поспішати в Євросоюз», «В України свій особливий шлях» – заяви такого кшталту лунають від різних політичних сил, із різних куточків країни. Незалежні експертні інституції – Центр «Нова Європа» та міжнародний аналітичний інститут «Карнегі Європа» (Carnegie Europe) – вирішили створити євроінтеграційну мапу України, на місцях з’ясувати, як люди розуміють євроінтеграцію, наскільки важливим для них є цей курс та чи взагалі їх цікавить поглиблення стосунків України з ЄС. Одним із перших регіонів, де команда експертів провела дослідження, стала Харківщина (чи то Слобожанщина) і саме місто Харків. Результати досліджень представлені у Києві 12 вересня.

Міжнародна дослідницька команда зустрічалася з лідерами громадської думки, науковцями, представниками ділових кіл і пересічними мешканцями Харкова та області. І хоч у Харкові дослідникам постійно пропонували відвідати центральну площу міста – площу Свободи («це найбільша площа Європи») та парк імені Горького («це один із найкращих парків Європи»), – при цьому у більшості городян відсутнє розуміння, що таке євроінтеграція.

І хоча від початку російської агресії проти України в області поменшало тих, хто підтримує зближення України з Митним союзом під егідою Росії (нині переформатований у Євразійський економічний союз) та з Росією, – але при цьому кількість тих, хто підтримує євроінтеграцію України, хоч і виросла, але незначно. Дотепер фактор Росії залишається для Харкова важливим, «але інтенсивність контактів на гуманітарному та економічному рівнях зменшилась», каже позаштатний аналітик «Карнегі» Наталя Шаповалова.

Заступниця директора Центру «Нова Європа» Катерина Зарембо навела результати опитування, проведеного цього року соціологічною групою «Рейтинг»: у Харкові вступ до ЄС підтримують не більше ніж 32 відсотки городян. Вступ до Митного союзу підтримує близько 27 відсотків харків’ян. Кількість тих, хто не дав чіткої відповіді, перевищила половину респондентів, каже Зарембо. Вона назвала цих людей «мовчунами», а їхню невизначеність – «фактором мовчання». І це характерно не лише для Харківщини. а і для Донецької та Луганської областей та середовища переселенців.

Катерина Зарембо

«Ми не говоримо про те, що респондент не має власної позиції щодо того чи іншого питання – мова йде про те, що з певних причин людина утримується від висловлення своєї позиції», – пояснює Зарембо.

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, що спричинило появу «фактору мовчання», експерт назвала недовіру, страх, а також брак комунікацій та поінформованості. За її словами, здебільшого роз’яснювальну роботу щодо євроінтеграції у Харкові здійснюють громадські активісти, окремі науковці, освітяни і журналісти, а також неформальна група «Team Europe Kharkiv», яку створили кілька незалежних експертів.

«Харків – насамперед «про-харківське» місто» – Ярабік

Аналітик інституції «Карнегі Європа» Балаж Ярабік, який часто відвідує Харків, зауважує: Харків не є ні проросійським, ані проєвропейським містом,бо в ньому переважають настрої про-харківські. За словами дослідника, Харків неєвропейський «не обов’язково означає Харків проросійський».

Володимир Фесенко

«Як на мене, існує політичний пакт між центральною владою у Києві та політичною елітою Харкова. Нинішнього міського голову Геннадія Кернеса підтримують понад три чверті харків’ян, яких здебільшого не обходять його політичні симпатії, яким важливо те, як він господарює у місті. Тож схоже на те, що більшість мешканців міста є про-харківськими» – наголошує експерт.

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, який народився на Харківщині, наголосив на небезпеці як «місцевого сепаратизму», так і великої кількості «мовчунів»: на його думку, наступного року на президентських та парламентських виборах це можуть використати політичні сили різних ідеологій.

І перші, і другі підтримають сильніших, або ж більш рішучих у своїх діях політиків, як це відбувалось у 2014 році,коли Харків постав перед загрозою «російської весни».

Як «русская весна» у 2014-му захоплювала міста України

«Мені здається, що напередодні виборів у регіоні мають попрацювати українські спецслужби, щоб уникнути терактів і збройних провокацій. Не секрет, що у Харкові діє проросійське підпілля, нехай малочисленне, але воно небезпечне і може вступити у свою антидержавницьку гру напередодні виборів», – вважає Фесенко.

Схожий ризик існує на півдні України, тож наступна мандрівка дослідників із «Нової Європи» та «Карнегі Європа» відбудеться до Одеси та Херсона.