Близько 30 людей затримала поліція у п’ятницю у кількох містах Казахстану, де вони висловлювали незадоволення рішенням перейменувати столицю країни Астану на Нурсултан (на честь Назарбаєва, який 20 березня залишив посаду президента).
Понад десяток із цих людей були затримані в Астані. Співробітники спецпідрозділу поліції заштовхували затриманих у службові автобуси, припарковані вздовж вулиці поруч із торговим домом «Шапагат».
Your browser doesn’t support HTML5
Репортерам Радіо Азаттик, казахської редакції Радіо Свобода, які висвітлюють протести на тлі святкування Новруза – свята оновлення, весни і Нового року за східною традицією – чинили перешкоди молоді люди, які вимагали не показувати «негатив». Вони закривали об’єктив відеокамери, смикали оператора і репортера. Поліцейські проігнорували прохання журналістів зупинити шкідників, які заважали їм виконувати їхні професійні обов’язки.
«Ніякого негативу! Новруз!» – кричали кілька людей, заважаючи вести відеозйомку.
Журналісти Радіо Азаттик стали очевидцями затримання вранці 22 березня у столиці Астані репортера проекту Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» «Настоящее время» Світлани Глушкової. Поліцейський пояснив затримання тим, що на неї надійшла заява від якоїсь жінки.
Через три години Глушкову випустили з відділку, але одразу й знову затримали. За словами кореспондентки, поліція попросила її залишитися у відділенні, щоб у них була можливість скласти на неї протокол про адміністративне правопорушення.
«Адвокати кажуть, що адміністративний протокол можна скласти в будь-якому місці, для цього не обов’язково утримувати людину. Але вони мене утримують уже п’яту годину, хоча насправді вже все оформили. Не випускають, і все», – розповіла кореспондентка.
Лише через п’ять годин Глушкову все-таки випустили з відділення.
Оператор проекту «Настоящее время» Ганізат Оспанов під час затримання зазнав травми ноги, йому наклали гіпс. Зараз Оспанов перебуває в лікарні.
Відеооператорові, який наблизився до автобуса, де перебували затримані, закрили об’єктив аркушем паперу. На запитання репортера, навіщо молодик чинить перешкоди журналістам, він відповів: «Акімат (регіональна держадміністрація – ред.) дав завдання. Це робота».
Місце, де відбувалися затримання, – площа біля торгового дому «Шапагат». Напередодні його як точку початку ходи в Астані назвав опозиційний політик, який живе за кордоном, Мухтар Аблязов – він є засновником забороненого в країні руху «Демократичний вибір Казахстану». Аблязов закликав своїх прихильників вийти на акцію 22 березня в різних містах.
В Алмати «точкою збору» Аблязов назвав пішохідну вулицю Панфілова, де влада міста проводить масові гуляння. Журналісти Радіо Азаттик в Алмати теж зіштовхнулися з проблемами – кілька невідомих заважали вести зйомку, накидалися на відеокамеру, штовхали оператора. Таких же проблем зазнали й колеги з проекту «Настоящее время». Працівники поліції, які перебували поруч, не втручалися в ситуацію.
До полудня 22 березня на перетині вулиць Панфілова і Гоголя в Алмати поліцейські, в тому числі співробітники спецпідрозділу, затримали понад десяток осіб.
До затримання люди на вулиці Панфілова висловлювали невдоволення проведеною владою Казахстану політикою, говорили про незгоду з ініціативою перейменувати місто Астану на Нурсултан.
Кількох людей затримали у Шимкенті.
Радник міністра внутрішніх справ Казахстану і прес-секретар МВС Нурдільда Ораз не відповів на запитання про точну кількість затриманих, пообіцявши надати дані пізніше.
21 березня поліція в Астані також затримувала людей, які виступали проти перейменування столиці.
Ініціативу перейменування столиці Казахстану Астани на Нурсултан висунув Касим-Жомарт Токаєв, який, вступивши 20 березня на посаду президента, запропонував увічнити ім’я свого попередника, 78-річного Нурсултана Назарбаєва, який очолював країну майже три десятиліття.
Токаєв одразу ж після складення присяги в парламенті висловився за те, щоб головні вулиці обласних центрів носили ім’я першого президента. Касим-Жомарт Токаєв став другим президентом Казахстану після того, як Нурсултан Назарбаєв оголосив про відставку.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Парламент Казахстану схвалив перейменування столиці на НурсултанЗгідно з Конституцією Казахстану, в разі дострокового припинення повноважень президента головою держави до закінчення виборного терміну, тобто до чергових президентських виборів (мають відбутися 2020 року) стає спікер Сенату, верхньої палати парламенту. 65-річний Касим-Жомарт Токаєв головував у Сенаті з 2013 року. У той же день, коли він офіційно вступив на посаду президента, верхню палату парламенту очолила Даріга Назарбаєва, старша дочка першого президента Казахстану.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дочку Назарбаєва обрали спікером Сенату Казахстану
Нурсултан Назарбаєв, незважаючи на складення повноважень, зберіг потужний вплив на державний апарат. Він залишається довічним головою Ради безпеки – конституційного органу, що володіє значною владою. Назарбаєв є також членом Конституційної ради і лідером партії «Нур Отан», яка домінує на політичному полі країни. Згідно з чинним законодавством, перший президент, за яким закріплений статус «лідера нації», володіє довічною недоторканністю, він не підлягає затриманню, арештові, обшуку, допитові і огляду.
Над перекладом і адаптацією текстів Казахської редакції Радіо Свобода (Радіо Азаттик) і проекту «Настоящее время» працювала Людмила Ваннек.