Що втратила Росія від вибуху на Керченському мосту?

Збитки від вибуху на мосту через Керченську протоку 8 жовтня оцінюють у 200-500 мільйонів рублів, заявили у Всеросійському союзі страховиків. Що саме входить до цієї суми, не уточнюють, тож об'єктивність цієї суми встановити неможливо. Якими можуть бути реальні збитки від виведення з ладу Керченського мосту, з'ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Вибух і пожежу на Керченському мосту зафіксували вранці 8 жовтня. Незабаром російські джерела показали зруйновану ділянку автомобільного мостового прольоту.

Вибух на Кримському мосту

Цей міст слугував Росії чотири роки. Російська влада побудувала його в односторонньому порядку – без погодження з Україною та всупереч її позиції. Таким чином Росія намагалася інтегрувати Крим у свій простір та налагодити регулярне транспортне сполучення з півостровом.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Керченський міст почав виконувати ключову військову роль – через нього Росія регулярно перекидала військову техніку та особовий військовий склад для захоплення південних областей України.

Пожежа після вибуху на Керченському мосту. 8 жовтня 2022 року, Керч, Крим

Удар по Керченському мосту, за оцінками військових експертів і британської розвідки, має суттєво знизити військову активність Росії на південному напрямку фронту, де Збройні сили України нині ведуть контрнаступ. Українські збройні сили привселюдно не брали на себе відповідальність за інцидент на Керченському мосту.

Вибух на Кримському мосту: охоплені вогнем цистерни та паніка у Криму (фотогалерея)

Не лише військова ціль

Крім військової функції, Керченський міст відіграє і суттєву економічну роль. Він є єдиним джерелом постачання на півострів продовольства, палива та інших ресурсів після припинення їх забезпечення з материкової частини України. Виведення його з ладу безпосередньо позначається на економічній ситуації не лише у Криму, а й у сусідній Росії.

Вибух і пожежа на Керченському мосту, 8 жовтня 2022 року

Орієнтовні збитки від вибуху та пошкодження мосту невдовзі після того, що сталося, оголосили у Всеросійському союзі страховиків. За їхніми даними, йдеться про 200-300 мільйонів рублів. Але про які саме збитки йдеться: лише за пошкоджені комунікації та інфраструктуру споруди чи щось ще, у відомстві не уточнюють. Наскільки об'єктивною є ця сума, судити складно.

«Основні збитки через вибух на Керченському мосту є опосередкованими і залежать від змін та уповільнення логістики від перевезень по ньому, і тому вони зараз можуть бути підраховані лише умовно. Крім того, вибух на мосту суттєво впливає не тільки на економіку, а й на військову логістику агресора, де загалом складно визначити матеріальну суму збитків для російської влади», – пояснив Крим.Реалії експерт «Асоціації реінтеграції Криму», колишній представник президента України в АРК Борис Бабін.

Борис Бабін

Російська влада поки що офіційно про збитки не заявляла.

Крим.Реалії з'ясували, що незадовго до вибуху російська влада заплатила кілька сотень мільйонів рублів за обслуговування та безпеку Керченського мосту.

Скільки коштує безпека

За даними російського порталу держзакупівель, в березні у федеральній установі «Управління федеральних автошляхів «Тамань» Федерального дорожнього агентства» витратили понад 600 мільйонів рублів, у тому числі, на забезпечення безпеки автомобільної частини мосту через Керченську протоку.

Згідно з документацією тендеру, ця послуга закуповувалася в рамках указу президента Росії «Про створення комплексної системи забезпечення безпеки населення на транспорті» та федерального закону «Про транспортну безпеку».

У рамках тендеру міст мали забезпечити системами безпеки: сигналізацією, системою контролю та управління доступом, засобами оповіщення та електропостачання, а також системою охорони берегової лінії. Послуги в межах цього тендеру надавало федеральне державне підприємство «Управління відомчої охорони Міністерства транспорту Росії».

Скільки коштуватимуть роботи з відновлення пошкоджених ділянок мосту, поки що сказати складно. Російська влада таких підрахунків не озвучувала.

Президент Росії Володимир Путін поїздом їде Керченським мостом, 23 грудня 2019 року

Лише утримання штучних споруд автодороги мостом через Керченську протоку цього року обійшлося Росії, за даними російського порталу держзакупівель, у 13 мільйонів рублів.

До суми збитків Росії від вибуху на мосту слід додати витрати на поновлення роботи Керченської поромної переправи, заявлене її владою. Її роботу, нагадаємо, згорнули невдовзі після здачі в експлуатацію мосту.

Пором у Керченській протоці після вибуху на Керченському мосту, Керч, 10 жовтня 2022 року

Хто винен?

Про те, як Росія підтримує безпеку Керченського мосту, Крим.Реалії повідомляли раніше. Акваторія Чорного моря навколо Керченського мосту обросла військовими об'єктами з початку його будівництва. Російська влада стягнула туди бойові судна та радіотехнічні системи для захисту від будь-яких можливих загроз.

Усі його сухопутні ділянки обнесли парканом, а біля під'їздів до мосту – на керченському, таманському берегах та острові Тузла – встановили контрольно-пропускні пункти для огляду транспорту і громадян.

Як стверджувала російська влада, міст охороняють армія та спецслужби, бойові кораблі та спецчастини Чорноморського флоту Росії. Проте заяви про невразливість об'єкта спростувала реальність.

На кольоровому інфрачервоному супутниковому знімку крупним планом видно дим, що піднімається від пожежі на Керченському мосту в Керченській протоці, Крим, 8 жовтня 2022 року

І в цьому також є своя частина ціни того, що сталося, для Росії, вважають у британській розвідці.

«Цей інцидент, напевно, близько торкнеться президента Путіна (президента Росії – ред.). Інцидент стався за кілька годин після його 70-річчя, Путін особисто дбав про міст і відкрив його, а підрядником будівництва був його друг дитинства Аркадій Ротенберг. В останні місяці колишній охоронець Путіна, а нині командувач Росгвардії Віктор Золотов публічно запевняв у безпеці мосту», – пояснюють у відомстві.

Хто і що спричинив вибух на Керченському мосту, достеменно невідомо. У російських ЗМІ озвучують версію про те, що до цього могли бути причетні російські спецслужби, які нібито конфліктують із російськими військовими через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Якихось підтверджень цієї версії немає.

Президент Росії Володимир Путін звинуватив у тому, що сталося, українські спецслужби.

Влада України, яка раніше неодноразово називала Керченський міст легітимною військовою ціллю, публічно не взяла на себе відповідальність за те, що сталося.

Через два дні після інциденту, 10 жовтня, Росія провела масовану ракетну атаку по Україні. Від регулярного обстрілу протягом дня постраждали багато об'єктів енергетичної інфраструктури, зв'язку, а також громадські простори та цивільні установи, житлові будинки. Українська влада повідомила про загибель і масові поранення мирних жителів.