Із Коломойським ми не сварилися – перша заступниця голови НБУ Рожкова. Інтерв’ю

Серед тем, які в Україні постали з новою актуальністю після виборів президента, – питання «Приватбанку». Декілька українських судів ухвалили рішення на користь Ігоря Коломойського. Так, Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку» в 2016 році. НБУ подав апеляцію й запевнив, що в разі потреби буде домагатись повторної націоналізації банку.

Ми поговорили з першою заступницею голови Національного банку України Катериною Рожковою. Про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом, про ризики повернення «Приватбанку» в приватну власність та її стосунки з Ігорем Коломойським – читайте в ексклюзивному інтерв’ю.

– Пані Катерино, ви приїхали з візитом до Вашингтона – з ким тут бачились і про що говорили?

– Я приїхала взяти участь в конференції, яка організована спільно зі Світовим банком, Міжнародним валютним фондом і Федеральною резервною системою США. Це щорічна конференція регуляторів, на якій зазвичай обговорюють питання потенційних ризиків для фінансової стабільності.

– Бачилися з представниками МВФ тут?

– Звичайно, втратити таку нагоду було б просто нерозумно з мого боку – між Києвом і Вашингтоном дуже велика відстань. Незважаючи на те, що місія МВФ тільки недавно поїхала з України, є купа питань, які треба обговорити ще раз, є технічні моменти, на які просто не вистачило часу.

​– Які це питання?

– У нас є одне питання, яке вкрай хвилює місію МВФ і також Нацбанк. У 2016 році ми ухвалили рішення про націоналізацію «Приватбанку». Але не так давно ми отримали декілька рішень суду першої інстанції, які фактично підривають рішення про націоналізацію. Ці рішення ще не вступили в силу, бо НБУ подав апеляцію. Але сам факт таких рішень, ухвалених всупереч чинним законам, викликає занепокоєння не лише в Нацбанку, а й у місії МВФ.

Для місії це питання не просто «Приватбанку» як такого, а питання нашої політики в фінансовому секторі й незалежності центрального банку. Перший транш у рамках програми 2015 року Україна отримала якраз за те, що Верховна Рада підсилила незалежність центрального банку. Тож виникає дуже багато питань щодо цих рішень судів, які по суті підривають і нівелюють все, що було зроблено в межах співробітництва з МВФ.

– Як ці рішення можуть вплинути на подальшу співпрацю з МВФ?

– Вкрай негативно. Якщо апеляційний суд залишить ці рішення в силі, це буде мати швидкий негативний ефект на фінансовий сектор. По суті, це червона лінія для Міжнародного валютного фонду, тому що це перекреслює всі зобов’язання, які ми брали на себе як країна. І перекреслює дуже багато того, що вже зроблено. Тому це одне з ключових питань.

– Чи означає це, що якщо «Приватбанк» знову стане приватним, МВФ може прийняти рішення не продовжувати програму?

– Мені складно говорити, яке рішення вони можуть ухвалити. Але такий ризик існує – рішення про продовження співпраці можуть відкладати знову і знову. А це за собою веде інші ризики для фінансової стабільності, тому на сьогодні іншої альтернативи, ніж продовження співпраці з МВФ, для нас просто не існує.

– Тоді як у цьому контексті ви можете оцінити заяви Коломойського про те, що для України хорошим рішенням буде не віддавати борги й оголосити дефолт?

– Уявіть на хвилинку, що ми вже в дефолті. Це значить, що наша країна в середньостроковій перспективі не може вийти на зовнішні запозичення. Це значить, що жодна міжнародна організація не простягне нам руку допомоги. А в нас залишається дефіцитний бюджет. Що з цим робити? Це тільки поглиблює проблему.

Якщо ми ці п’ять років будували репутацію країни, яка йде курсом реформ, стабілізує в себе ситуацію – важко, можливо, десь повільно, але ми будуємо ринкові відносини. Нам як країні вкрай потрібні інвестиції – не лише запозичення, а й прямі інвестиції. Дефолт руйнує всю цю роботу. І Україна як позичальник на світовому ринку абсолютно втрачає будь-яку репутацію. І скільки часу знадобиться на те, щоб все це відновити, я навіть не можу уявити.

– Як міжнародні партнери реагують на такі заяви, зважаючи на те, що в Коломойського є репутація людини, яка має вплив на тепер уже президента Зеленського?

– Це стовідсотково має негативний ефект. Це додає невизначеності, яка і так є в країні – в нас рік подвійних виборів. Звичайно, новий парламент буде призначати уряд – це може бути цей склад, інший, комбінований, ми не знаємо. Це суттєво скорочує наші можливості як країни, яка сьогодні потребує інвестицій і фінансової допомоги.

– Зараз у Сполучених Штатах опублікували документи позову «Приватбанку» проти Ігоря Коломойського. В ньому фігурують шалені суми, сотні мільйонів доларів – які він, імовірно, відмив. Також, за інформацією медіа, проти нього веде розслідування ФБР. Вам щось про це відомо?

– Про це розслідування нічого не знаю. А про позов ми дізналися зі ЗМІ, бо його готував банк. Ми працювали з агентством розслідувань Kroll, яке досліджувало діяльність «Приватбанку» протягом 10 років, з 2006-го по 2016-й. Ми маємо їхній звіт – і там є дуже багато інформації, подібної до тієї, яка сьогодні фігурує в позові «Приватбанку» в Делавері.

Що я вам можу сказати: коли ми отримали звіт Kroll, ми зробили спільну заяву про те, що банк був предметом дуже великого обсягу незаконних транзакцій. Всі ці матеріали ми передали до наших правоохоронних органів, до Генеральної прокуратури, до НАБУ. Це дуже об’ємний матеріал, – крім звіту, це двадцять коробок первинних документів, які підкріплюють висновки розслідування. Сподіваюсь, наші правоохоронні органи працюють із цим звітом. Банк виявився швидшим. Держава витратила 5,5 мільярдів доларів, докапіталізувавши «Приватбанк». Ці кошти треба повертати, це не може бути подарунком.

– Які у вас стосунки з Коломойським? Він у недавньому інтерв’ю казав, що вас необхідно звільнити з посади, але зразу ж зазначив, що має з вами прекрасні стосунки.

– Я з ним не спілкувалась, починаючи з 2016 року. Здається, це був листопад чи жовтень, ми припинили спілкування. Особисто ми не сварилися. Але моя робота полягала в нагляді за банками, тому я мала вимагати від колишніх власників «Приватбанку» докапіталізовувати його, припинити діяльність, яка могла нашкодити кредиторам, і так далі. В ділових питаннях ми спілкувалися по-різному, жодних інших стосунків у нас не було. Але ми точно голосно не сварилися.

– А як щодо нової адміністрації президента? Чи є спроби якогось тиску звідти?

– Взагалі, незалежність центральних банків і полягає в тому, що вони співпрацюють з усіма гілками влади, бо завдання номер один – забезпечення фінансової стабільності. Ми продовжуємо співпрацювати з тим урядом, який є, і готові працювати з тим урядом, який буде. І, звичайно, з адміністрацією президента – бо питання макрофінансової стабільності – це не тільки питання НБУ. А загрозу ми поки що бачимо з боку судових позовів, тому що їх дуже багато. І особливо ці рішення, вони підривають незалежність Національного банку.

– Чи не боїтеся, що президент, можливо, буде намагатись впливати на рішення цих судів щодо повернення «Приватбанку»?

– По-перше, він заявив публічно, що буде захищати інтереси держави. По-друге, знаєте, я не люблю припущень. Я така людина, чи це робота мене так змінила, що я навіть не люблю говорити припущеннями. Є якісь події, які відбулись. Є стовідсоткові факти, які відбудуться – і ми про це згадували в розмові: про суди, що для МВФ це буде червона лінія. А решта… Я сподіваюсь, що все буде добре.