22 травня Норвегія, Ірландія та Іспанія майже синхронно оголосили про визнання незалежності Палестинської держави. Їхньому прикладу невдовзі може послідувати ще кілька держав Євросоюзу. В МЗС Ізраїлю пригрозили «серйозними наслідками». Радіо Свобода зібрало позиції сторін і проаналізувало, що стоїть за цими рішеннями.

Прем’єр-міністр Ірландії Саймон Гарріс разом із міністром закордонних справ та міністром транспортувиступає з промовою про визнання держави Палестина. Дублін, Ірландія. 22 травня 2024 року

Синхронні заяви

«Це інвестиції у єдине рішення, яке може принести міцний мир на Близькому Сході, а також наполегливий заклик до інших країн зробити те саме, що ми робимо сьогодні», – заявив Йонас Гар Стьоре, прем’єр-міністр Норвегії, яка першою оголосила про свої наміри, попередньо скоординувавши їх з іншими країнами.

Норвегія пішла на цей крок у той час, як Ізраїль зазнає критики від своїх партнерів через його операцію в Секторі Гази та її гуманітарні наслідки.

Зараз сили оборони Ізраїлю впритул наблизилися до міста Рафах, розташованого на півдні регіону поблизу кордону з Єгиптом. ЄС і США попереджали, що наступ на Рафах може обернутися значною кількістю жертв серед цивільних.

«У розпал війни з десятками тисяч загиблих і поранених ми повинні залишити в живих єдине, що може забезпечити безпечний дім як для ізраїльтян, так і для палестинців: дві держави, які можуть жити в мирі одна з одною», – сказав глава норвезького уряду.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре оголошує про визнання Палестини як незалежної держави. Осло, Норвегія, 22 травня 2024 року

Принцип «дві держави для двох народів» народився ще в середині 20-го століття. Генасамблея ООН проголосувала за створення на палестинських територіях двох держав – арабської та єврейської. Та на практиці вони не змогли мирно співіснувати. Війни змінювалися перемир’ями й угодами, було чимало спроб втілити план у життя. Світова спільнота досі розглядає його як основний, коли йдеться про врегулювання конфлікту.

Водночас чинна ізраїльська влада вважає, що незалежна Палестинська держава стане джерелом постійних нападів на Ізраїль і загрожуватиме його безпеці. Тоді як чимало палестинських радикальних сил, зокрема «Хамас» – організація, визнана в ЄС і США терористичною, чиї бойовики 7 жовтня атакували Ізраїль, – узагалі не визнають право єврейської держави на існування.

Прем’єр Іспанії – серед політиків, що сумнівався у дотриманні Ізраїлем норм міжнародного гуманітарного права у проведенні операції й закликав свого ізраїльського колегу зупинити гуманітарну катастрофу в Газі. Ізраїль покладав відповідальність на «Хамас».

Петро Санчес, оголошуючи про плани визнати державу Палестина, зауважив, що крок не спрямований проти Ізраїля і не означає підтримку «Хамасу».

Парламент Іспанії встав і оплесками відреагував на заяву прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса, що Іспанія визнає Палестину як державу 28 травня на Конгресі депутатів у Мадриді. Іспанія, 22 травня 2024 року

«Важливо, щоб обидві сторони вели переговори про мир, і саме з цієї причини ми визнаємо Палестину», – сказав Санчес, звертаючись до іспанського парламенту.

Прем’єр Ірландії засудив рух «Хамас», оголошуючи про визнання Палестинської держави, і повторив, що Ізраїль має право на існування.

Реакції Ізраїля, Палестинської автономії та «Хамасу»

В ізраїльському МЗС сприйняли таке рішення трьох європейських країн як виправдання терору, яке ставить під сумнів право Ізраїля на самооборону, підриває зусилля з повернення 128-ми заручників і принижує пам’ять жертв нападу.

«Після того, як терористична організація «Хамас» здійснила найбільшу різанину євреїв з часів Голокосту, після вчинення жахливих сексуальних злочинів, свідками яких став увесь світ, ці країни вирішили винагородити «Хамас» та Іран, визнавши Палестинську державу», – написав у соцмережі Х глава МЗС Ізраїлю Ісраель Кац.

Топ-дипломат Ізраїлю обіцяє також «тяжкі наслідки», не уточнюючи, втім, які саме. Тель-Авів відкликав своїх послів у трьох країнах для термінових консультацій, а очільникам дипмісій Іспанії, Ірландії та Норвегії в Ізраїлі планує ще раз показати кадри атаки 7 жовтня, зняті нагрудними камерами бойовиків «Хамасу».

Глава Палестинської автономії Махмуд Аббас привітав рішення трьох європейських держав визнати Палестину як державу.

«Рішення підкреслює право палестинського народу на самовизначення, на перебування на своїй землі та на вжиття реальних заходів щодо імплементації палестино-ізраїльського врегулювання на основі співіснування двох держав», – зазначив він у комюніке.

Схвально відгукнулися про рішення Ірландії, Норвегії та Іспанії й в організації «Хамас», котра веде бойові дії проти Ізраїля в Секторі Гази. Йдеться, наголошують, про «важливий крок на шляху до затвердження права палестинського народу на створення власної незалежної держави».

Палестина та її місце у світі

Незалежність Палестини визнає приблизно три чверті країн-членів ООН, серед них – Україна. Київ зробив це ще перебуваючи у складі СРСР.

Однак більшість західних країн незалежність Палестини не визнали. Чимало з них готові зробити це тільки в межах довгострокового врегулювання конфлікту, що базуватиметься на співіснуванні двох держав.

Осло, Мадрид і Дублін своїм рішенням сподіваються вдихнути нове життя у політичний процес, котрий, як вони сподіваються, може прокласти шлях до миру на Близькому Сході. Ірландський прем’єр Саймон Гарріс вважає, що інші країни приєднаються до Норвегії, Іспанії та Ірландії у визнанні Палестинської держави «найближчими тижнями».

Крок трійки європейських країн привітали в Туреччині й похвалили у Лізі арабських держав.

«Я вітаю і дякую цим трьом країнам за цей крок, який ставить їх на правильний бік історії в цьому конфлікті», – зазначив Генеральний секретар Ліги арабських держав Ахмед Абуль-Гейт.

Співіснування там двох держав – єврейської й арабської – дійсно користується широкою міжнародною підтримкою як серед прихильників Ізраїлю, так і Палестини, а також – умовно нейтральних країн. Однак численні спроби переконати «дві держави» і «два народи» реалізувати формулу на практиці досі не увінчалися успіхом.