Подарунок для папи Римського від президента Франції: книжка Канта XVIII століття зі Львова

ЛЬВІВ ‒ 24 жовтня під час візиту до Ватикану президент Франції Емманюель Макрон подарував папі Римському Франциску унікальну книгу ‒ перше видання французькою мовою книги Іммануїла Канта «Вічний мир: Філософський нарис», видану в 1796 році. На книжці є печатка польською мовою «Наукова читальня у Львові» («Czytelnia Naukowa we Lwowie»), що зафіксував фотограф зблизька, а також можна зауважити і в поширеному відеорепортажі. Вже є різні версії, як ця рідкісна книга могла потрапити до французького президента.

Але коли книгу Канта XVIII століття могли вивезти зі Львова?

У Ватикані французький президент і папа Франциск говорили про Україну, про те, як припинити війну. Розмова, за офіційними повідомленнями, тривала 55 хвилин. І символічно Еманнюель Макрон подарував понтифіку нарис Іммануїла Канта «Вічний мир» французькою мовою. Книга видана у 1796 році, через рік після написання цієї праці. У книзі Кант описує ті шляхи, які мають зробити уряди для встановлення миру.

Однак фотографія подарунку, яку зробив зблизька один з італійських журналістів, вказує, що цей примірник книги належав до збірки студентської бібліотеки у Львові, а саме, як написано на печатці польською мовою, «Науковій читальні у Львові» («Czytelnia Naukowa we Lwowie»).

Перше видання французькою мовою книги Іммануїла Канта «Вічний мир: Філософський нарис», виданої у 1796 році. На книжці печатка польською мовою «Наукова читальня у Львові» («Czytelnia Naukowa we Lwowie»)

Це академічне середовище було першим львівським студентським товариством, яке виникло у Львові у 1867 році і мало свою бібліотеку на вулиці Мирослава Скорика, 11 ( колишня Чайковського, а ще раніше Хоронщизни нижня Ґассе). У товариство входили студенти різних університетів, але більшість була з університету Яна Казимира, нині Івана Франка. Воно об’єднувало не лише студентів, але й професорів, політичних діячів. Свою бібліотеку товариство формувало різними шляхами: купували меценати, дарували, привозили з-за кордону.

У науковій читальні були різні книжки, які студенти могли читати на місці чи позичати, наголошує науковий дослідник Роман Дзюбан.

«Це була громадська наукова інституція студентська, об’єднувала різні польські виші. у 1939 році товариство було ліквідоване радянською владою, а книжки розпорошені. Це видання могло потрапити за межі Львова будь-яким шляхом: чи студент міг позичити і не віддати, не встиг, для прикладу. По документах бібліотеки Василя Стефаника ця книжка Канта не проходить, що її до нас передавали. Бо у наших фондах книжки з печатками наукової читальні можуть теж бути. Це приміщення розташовувалось досить близько», ‒ каже науковий співробітник Львівської національної бібліотеки імені Василя Стефаника Роман Дзюбан, автор дослідження про втрати і переміщення культурних цінностей Львова у період із 1939 до 1953 років.

Книги з печатками польського академічного товариства також є і в Науковій бібліотеці Львівського університету імені Івана Франка. Адже, у 1939 році товариство припинило свою діяльність і радянська влада роздала книжки по різних установах, було і знищено багато літератури.

Окупаційні режими вивозили культурну спадщину Львова

У травні-червні 1940 року радянська влада у Львові провела найбільшу передачу мистецьких і письменних пам’яток музеям, бібліотекам, писали списки під копірку, олівцем. Панував цілковитий хаос з культурною спадщиною. Що вивезли цінного представники цієї окупаційної влади чи скільки привласнили собі ‒ невідомо. Теж саме робила наступна німецька окупаційна влада.

У лютому-березні 1944 року відбулось масове вивезення культурної спадщини зі Львова. Оскільки у 1943 році Львів почали активно обстрілювати, то вирішили звідси евакуювати культурні пам’ятки. Багато книг і документів перевезли евакуаційними потягами у Краків, везли і в Німеччину. Наступний період втрат культурної спадщини вдруге був за радянської влади у 1945–1947 роки, коли конфіскували книги, архівні документи, картини.

«Книжки вивозили всі окупаційні режими, використовували таку нагоду. Близько 100 тисяч документів було вивезено з Львівського університету і з академічного середовища у 1943-1944 роках, коли нацисти формували ешелони. Багато документів, які врятували від знищень, опинились поза межами України. Книга Канта, яку подарував президент Франції, могла опинитись у когось на руках, бути в приватному користуванні і так опинилась за кордоном. Її могли з-поміж іншої літератури, евакуювати. Шкода, що трапляються такі випадки, тому що у випадку виявлення таких книг з екслібрисами, зазначеннями, тут маємо печатку, мабуть, до честі і гідності тих, хто ставав власником, вартувало б повернути, уточнити походження книги. Прикро, що на міждержавному рівні є можливі такі подарунки і поява таких пам’яток культури, які компрометують історію книги давніх часів, аніж будують взаємини», ‒ наголосив Василь Кметь, історик, колишній директор Наукової бібліотеки Львівського університету імені Івана Франка.

В електронному каталозі Наукової бібліотеки імені Івана Франка немає книги Канта, виданої в 1796 році французькою мовою, яку подарував папі Римському президент Франції. Але є видання цієї книги у цей рік німецькою мовою.

Книга Канта про вільний мир німецькою мовою, є у каталозі Наукової бібліотеки Львівського університету імені Франка

У французьких медіа пишуть, що екземпляр книжки, подарований папі Римському, був куплений в одній із паризьких книгарень. Ця книга, до слова, у списку найбільш запитуваних. Є версія, що книга могла потрапити до французьких букіністів у кінці ХІХ-на початку ХХ століть. Адже міг тоді бути обмін між бібліотеками ще в Австрійський період, могла студентська бібліотека подарувати іншій. Інша версія, що цей примірник книги вивезли після 1939 року або радянська влада, або німецька.

У Польщі в соціальних мережах і в медіа активно обговорюють подарунок Емманюеля Макрона папі Францискові, оскільки книжка походить зі збірки польського академічного товариства у Львові. А у Польщі доволі прискіпливо ставляться до того, що втратила польська держава з культурних цінностей після 1939 року, наголошує історик Іван Матковський.

«Триває дискусія про німецькі відшкодування польській державі за знищення і крадіжки, завдані під час Другої світовій війни німцями. Оприлюднений рапорт про втрати Польщі і польський парламент офіційно звернувся до Німеччини про відшкодування за втрати польського народу спадщини під час Другої світової війни. Сума, яку представлено німецькій стороні, становить 6 більйонів 200 мільярдів злотих. Німці відкинули це, вказавши, що питання врегульоване. Польща це не визнає і раптом є прецедент із подарунком папі. Тема, що польська спадщина гуляє європейськими просторами, підхоплена у Польщі. Якщо б не факт, що триває дискусія між Польщею та Німеччиною, то, можливо, ніхто б уваги не звернув. Польські дипломати роблять застереження не робити емоційні заяви, а фахові», ‒ каже Іван Матковський.

У Польщі мають намір достеменно довідатись, як потрапила книга до рук Макрона. Є чимало домислів сьогодні.

Дехто з польських експертів говорить, що подарунок виглядає дещо провокативним, щоб посилити протистояння між Польщею і Німеччиною. Бо залишається питання без відповіді: Чому Макрон подарував папі саме цю книжку з львівської збірки? Чи це випадковість чи зумисний вибір?