Мурали vs графіті – як у Празі борються зі стихійними вуличними малюнками

Прага – Столиця Чехії – одна із найбільших пам’яток культури в Європі. В тому числі й архітектурних. Але, як і будь-яке сучасне місто, Прага стикається із проблемами вандалізму. Дошкуляють вуличні художники, які обмальовують місто стихійними графіті. Страждають і пам’ятки архітектури. Один із районів міста вирішив надати вуличним артистам альтернативу – легальні місця під мурали.

Чітке визначення слова «мурал» знайти важко. Більшість вебресурсів пояснюють це слово як «великий малюнок на стіні». Його історія бере початок ще з наскельних малюнків раннього палеоліту. В Україні цей різновид мистецтва став неабияк популярним після Революції гідності. І нині деякі малюнки навіть потрапляють на етикетки різноманітних товарів. У деяких країнах Європи це теж доволі популярний різновид мистецтва. Один із найвідоміших художників у цьому жанрі – британець Бенксі. Кожна нова робота активіста-художника викликає жваве обговорення у суспільстві.

Художній твір, який приписують британському активістові-художнику Бенксі. Париж, Франція, 2018 рік

У Чехії донедавна побачити великі малюнки на стінах будинків можна було не так часто. Та нині адміністрація одного з районів міста вирішила надати вуличним художникам офіційну можливість творити й прикрашати своїми роботами відведені владою місця.

«Щоб переключити увагу вуличних художників зі стихійних графіті, ми вирішили піти назустріч і оголосили конкурс. Ми запропонували велику стіну, на якій художники могли показати свій проєкт – великий мурал», – розповів Радіо Свобода заступник районного голови Праги-7 Мареш Каміл Вавржінец.

Стіна, на яку районна влада оголосила конкурс на найкращий мурал, стоїть на виході з однієї зі станцій метро у Празі

Відтак район на своїй вебсторінці оголосив конкурс на найкращий малюнок, який має прикрасити одну зі стін поблизу станції метро. Відгукнулися десятки художників, але право втілити свою ідею віддали вуличному митцеві Павелу Душеку і студентові празької академії образотворчих мистецтв Йозефові Шмідту.

«Наш мурал репрезентуватиме певні світи, які поєднуються один з одним. Ми надихалися комп’ютерними іграми 1990-х і 2000-х. Людям це має нагадувати про знайомі речі і нагадувати їм реальний світ. Цей мурал не є реалізацією якоїсь певної ідеї – він живе своїм власним життям. Це така командна робота, коли кожен створює щось своє, а потім воно оживає як одне ціле», – розповів Радіо Свобода вуличний художник Павел Душек.

Павел Душек у минулому – вуличний артист графіті. Нині він вирішив узяти участь у відкритому конкурсі, щоб легалізувати свою творчість

До участі у конкурсі «Арт Мурал» Павела за роботою можна було побачити хіба що вночі. Окрім звичних для всіх графіті, він ще чіпляв на будинках чи стінах Праги свої авторські бетонні таблички.

Деяким було настільки цікаво, чим же ми тут займаємось, що викликали поліцію
Павел Душек

Але з часом вуличний художник вирішив свою творчість легалізувати і втілювати свої ідеї вже з офіційними дозволами.

«На цей мурал районна адміністрація нам виділила певні кошти. В нас є офіційний дозвіл, і якщо у когось до нас є запитання, ми його показуємо. Проте деяким було настільки цікаво, чим же ми тут займаємось, що викликали поліцію», – продовжує Павел.

Художник Павел Душек обмірковує наступний етап створення муралу

Процес розмальовування величезної стіни неабияк привертає увагу усіх, хто проходить повз.

Поліція повинна пильно наглядати за усіма цими художниками
пражанин

«Мені подобається. Це краще, ніж помальовані будинки або голі бетонні стіни. І чудово, що хлопці можуть показати своє мистецтво. Ми тут часто прогулюємося і завжди зупиняємося подивитися», – розповів Радіо Свобода один із мешканців Праги.

«Мені не дуже подобається ані це (показує на стихійні малюнки), ані це (показує на мурал). Поліція повинна пильно наглядати за усіма цими художниками», – поскаржився інший пражанин.

Студент празької академії мистецтв Йозеф Шмідт уперше бере участь у такому проєкті

Це спроба поєднати галерейне мистецтво із вуличним. Коли є можливість зробити щось масштабне – це просто неймовірно
Йозеф Шмідт

Для студента академії мистецтв Йозефа Шмідта, якому більше до вподоби галерейне мистецтво, така робота – перший досвід: «Те, чим ми тут займаємося, – це спроба поєднати галерейне мистецтво із вуличним. Мені так само до снаги стихійні графіті. Але коли є можливість зробити щось масштабне – це просто неймовірно».

Ідеєю експериментального проєкту районна влада Праги-7 планує поділитися із колегами з інших районів. Особливо це стосується історичного центру міста, де від вандалізму часом страждають пам’ятки архітектури.

«У Чехії малювання самовільних графіті – кримінальний злочин. На їхнє усунення наш район витрачає близько 200 тисяч крон (приблизно стільки ж у гривнях – ред.) на рік. Тому ми сподіваємось, що запровадження офіційних місць для малювання муралів виправить цю ситуацію», – розповів Радіо Свобода заступник районного голови Праги-7 Мареш Каміл Вавржінец.

Іще з 1970-х років «стіна Джона Леннона» була символом свободи й боротьби із заборонами комунізму

Попри те, що влада Праги категорично проти стихійних графіті, особливо на пам’ятках архітектури, у місті є принаймні одна стіна де де-факто дозволено малювати все що завгодно і кому завгодно.

Найпопулярніший у столиці Чехії стихійний мурал називається «стіною Джона Леннона». Ще з 1970-х років це місце було символом свободи й боротьби із заборонами комунізму. Відтак і дотепер офіційно влада не забороняє прикрашати стіну будь-якими малюнками. Але вуличні художники лише цією стіною не обмежуються і обмальовують усі стіни поблизу «Леннонівської».

На боротьбу зі стихійними графіті районна влада Праги-7 витрачає близько 200 тисяч чеських крон на рік (приблизно 200 тисяч гривень)

Після закінчення першого офіційного муралу у Празі художники Павел Душек і Йозеф Шмідт планують брати участь у чергових таких проєктах і вже мають чимало ідей.