Рим – Парламент Італії надав вотум довіри новому коаліційному урядові у складі лівих популістів «Руху п’яти зірок» і лівоцентристської Демократичної партії. «Жовто-червона» коаліція вустами прем’єр-міністра Джузеппе Конте підтвердила євроатлантичний напрям зовнішньої політики. На відміну від попереднього уряду євроскептиків із участю «Руху п’яти зірок» і праворадикалів «Ліги», другий кабінет Конте має виразно проєвропейський імідж, за винятком міністра закордонних справ Луїджі Ді Майо – лідера «п’ятизіркових». Невідомо, наскільки активним він виявиться на новій посаді, та закордонна політика все одно буде в руках урядовців-європеїстів від Демократичної партії, переконані оглядачі. Для України це вже плюс, коли італійці хай не активізуватимуть, то принаймні не заважатимуть ЄС відстоювати інтереси Києва, особливо у протистоянні з Москвою.
«Італія повернулася до Європи» – так оцінює народження нового уряду авторитетний італійський політик, колишній прем’єр-міністр Маріо Монті. Інші взагалі називають чинний кабінет ультраєвропейським, і передусім через присутність у ньому важковаговиків-лівоцентристів, яких вважають переконаними європеїстами.
Перший із них – Роберто Ґуальтiєрі, міністр економіки, відпрацював два скликання у Європейському парламенті. Другий – Лоренцо Ґуеріні, міністр оборони, колишній голова парламентського комітету з питань нацбезпеки. Третій – Енцо Амендола, міністр із питань європейських справ, відповідав за зовнішню політику Демократичної партії. А найбільш проєвропейським проривом Італії вважають Паоло Джентілоні, експрем’єра і колишнього міністра закордонних справ, котрий із подачі вже нового уряду обійняв у Брюсселі важливу посаду єврокомісара з економічних питань. Саме нову роль останнього називають гарантією проєвропейського курсу Риму і великим досягненням країни, що має допомогти також домогтися преференцій на рівні ЄС стосовно врегулювання величезного державного боргу країни у понад 2 мільярди євро.
Міністр-інкогніто
Інкогніто натомість дехто вважає майбутню діяльність молодого очільника італійського МЗС, хоча цього важливого крісла в уряді і домігся відомий «антисистемний популіст», 33-річний Луїджі Ді Майо, лідер «Руху п’яти зірок». Без вищої освіти, без знання англійської мови, без досвіду міжнародної діяльності, цей політик, будучи віце-прем’єром у попередньому уряді, «прославився» радше низкою ляпів, аніж здобутками на міжнародній ниві.
Резонансний скандал стався на початку року. Луїджі Ді Майо спровокував найсерйознішу дипломатичну кризу між Римом і Парижем із часів Другої світової війни, чим спричинив відкликання французького посла з італійської столиці. Напередодні він підтримав антиурядовий рух «жовтих жилетів» у Франції, коли ті нищили й трощили будівлі в Парижі. Згодом, виправляючи інцидент, Ді Майо назвав Францію «демократією з тисячолітньою традицією», тоді як демократичною країна стала трохи більше від двох століть тому, вже після Французької революції 1789–1799 років.
«Як міністр закордонних справ Ді Майо буде активним і намагатиметься відбілити себе, щоб йому пробачили випадок із Францією. Від сьогодні він уже відповідатиме за свої слова, він говоритиме від імені Італії, ніхто не зможе сказати, що Ді Майо просто висловив власну думку. Він має створити імідж серйозного послідовного політика і змушений дотримуватися загального напрямку уряду», – коментує для Радіо Свобода Орієтта Москателлі, керівник міжнародного відділу інформагентства Askanews.
Італія залишиться мостом між ЄС і Росією
На її думку, з чинним урядом Рим однозначно повертається у бік ЄС, і для України це безумовно позитивні обставини. Вже через відсутність праворадикалів «Ліги», а саме їхнього лідера Маттео Сальвіні з відвертою антиукраїнською риторикою (про шкоду санкційного режиму, про начебто законну анексію Криму, про «псевдореволюцію на Майдані», про погрози йому від групи українців) українські дипломати в Римі можуть полегшено зітхнути.
«Для України не слід очікувати великих змін, та їх не сталося і з Маттео Сальвіні, попри його антисанкційні заяви чи проросійські виступи. Тепер українському послові не слід буде робити спростувальні заяви для італійських ЗМІ після слів Сальвіні. Італія так і залишиться мостом для діалогу між Росією й ЄС, стоятиме на позиціях продовження переговорів із Москвою – це те, що нині активно по-хитрому робить президент Франції Емманюель Макрон», – додала Орієтта Москателлі.
Саме у бік Франції Києву слід спрямовувати дипломатичні зусилля для подальшого розвитку відносин між ЄС, Україною і Росією у світлі українсько-російського протистояння, вважає Нона Міхелідзе, експерт із питань Східної Європи та Євразії римського Інституту міжнародних справ (IAI).
«Нині вирішальним у Європі є голос Макрона. Всі переживали за Італію, але у зовнішній політиці вона не має ваги і не є визначальною для ухвалення рішень. Італія робитиме те, що й досі: буде дотримуватися лінії ЄС і не буде противитися зближенню з Росією, якщо так вирішать у Брюсселі. Нині відповідальність за Макроном», – додала Нона Міхелідзе у коментарі Радіо Свобода.
На її думку, зовнішня політика Риму не зазнає змін із новим урядом Джузеппе Конте. Італія традиційно хоче дружити з усіма, бути посередником, тому мета завжди була і буде одна й та сама: добре, санкції, але шукаймо шляхів, як скасувати ці обмеження, щоб розв’язати конфлікт в Україні, не ізолюючи Росію. Аналітик скептично оцінює майбутню роль міністра закордонних справ Луїджі Ді Майо, звертаючи увагу на брак його компетентності, що свідчить про низький рівень уваги до зовнішньої політики з боку офіційного Риму.
До речі, на відміну від колишніх урядовців-представників партії «Ліга», їхні партнери «п’ятизіркові» частіше йшли на контакти з українськими дипломатами в Римі. А сам Луїджі Ді Майо, будучи міністром економічного розвитку, праці та соціальної політики, у червні в Римі зустрівся навіть із тодішнім колегою, віце-прем’єр-міністром України Степаном Кубівим.
(Не)зміна зовнішнього курсу
Дослідники «Руху п’яти зірок» звертають увагу, що протягом останнього року ідеологія партії помітно змінилася, а нині й поготів, коли домовилися про коаліцію з колись затятими опонентами – лівоцентристами. Журналіст видання La Stampa Якопо Якобоні звертає увагу, що «п’ятизіркові» з євроскептиків перефарбувалися вже у європеїстів, але в міжнародній політиці будуть більш уважними не до Росії, а до Китаю.
На початку року Італія з ініціативи Луїджі Ді Майо, на той час міністра праці та економічного розвитку, попри застереження союзників США, Німеччини та Франції, підписала масштабну торговельну угоду з Пекіном, яку назвали новим «Великим шовковим шляхом».
«Дуалізм уряду (у даному випадку популісти-антипопулісти) залишиться, але буде контрольований. Все повертається до спокою, якихось гострих заяв на зразок тих, що лунали від Сальвіні, не буде. За останній рік «Рух п’яти зірок» повернувся від Росії до Китаю», – сказав журналіст Якопо Якобоні для Радіо Свобода.
Оглядачі помітили, що акценти стосовно зовнішньої політики Риму помітно змінилися і у виступі прем’єра Джузеппе Конте, порівняно з його промовою в парламенті минулого року, коли він очолював попередній кабінет. Цього разу вже не йшлося про ширшу співпрацю з Росією, не цитувалися російські класики, не згадувалися санкції, а чітко була заявлена євроатлантична орієнтація Італії, з наголосом на її належності до НАТО.
Особливо йтиметься італійцям про країни Середземномор’я, зокрема ситуацію в Лівії й на Балканах. «Це той дух, із яким маємо намір розвивати відносини з великими гравцями глобальної політики, такими, як Індія, Росія й Китай. Ці відносини повинні бути завжди і скрізь спрямовані і відповідати нашому євроатлантичному курсові», – сказав голова уряду Джузеппе Конте в понеділок у Палаті депутатів парламенту під час представлення програми своєї команди.
У той час біля парламенту галасливо протестували проти нового уряду «жовто-червоних» опозиційна тепер партія «Ліга» та її соратники правого спрямування «Брати Італії» і «Вперед, Італіє!». Ці три сили не підтримали вотум довіри у парламенті. Вони вимагають виборів і заявляють про рішуче «ні» кабінетові на вулицях (не долучається партія Сільвіо Берлусоні «Вперед, Італіє!»). «Крадії демократії та суверенітету!», «Ви тримаєтеся за крісла!», «Запроданці Меркель і Макрона!» – вигукували маніфестанти-праворадикали.
«Шлюб за розрахунком»
Створену минулого тижня «жовто-червону» коаліцію називають «шлюбом за розрахунком», а чи з’явиться лад та любов між членами цього дивного подружжя – велика загадка, кажуть експерти. Обидві сили (долучилася і третя невелика ліва партія «Вільні і рівні»), попри різні ідеологічні засади, з труднощами, протягом 25 днів таки домовилися працювати разом. Це сталося тому, що «Рух п’яти зірок», здобувши невтішний результат на євровиборах у травні, намагався уникнути дочасних виборів, а лівоцентристи-демократи мали за мету не допустити перемоги правого екстремізму Маттео Сальвіні у випадку позачергових виборів.
«Взагалі маємо дивний альянс між популістами й антипопулістами. Тепер питання у тому, хто кого: «п’ятизіркові» популісти стануть антипопулістами (демократами), чи, навпаки, лівоцентристи скотяться до популізму? «Рух п’яти зірок» досі був як вірус, який заражає атмосферу. Це дуже ризикована операція для Демпартії. На виборах (коли вони будуть) Сальвіні послабшає чи, навпаки, наростить знову м’язи його правий екстремізм?» – розмірковує оглядач Якопо Якобоні.
Новий уряд в Італії прийшов до влади минулого тижня внаслідок кризи, яка виникла у серпні з ініціативи лідера націонал-популістів Маттео Сальвіні. Маючи тоді високу підтримку електорату (36 відсотків), його партія «Ліга» спричинила розкол «жовто-зеленої» коаліції, оголосивши недовіру прем’єрові Конте. Головний «лігіст» оголосив про наміри провести дочасні вибори з метою стати прем’єр-міністром країни. Перший на теренах ЄС кабінет популістів протримався 14 місяців.