У Німеччині і деінде в Європі вислухали заклики України до рішучих дій після нападу Росії на українські кораблі. Але у відповідь Україна почула чергові слова підтримки – і сигнали, що підтримки діями наразі не буде. А заклики відмовитися від газогону «Північний потік-2» в Німеччині й Австрії вкотре відкинули.
«Ми просимо і українську сторону бути розумною. Ми знаємо, що справи можна вирішувати тільки розважливістю і переговорами одне з одним, тому що ніякого воєнного вирішення цієї суперечки немає, і про це теж треба сказати» – такими словами відповіла канцлер Німеччини Анґела Меркель на заклики Києва ще посилити тиск на Росію через її дії проти України.
Уранці в німецькому щоденнику Bild вийшло інтерв’ю з президентом України Петром Порошенком. У ньому український керівник, розповівши про новий акт агресії Росії, висловив сподівання, що Німеччина й інші країни НАТО направлять до Азовського моря свої бойові кораблі, щоб підтримати Україну і гарантувати її безпеку.
Він також заявив: «Світ має говорити єдиним голосом. Необхідні нові санкції негайно, враховуючи цю неймовірну агресію Росії. (Президент Росії Володимир) Путін має негайно звільнити наших військових…»
І Меркель, і інші німецькі й західні посадовці теж одностайно заявляють, що після нападу Росії на українські кораблі поблизу Криму Москва має негайно звільнити полонених українських військових моряків і захоплені кораблі.
І наявні санкції щодо Росії канцлер Німеччини теж захистила. «Ми накладаємо санкції не заради самих санкцій. Натомість ми накладаємо санкції саме для того, щоб ясно дати знати, що країни, навіть якщо вони територіально розташовані поблизу Росії, мають право на самостійний розвиток – це засадничі принципи міжнародного права», – сказала вона, виступаючи на Німецько-українському діловому форумі в Берліні, на який прибув і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
За її словами, навколо Росії є вже цілий пояс держав, які не можуть розвиватися так, як вони самі хочуть. «І ми не можемо заплющувати на це очі», – додала Меркель.
Канцлер також повідомила, що обговорить останній російський напад із президентом Росії Володимиром Путіним на саміті «Групи двадцяти» в аргентинському Буенос-Айресі наступними днями.
Україна просить нових санкцій, Європа закликає до примирення й діалогу з Росією
Так само слова підтримки почув Гройсман і від інших чільних німецьких посадовців, із якими він зустрівся в Берліні. Але його заклики підтримки в Німеччині не знайшли.
«Ми очікуємо від наших міжнародних партнерів дуже твердої, різкої реакції щодо агресора… Я глибоко переконаний у тому, що єдиним правильним варіантом цих дій має бути абсолютна дзеркальність щодо Росії. Якщо Росія забороняє вільне судноплавство, наприклад, то весь цивілізований світ має вжити дзеркальних заходів проти Росії», – сказав у Берліні Гройсман, згадуючи про заклик Києва перекрити російським суднам право проходу через Босфор.
«Країна-агресор – із якою б назвою вона не була – має платити високу ціну за порушення міжнародних норм і законів. Ми очікуємо консолідації партнерів щодо вироблення механізмів посилення санкцій та інших заходів, які змусять агресора поважати суверенітет держав», – заявив прем’єр під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом.
А Маас у відповідь закликав до «конкретних кроків до деескалації» між Україною і Росією. «Ми маємо не допустити, щоб в Азовському морі постав новий постійний конфлікт, і ми не хочемо мілітаризації конфлікту. Зараз має настати час дипломатії», – заявив він.
Німеччина й інші не відмовляються від «Північного потоку-2»
Іще однією темою зустрічей Гройсмана в Берліні був російський газогін «Північний потік-2». Україна, яка в разі його побудови ризикує втратити російський газовий транзит через свою територію і стати ще вразливішою перед тиском Росії, прагне домогтися відмови європейських країн від цього проекту. Київ має в цьому тверду підтримку Вашингтона – але Німеччина і ще деякі країни Європи продовжують наполягати: це, за їхніми словами, звичайний бізнес-проект, а не суто політичний, такий, що не має економічного обґрунтування і ще збільшить газову залежність від Москви. Єдине, що там виступають і за збереження нинішнього транзитного маршруту російського газу через Україну.
І зараз цю позицію знову повторили в Берліні. Анґела Меркель підтвердила у своєму виступі, що Німеччина не відмовляється від планів збудувати «Північний потік-2», але має намір забезпечити, щоб Україна залишилася важливою транзитною країною.
Так само сказав після зустрічі з українським прем’єром і Гайко Маас. «Вихід німецьких компаній із цього проекту не означає, що цей газопровід не буде збудований – тоді Росія збудує його сама… Тому ми вважаємо, що для нас існує політична зацікавленість в участі в побудові цього газопроводу, який усе одно буде збудований, і водночас в альтернативному газовому транзиті через Україну, щоб Україна не втратила важливі прибутки», – сказав голова МЗС Німеччини.
Про «Північний потік-2» Володимир Гройсман говорив і з міністром економіки і енергетики Німеччини Петером Альтмаєром. А той іще зранку, до зустрічі з українським прем’єром, виклав свою позицію в інтерв’ю німецькому громадському мовцеві ARD: «Північний потік-2» між Росією і Німеччиною і війна між Росією і Україною – «дві різні галузі».
«Німеччина завжди захищала легітимні інтереси України. І тому в газовому питанні ми теж ведемо переговори дуже послідовно, так, щоб транзит газу через Україну продовжився і після 2020 року, і тоді, коли «Північний потік-2» одного дня буде збудований», – заявив Альтмаєр.
Попереднього дня підтримку проектові повторили і в Австрії. «Північний потік-2» – це «для нас із погляду енергетичної політики, з загального економічного погляду важливий і позитивний проект», заявив канцлер Австрії Себастіян Курц.
А з приводу можливого посилення санкцій щодо Росії через її напад на українські кораблі Курц заявив так: «Дуже сподіваюся, що ситуація між Україною і Росією заспокоїться, принаймні, зараз не схоже на подальшу ескалацію».
ЄС і НАТО не поспішають до дій задля України, Трамп скасовує зустріч із Путіним
Того ж дня, в середу, Європейський союз різко засудив Росію за той напад. Але по трьох днях обговорення на рівні чільних посадовців там так і не змогли домовитися про твердішу відповідь, хоча низка країн ЄС прямо закликала до нових санкцій.
А на заклик щодо додаткових кораблів НАТО в Чорноморсько-Азовському регіоні відповіла в четвер речниця Північноатлантичного союзу Оана Лунджеску: «У Чорному морі вже й так велика присутність НАТО, і ми продовжимо оцінювати нашу присутність у регіоні».
І чи не єдиним, хто цими днями зробив реальний крок на підтримку України після нападу Росії на її кораблі, виявився президент США Дональд Трамп. Вислухавши доповіді своїх посадовців про обставини того нападу, він уже в літаку до Буенос-Айреса на саміт «Групи двадцяти» оголосив про скасування своєї запланованої було зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним – саме через той напад. «Виходячи з факту, що Росія не повернула Україні кораблі і моряків, я вирішив, що для всіх сторін буде краще скасувати мою раніше заплановану зустріч», – написав він у твітері.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на кораблі ВМС України)
Your browser doesn’t support HTML5
Переговори російського командування з екіпажами прикордонних кораблів РФ – відео
(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український корабель у Керченській протоці)
Your browser doesn’t support HTML5
Російське судно таранить українське в Чорному морі – відео
Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі
Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат
Захоплені Росією українські моряки: хто вони і що з ними
США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»
Потрібно зупинити Путіна, щоб він не пішов далі – у Європарламенті закликають до нових санкцій