«Двоповерховий будинок можна сховати потім в цій ямі», – так військовий ЗСУ Олексій описує наслідки вибуху модернізованого ФАБа. Йдеться про авіабомби, які Росія «навчила» літати за наказом, а не просто падати: плануючі авіабомби (їх часто називають КАБами – від російського «корректируемые авиабомбы, також можна почути вислів «ФАБ з УМПК» – тобто «універсальним модулем планування та корекції»). Агресор перетворив розробку радянських часів на головну загрозу для фронту і прифронтових територій. За оцінками військових і аналітиків, масове використання таких авіабомб стало однією з ключових причин захоплення військами РФ Авдіївки. Як повідомив президент України Володимир Зеленський, загалом за квітень агресор випустив по території України понад 3200 КАБів. І Росія продовжує удосконалювати ці боєприпаси. Що являють собою модернізовані ФАБи та КАБи, якими вони бувають, чому такі небезпечні і чи є рішення – про це йдеться у великому матеріалі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) «На молекули розщепить, і все»: чому Україна наразі не може протистояти російським КАБам? Тут розповідаємо найголовніше з нього – коротко.
Що таке КАБ?
Наразі в інформаційному просторі КАБ є узагальненою назвою для всіх далекобійних авіабомб, які використовує армія РФ. Насправді це не зовсім коректно.
Як кажуть в Центрі досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки, найчастіше, – якщо говорити про фронт, – агресор застосовує модернізовані фугасні бомби ФАБ-250 та ФАБ-500. КАБи, тобто власне кореговані авіабомби, російські військові також запускають. Але значно рідше, бо такі боєприпаси набагато дорожчі у виробництві.
Вирва від російської авіабомби дорогою на Тимоновичі, Чернігівська область, недалеко від кордону з РФ
На відміну від ракет, бомби запускають лише літаки. І це не високоточне озброєння, більше того, навіть і близько не точне – бомби застосовують «по квадратах». До того ж щоб скинути боєприпаси, літаку треба бути над цим «квадратом». Принаймні, так було раніше.
Після початку повномасштабного вторгнення Росія почала модернізувати свої авіабомби радянських часів, передусім ФАБи, аби запускати їх з відстані – і таким чином убезпечити свою авіацію від української ППО та винищувачів. Фугасні авіабомби не стали точними, але змогли планерувати подібно до дитячих паперових літачків, – тобто летіти значно далі.
«Супротивник усвідомлений станом справ – де які війська перебувають, і тому досить ефективно використовує ці авіабомби. Єдине, що нас рятує на даний момент, – це те, що вони не досить точні» – Олексій, військовослужбовець 47-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
Які бувають авіабомби?
Наразі Росія використовує щонайменше чотири види авіаційних боєприпасів.
ФАБи (фугасні авіаційні бомби). Їх оснащують УМПК – уніфікованим модулем планування та корекції. Він являє собою невеликий фюзеляж, в якому є:
- керуюча антена;
- GPS-модуль;
- інерціальна лазерна курсова система;
- альтиметр.
Модулі керування агресор ставить переважно на радянські ФАБи вагою 250 кг (ФАБ-250) та 500 кг (ФАБ-500). Крім того, війська РФ використовують і не модернізовані ФАБи.
Читайте також: Брак людей і боєприпасів – що говорять бійці і як це впливає на фронт?
КАБи – кореговані авіабомби. Після спуску вони спочатку діють як планерувальні снаряди, а потім коригуються. В російській класифікації вони ще називаються УПАБ – «управляемая планирующая авиабомба». Це нова розробка, по суті, наступне покоління системи КАБ. Їх наразі у агресора дві: УПАБ-500 і УПАБ-1500Б.
УМПБ Д-30СН – універсальний міжвидовий планерувальний боєприпас, теж нова розробка (вперше війська РФ застосували його по Мирнограду Донецької області у березні 2024 року).
РБК – разові бомбові касети або ж «касетні бомби». Переважно вони наповнені ШОАБ («шариковая авиационная осколочная бомба 05»). Їхня особливість – уповільнена дія. Якщо бомба не спрацювала, ШОАБ зводяться самостійно, і якщо їх зачепити, вибухають.
«Хвилина, півтори, дві, щоб знайти собі укриття. Але від нього (КАБу – ред.) сховатись в якомусь підвалі неможливо. На молекули, на атоми розщепить, і все» – піхотинець ЗСУ з позивним «Фріц».
Чи їх ще у Росії багато?
Точних даних немає. Але експерти кажуть, що принаймні ФАБів – запаси у агресора значні. В СРСР їх виготовляли майже з часів закінчення Другої світової.
Чому вони такі небезпечні?
По-перше, вони надзвичайно потужні, а, відповідно, і мають велику руйнівну силу. Авіабомби завдають значних ушкоджень будівлям, а позиції ЗСУ – буквально «розбирають». Самі ж бійці, навіть якщо перебувають у бункері, можуть отримати контузію.
Найбільш наочною демонстрацією роботи ФАБів є Маріуполь. У період облоги міста над ним безпосередньо працювала російська авіація (тобто бомби падали вільно, без планування), адже це відбувалося за радіусом дії української ППО. Як результат, велика частина міста була зруйнована. Наприклад, саме ФАБом був знищений маріупольський Драмтеатр. Ось наслідки:
По-друге, там, де агресор намагається просунутись, застосовує їх масово, – практично як артилерію. Приміром, за добу на смузі відповідальності 47-ї ОМБр ЗСУ російська авіація може застосувати до 120 авіабомб різних типів – і кожна мінімум 250 кг вагою.
Ось як виглядали прильоти КАБів по Авдіївці у лютому:
По-третє, наразі авіабомбам немає протидії. Все, що можуть зробити бійці на фронті чи цивільні у прифронтових містах – це сховатися, якомога далі і бажано під землею.
«Просто розносять всі місця, де ми ховаємось. Ландшафт змінюється щогодини з появою тих КАБів. Вони знищують всі окопи, де ми сиділи, кидають і по піхоті, дуже часто використовують, не рахують, скільки саме. Іноді по 3-4 авіабомби за 5 хвилин падають. Різного калібру. Від 500 до 1500 кілограмів», – піхотинець ЗСУ з позивним «Фріц».
А може стати ще гірше?
Вже стає. Одна зі складових проблеми – удосконалення авіабомб. Агресор постійно намагається зробити їх точнішими, але передусім – збільшити їхню дальність. Зараз їх запускають з 30-40-50 кілометрів від лінії бойового зіткнення та з різних висот. Деякі – з 70 кілометрів. Але вже відомі випадки застосування бомб з ракетними двигунами, які летіли на 90 кілометрів.
Те саме і щодо засобів запуску. Війська РФ запускають КАБи та ФАБи переважно з Су-34 і Су-35. Через відносно незначну дальність польоту таких бомб літаки потрапляють в зону дії української ППО – яка їх знищує. Однак в російських джерелах пишуть, ніби УМПБ вже планують приєднувати до порохових зарядів, аби запускати з РСЗВ великого калібру – типу «Торнадо-С».
Російська авіабомба ФАБ-500, яка не розірвалася, у полі біля Очеретиного неподалік Авдіївки, 15 квітня 2024 року
Як позбутися ФАБів та КАБів?
Нищити літаки, які їх запускають. Експерти та військові вбачають лише один спосіб нейтралізації авіабомб – знищення засобів їхнього застосування, тобто російських Су-34 та Су-35. Для цього потрібні далекобійні системи ППО, як от американські ЗРК Patriot. Вони дефіцитні, тому на фронті – принаймні офіційно про це не відомо – їх наразі не застосовують.
Ще один варіант: знищувати літаки на самих аеродромах в РФ або хоча би примусити тримати подалі. Для того, щоб запустити модернізовану авіабомбу, бомбардувальнику потрібно базуватись в радіусі кількасот кілометрів від кордону з Україною. Ці аеродроми відомі – Морозовськ, Приморсько-Ахтарськ, Єйськ, Балтимор. Якщо агресору доведеться перекинути літаки вглиб своєї території, їм буде значно складніше дістатись пускових рубежів. Завадити запускам можуть і влучання по складах з боєприпасами та засобами виробництва та доставки палива для літаків.
«Зараз вони не цураються: і по полю, і по простих позиціях хлопців застосовують. Тобто окоп на 3-4 людини, і туди може спокійно впасти авіабомба» – Олексій, військовослужбовець 47-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
І як це зробити?
Потрібно більше систем ППО великої дальності від західних партнерів та F-16, які мають на озброєнні ракети класу повітря-повітря з радіусом дії 120 кілометрів. Літаки західні партнери обіцяють передати Україні влітку. А додаткові засоби ППО – вже найближчим часом.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.