Інцидент із казахстанським опозиціонером Тлеулієвим: «спроба викрадення і незаконної депортації» чи «законні дії СБУ»?

Днями двоє громадян Казахстану, які зараз проживають в Україні, заявили про напад з боку співробітників СБУ. Один із них, Заманбек Тлеулієв, опублікував відео інциденту, на якому він звинуватив силовиків у побитті. Про тиск з боку українських спецслужб заявив також Єлдос Насіпбеков. Опозиційні активісти стверджують, що нібито СБУ діяла в інтересах влади Казахстану. Що ж сталося? Як коментують інцидент у поліції та СБУ? Як відреагували на ці події правозахисники?

Заманбек Тлеулієв, який заявив про напад 6 січня, називає себе опозиційним активістом до «режиму Назарбаєва» в Казахстані. Він вважає, що усім в країні одноосібно досі керує колишній президент Нурсултан Назарбаєв. За словами Тлеулієва, він з 2019 року проживає в Україні, куди переїхав, відчувши тиск та загрози для себе. А обрав Україну, бо в ній «після 2014-го року почалися демократичні зміни».

Казахський опозиційний активіст повідомив, що легально перетнув кордон України у 2019-му році і тоді ж подав прохання про надання притулку. Йому відмовили – і він подав на апеляцію. Зараз чекає на рішення суду щодо апеляції і має довідку на тимчасове перебування в Україні.

Заманбек Тлеулієв, казахстанський опозиційний активіст, який проживає в Україні

Один із казахстанських опозиціонерів-емігрантів Мухтар Аблязов, який живе у Франції і підтримує нинішні протести в Казахстані, раніше публікував контакти Тлеулієва як голови штабу руху «Демократичний вибір Казахстану»(рух у Казахстані заборонений і визнаний екстремістським – ред. ).

Сам Тлеулієв каже, що вже понад три роки координує «мирні акції спротиву режиму Назарбаєва» в Казахстані, а тепер з початком протестів підтримував зв'язок з регіонами та інформував жителів через телеграм.

Другий казахський активіст Єлдос Насіпбеков, який теж заявив про тиск СБУ, представляє себе як координатора штабу «Демократичний вибір Казахстану» і повідомляє, що також в Україні з 2019 року.

У поліції Київської області на запит Радіо Свобода підтвердили, що їхня група реагування виїжджала на «виклик щодо ймовірного конфлікту у (місті) Вишневому», але написання Тлеулієвим заяви заперечили і по детальні коментарі порадили звертатися до інших силових структур.

«Письмових заяв від можливого потерпілого поліція не отримувала. Справою займається СБУ та ДБР, тож щодо більш детальних коментарів просимо звертатись до них», – повідомила Радіо Свобода речниця поліції Київської області Ірина Прянішнікова.

Що відбулося 6 січня за версією казахських активістів?

Розповідає Тлеулієв

6 січня Заманбек Тлеулієв записав відео, на якому видно вибиті зуби, і заявив, що співробітники СБУ напали на нього та погрожували депортацією через координацію мирних мітингів у Казахстані.

10 січня він детально розповів свою версію подій.

За словами Тлеулієва, коли він близько 19-ї вечора повертався додому, то в під’їзді на нього «напали невідомі». У темному місці на нього чекали троє людей у цивільному, які «подивились і відразу накинулись».

«Я добіг до першого поверху, там хотів відштовхнути двері, а в цей момент мені не дали вийти, а сильно зачинили двері. Я вдарився обличчям і вибив зуби», – каже Тлеулієв.

Пізніше, стверджує казахський опозиційний активіст, ті люди «представились співробітниками СБУ, один з них показав посвідчення».

Заманбек Тлеулієв твердить, що написав заяву до поліції та планує звернутись до Державного бюро розслідувань (ДБР).

Розповідає Насіпбеков:

Координатор руху «ДВК» Єлдос Насіпбеков каже, що приблизно у той самий час до нього прийшли троє співробітники СБУ.

Силу не застосовували силу, але чинили психологічний тиск, погрожували депортацією.

«Вони сказали, що якщо хочу жити у безпеці і не стати жертвою депортації, маю підписати розписку про припинення координування мирних мітингів і озвучити це все на відео», – додав активіст.

Із чим пов'язують тиск?

Сам інцидент та спроби тиску на них, казахстанські опозиційні активісти пояснюють своєю причетністю до протестів у Казахстані.

«Ми закликали людей боротись із режимом Назарбаєва, всі чотири роки ми організовували мітинги і координували їх. Ми змогли мирно «заповнити» урядові будівлі в 17 містах. Все було мирно, поки не спробували «заповнити» акімат (місцевий орган влади в Казахстані – ред.) в Алмати, і Назарбаєв віддав наказ стріляти на ураження», – відповів Заманбек Тлеулієв на запитання Радіо Свобода.

Він додав, що учасники протестів нібито діяли за їхніми інструкціями: «мирні акції під акіматами», «нікого не віддавати», «закликати правоохоронців перейти на бік народу», «заповнювати» акімати і перебирати на себе владу».

Ще однією причиною інтересу з боку спецслужб може бути той факт, що Тлеулієв збирав інформацію про правоохоронців, які переслідують активістів в Казахстані – так вважає Людмила Козловська, голова фонду «Відкритий діалог», який також пов'язують із Мухтаром Аблязовим.

«Ми збираємо інформацію про тих правоохоронців, які здійснюють злочини, переслідуючи активістів. Ми їх ідентифікуємо. Уже розпізнали 2500 таких співробітників. І Заманбек Тлеулієв теж брав у цьому участь. А в Казахстані тепер вже про це дізналися», – каже Людмила Козловська.

Жанара Ахметова, опозиційна журналістка з Казахстану, яка проживає в Україні, вважає, що СБУ попросила про такі дії влада Казахстану. Такі «перевірки можуть відбуватися тільки за умови, що до них звернулись з проханням «вчинити тиск», каже Ахметова.

«За п’ять років ми неодноразово піддавались нападам. Тут погрози на адресу казахстанських опозиціонерів звучать постійно. Я, наприклад, побоююсь втручання СБУ в своє життя, – каже Жанара Ахметова у коментарі Радіо Свобода. – У СБУ мотив дуже простий – їх про це просить казахстанська влада, тому що сама СБУ не може побігти шукати казахів».

Вона додала, що наразі не відчуває себе у безпеці й що за нею нібито теж стежили 6 січня.

Що кажуть у СБУ?

7 січня у Службі безпеки України повідомили журналістам, що співробітники СБУ, з огляду на ситуацію в Казахстані, проводять «перевірки та спілкування з окремими громадянами Казахстану». І що це звичайна робота в межах закону.

У СБУ запевнили, що їхні співробітники поводилися ввічливо та коректно і нікого не затримували.

Водночас у відомства є питання щодо законності перебування деяких громадян Казахстану в Україні.

«Оскільки певні особи мають ознаки незаконного перебування на території України, підготовлено відповідні матеріали, які будуть передані в Державну міграційну службу», – додають в СБУ.

Радіо Свобода надіслало відповідні запити щодо інциденту із Тлеулієвим та Насіпбековим до Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань.

Що кажуть правозахисники?

Адвокат Дмитро Моргун вважає, що СБУ перевищила свої повноваження у цій ситуації. Він подав заяви для відкриття провадження. Він також додав, що «рішення про депортацію має ухвалювати Державна міграційна служба, а не СБУ.

Координатор проєкту «Без кордонів» Максим Буткевич наголосив, що попри запевнення голови Міграційної служби України Наталія Науменко, що Україна надає захист і притулок тим, хто цього потребує, з країни регулярно видворяються біженці від авторитарних режимів.

За останні 5 років таких «кричущих випадків», за словами Буткевича, уже було понад 12-ть.

«Людей забирають, «викрадають» з вулиць, і передають силовикам авторитарних країн під виглядом депортації. Не задіюють усі механізми екстрадиції, яка завдяки виписаному закону, є довгим і складним процесом, а імітують депортацію. А депортувати людину можуть і за добу. Загалом система надання притулку неефективна і навіть, навпаки, ніби «заточена» на те, щоб не надавати притулку», – стверджує правозахисник.

Поширену СБУ тезу про «ознаки незаконного перебування» Максим Буткевич розцінює як «погрозу людині, яка чекає на притулок».

На думку правозахисника, у зв'язку з подіями в Казахстані, багато людей можуть шукати притулок в інших країнах, щоб зберегти своє життя. А цих країн небагато, і Україна одна з них.

Натомість, на думку виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка, Служба безпеки України за останні роки продемонструвала певний прогрес, зміни на краще є. Однак, наголосив він, спроби незаконної депортації опозиційних до авторитарних режимів людей не можуть не викликати тривоги.

«Ми бачимо, що були озвучені погрози людині, зокрема «погрози депортацією», а також неправомірне застосування сили. Окрім того, навіть якщо просто проаналізувати поведінку і риторику співробітників СБУ, то це не поведінка офіцерів, а «поведінка гопників», – сказав Павліченко.

• У своєму звіті Державна міграційна служба повідомила, що станом на листопад 2021 року кількість іноземців та осіб без громадянства (ОБГ), яких визнано біженцями в Україні становила 1 295 людей.
• Кількість іноземців та ОБГ, яких визнано особами, які потребують додаткового захисту в Україні – 916
• Оформлено посвідок на постійне проживання (вперше та обмін) – 15004
• Оформлено посвідок на тимчасове проживання (вперше та обмін) – 53 090
• Ухвалено рішень ДМС України за заявами шукачів захисту в Україні – 336, із них про визнання біженцем – 53, про визнання особою, яка потребує додаткового захисту – 38, про відмову у наданні захисту в Україні – 218, решта про втрату, позбавлення і скасування.

Про події в Казахстані читайте у Живому блозі Радіо Свобода

• Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів.
• Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.
• Токаєв відправив у відставку уряд країни, запровадив надзвичайний стан і оголосив антитерористичну операцію. Силовики почали стріляти у мітингарів.
• Токаєв звернувся до ОДКБ і на його запрошення в Казахстан були направлені війська, зокрема російські підрозділи.
• За останніми даними МВС Казахстану, затримано майже 8 тисяч учасників антиурядових протестів, 26 мітингарів загинули. Окрім того, у сутичках загинули 18 силовиків, ще понад 740 зазнали поранень.