Президент Казахстану, який особисто закликав іноземний військовий контингент до своєї країни, уже хоче його виведення. Днями під час звернення до парламенту Касим-Жомарт Токаєв заявив про завершення місії Організації договору про колективну безпеку.
Виведення сил ОДКБ, які Касим-Жомарт Токаєв запросив у розпал заворушень, спровокованих зростанням цін на скраплений газ, розпочнеться 13 січня і має тривати не більше ніж 10 днів. Останньою країну залишатимуть російські військові. Утім, нині щодо цього є сумніви. Так, міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що війська ОДКБ пробудуть у Казахстані «до повної стабілізації обстановки». А лідер провладної партії «Справедлива Росія» Сергій Миронов уже заявив, що сили ОДКБ необхідно розмістити у Казахстані постійно, зокрема, «для захисту російського населення».
Казахстан. Російські військові в Алмати, 12 січня 2022 року
Радіо Свобода вирішило детальніше розібратися, як функціонує Організація договору про колективну безпеку і в яких випадках може вводити військових до інших країн.
Що таке ОДКБ?
ОДКБ було створено як організацію колективної безпеки, яка повинна була функціонувати на зразок НАТО. У статуті ОДКБ вказано про союз у зовнішньополітичному, військовому та військово-технічному напрямках. Тобто країни-учасники можуть створювати спільні збройні сили, разом розбудовувати інфраструктуру і проводити військові навчання. Мета створення організації декларується як захист незалежності, територіальної цілісності та суверенітету держав-членів. І протистояння зовнішній агресії.
Структура була заснована після розпаду СРСР, ще в 1992 році, нині до неї входить шість держав: Росія, Казахстан, Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикистан. Значна частина підписантів цього договору, а саме – Грузія, Азербайджан та Узбекистан – вийшли з нього ще до початку двохтисячних.
Як працює організація?
Країни, які залишилися у складі, у 2002 році заснували Організацію договору про колективну безпеку в тому вигляді, в якому вона існує сьогодні.
Вищим керівним органом структури є Рада колективної безпеки, яку по черзі очолюють лідери країн організації. Кожна держава-учасниця цього договору має право заблокувати розташування на території інших членів військових баз країн, які не входять до ОДКБ.
Штаб-квартира організації розташована у Москві. Росія, вочевидь, є лідером в організації. Вона має найбільші і найкраще озброєні збройні сили серед усіх учасників, а також – вона єдина ядерна держава в складі ОДКБ. І, головне, РФ має військові об'єкти на територіях інших членів організації. Військові бази у Вірменії, Таджикистані і Киргизстані.
Однак доволі обмеженою є військова присутність Росії у Білорусі та Казахстані. У цих країнах російські військовослужбовці використовують лише кілька полігонів та випробувальних центрів.
Російський інтерес у Казахстані
2010 року ОДКБ створило так звані миротворчі сили, які нині перебувають в Казахстані. Загальна кількість військовослужбовців організації, які покликані оперативно реагувати, нараховує близько 18 тисяч. Усі країни договору, крім Росії, у Казахстан відправили щонайбільше по сотні військових. РФ перекинула туди дві тисячі. Тобто більше, ніж усі разом взяті члени організації.
Правомірність нинішньої операції в Казахстані є сумнівною, оскільки організація покликана застосовувати силу в разі зовнішньої агресії проти одного з учасників. Раніше вже були випадки відмови країнам, які просили військового втручання, – саме через відсутність зовнішньої агресії. Утім, у випадку з Казахстаном, в організації вирішили інакше. Слід також зазначити, що й президент країни називав протестувальників «бандами терористів», інспірованими зовнішніми силами.
Російські десантники перед відправкою до Казахстану з місією, яку офіційно назвали миротворчою. Московська область, 8 січня 2022 року
Діють вперше за 20 років
Учасники Організації договору про колективну безпеку офіційно до своїх союзників зверталися три рази.
Вперше по допомогу до ОДКБ звернувся Киргизстан – із проханням направити сили для заспокоєння сутичок, що спалахнули між киргизькою та узбецькими громадами. Утім, російський президент їм відмовив, заявивши, що це внутрішній конфлікт. А тому – надіслати сили ОДКБ туди не можна.
Другою країною, яка просила військового втручання, була Вірменія – з приводу ситуації в Нагірному Карабасі. У 2021 році, коли азербайджанська армія почала наступ на спірній ділянці кордону двох країн, прем'єр-міністр Вірменії запросив консультації в ОДКБ. Однак Росія знову відмовила. Пославшись на те, що на Карабах дія договору про колективну безпеку не поширюється, а на саму Вірменію ніхто не нападає.
І, зрештою, цьогоріч у січні допомоги в організації попросив президент Казахстану. Учасники ОДКБ швидко провели онлайн-засідання ради організації і, попри відсутність очевидного зовнішнього втручання, задовольнили прохання Токаєва.
Події у Казахстані – це перший випадок, де за 20 років існування були задіяні сили ОДКБ. Раніше її діяльність обмежувалася навчаннями та спільними акціями боротьби з наркотрафіком. Щоправда, у 2015 році озвучувалася ідея ввести військові підрозділи на Донбас.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Путін і Токаєв не зможуть повернути Казахстан у радянське минуле»