«Було лише два відвідувачі». Як карантин вихідного позначився на музеях, театрах і кінотеатрах?

Наразі все виглядає так, що культурні сфери щодня генерують збитки, проте, хто, коли і як їм компенсує ці втрати, невідомо

Сфера культурних та креативних індустрій належить до тих, що від карантину вихідного дня постраждають чи не найбільше. За словами міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, вихідні дні генерують 50% доходів у культурних, креативних та туристичних сферах. Йдеться, зокрема, про театри, кінотеатри, музеї, виставки тощо.

До речі, Ткаченко був єдиним з урядовців, хто утримався від голосування за локдаун вихідного дня. Своє рішення міністр культури аргументував тим, що сотні тисяч працюючого населення України залишаться без роботи і втратять засоби для існування.

Після того, як Кабмін таки запровадив карантин вихідного, міністр культури публічно закликав уряд спільно розробити механізм компенсацій тим закладам культури, по яких «вдарить» карантин.

Хто і на яку компенсацію може розраховувати, в Мінкульті обіцяють розповісти у найближчі дні. Відомо лише, що 17 листопада відбулася спільна нарада за участі прем’єра Дениса Шмигаля, Олександра Ткаченка та представників культурних сфер, де учасники зустрічі домовилися про розробку плану короткострокової (нагальної)допомоги, середньотермінові і довгострокової.

Допоки в уряді розробляють план допомоги, у театрах, кінотеатрах та музеях адаптуються до нових реалій та підбивають підсумки перших карантинних вихідних. Наразі все виглядає так, що культурні сфери щодня генерують величезні збитки, проте, хто, коли і як їм компенсує ці втрати, невідомо.

Музеї: «Прийшло лише два відвідувачі»

Наприклад, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвара Ханенків, що розташований у столиці, переніс свої вихідні з традиційних понеділка та вівторка на суботу та неділю.

Теоретично музей, як і раніше, працює п'ять днів на тиждень, але в реальності заклад втрачає більше від половини доходів, каже генеральна директорка музею Катерина Чуєва.

«Основна частина наших відвідувачів приходить у вихідні дні. Це родини з дітьми, працюючі люди, котрі звикли ходити в музей у суботу чи неділю. За попередніми підрахунками, ми втратимо до 60% відвідувачів і до 60% надходжень, відповідно», – говорить Чуєва.

Чуєва розповідає: якщо у вихідний день музей відвідує близько 150 людей, то 16 листопада, у перший робочий понеділок, до музею Ханенків прийшли 17 відвідувачів.

Ще менше людей навідалися до Дніпропетровського художнього музею, який також переніс свої вихідні на суботу та неділю.

«От вчора (16 листопада – ред.) був перший робочий день у понеділок, і було всього лише два відвідувачі, тому що люди не звикли до такого графіку. Як правило, у вихідний день приходило 70 відвідувачів», – розповіла у коментарі Радіо Свобода наукова співробітниця музею Світлана Безпалько.

Кінотеатри: «Навіть не йдеться про виживання»

Кінотеатри опинилися у такій ситуації, коли вже навіть про виживання не йдеться, говорить Наталія Байдан, генеральна директорка мережі кінотеатрів «Планета кіно».

За її словами, ТРЦ, де розміщуються кінотеатри мережі, трохи знизили ціни на оренду, однак цього однаково недостатньо.

«Якщо ми не працюємо у вихідні дні, то це означає, що ми втрачаємо 80% доходів, від тих, що були у жовтні. Нам не вистачить закрити навіть полегшену оренду. Навіть про виживання не йдеться. Якщо так піде і далі, то ми будемо закриватися. Нам узагалі немає сенсу працювати. У вихідні ми мали зібрати кілька мільйонів гривень доходів. Натомість, ми заробили нуль. Оренду ніхто не скасовував, заробітну платню платити треба, бо кінотеатри – це не автономна річ. Там має хтось працювати», – каже Байдан.

Якщо власники кінотеатрів таки приймуть рішення про закриття мережі, то без роботи залишиться 500 людей, повідомив Дмитро Деркач, співвласник мережі «Планета кіно».

Театри: актори пішли в кур’єри

Театри, як і музеї чи кінотеатри, так само заробляють здебільшого у суботу та неділю, говорить Тетяна Батицька, керівниця літературно-драматургічної частини Національного академічного театр імені Марії Заньковецької у Львові. Наразі розклад театру також змінений: у суботу та неділю вистав немає, а понеділок – робочий.

«Театр зараз працює посилено, оскільки ми готуємо прем’єру. Тривають репетиції, встановлюють декорації. Але, з фінансової точки зору, втрати чималі, тому що в суботу та неділю до нас завжди приходить багато народу, а зараз нікого», – каже Батицька.

І хоча міська влада Львова вирішила обійти карантин вихідного дня, оголосивши суботи та неділі робочими днями, львівські заклади культури національного підпорядкування порушувати карантин не ризикнули.

«​Ми підпорядковуємося Міністертсву культури та інформаційної політики. І у нас немає інших варіантів, як дотримуватися постанови уряду. Ми –​ Національний театр», – зазначили в театрі Заньковецької.

У набагато гіршому становищі опинилися приватні театри. Чимало з них не витримали першого локдауну і змушені були нашвидкоруч розпродавати своє майно та закритися, говорить Ярослава Кравченко, директорка та засновниця приватного театру «Дикий», що у Києві.

«​У нас вже був готовий репертуар на грудень та частину січня, і все довелося міняти. Як тільки ми зробили оголошення про те, що переносимо вистави, багато людей подзвонило і сказало що, на жаль, вони не можуть прийти у будні. Ми вже маємо досвід карантину. І ми розуміємо, що 30 листопада уряд знову може сказати, що карантин продовжують. Готуємося до найгіршого», – каже Кравченко.

За її словами, штат працівників театру також довелося скоротити.

«Зараз я виконую обов’язки і директора, і продюсера, і головного адміністратора, і маркетолога, і бухгалтера. Довелося розділити велику кількість обов’язків на трьох людей. З приводу акторів, то деякі актори, коли був повний локдаун, пішли працювати кур’єрами. Культурну сферу зробили цапом-відбувайлом», – говорить Ярослава Кравченко.

Компенсація: кажуть, що буде, але коли, невідомо

У липні цього року уряд надав 1 мільярд гривень з Фонду боротьби з COVID-19 на підтримку культури і туризму. Допомога у вигляді грантів та стипендій мала піти на підтримку проєктів у сферах культури, мистецтв, креативних індустрій, внутрішнього туризму та самозайнятих митців. Проте поки що ця допомога своїх адресатів так і не знайшла.

Наприклад, директорка мережі кінотеатрів «Планета кіно» Наталія Байдан розповіла, що її мережа і досі не отримала обіцяну від уряду компенсацію за попередній локдаун, а тому на чергову компенсацію, яку обіцяють в Кабміні, вона не надіється.

«​Ми і досі не отримали той невеличкий грант, який нам запропонувала держава для того, щоб покрити хоча б частину боргів із заробітної плати. Йдеться про невелику суму, яка б закрила борги із зарплати за один місяць. Але навіть цих грошей ми ще не побачили», – каже Байдан.

Аналогічну ситуацію описала і директорка театру «Дикий» Ярослава Кравченко. За її словами, з вересня театр чекає на обіцяну від уряду допомогу, але грошей і досі немає.

«Наприклад, ми орендуємо приміщення для репетиції у Фонді держмайна. Ми написали кілька заяв, щоби з нас не брали орендну плату, але нам все рівно виставили рахунки. Фактично після локдауну ми вийшли з величезним боргом. Потім почався прийом заявок на гранти інституційної підтримки. Ми писали ці гранти у липні. Нам відповіли у вересні. По одному гранту в мене вже підписана угода, але грошей так ніхто і не дав. Начебто вони застрягли десь між Мінфіном і Мінкультом. Грошей немає. І ніхто не каже, коли вони будуть», – розповідає Ярослава Кравченко.

Про те, що представники культурних сфер і досі не отримали компенсацію за попередній локдаун, у Мінкульті, схоже, знають. Так, 11 листопада, коли уряд ухвалив рішення про локдаун вихідного дня, міністр культури Олександр Ткаченко повідомив, що допомога у вигляді грантів – на етапі здійснення, і висловив надію, що Мінфін завершить ці виплати.