Рішення Кабінету міністрів запровадити карантин вихідного дня наразилося на різку критику суспільства ще до того, як було запроваджене. Підприємці та представники бізнесу, а також аналітики в один голос засуджують ініціативу уряду і стверджують, що карантин не допоможе знизити захворюваність. Епідеміологиня Людмила Мухарська зазначає: такий карантин може допомогти, якщо дотримуватися обмежень. Водночас додає – жодні обмеження не дадуть ефекту, якщо їх не дотримуватимуться.
Згідно з новими протиепідемічними заходами, які уряд оголосив напередодні, кафе, ресторани, фітнесцентри, заходи культури не можуть працювати у вихідні дні. Така варіація карантину діятиме щонайменше до кінця листопада. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов назвав карантин вихідного дня спробою знайти баланс між економічними наслідками локдауну та необхідністю стримати дедалі більшу захворюваність.
Із міністром почасти погоджується лікарка-епідеміологиня Людмила Мухарська. Вона називає скорочення контактів між людьми єдиним способом знизити поширення коронавірусної хвороби COVID-19, хоча визнає, що карантин неминуче потягне економічні втрати.
«Треба знаходити якийсь баланс. І я так розумію, що він знайдений у вигляді такого карантину вихідного дня. Кардинально, можливо, ці заходи і не змінять картину розповсюдження чи поширення вірусу. Але, якщо ми уявимо, що певна кількість людей не поїдуть у вихідні кудись, куди планували, в якісь людні місця, де вони могли б зустрітися і поспілкуватися з хворими, то ці люди не захворіють», – пояснює вона.
Читайте також: «Ми в палаті дихали киснем по черзі». У 10 регіонах України майже закінчилися ліжка для хворих на COVID-19
Такий сценарій означатиме, що знизиться навантаження на лікарні, які зараз потерпають від напливу хворих, припускає Мухарська. Однак вона наголошує – такий карантин має тривати принаймні кілька тижнів, щоб аналізувати його ефективність, а також його мають реально дотримуватися. На думку епідеміологині, локдаун не знадобився б, якби українці дотримувалися вже запроваджених обмежень.
«Відповідальні люди, відповідальний бізнес – вони завжди є, і слава Богу, дуже їм дякуємо за це. Але все ж таки розуміємо, що не всі дотримувалися, далеко не всі. Всі ми були свідками того, що люди носили маски, але неправильно носили, і в закладах, наприклад, у торговельній мережі – всі продавці в масках, але вони їх неправильно носять, ми це розуміємо і бачимо. І вони самі себе підставляють під те, що можуть інфікуватися, тому що неправильне носіння маски взагалі не ефективне», – каже лікарка.
За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, маска – медична або тканинна – має закривати ніс, рота та підборіддя, а також щільно прилягати до обличчя.
Пасажири київського метро по-різному дотримуються маскового режиму
Однак, схоже, думка про ефективність карантину вихідного дня в меншості. Скажімо, за даними «Приватбанку», на які посилається Трекер відновлення економіки Центру економічної стратегії, найчастіше клієнти розраховуються картками цього банку в четвер та п’ятницю, а не на вихідних. Враховуючи, що «Приватбанк» має найбільшу клієнтську базу в Україні, можна припустити, що карантин вихідного дня не знизить активність споживачів. Водночас бізнес очікує, що необхідність зачинятися по вихідних позбавить його більшої частини доходів.
Перехід в онлайн-продажі всіх не врятує, каже генеральна директорка Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова.
«Частина продажів перейде в онлайн, у кого як дозволяє платформа, але так не буває, щоб всі продажі офлайн переміщувалися чітко, пропорційно в онлайн. В онлайні вони обмежені можливостями та обсягами доставки, прийомом замовлень, кол-центром, тобто певними ресурсами. Реклама в тому числі має значення в онлайні. Тому в будь-якому разі для бізнесу будуть втрати, але не такі критичні, як повний карантин», – вважає вона.
Театр в «Епіцентрі»
Мережа будівельних матеріалів та товарів для дому «Епіцентр» (належить Олександру і Галині Герегам) вже оголосила про перехід на «72-годинну п’ятницю», зазначивши, що має на продаж харчі, ліки та «завозить» пальне. Ці товари мають складати не менш як 60% торговельної площі, щоб заклад мав право працювати на вихідних.
Напівжартівливий допис компанії обурив міністра Степанова, який звинуватив її в цинізмі. Журналістці Радіо Свобода, яка подзвонила до «Епіцентру», повідомили, що ще не ухвалили рішення щодо припинення роботи на вихідних, але, якщо й працюватимуть, то продаватимуть продукти та засоби захисту.
Згодом в «Епіцентрі» публічно заявили, що продаватимуть винятково «харчові продукти, засоби гігієни, лікарські засоби та товари медичного призначення, ветеринарні препарати, корми», а також доставлятимуть їжу зі своїх ресторанів.
У більшості закладів, які мусять закриватися, фактично немає способів убезпечитися від збитків, вважає голова Всеукраїнської асоціації підприємців Борис Емельдеш. За його прогнозом, ресторани, клуби та інші заклади з індустрії гостинності отримують 60% доходів саме у вихідні. Компенсувати ці втрати в робочі дні не вийде.
Ми ж до ресторану йдемо – це не доставка харчування, ми приходимо відпочивати, насолоджуємося інтер’єром, музикою, обслуговуваннямБорис Емельдеш
«Люди будуть зайняті зароблянням грошей на своїх роботах. Мало того, коли локдаун неповний, то оренду ніхто не скасовує, з орендаторами важко домовитися… Перенаправити потоки не можна, не можна ресторану перейти в онлайн, не можна фітнесцентру перейти в онлайн. Це цілком неприпустимо. Ми ж до ресторану йдемо – це не доставка харчування, ресторан – це соціальний вид бізнесу, куди ми приходимо відпочивати, насолоджуємося інтер’єром, музикою, обслуговуванням», – міркує він.
На думку Емельдеша, ресторани спробують компенсувати втрати у вечір п’ятниці, але він сумнівається, що це вийде зробити повноцінно. Кабмін обмежує роботу закладів харчування і в будні – приймати відвідувачів можна тільки до 22-ї години, з дотриманням дистанції між столиками та не більше чотирьох клієнтів за одним столом.
Але, якщо великий бізнес зазвичай має запас міцності принаймні на якийсь час, то малим підприємствам буде ще важче, прогнозує викладач Києво-Могилянської бізнес-школи і підприємець Валерій Пекар. Він нагадує, що обмеження вдарять не тільки по ресторанах і фітнесцентрах, а й по дрібних кав’ярнях, магазинчиках та ринкових торговцях.
Найгірше криза б’є по малому бізнесу, нагадує Валерій Пекар
«Великий бізнес завжди має якусь фінансову подушку і якимось чином зможе це все владнати. Найгірше криза вдаряє по малих підприємцях, по дрібному бізнесу, по мікробізнесу. Це означатиме величезну кількість людей, які втратять фактично всі засоби існування», – каже він.
Для закладів харчування ситуацію ускладнює те, як організована їхня робота: закупівлі та заготовки страв роблять з розрахунку на певний період, а в продуктів обмежений термін придатності.
Ситуації, коли карантин порушують заклади, пов’язані з народними депутатами (як це було з рестораном «Велюр» навесні), а сам президент час від часу порушує масковий режим, не заохочують підприємців бути сумлінними.
«Ми бачимо, що дрібні магазинчики закриваються, а «Епіцентр» працює, причому в «Епіцентрі» працює все: і ресторани, і кафе. Я думаю, що «Епіцентр» скоро відкриє і театри, і музеї, і манікюрні салони, і фітнесцентри – все під вивіскою «Епіцентру» і все це буде дозволено. Я трошки жартую, звичайно, але прекрасно зрозуміло, що правила неоднакові для всіх, і людей це дуже сильно турбує, тому що соціальна несправедливість в Україні завжди була причиною різних негараздів і соціальних протестів», – констатує Пекар.
Відтак його прогноз щодо того, як бізнес рятуватиметься, досить лаконічний: «всі підуть повністю в тінь, будуть платити хабарі і працювати». Підприємець припускає, що місцева влада, скоріш за все, підтримає своїх виборців і не наполягатиме на дотриманні карантину.
Радіо Свобода поспілкувалося з киянами та працівниками закладів у Києві. Їхні думки щодо виправданості карантину розділилися. Наприклад, працівниця одного з київських мережевих кафе Ніна не проти карантину, але за умови, що він буде один – і для всіх.
«Я взагалі за, але тільки щоб вони виконувалися, але ж не всі підприємства закриються, будуть з-під поли виносити, ви самі знаєте. Контролювати це мало хто буде. Але я за. Це важко, хоча ми вже втратили і заробітки, і персонал, і скорочення штатів, і вдома вже скільки були... Якщо ми працювали, в нас були каси 30 і більше тисяч, то зараз 15», – розповіла вона.
Ми відпускаємо наших співробітників у робочий час в салони краси, щоб якось їх підтримати
Інша киянка, з якою журналістка Радіо Свобода спілкувалася просто на вулиці, розповіла про оригінальну акцію підтримки, яку влаштували в неї на роботі:
«Ми відпускаємо наших співробітників у робочий час в салони краси, щоб якось їх підтримати, і всіх долучаємо до цього», – поділилася дівчина.
Соцмережі вже відреагували на нові виклики для бізнесу: ІТ-фахівець зі Львова Антон Скрипник запропонував флешмоб «Врятуй місцевий бізнес». Для участі треба підтримати заклади харчування замовленням доставки на вихідних і спланувати своє дозвілля на тижні, щоб підтримати улюблені заклади.
«Дія з категорії «давайте зробимо що-небудь, а потім подивимося»
Уряд, втім, не залишає підприємців сам на сам із наслідками локдауну – принаймні, так заявив під час засідання Кабінету міністрів прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він назвав кілька видів підтримки, які уряд планує розширювати найближчим часом:
- компенсація частини зарплат робітниками закладів, які простоюють
- анонсована програма портфельних гарантій, за якою держава покриватиме до 80% кредиту
- можливість визнання «карантину вихідного дня» форсмажорною обставиною (обговорюється з Торговельно-промисловою палатою)
- реалізація програми доступних кредитів «5-7-9»
Софія Арасланова нагадує, що уряд анонсував заходи з підтримки малого бізнесу і під час весняного жорсткого карантину.
«Взагалі, підтримки потребує будь-який бізнес – будь-яких форм власності, будь-якого розміру. Але головним чином, з попереднього досвіду весни й літа, ми обмежені в підтримці. Ми та держава, яка собі цього дозволити не може. Це пропонувалося тільки в основному для малого бізнесу», – каже вона.
Арасланова визнає, що карантин вихідного дня є спробою знайти консенсус між економікою і охороною здоров’я. Водночас вона вказує на ті протиепідемічні заходи, яких влада могла б вжити, не перекладаючи основне навантаження на приватний бізнес. Серед них – відстеження контактів хворих та масове тестування населення.
«Якщо контакти не контролюються по ланцюжку – а про це кажуть медики, що контакти в нас не контролюються, не відстежуються – то, власне, за рахунок бізнесу це вирішувати економічно недоцільно і недоцільно з точки зору епідеміологічної ситуації», – припускає голова асоціації імпортерів побутової техніки.
Замість тиску на бізнес, влада мала б нарощувати потужності системи охорони здоров’я, вважає Борис Емельдеш
Борис Емельдеш налаштований ще більш скептично щодо урядової підтримки.
«Вже Денис Шмигаль обіцяв програму підтримки фермерам, які постраждали від засухи, досі цієї програми підтримки немає, вона не працює. Тому про що ми можемо говорити?» – аргументує він.
Серед заходів, які б дійсно могли допомогти підприємцям, очільник Всеукраїнської асоціації підприємців називає податкові канікули та переговори з орендодавцями. Водночас він визнає, що українська економіка не зможе забезпечити широку програму підтримки для бізнесу, відтак варто працювати над потужністю системи охорони здоров’я.
Треба розгортати більше госпіталів, збільшити персонал і працювати в тому напрямку, щоб медицина давала раду з потоком хворих, а не зменшувати бізнесБорис Емельдеш
«Треба турбуватися про те, щоб розгортати більше госпіталів, збільшити персонал і працювати в тому напрямку, щоб медицина давала раду з потоком хворих, а не зменшувати бізнес, який не буде платити податки, буде намагатися якось приховуватися. Від цього страждатиме бюджет і ми ще менше матимемо можливості надавати допомогу тим, хто захворів. Тому економіка повинна працювати однозначно», – стверджує він.
Найкращим способом підтримати підприємців було б не запроваджувати карантин вихідного дня взагалі, вважає Валерій Пекар. Урядові компенсації, за його словами, часто важко отримати через бюрократичні процедури і корупцію.
«Я знаю, що група провідних економістів зараз працює для того, щоб уряду радити, але питання в тому, чи уряд дослухається до цих порад. Тому що уряд же не дослухався до порад фахівців, які говорили, що карантин вихідного дня – це нічого не дасть для боротьби з епідемією, а сильно вдарить по економіці і по людях», – каже підприємець.
Більше того, зазначає Пекар, карантин не вирішує проблеми епідемії, він лише дозволяє виграти час, аби збільшити можливості для допомоги хворим. Співрозмовник Радіо Свобода погоджується, що повний локдаун певною мірою був би навіть кращий, адже він, як форсмажорна обставина, дозволяє підприємцям тимчасово не виконувати свої зобов’язання за договорами, в тому числі не платити оренду. Але наголошує – тільки за умови, що виграний у такий спосіб час був би використаний, аби посилити систему охорони здоров’я.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ампутація кінцівок і COVID-19: який зв’язок – пояснюють лікарі«При інкубаційному періоді в середньому сім днів карантин вихідного дня жодним чином не може допомогти. Карантин – це засіб виграти час. Для чого, для якої мети? Що буде відбуватися в ці дні? Збільшення кількості ліжок? Ні. Розв’язання проблеми кисню? Ні. Зміцнення системи масових тестувань? Ні. Це дія з категорії «давайте зробимо що-небудь, а потім подивимося», – зауважує Пекар.
Епідеміологиня Людмила Мухарська погоджується, що влада мусить вдаватися і до інших заходів, аби протидіяти поширенню епідемії, серед яких відстеження контактів і масове тестування. Але наполягає, що це не скасовує важливості дистанціювання.
«Навіть якщо відстежуються контакти, навіть якщо правильно тестують – все одно обмежувальні заходи існують, й існують в усьому світі. Треба розуміти, що ми говоримо не про захворювання, яке є тільки в Україні. Це світова ситуація на зараз, і жодна країна не може подолати цю ситуацію всередині, якщо в інших країнах захворювання поки що, на жаль, збільшується», – підсумовує вона.
Станом на 12 листопада у світі захворіли на COVID-19 понад 52 мільйони людей, із них понад 1,2 мільйона померли, трохи більше ніж 34 мільйонів одужали. В Україні виявлено понад пів мільйона хворих, з них 9 145 померли, понад 227 тисяч – одужали.